Хто має право на поліпшення житлових умов і на участь у програмі молодіжного кредитування 11.02.2011

Державний фонд сприяння молодіжному будівництву відновив програми забезпечення молодих сімей житлом через кредитування. У програмі можуть брати участь лише ті родини, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов. Prostobank.ua досліджував, хто може отримати такий статус і що для цього потрібно.

Хто має право на поліпшення житлових умов і на участь у програмі молодіжного кредитування

Перш за все, мати потребу в поліпшенні житлових умов в Україні - значить стояти в черзі на отримання державного житла. Термін перебування в черзі, а також порядковий номер для участі в програмі не мають значення, тому досить хоча б у неї "потрапити". І, тим не менш, на практиці це виявляється не так вже й просто. Правила та порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, регулюються Житловим Кодексом України і Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, а також місцевим законодавством. Як бачимо, нормативна база ще радянського зразка, від чого виникає багато питань при її практичному застосуванні.

Хто може стати на облік

Такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються наступні категорії громадян:

  1. Громадяни, забезпечені житловою площею нижче рівня, який раніше визначався виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. У більшості випадків старі радянські норми діють і донині. Так, наприклад, в Києві діє порядок застосування правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов від 1985 року (Постанова виконавчого комітету київської міської ради народних депутатів та президії Київскої міської ради профспілок від 15.07.1985р. №582). Згідно з Порядком потребуючими поліпшення житлових умов визнаються сім'ї, що мають житлоплощу на рівні до 7,5 кв. м на кожного члена сім'ї.
  2. Які проживають у приміщенні, яке не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам.
  3. Хворі на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань був затверджений Міністерством охорони здоров'я УРСР ще в 1985 році. Порядок видачі медичних висновків зазначених хворих встановлюється Міністерством охорони здоров'я УРСР. Медичний висновок про захворювання, при якому громадянин, який страждає ним, не може проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї, видається лікарсько-консультативної комісією (ЛКК).
  4. Які проживають за договором піднайму житлового приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму житлового приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів.
  5. Проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності.
  6. Особи, які проживають у гуртожитках.
  7. У разі проживання в одній кімнаті двох і більше сімей, незалежно від сімейних відносин.
  8. У разі проживання в одній кімнаті осіб різної статі, старше 9 років, крім подружжя (в тому числі, якщо займане ними жиле приміщення складається більш ніж з однієї кімнати).
  9. Такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються також громадяни, які проживають у комунальних або невпорядкованих щодо умов даного населеного пункту квартирах:
    • особи, які належать до інвалідів війни;
    • особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
    • Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави,« За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів;
    • учасники бойових дій і учасники війни;
    • працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації (не менше 15 років).

Додаткові категорії наших співвітчизників, які можуть розраховувати на квартирний облік, можуть встановлюватися місцевим законодавством (зокрема, для Києва Постановою №582).

Наявність житлового приміщення у приватній власності, не перешкоджає постановці на облік що потребує поліпшення житлових умов, якщо має місце хоча б одна з наведених вище обставин.

Де ставати на облік

За загальним правилом, облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється за місцем їх постійного проживання, тобто за місцем реєстрації. Умова про реєстрацію не є обов'язковою, якщо мова йде осіб, що тимчасово відсутні за місцем проживання, але за якими зберігається право на житло (наприклад, на час навчання за кордоном, служби в армії тощо). Здійснюють такий облік виконавчі комітети місцевих рад.

Тим не менш, в деяких випадках, передбачених законодавством, квартирний облік може здійснюватися не за місцем проживання заявника.

Так, облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, які мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь в житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи. Рішення про взяття на облік у такому випадку приймає адміністрація підприємства спільно з профспілковим комітетом.

При цьому громадяни, які залишили роботу на підприємствах, в установах, організаціях, які здійснюють квартирний облік, у зв'язку з виходом на пенсію, беруться на облік нарівні з робітниками і службовцями даного підприємства, установи, організації.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, можуть ставати на облік як за місцем свого проживання, так і за місцем народження.

Крім того, місцевим законодавством може встановлюватися тривалість періоду проживання у даній місцевості для взяття на квартирний облік. Так, у Києві такий термін складає 5 років. Правда, він не поширюється на випадки реєстрації другого з подружжя, неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків.


FAQ з нерухомості