Шлюбний контракт: форма, зміст, термін дії, розірвання

Попри те що в українському законодавстві цей інститут існує вже майже 9 років, широкої популярності він не набув. І причина цього не лише упереджене ставлення громадян до укладення шлюбного контракту, але часом і незнання або нерозуміння його суті і можливих плюсів. Допомогти розібратися в цьому питанні українським подружжям вирішив Prostopravo.com.ua

Сторони договору

Згідно зі ст. 92 Сімейного кодексу України (надалі — СКУ) шлюбний договір може бути укладений як між подружжям, так і між особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу.

Для укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітній, необхідна письмова згода батьків чи піклувальника, засвідчена нотаріально.

Форма договору

Шлюбний договір має бути укладений у письмовій формі і засвідчений нотаріально. У разі недотримання умови про нотаріальне засвідчення такий шлюбний контракт вважається недійсним.

Зміст договору

Важливо пам'ятати, що шлюбний договір регулює лише майнові відносини між подружжям. Також можуть бути визначені майнові права і обов'язки подружжя як батьків.

Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними і дітьми. Шлюбний договір не може зменшувати обсяг прав дитини, встановлені СКУ, а також ставити одного з подружжя в надзвичайно невигідне матеріальне становище.

Також за шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.

Які умови можна включити в шлюбний договір:

  • шлюбний договір може визначати майно, що один із подружжя передає в користування на загальні потреби сім'ї;
  • шлюбний договір може визначати правовий режим майна, отриманого подружжям як подарунок у зв'язку з реєстрацією шлюбу;
  • подружжя можуть домовитися про те, що на майно, нажите у шлюбі, не поширюється режим спільної сумісної власності і вважати це майно спільною частковою власністю або особистою власністю кожного з них;
  • шлюбний договір може встановлювати порядок поділу майна у разі розірвання шлюбу;
  • шлюбний договір може встановлювати порядок користування спільним або особистим майном, зокрема в інтересах дітей та інших осіб;
  • якщо після укладення шлюбу один з подружжя вселяється в житлове приміщення, що належить іншому з подружжя, сторони в шлюбному договорі можуть домовитися про порядок користування ним або, наприклад, про те, що у разі розірвання шлюбу той, хто вселився в приміщення, повинен звільнити його;
  • сторони шлюбного договору можуть домовитися про надання коштів (виплати аліментів) одному з подружжя, незалежно від його працездатності та матеріального становища, а також можливість припинення права на аліменти у зв'язку з отриманням ним майнової компенсації тощо.

Які умови не можна включати в шлюбний договір:

  • умови, що регулюють особисті немайнові відносини між подружжям, між батьками і дітьми;
  • обмеження дієздатності або правоздатності одного з подружжя (наприклад, не можна заборонити одному з подружжя працювати, отримувати освіту тощо);
  • обмеження прав подружжя стосовно дітей (наприклад, не можна вказати, з ким із батьків дитина залишиться після розлучення);
  • умови, які ставлять одного з подружжя у наперед скрутне становище (наприклад, не можна передбачити, що в разі розлучення все нажите майно переходить у власність одного з подружжя).

Термін дії договору

Шлюбний договір набуває чинності з моменту його нотаріального засвідчення, якщо він укладений між подружжям. Якщо контракт укладений до реєстрації шлюбу, то він набирає сили в день реєстрації шлюбу.

Шлюбний договір може бути безстроковим, тоді він припиняє дію після розірвання шлюбу. У шлюбному договорі може бути встановлений загальний строк його дії, а також терміни дії окремих прав і обов'язків. Також може бути встановлено його дію або дію окремих умов після припинення шлюбу.

Зміна умов договору

Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Шлюбний договір може бути змінений за взаємною згодою подружжя. Угода про зміну умов шлюбного договору укладається в такій самій формі, що й основний договір (тобто в письмовій) і підлягає нотаріальному засвідченню.

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути змінений за рішенням суду, якщо цього вимагають інтереси неповнолітніх або непрацездатних повнолітніх дітей, які є дуже вагомими.

Розірвання договору

Одностороннє розірвання шлюбного договору не допускається. Подружжя можуть відмовитися від договору за взаємною згодою. Тоді права та обов'язки за ним припиняються за вибором подружжя або з моменту його укладення, або з дня подання нотаріусу заяви про відмову від нього.

На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду за істотних  обставин, зокрема, в разі неможливості його виконання.

Визнання договору недійсним

За позовом одного з подружжя або іншої особи, чиї права і законні інтереси порушені, шлюбний договір може бути визнаний судом недійсним на підставах, передбачених ст. 203 ЦКУ.

Зокрема:

  • якщо зміст договору суперечить законодавству, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
  • договір укладено особою, яка не має необхідного обсягу цивільної дієздатності;
  • волевиявлення сторони договору не було вільним і не відповідало його внутрішній волі;
  • договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, передбачених ним;
  • договір суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх або непрацездатних дітей.

Опубліковано на сайті: 10.12.2012

Автор: Катерина Гутгарц

Джерело: http://www.prostopravo.com.ua/





Подпишитесь на рассылку сайта, это бесплатно!
Всего подписчиков -





Простоправо ТВ








Рекомендуем