Легальні способи протидії колекторам

Незважаючи на законодавчу невизначеність , колекторська діяльність в Україні набуває все більшого поширення , при цьому самі колектори не завжди діють в рамках правового поля. Про те , як протидіяти колекторським компаніям легальними методами розповість Prostopravo.com.ua

Насамперед , з'ясуємо , на яких правових підставах діють колекторські компанії в Україні . Як відомо , окремого законодавчого акту , який би регулював діяльність колекторів в Україні, на сьогоднішній день немає . Відносини між колекторськими компаніями і їх клієнтами ( банками , фінансовими організаціями , іншими суб'єктами господарювання ) регулюються укладеними між ними договорами: доручення, уступки права вимоги (цесії ) або факторингу.

Згідно зі ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона ( повірений ) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним , створює, змінює , припиняє цивільні права та обов'язки довірителя . Як правило , предметом договору доручення між банком ( або іншим кредитором ) і колекторської компанією є вчинення останньою певних дій , спрямованих на стягнення проблемної заборгованості: розшук боржника , направлення йому листів- претензій , ведення переговорів тощо.

На підставі п.1 частини 1 статті 512 ЦКУ за договором цесії первісний кредитор передає свої права вимоги за договором іншому кредитору , в даному випадку колекторській компанії. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав , якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу , згідно ст.1077 ЦКУ, (фінансування під відступлення права грошової вимоги ) одна сторона (фактор ) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони ( клієнта) за плату (у будь передбачений договором спосіб) , а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). При цьому , фактором може бути банк або інша фінансова установа , яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції . Відповідно до п.11 частини 1 статті 4 ЗУ « Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою , правом надання якою наділені лише фінансові установи , зареєстровані в установленому законодавством порядку та включені до державного реєстру фінансових установ.

Виходячи з вищевикладеного , перше, що повинен зробити боржник при зверненні колекторів - зажадати від них підтвердження своїх повноважень і надання документів , на підставі яких вони діють.

Відповідно до частини першої статті 513 ЦКУ правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі , що й договір , на підставі якого виникло зобов'язання , право вимоги за яким передається новому кредиторові. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника , якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦКУ).

Якщо колекторська компанія не може або відмовляється надати докази , що підтверджують її повноваження , на цьому етапі боржник має повне право припинити будь-яке подальше спілкування з колекторами , про що і слід повідомити представникам колекторської компанії у ввічливій , але категоричній формі. Не забувайте , що колектори частіше використовують психологічні методи впливу , ніж правові, тому з самого початку спілкування важливо « взяти правильний тон» . Нехай представники колекторів розуміють , що Ви знаєте свої законні права і не дасте просто так себе залякати.

Обмовимося відразу , відсутність у колекторів доказів їх повноважень зовсім не означає , що боржник звільняється від виконання своїх зобов'язань перед первісним кредитором. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні , новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків . У цьому разі виконання боржником свого зобов'язання первісному кредиторові є належним виконанням (ч.2 ст.516 ЦКУ).

Наступним дією боржника повинна бути звірка розмірів заборгованості . Часто колектори продовжують безпідставно нараховувати відсотки і неустойку за кредитними договорами , які вже припинили свою дію (наприклад , були достроково розірвані первинним кредитором ) або після закінчення строку позовної давності . Попросити надати розрахунок розміру заборгованості - цілком законна вимога боржника .

Улюбленим методом впливу колекторів є психологічний тиск на боржника і членів його сім'ї : практикуються і нічні дзвінки додому , і дзвінки на роботу , і дзвінки близьким, і листи, що містять відверті погрози , і навіть візити за місцем проживання боржника . У більшості випадків такі дії є незаконними.

Перш за все, варто пам'ятати , що відповідно до частини 6 статті 6 ЗУ « Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди , крім випадків , визначених законом , і лише в інтересах національної безпеки , економічного добробуту та прав людини . тобто будь-який збір інформації та фізичну особу без її згоди є незаконним. У разі порушення своїх прав така фізична особа може звернутися зі скаргою на незаконні дії , пов'язані зі збором , зберіганням і обробкою його персональних даних до спеціально уповноваженого органу державної влади з питань захисту персональних даних або до суду.

Згідно з частиною 11 статті 11 ЗУ « Про захист прав споживачів» кредитору , який звернувся з вимогою про погашення споживчого кредиту забороняється:

  1. надавати неправдиву інформацію про наслідки несплати споживчого кредиту;
  2. вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;
  3. зазначати на конвертах з поштовими повідомленнями інформацію про те , що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;
  4. вимагати стягнення будь-яких сум , не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту;
  5. звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб , пов'язаних зі споживачем родинними , особистими , діловими , професійними або іншими відносинами зі споживачем ;
  6. вчиняти дії , що вважаються нечесною підприємницькою практикою ;
  7. вимагати повернення споживчого кредиту , строк давності якого минув.

