Боротьба з колекторами

Боротьба і спілкування з колекторами в Україні

Короткий зміст і посилання по темі


Нові складності для кредитних боржників. Приватні виконавці

З лютого 2017 року Україні запрацював інститут приватних виконавців, і безсумнівно, при більшості фінансових установ виникнуть пов'язані з ними приватні виконавчі контори, які, на відміну від відділів державної виконавчої служби, будуть стягувати борги швидко і ефективно.При цьому вже кілька років діє змінений Кабінетом міністрів України перелік документів, примусове стягнення за якими проводиться на підставі виконавчих написів нотаріуса (Постанова № 1172).

Відповідно до цієї постанови примусово стягнути без суду і взагалі без відома боржника можна не тільки заставне майно (наприклад, нерухомість або транспортний засіб), але і суму боргу в грошах.Для стягнення боргу в грошах кредитору потрібно подати тільки оригінал кредитного договору та виписку з рахунку позичальника з відміткою про суму і терміни оплати заборгованості та її непогашення.

За фактом зараз боржники дізнаються про такі написи тільки після їх подачі на виконання, коли виконавцем вже накладений арешт на все майно і розпочато примусове фактичне виконання напису нотаріуса.Але в майбутньому, коли такі документи будуть виконуватися приватними виконавцями, при деякому зловживанні, боржник може дізнатися про такий «безспірний» борг з великим запізненням, вже після того, як він позбудеться свого майна або доходу.Оскаржити зловживання приватного виконавця і кредитора буде можливо, але якщо майно боржника вже відібрано, повернути його буде часто неможливо.

Крім того, в 2016 році Верховний Суд України дав кредиторам «зелене світло» на позасудову перереєстрацію права власності на заставне, і зокрема, іпотечне майно, в разі якщо договором передбачено придбання банком права власності на предмет іпотеки.Таким договором може вважатися як окремий документ, так і пункт в договорі іпотеки про можливість задоволення вимог іпотекодержателя шляхом придбання останнім права власності на об'єкт.А він є майже в кожному іпотечному договорі.

Так як сьогодні повноваження перереєструвати право власності мають не тільки державні реєстратори, а й нотаріуси на всій території України, банку або колекторської компанії не важко буде знайти серед них одного несумлінного, який з порушеннями перереєструє право власності на предмет іпотеки з боржника на фінустанову, про що боржник дізнається тільки пост-фактум.А може дізнатися і вже після зміни замків в квартирі, коли повернувшись з роботи, боржник застане нових господарів і з'ясує, що він вже тут не живе.

Існують випадки «відбирання» єдиного житла навіть не дивлячись на прописаних малолітніх дітей і діючий Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», і з початком роботи приватних виконавців вони будуть частішати.

Закон про мораторій не поширюється на багато категорій іпотекодержателів.Наприклад, іноземців або тих, у кого крім іпотечного житла є ще 1/10 бабусиного будиночка в селі.Тому розраховувати тільки на нього дуже безтурботно.

Застосовувати позасудові способи стягнення будуть і ті кредитори, яким не вдалося відібрати майно позичальників іншими способами (наприклад, суд відмовив їм у позові про стягнення заборгованості або звернення стягнення на предмет іпотеки).

На жаль, попередити незаконні дії кредитора і виконавців складно, особливо якщо діяти в правовому полі.Але деякі кроки доступні кожному боржнику:

  1. Якщо Ваша нерухомість знаходиться в іпотеці, необхідно негайно укласти договір з надійною охоронною фірмою.Наявність охорони і оперативний виїзд групи реагування в разі спроби розтину замків не тільки гарантує, що без Вашого відома в квартиру не увійде представник кредитора і не змінить замки, таким чином «виселивши» Вас з житла, а й убезпечить Вас від крадіжки зі зломом.У 99% випадків саме повідомлення на двері про те, що квартира під охороною, відіб'є бажання у колекторів в неї «ломитися».
  2. Негайно переоформити будь-яку іншу нерухомість, яка у Вас є.Інакше Ви не тільки не підпадаєте під дію мораторію, а й будете в майбутньому змушені викуповувати цю частину у банку за її ринковою вартістю.Також, щоб підпадати під дію мораторію, боржник (іпотекодавець) обов'язково повинен бути прописаний в цьому приміщенні, так як це повинно бути його єдине житло.
  3. Ніяка охорона не захистить Вас, якщо Ви самі впустите до свого будинку колекторів (або приватних виконавців), або самі зберете свої речі і виселитеся, або підпишете документи про свою згоду на це.У нашій практиці був випадок, коли боржник по валютному кредиту, яка проживає в іпотечній квартирі з трьома дітьми, поїхала з колекторами, яких вона назвала «нормальними хлопцями», до нотаріуса, де підписала заяву, що їй відомо про перереєстрацію права власності на її квартиру на фінансову установу, і перебуваючи при здоровому розумі, тверезій пам'яті і без будь-якого примусу, вона повністю визнає законність придбання фінустановою права власності на свою квартиру і зобов'язується виселитися з сім'єю в двотижневий термін.З цією заявою вона і прийшла на юридичну консультацію.На жаль, будь-який суд завжди буде трактувати подібні заяви не на користь боржника, тому ніколи не варто самому собі підписувати «вирок».
  4. Ніколи не давайте кредитору ніяких заяв і не підписуйте договорів про те, що визнаєте будь-яку суму боргу, якщо Ви не плануєте її відразу ж оплатити.Тим більше, не сплачуйте борг частково, раз Ви вже не тягнете погасити всю суму.Наприклад, якщо борг виник в 2006 році в сумі 2 гривні і кредитор у 2017 році раптом зажадав сплати 7000 грн.штрафів і пені, швидше за все, що примусово він не зможе стягнути ні копійки.Але якщо Ви оплатите йому хоча б цю копійку - він трактує це як визнання всієї суми боргу, і тоді без правової допомоги адвоката із захисту в суді Вам вже не обійтися.Позичальники, які беруть в борг у одних фінустанов, щоб погасити борг перед іншими, врешті-решт опиняються винні і тим, і іншим.Тому не варто необдумано перекредитовуватися або реструктуризувати свій борг без попередньої консультації фінансового радника.
  5. Кожній дії кредитора повинно бути грамотна і вчасна протидія.У нашій практиці сотні випадків, коли після надання правового опору і активного захисту боржниками своїх прав їм вдавалося домовитися з фінустановами про закриття боргу за 20-30% від нарахованої кредитором суми, або навіть взагалі нічого не платити.Але такого результату можна досягти тільки до того, як всі суди програні, а майно вилучено.Як то кажуть: мертві бджоли не гудуть.Тому найголовнішою радою є укладення договору з висококваліфікованим адвокатом по кредитних спорах.

У громадян з'явилася нова можливість оскаржити дії колекторів

Останнім часом в ЗМІ активно обговорюється ухвала Вищого адміністративного суду від 16 лютого 2016 року щодо законності укладання банками договорів факторингу щодо боржників-фізичних осіб.Оскільки розібратися в тонкощах судового провадження пересічному громадянину досить складно, Prostopravo спробує прояснити ситуацію і відповісти на головне питання: чи з'явилася у громадян нова можливість оскаржити дії колекторів.

Трішки історії

Кілька років тому таке собі ТОВ «Кредит Колекшн Груп» звернулося з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг про визнання незаконним Розпорядження №231 від 03.04.2009р.Позивач вважав, що дане Розпорядження суперечить Цивільному кодексу, ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», оскільки звужує коло осіб-учасників факторингових операцій, вказуючи на боржників виключно як на суб'єктів господарювання.Разом з тим, ні Цивільний кодекс України, ні Закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не встановлюють жодних обмежень за складом осіб, щодо яких може здійснюватися відступлення права вимоги.Ще в 2013 році Окружний адміністративний суд Києва в позові відмовив.Але потім, в тому ж 2013 році, Київський апеляційний адміністративний суд переглянув справу і частково задовольнив позовні вимоги, а саме, визнав п.1 вищезазначеного Розпорядження таким, що суперечить правовому акту вищої юридичної сили і скасував його.Не так давно, 16.02.2016 року Вищий адміністративний суд, розглянувши справу в касаційному порядку, скасував постанови судів нижчих інстанцій і направив справу на новий розгляд.Причому, підставою такого рішення послужило недотримання процесуальних норм, а саме, відсутність обов'язкової публікації про оскарження нормативно-правового акта, внаслідок чого зацікавлені особи, чиї права та свободи були порушені при розгляді справи судом, не мали можливості вступити в справу.

На даний момент ще не закінчився термін для перегляду справи Верховним Судом України відповідно до ст.235 Кодексу адміністративного судочинства, який теоретично може скасувати ухвалу ВАСУ.Якщо ж ухвала ВАСУ залишиться в силі, буде новий розгляд справи в суді першої інстанції.

