Зробіть мене банкрутом

Що робити, коли немає можливості платити за кредитом, а вартість заставної квартири впала в рази?

Тарас Онищенко узяв позику на однокімнатну квартиру у передмісті Києва, на Троєщині. На момент покупки вона коштувала сто тисяч доларів. Щомісячний платіж Тараса за кредитом становив близько семисот доларів. Нині у гривнях це майже в два рази більше. А ще треба оплачувати відсотки за користування банківською позикою. Але найгірше те, що вартість квартири впала щонайменше удвічі. Тарас продовжує платити, адже не знає, як змінити ситуацію на краще.

 

Таких як Тарас сьогодні багато, але далеко не всі з них потрапили до списків надійних позичальників. Опинившись без роботи, наразившись на новий курс долара або просто усвідомивши, що платиш неабиякі гроші за квартиру, яка впала у ціні мало не до п'яти разів, більшість припинила платити за кредитом. Як наслідок, нарахування страхітливих штрафних санкцій, а потому — реалізація банком заставного майна зазвичай за дуже низькою ціною, що не покриває ні тіло кредиту, ні штрафи. Цікаво, що страждає не лише позичальник, але й банк. Адже під проблемну заборгованість фіну станова зобов'язана зарезервувати кошти, які дорівнюють сумі кредиту.

 

Корінь проблеми

 

Головна проблема в тім, що банки України не лише не можуть дати раду таким позичальникам, але донедавна навіть ускладнювали ситуацію, приміром, підвищуючи ставки за вже виданими кредитами в доларах. І хоча фінустанови запропонували різні програми реструктуризації боргу, повноцінного виходу з ситуації немає. Наприклад, відтермінування виплати тіла позики з виплатою самих відсотків лише відтягує погашення кредиту і збільшує переплату банку. Зміна валюти позики на національну, яку здійснюють під високий відсоток, тим більше не допоможе. Реалізація об'єкта застави не позбавить позичальника від боргу, і банку від того не стане легше. Валютні аукціони не зменшують навантаження до рівня 2008 р. І ніщо не вирішує проблеми втраченої роботи, а головне — психологічної проблеми платити непомірні гроші за здешевлені квартири. Тому позичальник, якого банки та держава фактично залишили напризволяще, приречений шукати вихід самостійно. І він (вихід) є!

 

Я — банкрут

 

Один з найпопулярніших нині методів виходу з проблемної ситуації є оформлення банкрутства позичальника. Але оскільки українське законодавство не дозволяє визнати банкрутом фізичну особу, то застосовують метод банкрутства позичальника-підприємця. Про його популярність свідчить хоча б той факт, що лише за січень 2009 р. було оголошено більше банкрутств, ніж за два останні роки.

 

Основна перевага такого варіанта — це можливість списати заборгованість за кредитом, якщо грошей від реалізації заставного майна не вистачило на погашення всього боргу. Тобто такий метод буде корисний тільки тим, у кого сума кредиту значно перевищує ринкову вартість застави.

 

Адже нині, якщо після продажу майна боржника-фізичної особи борг банку не закритий, то установа може стягувати залишок заборгованості впродовж всього життя позичальника. За допомоги судових виконавців він може забирати частину заробітної плати боржника, реалізовувати його майно, яке він може придбати і через 20 років після рішення суду, і навіть спадок, який він отримає. Тоді як банкрутство позичальника як підприємця дозволяє згодом повернутися до нормального життя.

 

Система банкрутства суб'єктів підприємницької діяльності в Україні існує з 1992 р. і регулюється Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Закону, який би регулював особисте банкрутство фізичних осіб, поки що не існує. Втім позичальники навчилися справлятися і без нього.

 

Юридичні лазівки

 

Незалежно від того, який спосіб вибере невдалий позичальник (звернутися до компанії, що займеться всією процедурою, або самостійно звернутися до юриста), схема банкрутства така. Позичальника-фізичну особу оформляють як суб'єкта підприємницької діяльності (СПД), що якийсь час веде свою господарську діяльність, поки не розуміє, що розорився. Після цього створюють штучний борг від 180 тис. гривень. Потому — подання до суду заяви про визнання підприємця банкрутом і запровадження мораторію на нарахування штрафів за кредитами. Після цього майно СПД реалізують, гасять борг перед банком, а суму, що залишилася, визнають безнадійним боргом і списують.

 

Кредитний наслідок для позичальника — втрата грошей, які заплатив банку за весь час користування кредитом, але не більше.

 

«Фізична особа, яка втратила можливість погашати кредит, стоїть перед вибором. Або банк у примусовому порядку за виконавчими документами реалізує заставне майно і фізична особа залишається винною до 70% за боргом від кредиту назавжди. Або ініціюється процедура банкрутства, коли фізична особа так само позбавляється свого майна, але не залишається винною банку», — розповідає Анатолій Родзинський, генеральний директор Консультаційного центру з питань банкрутства, однієї з компаній, що пропонує повний супровід в оформленні банкрутства і реалізації майна за допомоги арбітражного керуючого.

 

До того ж, існує можливість перекупити своє майно за реальною його ціною за допомоги друзів.

 

Схема роботи компаній: від теорії до практики

 

Є попит — є послуги. Схема роботи компаній, що допомагають проблемним позичальникам, така. За певну суму (приміром, 6 тис. дол. США) фахівці надають докладну консультацію про права і можливості позичальника (пов'язаних з оформленням СПД, грамотним оформленням його боргів), а потім беруть на себе всі проблеми, пов'язані з відвідуванням судів (зокрема під час оскарження рішень), а також з реалізацією майна. Останню послугу організовують так звані арбітражні керуючі, які отримують додаткову винагороду від реалізації, що залежить від суми, за яку продають майно. Вони, на відміну від банківських менеджерів, незалежних експертів та виконавчої служби, зацікавлені продати заставу якомога дорожче.