Тут слід уточнити , що термін позовної давності ( 3 роки за основним зобов'язанням і 1 рік щодо стягнення неустойки , якщо інше не встановлено умовами договору ) починає текти з моменту настання терміну виконання зобов'язання або виникнення у кредитора права пред'явити вимогу про його виконання . Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги , обчислення позовної давності починається після закінчення цього терміну . Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності ! ( ст. 262 ЦКУ).

Порушенням одного , а то й кількох з цих вимог зазвичай грішать колектори .

Крім того , відповідно до частини 4 статті 19 Закону України « Про захист прав споживача» агресивної вважається підприємницька практика , яка фактично містить елементи примусу , докучання або неналежного впливу. Як агресивні , зокрема , заборонені такі види підприємницької практики , як здійснення тривалих та / або періодичних візитів до житла споживача , незважаючи на вимогу споживача про припинення таких дій або залишення житла; здійснення постійних телефонних , факсимільних , електронних або інших повідомлень без згоди на це споживача ( п.2 , 3 частини 5 статті 19 цього ж Закону).

У разі порушення своїх прав , передбачених Законом України « Про захист прав споживачів» , споживач має право звернутися зі скаргою в управління по захисту прав споживачів .

Якщо колектори нанесли візит до Вас додому , пам'ятайте , що згідно статті 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла , тому Ви маєте повне право не пускати непроханих гостей у своє житло.

Крім того, відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків , передбачених Конституцією України . Не допускається збирання, зберігання , використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки , економічного добробуту та прав людини.

Нерідко дії представників колекторських компаній виходять за рамки правового поля настільки , що містять в собі ознаки складу злочинів , передбачених Кримінальним кодексом України , а саме:

Стаття 182 Порушення недоторканності приватного життя

1 . Незаконне збирання, зберігання , використання, знищення , поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації , крім випадків , передбачених іншими статтями цього Кодексу, -

караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років , або арештом на строк до шести місяців , або обмеженням волі на строк до трьох років.

2 . Ті ж дії , вчинені повторно , або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам , свободам та інтересам особи , -

караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років , або позбавленням волі на той самий строк.

Примітка . Істотною шкодою у цій статті , якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків , вважається така шкода , яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 189. вимагання

1 . Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру під погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами , обмеження прав , свобод або законних інтересів цих осіб , пошкодження чи знищення їхнього майна або майна , що перебуває у їх віданні чи під охороною , або розголошення відомостей , які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання) , -

караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2 . Вимагання , вчинене повторно , або за попередньою змовою групою осіб , або службовою особою з використанням свого службового становища , або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень , або з пошкодженням чи знищенням майна , або заподіяло значної шкоди потерпілому , -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3 . Вимагання , поєднане з насильством , небезпечним для життя чи здоров'я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах , -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна .

4 . Вимагання , що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах , або вчинене організованою групою , або поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження , -

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна .

Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно -правових зобов'язань

1 . Примушування до виконання чи невиконання цивільно -правових зобов'язань , тобто вимога виконати чи не виконати договір , угоду чи інше цивільно - правове зобов'язання з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами , пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак вимагання , -

карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців , або обмеженням волі на строк до двох років.

2 . Примушування до виконання чи невиконання цивільно -правових зобов'язань, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб , або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкодження , або поєднане з насильством , що не є небезпечним для життя і здоров'я , або з пошкодженням чи знищенням майна , -

карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

3 . Примушування до виконання чи невиконання цивільно -правових зобов'язань , вчинене організованою групою або поєднане з насильством , небезпечним для життя чи здоров'я, або таке , що завдало великої шкоди чи спричинило інші тяжкі наслідки , -

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Якщо Ви постраждали від таких дій з боку колекторів , звертайтеся із заявою про порушення кримінальної справи до прокуратури.

Слід сказати , що колектори вкрай рідко вдаються до судового порядку стягнення заборгованості . Відбувається це з ряду причин : небажання нести додаткові часові та грошові витрати , відсутність доказової бази , безпідставність висунутих до боржника вимог , безперспективність примусового стягнення боргу в порядку виконавчого провадження тощо. Але якщо на Вас все ж подали до суду , є сенс звернутися за юридичною допомогою з підготовки і ведення процесу до фахівця.

Опубліковано на сайті: 20.09.2013

Автор: Катерина Гутгарц

Джерело: http://www.prostopravo.com.ua/





Подпишитесь на рассылку сайта, это бесплатно!
Всего подписчиков -





Простоправо ТВ








Рекомендуем