Труднощі під час оформлення розлучень

Розлучення — річ тонка і копітка. Це лише у мусульманських країнах чоловікові достатньо тричі сказати при свідках "розлучаюся", і на цьому шлюб припиняється (так званий талах). В Україні розірвати шлюб набагато складніше. Адже офіційне розлучення вимагає і офіційного оформлення відповідних документів. Здається, всім відомо, що, відповідно до Сімейного кодексу (ст. 105 "Припинення шлюбу внаслідок його розірвання"), шлюб може бути розірваний органами державної реєстрації актів цивільного стану або в судовому порядку.

РАЦС одружив, РАЦС і розлучив

До речі, ст. 105 і 106 СК спростовують поширену думку, що через РАЦС можна розлучитися лише за наявності двох умов — відсутності у пари спільних дітей і/або суперечки про розподіл набутого майна. Насправді розірвання шлюбу органами РАЦС може бути, по-перше, у випадку подання спільної заяви подружжя та за відсутності дітей. По-друге, за подання заяви одним із подружжя і за відсутності дітей. Хоча розлучення за односторонньою заявою дозволяється законом за умови, що другий з подружжя визнаний або безвісти зниклим, або недієздатним (ст. 107 СК). І в першому, і в другому випадках шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнової суперечки (ч. 3 ст. 106, ч. 3 ст. 107). Тож якщо бездітна пара вирішила припинити свої шлюбні стосунки, розлучитися можна у РАЦС, а якщо мирний розподіл майна для них неприйнятний, цими питаннями опікуватиметься суд. До речі, нерідко пара згодна на розлучення, але один з них не може особисто подати заяву до РАЦС, скажімо, через тривале закордонне відрядження або стаціонарне лікування за тяжкої хвороби. Тоді заяву, нотаріально завірену або прирівняну до неї, від імені цього подружжя може подати інший (абз. 2 ч. 1 ст. 106 СК).

Отримавши заяву, актовий запис про розірвання шлюбу складають після одного місяця від дати подання заяви, якщо її не відкликали (ч. 2 ст. 106 СК). Крім того, відповідно до Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (від 01.01.2011 р., надалі — Закон) та наказом Мін'юсту від 24.12.2010 р. № 3307/5, яким затверджені Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні (надалі — Наказ), державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться за місцем проживання родини або одного з подружжя. Швидше за все, така норма стане у пригоді тим парам, які до моменту розлучення вже мешкають окремо. Органи РАЦС не можуть відмовити у держреєстрації розірвання шлюбу, якщо один з подружжя звернувся з такою заявою не за своїм місцем проживання, а за місцем проживання іншого. Тоді місце проживання останнього повинно бути підтверджено його паспортом, документом з відміткою про проживання або відповідною довідкою, виданою компетентними органами.

 

Вищенаведене означає, що не обов'язково розлучатися саме у тому відділі РАЦС, де свого часу був зареєстрований шлюб. Більше того, відповідно до п. 23 розд. 3 Наказу, відділ РАЦС, який зареєстрував розлучення, повинен у десятиденний термін направити повідомлення про розірвання шлюбу в той РАЦС, в якому шлюб реєструвався.

 

І ще одне важливе питання. І Законом, та Наказом передбачається, якщо один з подружжя з поважної причини не може з'явитися для реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подання заяви (або протягом місяця) письмово повідомити відділ РАЦС про згоду на реєстрацію розлучення за його відсутності. Крім того, якщо один з подружжя, який змінив прізвище за шлюбу, збирається проігнорувати розлучення (звичайно, за наявності поважних причин), у заяві він зобов'язаний вказати своє бажання або залишитися на цьому прізвищі, або повернути своє (п. 17 р. III Наказу). Нарешті, відділ РАЦС видає відповідне свідоцтво про розірвання шлюбу, а в паспортах вже розлученої пари ставить відмітку про реєстрацію розірвання шлюбу. У випадках, коли розлучення відбувалося за відсутності одного з подружжя, таку відмітку ставлять йому під час вручення свідоцтва про розлучення тим РАЦС, який реєстрував розлучення. Крім того, подружжю, який змінив прізвище під час розірвання шлюбу, слід розуміти, що з паспортом на прізвище чоловіка (дружини) йому доведеться попрощатися протягом місяця, про що йому буде нагадувати позначка на першій сторінці паспорта про те, що документ слід обміняти у зв'язку зі зміною прізвища (п. 26 р. III Наказу).

