Тотальна відеофіксація порушень правил дорожнього руху: законопроєкт 17.12.2021

Народні обранці запропонували зменшити аварійність на українських дорогах за допомогою співгромадян, які повідомляли б про порушення правил дорожнього руху. Але тут виявилося все не так просто.

Тотальна відеофіксація порушень правил дорожнього руху: законопроєкт

Громадяни, які повідомлятимуть поліцію про порушення правил дорожнього руху (ПДР), зможуть розраховувати на винагороду – 10% від суми штрафів, що накладаються на порушників.

Відповідний законопроєкт – №5798 – у середу має розглянути Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Документ, який вже підтримали у Міністерстві внутрішніх справ, має промовисту назву "Про посилення ролі суспільства у заходах контролю за безпекою дорожнього руху та дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів".

До парламентської зали на голосування він може потрапити вже після Нового року, заявив Павло Фролов, депутат від "Слуги народу" та один із авторів законопроекту.

UBR.ua розпитав юристів про плюси та мінуси цієї ініціативи, а також з'ясував, яким чином суди можуть відбити бажання брати участь у ній у борців із порушеннями правил дорожнього руху.

Навіщо треба щось міняти

Необхідність нормативних змін спричинена зростаючою смертністю на українських дорогах, свідчать дані Департаменту патрульної поліції. Наприклад, за 2020 рік у країні сталося 168,1 тис. дорожньо-транспортних пригод (ДТП), з яких у 26,1 тис. було отримано травми, а загинуло 3,5 тис. осіб.

Правоохоронці зазначили, що порівняно з аналогічним періодом роком раніше загальна кількість ДТП в Україні збільшилася майже на 8 тис. (160 тис. – 2019-го). Загальна тенденція до щорічного збільшення кількості ДТП спостерігається в Україні, починаючи з 2015 року.

"Така ситуація змушує державу постійно вдосконалювати види контролю у сфері безпеки дорожнього руху", – заявив у пояснювальній записці до зазначеного проєкту закону народний депутат та один із авторів Денис Маслов (фракція "Слуга народу").

Він зазначив, що протяжність автомобільних державних доріг в Україні становить близько 169,5 тис. км. і "держава не може забезпечити присутність поліцейського на кожному кілометрі дороги для контролю безпеки дорожнього руху".

Нардепи з розрахунку на свідомість учасників дорожнього руху запропонували залучити їх, а також інших "активних представників громадянського суспільства" до безпосереднього контролю за безпекою на дорогах.

У деяких країнах світу подібна система вже впроваджується, зазначив Денис Маслов і навів приклад Узбекистану, де громадяни через офіційний веб-сайт Міністерства внутрішніх справ можуть звертатися до відеозаписів порушень у сфері правил дорожнього руху. Потім відеозаписи обробляються уповноваженими органами та "можуть призвести до покарання порушника".

"Це є приклад ефективного залучення громадськості до контролю на дорогах. Там, де держава не може забезпечити контроль від свого імені, такі функції частково можуть взяти на себе суспільство, допомагаючи державі у створенні безпечних умов на автомобільних дорогах", – наголосив народний обранець.

За його словами, аналогічні зміни до законодавства розробляються і в інших країнах, наприклад, в Ізраїлі та Південній Кореї.

Експерти засумнівалися у дієвості запропонованого механізму

Думки опитаних UBR.ua юристів щодо законопроєкту №5798 розділилися.

Досвід країн ближнього та далекого зарубіжжя свідчить про те, що кожен смартфон або планшет у машині за наявності спеціальної програми може фіксувати порушення правил дорожнього руху.

"Водій при цьому достатньо клікнути на екран і автоматично відправити в поліцію відповідний контент", - розповів у коментарі UBR.ua юрист практики вирішення спорів Juscutum Олег Онищенко. Для легалізації такого механізму законопроєкт №5798 пропонує доповнити статтю 251 КУпАП терміном "електронні докази", порядком їх подання та зберігання.

