За рахунок чого формуються витрати під час купівлі-продажу транспортного засобу?

Кожен, хто купував або продавав автомобіль, мав численні супутні витрати. Це збори і платежі до МРЕВ, бюджету та Пенсійного фонду. Розглянемо, з яких відрахувань складаються ці витрати.

Законодавство дозволяє здійснювати купівлю та продаж транспортного засобу (ТЗ) декількома шляхами: продаж через комісійний магазин, продаж через біржу, укладення договору купівлі-продажу у нотаріуса.

Продаж через комісійний магазин

Комісійна торгівля транспортними засобами здійснюється на підставі договору комісії між комісійним магазином (автомайданчиком), який приймає товар (комісіонер), і продавцем (громадянином або підприємством). Ціни на ТЗ, які здають на комісію, а також розмір комісійної винагороди визначаються за погодженням сторін. На продані ТЗ комісійний магазин повинен видати покупцеві акт технічного стану та оцінки, свідоцтво про реєстрацію ТЗ (технічний паспорт), гарантійний талон (сервісну книжку) за наявності, довідку-рахунок, розрахунковий документ, що засвідчує факт купівлі.

Витрати продавця і покупця становлять: 1% — до Держбюджету  і 3% — до Пенсійного фонду від оцінної вартості авто. Таку оцінку здійснюють незалежні оцінювачі, які мають відповідний сертифікат. Розрахунок вартості відбувається відповідно до методики, затвердженої наказом Мін'юсту та ФДМУ від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 і «Бюлетеня автотоварознавця».

Розглянемо основні параметри, які впливають на вартість ТЗ. Згідно з вищенаведеною методикою, значно знижується вартість авто у наступних випадках:

  1. Якщо авто експлуатувалося як таксі, вартість знижується на 10%. Необхідно підтвердити цей факт довідкою підприємства.
  2. Якщо пробіг автомобіля не менше 30% був не дорогами загального користування, вартість знижується на 10%. Такий факт можна підтвердити, якщо є дорожній лист підприємства або автомобіль зареєстрований у населеному пункті, в якому відсутні дороги загального користування.
  3. Якщо оновлювалися ремонтом три і більше кузовні складові, вартість транспортного засобу знижується на 10%; якщо оновлювалися одна або дві складові кузова, вартість знижується на 4%. Підтвердженням цього факту може бути кошторис на виконаний ремонт. У випадку, якщо сліди ремонту можна визначити візуально, то відремонтовані елементи фотографуються. Якщо сліди неможливо визначити візуально, то використовується спеціальне устаткування, яке дозволяє встановити факт такого ремонту.
  4. Якщо авто має складові частини, які потребують ремонту, то вартість знижується до 10%. Прикладами таких дефектів можуть бути сліди підтікання мастила, палива, підвищена димність і гучність двигуна.
  5. Якщо авто розукомплектовано. Наприклад, відсутнє сидіння або запасне колесо, передбачене комплектацією автомобіля. У цьому випадку вартість ТЗ знижується на вартість відсутнього елементу з урахуванням його зношування.

Існують фактори, що збільшують вартість ТЗ:

  1. Якщо відсутні корозійні пошкодження складових частин кузова легкових авто. Це стосується лише автомобілів з терміном експлуатації не менше 7 років. Вартість збільшується на 10%.
  2. Якщо відсутні пошкодження лакофарбового покриття за умови, що відновлювальний ремонт кузова не виконували. Вартість збільшується на 5%.

Існують фактори, які впливають на вартість автомобіля меншою мірою, скажімо, якщо ТЗ має дефекти, корозійні пошкодження складових частин кузова, кабіни, рами, а також потертості та деформації кабіни і обшивки кузова. Тоді вартість авто коригується на 1-6%. Всі ці коригування оцінювач застосовує до вартості ідентичного автомобіля, яку бере в «Бюлетені автотоварознавця». Внаслідок розрахунків і виходить вартість оцінюваного автомобіля. Тож через коригування ціна може істотно відрізнятися від вартості аналога. Однак у Податковому кодексі (ст. 173.2) є обмеження: вартість, з якої будуть сплачені збори, може бути не нижчою 25% від вартості такого ж нового автомобіля.