 

Без права на помилку: розлучення у суді

 

Але якщо подружжя не може мирно домовитися про припинення шлюбу, їх може розлучити лише суд. У цьому випадку можна відразу, крім заяви про розірвання шлюбу, пред'явити і вимогу про розподіл спільного майна подружжя, щоб поставити крапку в цій справі і не повертатися до майнових проблем.

 

Попри те, що позов про розірвання шлюбу, відповідно до ст. 110 СК, може бути пред'явлений одним із подружжя, ч. 2 цієї статті забороняє розлучення під час вагітності дружини і протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протизаконну дію, що має ознаки злочину щодо другого подружжя чи дитини.

 

Звичайно, законодавець спробував врахувати і деякі життєві ситуації, коли, скажімо, достеменно відомо, що батьком майбутньої дитини є інша особа, а саме: батьківство дитини визнане за іншою особою. Тоді розлучення під час вагітності дружини допускається (ч. 3 ст. 110 СК).

 

Поза сумнівом, «слабкий» бік розлучень — це діти. Тому сімейним законодавством для пар з дітьми, які припиняють шлюбні стосунки, передбачені особливі норми, спрямовані на захист прав та інтересів дитини.

 

Так, згідно зі ст. 109 СК, подружжя, що мають дітей, можуть подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них мешкатимуть діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя бере на себе той з батьків, хто буде мешкати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

 

До оголошення рішення про розірвання шлюбу суд дає родині час подумати — один місяць від дня подання заяви, протягом якого подружжя має право відкликати заяву.

 

Як відомо, з літа минулого року в Україні набрав чинності Закон про держреєстрацію актів цивільного стану, через що у построзлучні стосунки довелося внести деякі корективи. Так, розірвання шлюбу, здійснене судом до набрання чинності цього закону, підлягає реєстрації в органах РАЦС, причому сама реєстрація може проводитися незалежно від терміну, що пройшов після ухвалення судом рішення про розірвання шлюбу, який набрав чинності.

 

Це означає, що громадяни, які припинили шлюбні стосунки в судовому порядку до 27 липня 2010 р., для отримання Свідоцтва про розірвання шлюбу повинні особисто звернутися у РАЦС, надавши заяву про державну реєстрацію розірвання шлюбу, копію самого судового рішення (що набрав чинності), паспорт та квитанцію про сплату держмита.

 

Що стосується пар, які розлучилися після набрання чинності названого Закону, то їм турбуватися не варто, адже рішення суду (яке набрало чинності) надсилається судом до органу РАЦС за місцем оголошення рішення (ст. 15 Закону). Якщо ж з якихось причин (наприклад, зміна місця проживання подружжя) актовий запис про шлюб зберігається в іншому відділі РАЦС, відділ, який отримав рішення суду, в день надходження рішення зобов'язаний переслати його до того РАГС, в якому реєструвався шлюб.

 

Оформлення розлучення з іноземцем

 

У випадках розірвання у судах «міжнародних» шлюбів відділ РАЦС направляє рішення суду до компетентного органу іноземної держави за місцем актового запису про шлюб, якщо між Україною і цією державою укладено договір про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах (абз. 4 п. 3 р. III Наказу). Тож труднощі у таких пар можуть виникнути лише за вибору суду, який розглядатиме шлюборозлучний процес, а «узаконення» розлучення — це завдання РАЦС України.

 

Щоправда, свого часу Пленум ВСУ наголосив, що позов про розірвання шлюбу з особою, що не має в Україні місця проживання, або місце проживання якої невідоме, може бути поданий за місцем перебування майна відповідача або за останнім відомим місцем його перебування, а якщо з позивачем мешкають його малолітні або неповнолітні діти, або якщо він не може з поважних причин виїхати до місця проживання відповідача — за місцем проживання позивача.

 

Своєю чергою, суд наголосив, що у разі розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких мешкає в Україні, питання підсудності визначаються на загальних правилах, встановлених ст. 110 ЦПК (Постанова Пленуму ВСУ № 11 від 21.12.2007 р.).

 

А наостанок хотілося б нагадати «ворогуючому» подружжю вислів відомої американської журналістки Елізабет Гілмер: «Як багато таких, хто вважає розлучення панацеєю від усіх недуг, а потім з’ясовує, що ліки гірші за хворобу».

Опубліковано на сайті: 08.04.2011

Автор: Юлія Габдулліна

Джерело: http://smi.liga.net/





Подпишитесь на рассылку сайта, это бесплатно!
Всего подписчиков -





Простоправо ТВ








Рекомендуем