Амністія 2014

Prostopravo розповідає про те , що таке амністія , до кого вона може бути застосована в 2014 році , а до кого - ні , та який порядок її застосування.

Амністією є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб , визнаних винними у вчиненні злочину , або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами , але вироки ще не набули законної сили .

Амністія оголошується законом про амністію. Верховна Рада України має право прийняти закон про амністію як щодо певної категорії осіб , так і щодо певної особи (індивідуальна амністія ) .

Закон України «Про амністію в 2014 році» набрав чинності 19 квітня 2014 , ознайомимося з його основними положеннями докладніше.

На кого поширюється закон про амністію

Відповідно до норм Закону « Про амністію в 2014 році» звільняються від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань , не пов'язаних з позбавленням волі , засуджені за умисні злочини , які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України , та за злочини, вчинені з необережності , які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України :

  1. особи , які на момент вчинення злочину були неповнолітніми ;
  2. жінки , вагітні на день набрання чинності цим Законом;
  3. особи , не позбавлені батьківських прав , які на день набрання чинності цим Законом мають дітей , яким не виповнилося 18 років , дітей- інвалідів та / або повнолітніх сина, дочку , визнаних інвалідами ;
  4. особи , які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої , другої чи третьої групи , а також хворими на активну форму туберкульозу ( диспансерні категорії 1-4) , онкологічні захворювання ( III , IV стадії за міжнародною класифікацією TNM ) , СНІД ( III , IV клінічні стадії за класифікацією ВООЗ) та інші тяжкі хвороби , що перешкоджають відбуванню покарання та підпадають під визначення Переліку захворювань , які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання , затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18 січня 2000 року № 3 / 6 ;
  5. особи , які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку , встановленого статтею 26 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ;
  6. ветерани війни (учасники бойових дій , інваліди війни та учасники війни, які підпадають під дію Закону України "Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту" ) ;
  7. учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі внаслідок Чорнобильської катастрофи - особи , які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР ;
  8. особи , які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків , які досягли 70 - річного віку або визнані інвалідами першої групи , за умови , що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Ці категорії засуджених звільняються від покарання і в тому випадку , якщо вони були засуджені за умисні злочини , за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше десяти років , і якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.

Крім перерахованих вище категорій звільняються від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань , не пов'язаних з позбавленням волі , особи, засуджені за будь-які злочини , не пов'язані з насильством , небезпечним для життя і здоров'я , якщо вони на день набрання чинності цим Закону ( 19.04.2014г . ) відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Також звільняються від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань , не пов'язаних з позбавленням волі , особи :

  • а ) засуджені вперше за умисні злочини , за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше восьми років , якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання;
  • б) засуджені за умисні злочини , за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше шести років , якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше двох третин призначеного строку основного покарання;
  • в) жінки , засуджені за умисні злочини , за які законом передбачено покарання менш суворе , ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання;
  • г ) засуджені за злочини , вчинені з необережності , за які законом передбачено покарання менш суворе , ніж позбавлення волі на строк не більше дванадцяти років , якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.

Звільняються від покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців :

  • а ) засуджені за злочини невеликої та середньої тяжкості;
  • б) засуджені вперше за тяжкі злочини , якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.

Крім того , скорочується наполовину невідбута частина покарання засудженим , які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк , та інші покарання, не пов'язані з позбавленням волі , які не підлягають звільненню від відбування покарання на підставі цього Закону.

Також звільняються з місць позбавлення та обмеження волі засуджені , невідбута частина покарання яких на день набрання чинності цим Законом становить менше одного року.

На кого не поширюється закон про амністію

Водночас , амністія не може бути застосована до :