Про саме Розпорядження Держфінпослуг № 231

Пункт перший Розпорядження Держфінпослуг №231 в редакції від 03.04.2009р.звучав так:

Віднести до фінансової послуги факторингу сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів):

  1. фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги;
  2. набуття відступленої грошової вимоги, в тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення;
  3. отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, в тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

З чого, власне кажучи, і слідує, що «продавати» борги боржників-фізичних осіб банки не мали права, оскільки операція факторингу можлива тільки щодо суб'єктів-господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).

Згодом цей пункт Розпорядження №231 був скасований правонаступником Держфінпослуг, Національною комісією з державного регулювання ринків фінансових послуг розпорядженням №352 від 06.02.2014 року.А потім було скасовано повністю Розпорядження №231 (вже Розпорядженням Нацкомісії від 13.08.2015 № 1926).

Таким чином, цікавий для нас пункт Розпорядження №231 діяв з 03.04.2009 р по 06.02.2014 р

Виходячи з цього, з'являються підстави для визнання в суді недійсними договорів факторингу щодо боржників-фізичних осіб, взятих в цей часовий період.Навіть якщо колектор вже встиг виграти всі три інстанції і стягнути з боржника майно, справа може бути переглянута за нововиявленими обставинами.

Інші можливості

Виникає резонне питання про можливість перегляду договорів факторингу щодо боржників-фізичних осіб за іншими підставами.Вважаємо, що такі підстави є.

Зокрема, 11.01.2006 року Україна приєдналася до Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг. Відповідно до підпункту «а» пункту 2 статті 1 Конвенції, «договір факторингу означає договір, укладений між однією стороною (позичальником) та іншою стороною (фактором), відповідно до якого, зокрема, постачальник відступає або може відступати фактору право грошової вимоги, що випливає з контрактів купівлі-продажу товарів, укладених між постачальником та його покупцями (боржниками), крім договорів купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для їхнього особистого, сімейного або домашнього використання.» Для особистого, сімейного чидомашнього використання товари можуть купувати тільки фізичні особи.

Частиною другою статті 10 Цивільного кодексу України визначено, що якщо в чинному міжнародному договорі України, укладеному в установленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, які встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила міжнародного договору України.

Таким чином, підстави для визнання недійсними договорів факторингу про передачу прав вимоги до боржників-фізичних осіб були і раніше.А ось яким шляхом піде мінлива українська Феміда в подальшому передбачити складно.

Легальні способи протидії колекторам

Про те, як протидіяти колекторським компаніям легальними методами і захистити себе розповість Prostopravo.com.ua

Перш за все, з'ясуємо, на яких правових підставах діють колекторські компанії в Україні. Як відомо, окремого законодавчого акту, який би регулював діяльність колекторів в Україні, на сьогоднішній день немає. Відносини між колекторськими компаніями і їх клієнтами (банками, фінансовими організаціями, іншими суб'єктами господарювання) регулюються укладеними між ними договорами: доручення, поступки права вимоги (цесії) або факторингу.

Згідно ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.Як правило, предметом договору доручення між банком (або іншим кредитором) і колекторської компанією є вчинення останньою певних дій, спрямованих на стягнення проблемної заборгованості: розшук боржника, направлення йому листів-претензій, ведення переговорів і т. д. і т.п.

На підставі п.1 частини 1 статті 512 ЦКУ за договором цесії первісний кредитор передає свої права вимоги за договором іншому кредитору, в даному випадку колекторській компанії.До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, які існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу, згідно ст.1077 ЦКУ, (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).При цьому, Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.Відповідно до п.11 частини 1 статті 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою, правом надання якої наділені тільки фінансові установи, зареєстровані в установленому законодавством порядку та включені до державного реєстру фінансових установ.

Виходячи з вищевикладеного, перше, що повинен зробити боржник при зверненні колекторів - вимагати від них підтвердження своїх повноважень і надання документів, на підставі яких вони діють.

Відповідно до частини першої статті 513 ЦКУ правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що й договір, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦКУ).

Якщо колекторська компанія не може або відмовляється надати докази, що підтверджують її повноваження, на цьому етапі боржник має повне право припинити будь-яке подальше спілкування з колекторами, про що і слід довести до відома представників колекторської компанії у ввічливій, але категоричній формі.Не забувайте, що колектори частіше використовують психологічні методи впливу, ніж правові, тому спочатку важливо «взяти правильний тон».Нехай представники колекторів розуміють, що Ви знаєте свої законні права і не дасте просто так себе залякати.