За його словами, коли поліцейський побачить, що на отриманому записі справді зафіксовано факт порушення, чітко проглядаються номерні знаки автомобіля-порушника, то надалі, як і за автофіксації, в автоматичному режимі буде винесена постанова про накладення штрафу. Наприклад, його відправлять "листом щастя" за місцем проживання власника авто.

Проєкт закону передбачає фіксацію порушення правил дорожнього руху з будь-якого мобільного пристрою, на якому буде встановлено певне програмне забезпечення.

На перших етапах планується запустити фіксацію таких порушень правил дорожнього руху:

  • перетин подвійної смуги;
  • проїзд на червоне світло світлофора;
  • проїзд смугою громадського транспорту;
  • проїзд залізничного переїзду на сигнал, що забороняє;
  • перешкоджання проїзду спецтехніки, зокрема: пожежним машинам, поліцейським автомобілям, "швидкій допомозі".

"Громадяни, які зафіксували порушення з використанням спеціального додатка і звернулися з відповідною інформацією до поліції, набувають статусу оповіщувача і у разі притягнення винної особи до відповідальності та сплати їм накладеного штрафу зможуть отримати у нагородження у розмірі 10% від цього штрафу", – наголосив Олег Онищенко.

Він припустив, що завдяки цьому закону має зменшитись кількість безкарних правопорушників. Примітно, що така автофіксація порушень правил дорожнього руху не суперечить нормам Конституції у розумінні авторів законопроекту, оскільки її мета – не збирання штрафів, а збереження життя та здоров'я людей. Також завдяки такому громадському контролю порушення ПДР фіксуватимуться навіть у найвіддаленіших куточках України, які поки що не охоплені камерами відеофіксації.

Можуть виникнути неузгодженості між законами

Недоліки ж майбутнього закону, на перший погляд, не є очевидними, проте вони можуть стати явними вже в першій судовій практиці, зазначив експерт із Juscutum. У країнах, де вже активно застосовується подібний досвід, спочатку суди почали скасовувати штрафи, винесені на підставі даних з мобільних додатків, оскільки, зйомка за допомогою телефону не вважається автоматичною фіксацією порушення, тому що комплекси фіксації порушень правил дорожнього руху повинні працювати без будь-якого посередництва людини.

"Втім, подібні нюанси усуваються шляхом внесення змін до відповідних процесуальних норм", – зазначив Олег Онищенко.

У Юридичній експертній компанії Баранкова "взаємний контроль", запропонований народними депутатами, назвали "чудовим заходом щодо запобігання ДТП. "У Європі користується ця практика успіхом і ми лише "за". Головне, щоби була узгодженість між законами", – заявив керівник ЮК Владислав Баранков.

Він зазначив, що згідно з чинним законодавством, доказом у суді можуть бути "будь-які фактичні дані", але запис вести потрібно "на пристрій з карткою пам'яті". У законопроекті №5798 пропонується передавати відеозаписи прямо у мобільному додатку. Правопорушники можуть оскаржити такі докази, вимагаючи надати носій, на який точився запис, зазначив експерт.

Телефон – дорожчий за самий штраф

За його словами, може виникнути ще одна складність – якщо в суді потрібно від свідків надати носії, то "люди просто відмовлятимуться віддавати свої телефони", адже їхня вартість може в рази перевищувати розміри штрафів.

Як негативний приклад Владислав Баранков навів випадки, коли до судів після початку пандемії коронавірусу почали надсилати документи в електронному вигляді, з електронним цифровим підписом. Але суди відмовляли на підставі того, що у Цивільному кодексі зазначено – документи потрібні у друкованому вигляді, наголосив він.

Автоадвокат Сергій Харченко розкритикував законопроєкт №5798 і назвав його "законом про стукачів", який має лише одну мету – поповнення бюджету.

"Працівники поліції самі перевищують повноваження, порушують закон, а тепер уявіть, що сусід на сусіда доноситиме. Наприклад, підробить відео – і хто з цим розбиратиметься, хто проводитиме експертизу?" – зазначив він.


FAQ для автовласників