  1. осіб , яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі , і до осіб, засуджених до довічного позбавлення волі ;
  2. осіб , які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та / або особливо тяжких злочинів , крім випадків індивідуальної амністії;
  3. осіб , засуджених за злочини проти основ національної безпеки України , терористичний акт , бандитизм , умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;
  4. осіб , засуджених за злочин або злочини , що спричинили загибель двох і більше осіб;
  5. осіб, щодо яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин.
  6. осіб , засуджених за навмисне вбивство; тортури ; насильницьке донорство ; незаконне позбавлення волі або викрадення людини , якщо при цьому відбулося спричинення смерті або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть.
  7. осіб , які раніше звільнялися з місць позбавлення волі умовно - достроково і знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин;
  8. звільнених судом від відбування покарання з випробуванням, які до закінчення визначеного судом іспитового строку знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин;
  9. які мають дітей, яким не виповнилося 18 років , дітей- інвалідів та / або повнолітніх сина, дочку , визнаних інвалідами , і вчинили злочини , що посягають на життя, здоров'я , честь , гідність та інші охоронювані законом права та інтереси цих дітей ;
  10. засуджених за злочин або злочини , що спричинили загибель двох і більше осіб;
  11. які мають одного чи обох батьків віком понад 70 років або визнані інвалідами першої групи і вчинили злочини , що посягають на життя, здоров'я , честь , гідність та інші охоронювані законом права та інтереси цих батьків;

Крім того , не потрапляють під амністію -2014 :

  • засуджені за злочини проти основ національної безпеки України (статті 109-114 Кримінального кодексу України 2001 р. ( далі - КК України 2001 р.) , статті 56-60 , 62 і 63 Кримінального кодексу України 1960 р. ( далі - КК України в 1960 р.) ,
  • умисне вбивство ( стаття 115 КК України 2001 р.; статті 93 і 94 КК України 1960 р.); доведення до самогубства , вчинене щодо неповнолітнього ( частина третя статті 120 КК України 2001 р.) ,
  • умисне тяжке тілесне ушкодження при обтяжуючих обставинах (частина друга статті 121 КК України 2001 р.; частини друга і третя статті 101 КК України 1960 р.);
  • катування ( стаття 127 КК України 2001 р.);
  • незаконне проведення дослідів над людиною (стаття 142 КК України 2001 р.) ,
  • порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини (частини четверта і п'ята статті 143 КК України 2001 р.);
  • насильницьке донорство (стаття 144 КК України 2001 р.);
  • незаконне позбавлення волі або викрадення людини , якщо при цьому відбулося заподіяння смерті людині , або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть (частини друга і третя статті 146 КК України 2001 р.; частина друга статті 123 КК України 1960 р.);
  • захоплення заручників (стаття 147 КК України 2001 р.; стаття 123-1 КК України 1960 р.); торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини (стаття 149 КК України 2001 р.; стаття 124-1 КК України 1960 р.);
  • злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (статті 152-156 КК України 2001 р.; статті 117-122 КК України 1960 р.);
  • грабіж при обтяжуючих обставинах ( частини третя , четверта і п'ята статті 186 КК України 2001 р.; частини третя і четверта статті 82 і 141 КК України 1960 р.);
  • розбій ( стаття 187 КК України 2001 р.; статті 86 , 86-1 і 142 КК України 1960 р.); вимагання ( частини друга , третя і четверта статті 189 КК України 2001 р.; частини друга і третя статті 86-2 і 144 КК України 1960 р.);
  • виготовлення, зберігання , придбання, перевезення , пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей , державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (стаття 199 КК України 2001 р.; стаття 79 КК України 1960 р.);
  • створення злочинної організації (стаття 255 КК України 2001 р.); бандитизм (стаття 257 КК України 2001 р.; стаття 69 КК України 1960 р.); терористичний акт (стаття 258 КК України 2001 р.); створення терористичної групи чи терористичної організації (стаття 258-3 КК України 2001 р.); сприяння вчиненню терористичного акту (стаття 258-4 КК України 2001 р.); фінансування тероризму ( стаття 258-5 КК України 2001 р.);
  • викрадення, привласнення , вимагання вогнепальної зброї , бойових припасів , вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 262 КК України 2001 р.; стаття 223 КК України 1960 р.);
  • угон або захоплення залізничного рухомого складу , повітряного , морського чи річкового судна при обтяжуючих обставинах (частина третя статті 278 КК України 2001 р.; стаття 217-2 КК України 1960 р.);
  • порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту , що спричинило смерть потерпілого або заподіяло тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою у стані алкогольного сп'яніння або у стані , викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів (частина друга статті 286 КК України 2001 р.; частина друга статті 215 КК України 1960 р.);
  • пошкодження об'єктів магістральних нафто - , газо-та нафтопродуктопроводів (стаття 292 КК України 2001 р.);
  • погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу при обтяжуючих обставинах ( частини третя і четверта статті 345 КК України 2001 р.); погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча (стаття 346 КК України 2001 р.); посягання на життя працівника правоохоронного органу , члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 КК України 2001 р.; стаття 190-1 КК України 1960 р.); захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника (стаття 349 КК України 2001 р.) ,
  • прийняття пропозиції , обіцянки або отримання неправомірної вигоди посадовою особою ( стаття 368 КК України 2001 р.); стаття 168 КК України 1960 р.);
  • втеча з місця позбавлення волі або з-під варти ( стаття 393 КК України 2001 р.; стаття 183 КК України 1960 р.);
  • посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю , пов'язаною з наданням правової допомоги ( стаття 400 КК України 2001 р.);
  • злочини проти встановленого порядку несення військової служби ( військові злочини) , передбачені частинами другою , третьою і четвертою статті 404 КК України 2001 р. ( пунктами "б" і "в" статті 234 КК України 1960 р.) , частинами другою і третьою статті 405 КК України 2001 р. ( статтею 236 КК України 1960 р.) , частиною третьою статті 406 КК України 2001 р. ( пунктом "в" статті 238 КК України 1960 р.) , частинами другою і третьою статті 408 КК України 2001 р. ( пунктами "в" і " г" статті 241 КК України 1960 р.) , статтею 410 КК України 2001 р., частиною другою статті 420 КК України 2001 р. ( пунктом "г" статті 251 КК України 1960 р.) , частинами другою і третьої статті 426 КК України 2001 р. ( пунктами "б" і "в" статті 2543 КК України 1960 р.) , статтею 433 КК України 2001 р. ( статтею 261 КК України 1960 р.) ,
  • а також за злочини проти миру , безпеки людства та міжнародного правопорядку , передбачені статтями 439 , 442 і 443 КК України 2001 р. ( статтею 59 КК України 1960 р.) , статтями 446 і 447 КК України 2001 р. ( статтею 63-1 КК Україна 1960 р.).

