Коли поручитель може не платити чужий борг

Чого варте прислів'я "Добра добувши, кращого не шукай", на власному досвіді дізналися українці, які ставали поручителями за боргами інших. За оцінками експертів, кожен десятий кредит у 2006-2008 рр. надали під гарантії третіх осіб. І якщо боржник виявився ненадійним, банкіри і колектори вимагали від поручителів розплати за позикою і навіть намагалися відчужити їхнє майно, щоб погасити борг. Озброївшись прикладами справ з Єдиного реєстру судових рішень, ми вивчали, за яких випадків можна уникнути розплати за чужим боргом.

Як діють банки

 

Якщо під час надання позики оформили майнове поручительство, банк подає позов про відчуження майна поручителя. «Часто майно передавалося банку в іпотеку як забезпечення за позикою. І в разі неповернення кредиту позичальником банк продає майно поручителя», — розповідає Світлана Спицина, начальник відділу кредитних продуктів ОТП Банку.

До того ж, позов про стягнення боргу і відчуження квартири або будинку банк подає вже на стадії прострочення, коли до суми заборгованості додалися штрафні відсотки.

«Дії банку щодо стягнення з поручителя відсотків, пені, штрафів та ін. правомірні, адже, підписуючи договір, поручитель дав згоду на це», — пояснює Марина Гавяда, адвокат Донецької обласної колегії адвокатів.

 

Якщо поручительство було фінансовим, тобто не забезпеченим конкретним майном гаранта, борг можна сплатити частинами з зарплати поручителя. Банки при цьому діють двома шляхами. Або зобов'язують поручителя погасити весь борг. «Банк має право стягнути з поручителя 100% боргу», — говорить Марина Гавяда. Або розбивають борг на двох. Наприклад, Олег С. заборгував банку 6,3 тис. грн. за тілом позики і 528 грн — за відсотками. На них нараховані 8,4 тис. грн пені за порушення термінів повернення кредиту і 192 грн — пеня за простроченими відсотками. Разом виходить 15,42 тис. грн. Поручителем є Олександр С. У судовому порядку банк вимагав стягнути 15,42 тис. грн, поділивши суму між боржником і поручителем, тобто по 7,71 тис. грн з людини.

Для пришвидшення процесу банки можуть подавати два позови — до позичальника і до гаранта, в кожному з яких зазначається повна заборгованість.

Але, за даними Єдиного реєстру судових рішень, оскільки поручительство є сукупним боргом, суди зазвичай вимагають від поручителя оплатити його половину. Якщо позичальник не сплатить своєї частини, то суд не в змозі змусити сплатити поручителя ще 50%. «На прикладі Олександра С. банк подав позов про стягнення суми заборгованості відразу і до позичальника, і до поручителя — 50 на 50. Поручитель свою частину сплатив. Але під час виконання рішення суду кредитор не зміг стягнути з позичальника борг, тому вирішив подати позов знову на поручителя. Але за одними договірними зобов'язаннями може виноситися лише одне рішення суду про стягнення боргу», — пояснює юрист.

 

Якщо борг сплачено

 

Доброю новиною для поручителів є можливість сатисфакції, яка передбачена Цивільним кодексом. «Якщо борг ділився на двох, поручитель повинен суму виплатити, а потім у нього з'являється можливість подати до суду на боржника в порядку регресу», — розповідає Алла Семенченко, юрист Всеукраїнської громадської організації «Захисту прав споживачів фінансових послуг». За ст. 555 Цивільного кодексу, сплативши за кредитом ближнього, вам слід повідомити про це боржника у рекомендованому листі. Обов'язково потрібно отримати підпис, що він ознайомився з посланням. Одночасно банк повинен передати поручителю всі документи, що підтверджують зобов'язання того, за кого ручалися. З цим пакетом паперів і йдете до суду.

 

«Якщо позивалися тільки до гаранта, поручителю необхідно в судовому порядку заявити клопотання про залучення позичальника до участі у справі, — попереджає Марина Гавяда. — Бо якщо поручитель не залучить позичальника до участі у справі, позичальник буде позбавлений права висувати заперечення на вимоги кредитора».

У майбутньому, якщо позичальник не брав участі у судовому процесі між банком і поручителем, він зможе взагалі уникнути розплати, адже був позбавлений права заперечувати проти вимог банку.

Коли можна не платити

 

Згідно з Цивільним кодексом, поручительство необхідно оформляти за всіма правилами надання позик, причому гарант має ознайомитися з умовами кредитного договору і підписатися.

Хоча частину кредитів видавали з порушеннями цього правила, і банки намагалися стягнути гроші з поручителів, що давали, буквально кажучи, розписку про згоду виступити гарантом. Але в судовій практиці подібні розписки визнаються недійсними. Тому саме до пункту, за яким поручитель не був ознайомлений з договором позики, апелюють адвокати.

На поміч гарантам прийде і сама угода. «Дія договору поручительства зупиняється за зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності», — йдеться у ст. 559 Цивільного кодексу. Тобто якщо банк, приміром, змінював відсоткову ставку або запроваджував додаткові, не враховані в договорі штрафні санкції, не погодивши це з поручителем у письмовій формі, то гарант звільняється від зобов'язань.

 

«Якщо ви є поручителем і вас оточили банківські співробітники або колектори з вимогою сплатити чужий борг, перш за все вивчіть договір щодо змін відсоткових ставок, які банки масово підвищували за договорами в 2008-2009 рр. А також знайдіть інформацію, як змінювалися ставки. Якщо виявите, що відсоткова ставка підвищувалася, а на такі умови ви не давали згоди, до цього пункту потрібно апелювати у суді», — радить Катерина Гутгарц, партнер Адвокатського бюро Гутгарца.

 

Марина Гавяда додає, що кредитні договори містили застереження, що дозволяли банкам змінювати відсоткові ставки на свій розсуд. Але якщо поручитель знайде зміни в договорі, з якими він не був ознайомлений і під якими не підписався, він звільняється від боргових зобов'язань.

Опубліковано на сайті: 06.05.2011

Автор: Микола Заславський

Джерело: http://segodnya.ua/





Подпишитесь на рассылку сайта, это бесплатно!
Всего подписчиков -





Простоправо ТВ








Рекомендуем