Обмовимося відразу, відсутність у колекторів доказів їх повноважень зовсім не означає, що боржник звільняється від виконання своїх зобов'язань перед первинним кредитором.Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.У цьому випадку виконання боржником свого зобов'язання первісному кредиторові є належним виконанням (ч.2 ст.516 ЦКУ).

Наступною дією боржника повинна бути звірка розмірів заборгованості.Часто колектори продовжують безпідставно нараховувати відсотки і неустойку за кредитними договорами, які вже припинили свою дію (наприклад, були достроково розірвані первинним кредитором) або після закінчення терміну позовної давності.Попросити надати розрахунок розміру заборгованості - цілком законна вимога боржника.

Улюбленим методом впливу колекторів є психологічний тиск на боржника і членів його сім'ї: практикуються і нічні дзвінки додому, і дзвінки на роботу, і дзвінки близьким, і листи, що містять відверті погрози, і навіть візити за місцем проживання боржника.У більшості випадків такі дії є незаконними.

Перш за все, варто пам'ятати, що відповідно до частини 6 статті 6 ЗУ «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, тобто будь-який збір інформації про фізичну особу без її згоди є незаконним.У разі порушення своїх прав така фізична особа може звернутися зі скаргою на незаконні дії, пов'язані зі збором, зберіганням і обробкою її персональних даних в спеціально уповноважений орган державної влади з питань захисту персональних даних або до суду.

Згідно зі статтею 21 ЗУ «Про споживче кредитування» в договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов'язання по поверненню кредиту та відсотків по ньому не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, і не може бути більше 15 відсотків суми простроченого платежу.

Сукупна сума неустойки (штраф, пеня), нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, отриманої споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Тут слід уточнити, що термін позовної давності (3 роки за основним зобов'язанням 1 рік по стягненню неустойки, якщо інше не встановлено умовами договору) починає текти з моменту настання терміну виконання зобов'язання або виникнення у кредитора права пред'явити вимогу про його виконання.Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, обчислення позовної давності починається після закінчення цього терміну.Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності!(Ст. 262 ЦКУ).

Порушенням одного, а то й кількох з цих вимог зазвичай грішать колектори.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 19 Закону України «Про захист прав споживача» агресивною вважається підприємницька практика, яка фактично містить елементи примусу, докучання або неналежного впливу.Як агресивні, зокрема, заборонені такі види підприємницької практики, як здійснення тривалих та / або періодичних візитів до житла споживача, незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла;здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача (п.2,3 частини 5 статті 19 цього ж Закону).

Як скласти заяву щодо скасування штрафів / пені за кредитом

У разі порушення своїх прав, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів», споживач має право звернутися зі скаргою в управління по захисту прав споживачів.

Якщо колектори нанесли візит до Вас додому, пам'ятайте, що згідно зі статтею 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла, тому Ви маєте повне право не пускати непроханих гостей в своє житло.

Крім того, відповідно до ст.32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Нерідко дії представників колекторських компаній виходять за рамки правового поля настільки, що містять в собі ознаки складу злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, а саме:

Стаття 182 Порушення недоторканності приватного життя

  1. Незаконний збір, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

  1. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -

караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Примітка.Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 189. Вимагання

  1. Вимога передачі чужого майна або права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру під погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

  1. Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або завдало значної шкоди потерпілому, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

  1. Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна.

  1. Вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, або вчинене організованою групою, або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, -

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Як скласти заяву на реструктуризацію кредиту

Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань

  1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимагання, -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

  1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я, або з пошкодженням чи знищенням майна, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

  1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань, вчинене організованою групою або поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, або таке, що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Якщо Ви постраждали від таких дій з боку колекторів, звертайтеся із заявою про порушення кримінальної справи в прокуратуру.

Слід сказати, що колектори вкрай рідко вдаються до судового порядку стягнення заборгованості.Відбувається це через низку причин: небажання нести додаткові часові та грошові витрати, відсутність доказової бази, безпідставність висунутих до боржника вимог, безперспективність примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження та т. д. і т.п.Але якщо на Вас все ж подали в суд, є сенс звернутися за юридичною допомогою з підготовки та ведення процесу до фахівця.

Не пропустіть нові статті!





Корисні статті з даної тематики