Порядок застосування амністії

Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора , органу або установи виконання покарань , а також за ініціативою обвинуваченого ( підсудного) чи засудженого , їх захисників чи законних представників.

При розгляді судами справ про застосування амністії участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою .

Якщо розглядається справа про застосування амністії щодо неповнолітньої особи , в судовому засіданні у передбачених законом випадках бере участь її законний представник .

У судовому засіданні може брати участь захисник.

Застосування амністії не допускається , якщо обвинувачений ( підсудний ) або засуджений заперечує проти цього .

Особа, щодо якої вирішується питання про застосування амністії , дає свою згоду суду в усній чи письмовій формі з обов'язковим зазначенням цього у журналі судового засідання.

Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Така особа викликається в судове засідання і може давати пояснення . Неявка цієї особи не зупиняє розгляду справи.

Дія цього Закону поширюється на осіб , які вчинили злочини до дня набрання чинності включно , і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі злочини , якщо вони закінчені , припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Особи, засуджені за вчинення злочину , які відповідно до цього Закону підлягають звільненню від відбування ( подальшого відбування ) покарання , звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців після опублікування цього Закону.

До тих, кому термін покарання було скорочено в порядку амністії або які були частково звільнені від відбування основного покарання в порядку помилування , амністія застосовується виходячи із строку покарання , встановленого згідно з відповідними актами .

Особи , на яких поширюється дія цього Закону , можуть бути звільнені від відбування як основного , так і додаткового покарання , призначеного судом , крім конфіскації майна , в частині вироку , яка не була виконана на день набрання чинності цим Законом. Засудженим до покарання ( основного або додаткового ) у вигляді штрафу , сума штрафу , сплаченого до прийняття судом рішення про звільнення від відбування покарання у зв'язку з амністією , не повертається.

Опубліковано на сайті: 20.05.2014

Автор: Катерина Гутгарц

Джерело: http://www.prostopravo.com.ua/





Подпишитесь на рассылку сайта, это бесплатно!
Всего подписчиков -





Простоправо ТВ








Рекомендуем