Податковий борг. Як отримати розстрочку

Буває так, що не усвідомлене бажання ухилитися від сплати податків, а об'єктивні причини призводять до виникнення податкового боргу. У такому разі платник податків має право просити у податкових органів розстрочку або відстрочку по виплатах податкових зобов'язань. Як це зробити дізнавався Prostopravo.com.ua

Право платника податку звернутися до контролюючого органу із заявою про відстрочення або розстрочення податкового боргу передбачено статтею 100 Податкового кодексу України. При цьому, платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної пунктом 129.4 статті 129 ПКУ (120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення).

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення або відстрочення.

Розстрочення або відстрочення?

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення такого податкового боргу платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність обставин непереборної сили, які призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу. Перелік обставин і доказів існування загрози виникнення або накопичення податкового боргу затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 27 грудня 2010 р. № 1235.

Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, наступного за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного контролюючим органом, який затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.

Органи, які приймають рішення про розстрочення або відстрочення боргу

Розстрочення або відстрочення податкового боргу можуть надавати:

  • Міністерство доходів і зборів України - без обмежень суми;
  • головні управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - на суму не більше 3 млн гривень;
  • державні податкові інспекції, спеціалізовані державні податкові інспекції - на суму не більше 300 тис. гривень.

Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку:

  • стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником органу доходів і зборів (його заступником);
  • з місцевих податків і зборів - керівником органу доходів і зборів (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого перераховуються такі місцеві податки чи збори.

Порядок звернення

Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов'язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій, пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також термін розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо вказуються суми, термін сплати яких ще не настав, а також термін сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

  • переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
  • аналізу фінансового стану;
  • графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
  • розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

За результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів протягом 30 календарних днів з дати подання заяви приймає рішення про розстрочення або відмовляє йому в цьому при відсутності на те підстав чи недотриманні обов'язкових вимог.

У разі якщо рішення про розстрочення (відстрочення) приймається органом доходів і зборів вищого рівня, орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків або за місцем обліку його грошових зобов'язань протягом 10 календарних днів розглядає заяву платника, здійснює аналіз його фінансового стану та формує відповідний висновок про можливість надання розстрочення (відстрочення), який разом з копіями документів, доданих платником до заяви, надсилає на адресу органу доходів і зборів вищого рівня.

У такому ж порядку здійснюється розгляд заяви платника податків у випадку, якщо рішення приймається Міністерством доходів і зборів України. При цьому Міністерство доходів і зборів України рішення приймає протягом 10 календарних днів.

Рішення про розстрочення (відстрочення) приймається на суму, визначену у гривнях з двома десятковими знаками.

Розстрочення (відстрочення) надається окремо по кожному податку, збору, штрафній санкції, пені.

Не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення орган доходів і зборів за місцем обліку платника податків (або за місцем обліку його грошового зобов'язання (податкового боргу)) укладає з цим платником договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу). Строк дії договору починається з дати його підписання.

Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) окремих платників податків щороку оприлюднюються Міністерством доходів і зборів України.

Оприлюднення здійснюється таким чином: в офіційному виданні Міністерства доходів і зборів України "Вісник податкової служби України" або на єдиному веб-порталі Міністерства доходів і зборів України у мережі Інтернет.

Наявність рішення про розстрочення (відстрочення) та відповідного договору не обмежує права платника на отримання наступного розстрочення як з цього податку, збору, штрафних (фінансових) санкцій, пені, так і з інших.

Сплата розстрочених сум і відсотків

Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов'язання (податковий борг) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) суми або її чергової частини у строки, визначені у відповідному договорі. Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов'язання (податкового боргу).

Платник податків має право достроково погасити розстрочену (відстрочену) суму грошового зобов'язання (податкового боргу) або її частину разом із сумою нарахованих на цю суму процентів.

Для документального оформлення дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум платник податків не пізніше третього робочого дня за днем дострокового погашення повинен звернутися до органу доходів і зборів, який укладав з ним договір про розстрочення (відстрочення), із заявою про скорочення термінів дії розстрочення (відстрочення) внаслідок дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов'язань (податкового боргу) з обов'язковим визначенням сум та реквізитів документа про дострокове погашення.

У період дії розстрочення (відстрочення) платник має право порушувати перед органом доходів і зборів питання про перенесення термінів сплати частки розстроченої (відстроченої) суми в межах строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з причин, які не залежать від нього. У цьому разі платник подає заяву про перенесення термінів сплати частки розстрочених (відстрочених) сум до органу доходів та зборів, з яким укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Опубліковано на сайті: 03.12.2013

Автор: Катерина Гутгарц

Джерело: http://www.prostopravo.com.ua/






Простоправо ТВ








Рекомендуем