 

Головне під час оформлення банкрутства, за словами Анатолія Родзинського, — правильно скласти заяву. «Прямої можливості визнання фізичної особи банкрутом не існує, не кожну фізособу можна визнати банкрутом, — пояснює експерт. — Тож створюється конструкція, яка дозволяє застосувати пільги, надані законодавцем для фізосіб. А неправильне застосування цієї конструкції призводить до того, що ухвалу суду можуть скасувати ».

 

Перші клієнти-кандидати в банкрути з'явилися у компанії ще в грудні. За словами Анатолія Родзинського, сьогодні їхніми послугами користуються більше 50 позичальників з Києва та Харкова. З них щонайменше 35 осіб визнали банкрутами. Але реалізації майна поки що не було. «Гіпотетично можна було почати процедуру продажу ще в січні, але ми свідомо пригальмували її для того, щоб ні в кого не виникло сумнівів у її легітимності, — пояснює пан Родзинський. — Важливо, щоб вищі інстанції підтвердили, що ми все робимо правильно, що наші постанови законні і повністю відповідають чинному законодавству».

 

Наразі все відбувається, як планувалося. І оскарження постанови про визнання позичальника банкрутом, яку один з банків подав до касаційного суду, не задовольнили.

 

Що проти?

 

У будь-якій схемі існують слабкі місця, з якими, однак, можна впоратися.

 

Перший недолік полягає у тому, що фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з її підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, а не лише тим, що перебуває в заставі у банку.

 

«Це не стосується майна, на яке не накладають стягнення (одяг, взуття тощо)», — пояснює Тетяна Рижова, адвокат ЮФ «Астерс». «Ба більше, згідно з частиною 2 ст. 52 Цивільного кодексу, якщо фізична особа-підприємець перебуває у шлюбі, то відповідальність за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, поширюється і на її частку в праві спільної власності подружжя», — попереджає пані Рижова. А всі рішення щодо цього майна ухвалює суд. Тож на момент початку процедури банкрутства на позичальникові не повинно бути зареєстровано жодного іншого майна, крім того, що перебуває у заставі, а воно не повинно перебувати у спільній власності.

 

Крім того, майте на увазі, що борги доведеться віддавати не лише банку. «До судової процедури банкрутства причетним буде не тільки «основний» кредитор (банк, що надав позику підприємцю), а й інші кредитори (контрагенти за будь-якими укладеними ними угодами). За рахунок реалізованого майна боржника задовольнятимуться вимоги всіх кредиторів, що, на наш погляд, негативно позначиться на репутації такого підприємця. Адже він, заявляючи про своє банкрутство, цілком імовірно не мав намірів не виконувати своїх зобов'язань перед іншими кредиторами», — вважає Тетяна Рижова, адвокат ЮФ «Астерс». Утім і ця проблема вирішується, якщо про неї подбати заздалегідь.

 

Хто проти?

 

Деяким фінустановам розвиток подій з банкрутством позичальника не до вподоби, тому вони оскаржують ухвали про банкрутство позичальників в апеляційному та касаційному порядку. За словами Анатолія Родзинського, серед тих установ, яким не імпонує така процедура банкрутства — Альфа-Банк, УкрСиббанк, Укрсоцбанк. Не проти цього — Райффайзен Банк Аваль, ОТП Банк, Ерсте Банк, БМ Банк.

 

«Небажання визнати позичальника банкрутом пов'язане з надією банку стягнути залишок заборгованості. Банкрутство боржника приймається банком лише в тому випадку, якщо у нього не викликає сумнівів безперспективність погашення такого боргу. До тих пір, поки витрати банку на формування резервів і обслуговування проблемного кредиту не перевищать суми заборгованості, що залишилася після реалізації майна боржника, такий варіант позбавлення від боргу для фінустанов невигідний», — вважає Ольга Онуфрійчук, виконавчий директор компанії «Простобанк Консалтинг».

 

Як не помилитися?

 

Насамкінець порадимо тим позичальникам, які захочуть оформляти процедуру банкрутства за допомоги спеціальних компаній, як уберегтися від неприємностей. Обов'язково перевірте у компанії:

  1. Ліцензію арбітражного керуючого, видану Мінекономіки;
  2. Досвід роботи компанії на ринку, особливо з банкрутством фізичних осіб;
  3. Відсутність оскаржених і скасованих справ або їхня мінімальна кількість;
  4. Достатня кількість успішно доведених до кінця справ (не менше трьох).

Також зверніть увагу на спосіб оплати. Більшість компаній працює за схемою «все враховано», коли гроші, хоч і сплачуються наперед, але лише за досягнення результатів, обумовлених у договорі, незалежно від кількості судових рішень, і беруть на себе всі витрати, навіть відправлення листів і держмита. Також багато компаній повертають гроші, якщо обумовлених у договорі результатів не досягнуто. У будь-якому випадку, варто вивчити весь ринок компаній, що пропонують такі послуги, щоб зробити оптимальний вибір.

 

Більшість компаній, що реалізують вищенаведену схему, пропонують послугу з відстрочення платежів за кредитом терміном на рік, причому вартість послуги також складає декілька тисяч доларів. Проте перш ніж скористатися такою послугою, компанія «Простобанк Консалтинг» рекомендує поспілкуватися з вашим кредитним менеджером. Адже банки сьогодні надають позичальникам кредитні канікули абсолютно безкоштовно.

Опубліковано на сайті: 04.02.2011

Автор: Аліса Лисицина

Джерело: http://www.prostobank.ua/






Простоправо ТВ








Рекомендуем