Особливості посвідчення договору довічного утримання (догляду)

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їхню частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має чималу цінність, натомість набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (ст. 744 Цивільного кодексу (надалі — ЦК).

Договір довічного утримання (догляду) укладається письмово і підлягає нотаріальному посвідченню. Договір довічного утримання (догляду), за яким передається набувачеві у власність нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації (ст. 745 ЦК). У разі недотримання встановленої форми укладення договору довічного утримання (догляду) він вважається недійсним.

 

Момент виникнення прав і обов'язків між сторонами, передбачених договором утримання (догляду), настає з нотаріального посвідчення договору. Відтоді також виникає i право власності у набувача щодо майна, яке йому передається за договором, крім нерухомого майна, виникнення права власності щодо якого чинне законодавство пов'язує з державною реєстрацією угоди (ст. 334 ЦК), право власності на майно, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстроване у відповідних державних органах, про що в договорі є відповідний запис.

 

Особливості договору довічного утримання:

  • Майно переходить у власність набувача, однак розпоряджатися таким майном набувач за життя відчужувача не зможе, оскільки під час посвідчення договору довічного утримання (догляду) накладається заборона відчуження майна в установленому порядку, про що робиться напис на всіх примірниках договору (ст. 73 Закону «Про нотаріат»);
  • Зобов'язання довічного утримання мають особистісний характер, оскільки встановлюються щодо конкретної фізичної особи;
  • Договір довічного утримання може бути укладений на користь третьої особи (утриманця), якому набувач має надати довічне утримання та догляд;
  • Цей договір тривалий і вимагає від набувача постійного і систематичного виконання своїх обов'язків.

Ч. 4ст. 746 ЦК передбачено, що договір довічного утримання (догляду) може бути укладений відчужувачем на користь третьої особи.

 

Предметом договору може бути:

  1. Житловий будинок або його частина.
  2. Квартира або її частина.
  3. Інше нерухоме майно (земельна ділянка, садовий будинок, дача, гараж, нежитлова будівля, нежитлове приміщення, виробничий комплекс, рухоме майно, на яке поширюється режим нерухомого майна тощо).
  4. Рухоме майно, яке має значну цінність. Законодавство не встановлює вартісного вираження значної цінності такого майна або приблизного переліку таких речей. Таким рухомим майном можуть бути: транспортні засоби, антикварні речі, твори мистецтва, культурні цінності, коштовності, колекції з перерахованих предметів, обладнання, цінні папери, нематеріальні активи, зокрема об'єкти права інтелектуальної власності та ін.

Істотними умовами договору довічного утримання (догляду) є:

  1. Найменування (назва), місце проживання сторін (місцезнаходження сторін), ідентифікаційний номер — для фізичних осіб та ідентифікаційний код за даними ЄДРПОУ — для юридичних осіб;
  2. Предмет договору довічного утримання (житловий будинок, квартира або її частина, інше нерухоме або рухоме майно, яке має значну цінність);
  3. Відомості про документ, який підтверджує право власності на відчужуване за договором майно;
  4. Вартісна оцінка відчужуваного за договором. Оцінка вартості відчужуваного майна визначається за згодою сторін. Під час встановлення оцінки вартості нерухомого майна, що є предметом договору, слід зважати, що вона не може бути меншою, ніж інвентаризаційна оцінка такого майна, яка визначена технічною документацією бюро технічної інвентаризації, відповідним органом державного земельного кадастру;
  5. Розмір (вартість) та форма надання утримання та (або) догляду, періодичність виконання обов'язків набувача. У договорі може бути сказано: коли саме, з якою періодичністю набувач повинен здійснювати надання допомоги на користь відчужувача майна;
  6. Термін дії договору (термін дії договору довічного утримання (догляду);
  7. Місце виконання договору. Якщо ж місце виконання не встановлено в договорі, то виконання проводиться (за зобов'язаннями про передання нерухомого майна) за місцем розташування майна;
  8. У разі зобов'язання набувача забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому передали за договором довічного утримання (догляду), у тексті договору має конкретно визначатися частина помешкання, в якій відчужувач або третя особа має право мешкати;
  9. Чітко встановлені права та обов'язки сторін та інші умови, встановлені за домовленістю сторін договору;
  10. Умови та підстави припинення чи зменшення обсягу обов'язків набувача перед відчужувачем; підстави і порядок розірвання договору довічного утримання (догляду);
  11. Момент виникнення права власності на майно, передане за договором;
  12. Відомості про забезпечення виконання договору (накладення заборони відчуження на майно).

Сторони договору довічного утримання, їх права та обов'язки

 

Згідно зі ст. 746 ЦК, сторонами за договором довічного утримання (догляду) є відчужувач і набувач.

 

Відчужувачем може бути будь-яка фізична особа, тобто незалежно від віку і стану здоров'я (ч. 1 ст. 746 ЦК). По общим требованиям по силу сделки (ст. 203 ГК), лицо, его совершает должно иметь необходимый объем гражданской дееспособности.??? Не розумію цього речення!!!

 

Ст. 747 ЦК передбачає можливість укладення договору довічного утримання (догляду) щодо майна, яке перебуває у спільній сумісній власності (наприклад, подружжя). Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на правах спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.

 

За договором довічного утримання (догляду) відчужувач має такі права:

  • Визначити умови забезпечення його житлом, зокрема в будинку (квартири), який передано набувачеві за договором;
  • Визначити всі види матеріального забезпечення, догляду (піклування), які буде надавати йому або третій особі набувач;
  • Вимагати виконання умов договору з надання утримання (догляду), зокрема безпосередньо набувачем;
  • У разі необхідності має право ставити питання про заміну майна, переданого за договором довічного утримання (догляду), на іншу річ;
  • Розірвати договір у разі неналежного виконання набувачем своїх зобов'язань у судовому порядку.

Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути лише повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа (ч. 2 ст. 746 ЦК).

 

Набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), з моменту посвідчення такого договору або з моменту набрання сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір довічного утримання (догляду) підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

 

Набувачами можуть бути декілька осіб. У такому випадку виконувати обов'язки за договором вони будуть солідарно. Відповідно, солідарною буде і відповідальність набувачів у разі невиконання умов договору.

 

За договором довічного утримання (догляду) набувач має такі права:

  • Здійснювати право володіння і користування таким майном, якщо договором не передбачено інше;
  • Якщо договір укладений на утримання кількох осіб — спільних власників майна, переданого набувачеві, у разі смерті одного з них набувач має право на зменшення обсягу зобов'язань з утримання відчужувача (відчужувачів) (абз. 2 ч. 1 ст. 747 ЦК);
  • За взаємною згодою з відчужувачем набувач має право вирішити питання про заміну переданого йому за договором майна на іншу річ. Заміна речі має відбуватися на підставі внесення змін до договору довічного утримання (догляду) з дотриманням вимог до форми цього договору;
  • Набувач може визначити у заповіті спадкоємцям за майном, яке передано йому за договором довічного утримання (до них також перейдуть його зобов'язання за цим договором);
  • Набувач має право на розірвання договору.

У договорі довічного утримання (догляду) передбачаються обов'язки набувача:

  • Забезпечувати відчужувача або третю особу (утриманця) відповідно до умов договору матеріальним утриманням та (або) доглядом (піклуванням) довічно;
  • Забезпечувати відчужувача або третю особу (утриманця) житлом;
  • У разі смерті відчужувача (відчужувачів) поховати його (їх). Якщо договір укладений відчужувачем на користь третьої особи, цей обов'язок може бути покладено на набувача щодо третьої особи (утриманця) за домовленістю.

Набувач не має права за життя відчужувача передавати майно у власність іншій особі на підставі будь-яких угод (крім заповіту), укладати щодо нього договір іпотеки (застави). На таке майно за життя відчужувача не може оформлятися стягнення. Втрата, знищення або пошкодження майна, переданого за договором набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов'язків перед відчужувачем.

 

Заміна набувача за договором довічного утримання (догляду)

 

У ст. 752 ЦК передбачено, що у разі неможливості подальшого виконання фізичною особою обов'язків набувача за договором довічного утримання (догляду) за підстав, які мають важливе значення, обов'язки набувача можуть бути передані, за згодою відчужувача, члену родини набувача або іншій особі за їхньою згодою.

 

Тож під час вирішення питання про заміну набувача пріоритет мають члени його родини. Інша особа може стати набувачем лише за згодою відчужувача і першого набувача.

 

Відмова відчужувача у наданні згоди на передання обов'язків набувача за договором довічного утримання (догляду) іншій особі може бути оскаржена в суді. У цьому разі суд бере до уваги тривалість виконання договору та інші обставини, що мають істотне значення.

 

Підстави та правові наслідки припинення договору довічного утримання (догляду)

 

Відповідно до ст. 755 ЦК, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду:

  • На вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його провини;
  • На вимогу набувача.

Договір довічного утримання (догляду) припиняється через смерть відчужувача.

 

Припинення договору довічного утримання (догляду) у разі смерті відчужувача (або третьої особи) оформляється нотаріусом, який посвідчив договір довічного утримання (догляду).

 

Для цього набувач подає свідоцтво про смерть та примірники договору. Нотаріус знімає заборону шляхом вчинення відповідного посвідчення на всіх примірниках договору.

 

У разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернути. У цьому випадку витрати набувача, що пішли на утримання та (або) догляд відчужувача, не повертаюься.

 

У разі розірвання договору у зв'язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем за підстав, які мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за договором.

 

Припинення договору в цьому випадку оформляється за заявою зацікавленої особи-сторони договору і на підставі рішення суду про розірвання договору довічного утримання (догляду).

 

Ст. 757 ЦК встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) можливий перехід обов'язків набувача у разі його смерті до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, передане відчужувачем.

 

У разі смерті фізичної особи-набувача за договором довічного утримання (догляду) за відсутності у неї спадкоємців або за відмови їх від договору довічного утримання (догляду) нотаріус за письмовою заявою відчужувача припиняє дію цього договору, про що на всіх його примірниках робить відповідний напис.

 

Відчужувачу повертається доданий до примірника договору довічного утримання (догляду) первинний правоустановчий документ на майно або його дублікат, який міститься у справах нотаріуса. Разом з листом нотаріуса про припинення дії договору довічного утримання (догляду) цей правоустановчий документ (або його дублікат) подається у відповідний орган для перереєстрації.

 

У разі припинення юридичної особи-набувача з визначенням правонаступників до них переходять права та обов'язки за договором довічного утримання (догляду). У разі ліквідації юридичної особи-набувача право власності на майно, передане за договором довічного утримання (догляду), переходить до відчужувача (ст. 758 ЦК).

 

У разі ліквідації юридичної особи-набувача за умови відсутності у неї правонаступників, нотаріус на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та письмової заяви відчужувача припиняє дію договору довічного утримання (догляду) та повертає відчужувачу первинний правоустановчий документ.

Опубліковано на сайті: 27.04.2011

Автор: І. В. Бурдальова

Джерело: http://flexp.com.ua/





Подпишитесь на рассылку сайта, это бесплатно!
Всего подписчиков -





Простоправо ТВ








Рекомендуем