Як правильно скласти та оформити заповіт?

Prostopravo.com.ua з’ясовував, як і де скласти та оформити заповіт, які для цього потрібні документи.

Катерина Гутгарц

Головний редактор

Prostopravo.com.ua

Насамперед людина, яка хоче скласти заповіт, має звернутися для цього до нотаріуса (державного або приватного). У населених пунктах, де немає нотаріусів, заповіт може бути засвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування (місцевої ради).

У лікарні або будинку для літніх людей заповіт може засвідчити головлікар або його заступник, черговий лікар. Під час плавання — капітан судна, в розвідувальній експедиції — начальник експедиції. Заповіт військовослужбовця, а в місцях дислокації військ, де немає нотаріусів або органів, які здійснюють нотаріальні дії, — і членів сім'ї військовослужбовця може засвідчити командир військової частини. Заповіти осіб, які перебувають у місцях виконання покарань чи слідчому ізоляторі, можуть засвідчити керівники цих установ. У таких випадках заповіт обов'язково засвідчують за присутності свідках (не менше двох). За бажанням заповідача свідки можуть бути присутніми і за посвідченні заповіту у нотаріуса або в органі місцевого самоврядування. Свідками не можуть бути: нотаріус, особи, на користь яких складений заповіт, члени сім'ї і близькі родичі спадкоємців за заповітом, особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Свідки, за яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос і ставлять свої підписи на ньому.

Для складання заповіту необхідна особиста присутність заповідача. Посвідчення заповіту через представників не допускається.

Заповіт складається у письмовій формі. У заповіті вказують місце і час його складання, дату і місце народження заповідача. Підписує заповіт особисто заповідач. Якщо через хворобу або фізичні вади людина не може підписати заповіт сама, це може за її присутності зробити інша особа. У такому разі нотаріус засвідчує такий підпис і вказує причину, за якої заповідач не розписався особисто. Фізична особа, на користь якої складено заповіт, не має права підписувати заповіт замість заповідача.

За посвідченні заповіту від заповідача не потрібно подання доказів, що підтверджують його право на майно, яке заповідається.

Для посвідчення заповіту нотаріусу достатньо надати паспорт і довідку про присвоєння ідентифікаційного коду. Жодних правоустановчих документів на спадкове майно не потрібні. Вони знадобляться спадкоємцям під час оформлення спадщини.

Щодо самого тексту заповіту, то він має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало непорозумінь або суперечок після відкриття спадщини. Нотаріус також перевіряє, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать вимогам законодавства.

За заповітом майно може бути заповідано лише у власність. Заповідач може покласти на спадкоємця, до якого переходить, зокрема, житловий будинок, квартиру або інше рухоме чи нерухоме майно, зобов’язання надати іншій особі право користування цим майном або його частиною. Заповідач може зумовити виникнення права на спадщину у особи, яка призначена в заповіті, наявністю певних умов, як пов'язаного, так і не пов'язаного з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання в певному місці, народження дитини, отримання освіти тощо). Умова, визначена в заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства. До заповіту може бути включено розпорядження немайнового характеру (наприклад, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання заповідача, бажання призначити опіку над неповнолітнім, виконання дій, спрямованих на здійснення певної суспільно корисної мети та ін.).

Окремо варто зупинитися на посвідченні секретних заповітів. Такі заповіти нотаріуси засвідчують, не ознайомившись із їх змістом. При цьому нотаріус повинен роз'яснювати спадкодавцю, що текст заповіту повинен бути викладений таким чином, щоб розпорядження заповідача не викликало непорозумінь або суперечок після відкриття спадщини. Секретний заповіт подається нотаріусу особою, яка його склала, в запечатаному конверті. На конверті має бути особистий підпис заповідача. Якщо підпис на конверті проставлений заповідачем не за присутності нотаріуса, заповідач має особисто підтвердити, що підпис на конверті зроблений ним. Нотаріус ставить на конверті, в якому міститься секретний заповіт, що засвідчує напис про посвідчення та прийняття на зберігання секретного заповіту, засвідчує його печаткою і за присутності заповідача поміщає його в інший конверт і опечатує. На конверті вказують прізвище, ім'я, по батькові, дата народження заповідача і дата прийняття на зберігання цього заповіту. Секретний заповіт розкривається і оголошується лише після смерті заповідача.

Опубліковано на сайті: 29.05.2012






Простоправо ТВ








Рекомендуем