Аналіз законопроекту про трансфертне ціноутворення

Здійснилося. 4 липня 2013 року Верховна Рада України прийняла епохальний законопроект, який, на думку авторів, сприятиме помітному наповненню державного бюджету. Мова йде про законопроект 2515, яким вносяться зміни в Податковий кодекс щодо трансфертного ціноутворення. Навколо самого законопроекту вже було не мало розмов і пересудів, Prostopravo.com.ua у свою чергу, вирішив розібратися, в чому полягає суть нового методу ціноутворення, кого торкнуться ці зміни, і які нові перевірки і штрафи передбачені законопроектом.

Система державного регулювання трансфертного ціноутворення передбачає введення нових правил визначення цін для цілей оподаткування у зовнішньоекономічних операціях із пов'язаними особами. На думку авторів законопроекту, необхідність її впровадження пов'язана з розповсюдженням практики штучного створення фінансових потоків між підприємствами, які входять до складу однієї транснаціональної корпорації (ТНК) або промислово-фінансової групи (ПФГ) і розташовані в різних країнах. Завдяки чому ТНК та ПФГ виводять фінансові ресурси за межі вітчизняної економіки, що оптимізують свої податкові зобов'язання, а державний бюджет України, відповідно, недоотримує кошти. Як приклад країн, де досить жорсткі правила трансфертного ціноутворення були впроваджені досить успішно автори законопроекту наводять Російську Федерацію, Індію та Китай. Втім, чому Україна повинна рівнятися саме на ці країни, а не, скажімо, на Європу, автори скромно замовчують.

Податковий контроль за трансфертним ціноутворенням України, згідно із законопроектом, буде ґрунтуватися на принципі “витягнутої руки” (arm's length principle), який передбачає збільшення податкових зобов'язань пов'язаних осіб до рівня податкових зобов'язань непов'язаних осіб за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов здійснених ними операцій. Розберемося з принципами трансфертного ціноутворення докладніше.

Операції, над якими здійснюється контроль

Відповідно до законопроекту, податковий контроль за трансфертним ціноутворенням передбачає коригування податкових зобов'язань платника податків з пов'язаними особами до рівня податкових зобов'язань, розрахованих за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов контрольованої операції комерційних та/або фінансових умов, які мали місце під час здійснення співставних операцій, сторони яких не є пов'язаними особами.

При цьому, контрольованими вважаються:

а) господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;

господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які:

  • декларують від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік;
  • застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року;
  • сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна) станом на початок податкового (звітного) року;
  • не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість  станом на початок податкового (звітного) року;

б) операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований в державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні.

Перелік таких країн (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України і щорічно публікується в офіційних друкованих виданнях та на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів.

Операції визнаються контрольованими за умови, що загальна сума здійснених операцій платника податків з кожним контрагентом, дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік.

Хто такі пов'язані особи

Визначення пов'язаних осіб для цілей трансфертного ціноутворення досить поширене, зокрема, до них відносяться:

  • юридичні особи - у разі, коли одна з таких осіб безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 20 і більше відсотків;
  • фізична і юридична особа - у разі, коли фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов'язаних осіб) володіє корпоративними правами іншої юридичної особи в розмірі 20 і більше відсотків;
  • юридична особа та фізична особа, що має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків її складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради;
  • юридичні особи, одноосібні виконавчі органи яких призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї ж особи (власника або уповноваженого ним органу);
  • юридичні особи, в яких 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї ж особи (власника або уповноваженого ним органу);
  • юридичні особи, в яких 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради складають одні й ті ж фізичні особи;
  • юридична особа та фізична особа - у разі здійснення фізичною особою повноважень одноосібного виконавчого органу юридичної особи;
  • юридичні особи, в яких повноваження одноосібного виконавчого органу здійснює одна і та ж особа;
  • фізичні особи: чоловік (дружина), батьки (в тому числі усиновителі), діти (повнолітні, неповнолітні, у тому числі усиновлені), повнорідні і неповнорідні брати і сестри, опікун, піклувальник і дитина, над якою встановлено опіку, піклування.

Для фізичної особи загальна частка корпоративних прав платника податку (голосів у керівному органі), якою вона володіє, визначається як частка корпоративних прав, що безпосередньо належать такій фізичній особі, і частка корпоративних прав, що належать юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою.

