Кредити клієнтів банків-банкрутів розпродають "лівим" компаніям. Верховний суд не проти 14.05.2021

На сьогоднішній день в Україні законодавчо так і не розібралися з ситуаціями, коли вкладник банку, визнаного неплатоспроможним, може зустрітися з другою хвилею проблем. Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) продає права вимоги за кредитами клієнта "лівим" суб'єктам, для яких закон в багатьох випадках не писаний.

Факторинг чи ні - ось в чому питання

Насправді мова йде про суперечку щодо того, чи є такі операції ФГВФО факторингом, адже тоді, згідно із законодавством, фонд мав би продавати такі права тільки банкам і компаніям, уповноваженим на такі операції. Іншими словами, суб'єктам, що контролюються Нацбанком.

Але, як розповів UBR.ua старший партнер АО "Кравець і партнери" Ростислав Кравець, у Фонді гарантування такі операції не розцінюють як факторинг, тому вважають вправі розпродавати кредити клієнтів збанкрутілих банків "направо і наліво" - установам, непідконтрольним НБУ, що загрожує низкою проблем.

Велика палата Верховного суду недавно прийняла рішення, згідно з яким мова йде не про факторинг, хоча чимало юристів дотримуються протилежної позиції і відзначають, що на даний момент банківські боржники в країні ніяк не захищені - хоча б тому, що в Україні все ще допустима нелегальна скупка їх боргів.

"Велика палата не вважає такі операції факторингом. Я припускаю, що у Фонді гарантування на Верховний суд просто натиснули. Сьогодні у боржника прав немає, а брати кредит дуже небезпечно. Наприклад," ліва "компанія, яка купила його кредит, може ігнорувати законодавство", - зазначає Кравець.

Таке ігнорування загрожує тими ж незаконними колекторськими прийомами, коли боржнику мало не виламують двері через безпідставне збільшення відсотків по взятому і перепроданому ФГВФО кредиту, супроводжуючи це шантажем, тиском, погрозами та ін. І скарга в НБУ не допоможе, оскільки, як було сказано, регулятор тут безсилий.

"Самі висновки судді взагалі ґрунтуються на історичному розумінні факторингу. Не на тому, що написано в законі, а звідки він взагалі виник, що це була спочатку комісія ... Суддя надав якийсь вільне літературне викладення, до якого складно серйозно ставитися", - вважає Кравець.

Борги українців вигідно скуповують

Більш детально і на прикладі про таку схему розповів UBR.ua юрист, керуючий партнер "Наказ" Філіп Орлов.

"Людина бере кредит. Заборгованість перед банком - 4 млн грн. Банк ліквідують, потрібно шукати гроші, щоб з усіма розрахуватися. ФГВФО, який тепер керує банком, продає (переуступає) право вимоги на цих 4 млн грн новому кредитору. Останній платить банку за це право вимоги якусь суму ", - говорить він.

Ця сума, звичайно ж, нижче, ніж розмір боргу. Наприклад, платить банку 1 млн грн. В результаті банк отримує всього лише 1 млн грн, зате "тут і зараз", а новий кредитор отримує можливість стягнути з боржника 4 млн, заплативши при цьому за таку можливість тільки малу частину. І все залишаються задоволені, крім боржника.

"Але справа в тому, що по суті це договір факторингу. Новий кредитор одержує право отримати вигоду в розмірі різниці між розміром боргу (4 млн грн) і розміром його витрат на викуп цього боргу (1 млн грн). А фактором в договорі факторингу ( новий кредитор) може бути тільки фінустанова ", - пояснює юрист.

Іншими словами, така фінустанова повинна бути включеною до спеціального Реєстру фінансових установ. Проблема в тому, помічає Орлов, що це суперечить Господарському кодексу, оскільки фактором може бути далеко не кожен.

Щоб уникнути цього обмеження, ФГВФО продає право вимоги не за договором факторингу, а за договором відступу майнових прав за кредитним договором.

"Потім новий кредитор приходить до боржника і пред'являє йому вимогу, забирає майно в порядку реалізації іпотеки, якщо вона була, а зазвичай такі борги у банків забезпечені іпотекою. І разом з правом вимоги по кредиту, новий кредитор отримав і право за договором іпотеки", - розповів Орлов.

Банк, який ліквідується, має борги перед вкладниками, він повинен виплатити депозити. Грошей у нього, природно, немає, тому він, власне, і банкрут. У той же час банк має активи у вигляді кредитів. Але банк продає ці активи "за 3 копійки" якимось "лівим" суб'єктам.

"Важливо підкреслити, що Фонд гарантування має право переуступати право вимоги фізособам, але він не може укладати договори факторингу із суб'єктами, які не є фінустановами. Суть проблеми в розмежуванні того, що таке" переуступити право вимоги "і що таке" факторинг ", - резюмував юрист.

Справа може дійти до ЄСПЛ

У бесіді з UBR.ua адвокат, старший партнер АО Legal House Олексій Гнатенко також помітив щодо продажу боргів фізособам, що така процедура визначена законом, але фактично застосовується рідко.

"Фінансові компанії, ломбарди і юрособи-лізингодавці мають право надавати фінансові послуги (укладання договорів про надання таких послуг) виключно на підставі відповідних ліцензій. Це ж стосується послуг факторингу і довірчого управління фінансовими активами ", - говорить Гнатенко.

Банк на стадії ліквідації не може здійснювати характерної для нього фінансової діяльності і бути стороною такого договору, так як він не має відповідної ліцензії та знаходиться в управлінні ФГВФО. Для клієнта це очевидна проблема - перехід права вимоги на його майно відбувається без його згоди і участі, що є порушенням його прав.

Сьогодні подібні справи є предметом розгляду в суді, але практику важко назвати позитивною для клієнта і стабільної для цього виду правовідносин.

"Звичайно, держава в особі ФГВФО і судової гілки влади мають спільну точку зору на вирішення цієї проблеми. Але єдиним джерелом неупередженого і справедливого судового рішення може бути Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ)", - підкреслив юрист.

Але разом з тим він визнає, що на момент отримання такого рішення через кілька років клієнтам банків від цього буде не легше. Єдине що, можливо, скаржники зможуть отримати адекватні компенсації від держави.