Продаж через біржу

Згідно із Законом «Про товарну біржу» (ст. 15), можна продавати і купувати транспортні засоби за певних умов:

  • біржові операції дозволяється виконувати лише членам біржі або брокерам;
  • не можуть бути предметом біржової торгівлі речі (зокрема транспортні засоби), визначені індивідуальними ознаками (індивідуальні ознаки — державний реєстраційний номер), якщо вони не продаються партіями (тобто 2 одиниці і більше);
  • не можуть бути предметом біржової торгівлі будь-які використані товари. Це товари, які були у використанні не менше року. При цьому новими вважаються ті, які вперше реєструються в Україні і мають загальний пробіг до 6000 км.

Тобто фізична особа не може на біржі продати своє авто. Тут торгують автосалони, автомагазини та автомайданчики.

Укладення договору купівлі-продажу у нотаріуса

Можна укласти договір купівлі-продажу у нотаріуса. Продавець надає документи про зняття машини з обліку, звіт про оцінку ТЗ, свій паспорт, ідентифікаційний код, а також згоду подружжя на відчуження автомобіля. Продавець і покупець сплачують: держмито 5% (якщо покупець є близьким родичем продавця, то 1%), послуги нотаріуса (виписки з реєстрів рухомого майна, внесення договору купівлі продаж у реєстр тощо) 1000-1500 грн. Держмито розраховується від більшої з вартостей між сумою, що є в договорі, і оцінною вартістю, що вказано в декреті Кабміну «Про державне мито».

Податковий кодекс у ст. 167.1 встановлює податок у розмірі 15%. І, відповідно до ст. 173.2, як виняток встановлена ​​ставка 1%, за умови що продавець продає один раз протягом року. Зараз нотаріус не має можливості перевірити самостійно цю інформацію. Передбачається, що продавець повинен надати нотаріусу довідку з центрального офісу ДАІ (у Києві розташований на вул. Сім'ї Хохлових, 5) про те, що автомобіль продається вперше в цьому році. Вартість такої довідки — 300 грн. Але нині МРЕВ не надає цих довідок, мотивуючи тим, що немає офіційно затвердженої форми.

Існує інший варіант, коли сплачується знижений податок.

Деякі продавці надають нотаріусу заяву, в якій вказують, що це перший продаж цього року, і продавець бере всю відповідальність на себе. Чи буде ця заява підставою для сплати заниженого податку (1%), вирішує кожен нотаріус самостійно, оскільки він відповідає за сплату податку та розмір цього платежу.

Це врегульовано ст. 173.4 Податкового кодексу, яка дозволяє нотаріусу засвідчити договір лише за наявності документа про сплату податку.

Кілька слів про доручення

Деякі продавці замість оформлення у нотаріуса договору купівлі-продажу або продажу через комісійний магазин оформляють доручення на право розпорядження. Часто його називають генеральним дорученням, але це неправильно, бо у законодавстві такого визначення немає. Правильна назва — доручення на право розпорядження. Таке практикується, щоб уникнути витрат, пов'язаних з оподаткуванням. Але в цьому випадку в покупця з'являється багато ризиків.

Наприклад, довіритель (власник автомобіля) має право будь-коли скасувати доручення в односторонньому порядку. При цьому довірена особа обов'язково повідомляється про факт скасування доручення. Це право гарантоване ст. 249 Цивільного кодексу, і скасування доручення не може бути оскаржене. Можливо, покупець про це відразу не дізнається. Але якщо він захоче потім сам продати автомобіль, на нього чекає неприємний сюрприз — транспортний засіб навіть не знімуть з обліку в МРЕВ і не оформлять доручення на нового покупця. Може виникнути ще одна обставина — у разі смерті довірителя видане ним доручення автоматично анулюється, а довірений автомобіль стає частиною спадщини і переходить у власність спадкоємців.

Варто звернути увагу на те, що навіть після того, як було виписане генеральне доручення на автомобіль, довіритель зберігає за собою всі права власника транспортного засобу.

Отже, витрати покупця і продавця під час оформлення купівлі-продажу транспортного засобу багато в чому залежать від них самих і вибраного варіанту оформлення угоди.

Опубліковано на сайті: 08.04.2011

Автор: Олександр Олефіренко

Джерело: http://sug.kiev.ua/





Подпишитесь на рассылку сайта, это бесплатно!
Всего подписчиков -





Простоправо ТВ








Рекомендуем