Методи визначення звичайних цін у контрольованих операціях

Платники податків, які є сторонами контрольованої операції, повинні використовувати один з таких методів визначення цін:

а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) - базується на порівнянні ціни товарів (робіт, послуг), застосованої під час контрольованої операції, з ринковим діапазоном цін на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги) у співставних операціях;

б) ціни перепродажу - полягає у співставленні валової рентабельності контрольованої операції, отриманої при подальшій реалізації (перепродажу) товарів (робіт, послуг), які були придбані в контрольованій операції, з ринковим діапазоном валової рентабельності ;

в) “витрати плюс”- полягає у співставленні валової рентабельності собівартості контрольованої операції з ринковим діапазоном валової рентабельності собівартості у співставних операціях;

ґ) чистого прибутку - порівняння рентабельності контрольованої операції з ринковим діапазоном рентабельності у співставних операціях;

д) розподіл прибутку - полягає у зіставленні фактичного розподілу отриманого сукупного доходу між сторонами контрольованої операції з розподілом прибутку, здійсненим на економічно обґрунтованій основі між непов'язаними особами.

Допускається також використання комбінації двох і більше методів.

При цьому, платник податків використовує будь-який метод, який він обґрунтовано вважає найбільш прийнятним, однак у випадку, коли існує можливість застосування як методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажів), так і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).

Податковий контроль і звітність

Платники податків, які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подати до 1 травня року, наступного за звітним, звіт про контрольовані операції в електронній формі з дотриманням вимог закону про електронний документообіг і електронний цифровий підпис. Звітним періодом є календарний рік. Форму звіту затверджує Міністерство доходів і зборів.

У разі коли територіальний контролюючий орган під час виконання функцій податкового контролю виявив факти проведення платником податків контрольованих операцій, звіт про яких не було подано, він надсилає повідомлення до центрального контролюючого органу, який, в свою чергу, може запросити у платника податків документацію про контрольовані операції. Такий запит надсилається платнику податків не раніше 1 травня.

У свою чергу, платник податків протягом місяця від дня, наступного за днем надходження запиту зобов'язаний надати первинну документацію щодо окремих контрольованих операцій, що зазначені в запиті, та іншу документацію (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі), якими він може обґрунтувати відповідність договірних цін зазначеної контрольованої операції рівню звичайних цін.

Але і це ще не все. У випадках:

  • відправлення повідомлення, як було описано вище;
  • виявлення за результатами моніторингу відхилення цін контрольованої операції від рівня звичайних (ринкових) цін;
  • неподання платником податків звіту про контрольовані операції ;
  • неподання платником податків або подання з порушенням вимог документації про контрольовані операції

контролюючий орган має право провести перевірку платника податків на предмет повноти та правильності нарахування податків і зборів при здійсненні контрольованих операцій.

Про проведення перевірки платник податків повинен бути повідомлений не пізніше, ніж за 10 днів.

Тривалість самої перевірки може становити до півроку, а при необхідності отримання інформації від іноземних державних органів, проведення експертизи та/або перекладу на українську мову документів, поданих платником податків іноземною мовою - до року.

За наслідками перевірки складається довідка (якщо порушень не виявлено) або акт (якщо такі були виявлені).Свои заперечення платник податків може подати протягом 30 календарних днів, а вони будуть розглянуті протягом 10 робочих.

При цьому, досить дивно виглядає перелік джерел інформації, які використовуються контролюючими органами при контролі за трансфертним ціноутворенням. Зокрема, якимось чином, крім офіційних джерел і статистичних даних у перелік потрапили відомості про ціни, діапазоні цін і котирування, отримані з засобів масової інформації.

Узгодження цін у контрольованих операціях

Великий платник податків має привілей звернутися в Міністерство доходів і зборів з заявою про узгодження цін у контрольованих операціях.

Таке погодження проводиться на обмежений термін на підставі договору між платником та уповноваженим органом України, або ж, ще й з участю державного органу, уповноваженого збирати податки і збори у державі другої сторони угоди.

Зокрема, погодженню підлягають: види або перелік товарів, робіт або послуг, їх ціни та перелік методів визначення цін, перелік джерел інформації, які будуть використані для визначення цін, строк, на який погоджуються ціни і т. д.

Штрафні санкції

За порушення законодавства про трансфертне ціноутворення платникам податків загрожують чималі штрафи:

5 відсотків загальної суми контрольованих операцій - в разі неподання звіту про контрольовані операції (тобто мінімум 2,5 млн. гривень);

100 мінімальних заробітних плат - за неподання документації по запиту контролюючого органу.

Якщо законопроект 2515 буде підписаний Президентом, відповідні зміни набудуть чинності вже з 1 вересня 2013 року.

Опубліковано на сайті: 10.07.2013

Автор: Катерина Гутгарц

Джерело: http://www.prostopravo.com.ua/





Подпишитесь на рассылку сайта, это бесплатно!
Всего подписчиков -





Простоправо ТВ








Рекомендуем