Притягнення позичальників до кримінальної відповідальності за невиконання кредитних договорів - 09.12.2013

В даний час склалася тенденція ініціювання банками порушення кримінальних справ щодо позичальників і поручителів у разі невиконання ними кредитних зобов'язань. Навіть якщо для порушення кримінальної справи немає жодних реальних підстав, співробітники банків та колекторських компаній в 9 випадках з 10 лякають боржників притягненням до кримінальної відповідальності. Наскільки реальні такі загрози і в яких випадках позичальника, що прострочив, можуть притягнути до кримінальної відповідальності розповість Ігор Бердан, адвокат і партнер ЮФ Москаленко і партнери. // 09.12.2013

Новий Кримінально-процесуальний кодекс України 2012 року передбачає майже «автоматичний» порядок порушення кримінальних справ. Для цього достатньо заяви кредитора, на підставі якої справа вноситься до реєстру, і слідчі органи зобов'язані проводити перевірку. А чим закінчиться така перевірка для боржників, залежить від багатьох факторів, деякими з яких є:

  • дійсна наявність ознак складу злочину в діях боржника;
  • «лобіювання» кредитором кримінальної справи;
  • поведінка боржника у відносинах із кредитором і слідством;
  • наявність у боржника кваліфікованого захисника і продуманої тактики захисту.

Сильна зацікавленість з боку банку може стати рушійним фактором розвитку процесу по притягненню до кримінальної відповідальності, навіть тих боржників, в діях яких не спостерігається ніяких ознак складу злочинів, якщо, звичайно, не вважати таким часткове невиконання боргових зобов'язань.

Найчастіше справи порушуються за ст. 190 КК України: шахрайство, тобто заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство). Санкції різних частин цієї статті передбачають покарання від штрафу в сумі до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.) до позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

По-перше, для доведення складу шахрайства слідству необхідно довести спосіб його здійснення - обман або зловживання довірою. В основному, мова йде про обман, коли шахрайство пов'язують з іншими злочинами, такими як виготовлення та використання завідомо підробленого документа - довідки про доходи або іншого документа, що підтверджує платоспроможність боржника.

Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися цим майном.

По-друге, згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 10 від 06.11.2009 р. «Про судову практику у справах про злочини проти власності» отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його привласнити, не виконуючи зобов'язання.

Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні майном або придбанні права на майно потерпілого шляхом обману або зловживання довірою, суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Відсутність хоча б одного з елементів складу злочину шахрайства, у тому числі об'єктивної і/або суб'єктивної сторони, означає, що дії особи, поведінка якої оцінюється, не є злочином і можуть свідчити про наявність між потерпілим і правопорушником цивільно-правових відносин».

З особистої практики і практики Верховного та Вищого спеціалізованого судів України жодне з рішень не залишило в силі обвинувальний вирок суду, за яким позичальник, що не повністю, а лише частково погасив свої боргові зобов'язання, визнавався винним у шахрайстві.

Таким чином, у разі здійснення позичальником принаймні часткового повернення коштів за кредитним договором, цільового використання коштів, передачі в заставу майна з подальшим зверненням стягнення на нього, і при відсутності доказів про намір позичальника (поручителя) не виконувати свої зобов'язання ще в момент отримання кредиту, при відсутності інших складів злочинів (підробка документів тощо) підстави для притягнення до кримінальної відповідальності відсутні, оскільки у діях позичальника (поручителя) відсутні об'єктивна і суб'єктивна сторона злочину «шахрайство».

Пліч-о-пліч з шахрайством часто йдуть справи за ст. 358 КК України: підробка документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів. Звичайно, мова йде в основному про довідки про роботу і доходи, але підробляють і будь-які інші документи. Підробленим вважається як повністю «липовий» документ, так і документ, що містить відомості, які лише частково не відповідають дійсності. До речі, можна відзначити, що підроблені боргові розписки під цей склад злочину не підпадають.

На цей вид злочинів громадян підштовхує важке економічне становище, сірі зарплати (зарплати «в конвертах») для зменшення податків роботодавців, оскільки офіційна заробітна плата часто не відображає реального рівня доходів громадян. Найчастіше служба безпеки банку виявляє підробку документа ще на етапі прийняття рішення про видачу кредиту, навіть споживчого мікрокредиту, за пару годин. Але якщо потенційний позичальник не викликає підозр з інших причин, банки, знаючи дійсний стан речей, закривали і закривають на це очі, і приймають заходи лише в тому випадку, якщо боржник відмовляється виплачувати кредит.

Окремо слід зазначити, що якщо громадянин самостійно підробив собі таку довідку, або ж «забув», де і у кого її взяв, він буде нести відповідальність меншу, ніж якщо у підробці документа взяли участь інші особи (наприклад, одна особа поставило на підроблену довідку печатку, а інша - підписалоа її - ось вже і ч. 3 ст. 358 КК України з обтяжуючою ознакою «попередня змова групи осіб» і покарання у вигляді обмеження свободи на термін від року до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк).

Так само часто залучають за ст. 366 КК України: службове підроблення, основна відмінність якої від звичайної підробки документа полягає в спеціальному суб'єкті правопорушення, під яким розуміється посадова особа підприємства, установи, організації (в першу чергу мова йде про директора, його заступника та головного бухгалтера). Така особа, до якого працівник звернувся з проханням, благанням або пропозицією за плату видати йому підроблену довідку про доходи, повинен розуміти всю міру відповідальності за таке діяння.

Хотілося б уберегти Вас від спокуси взяти кредит за підробленою довідкою про доходи або іншим підробленими документами про високу платоспроможність, і подальших негативних наслідків. Якщо ж Ви вже взяли кредит, але немає можливості його виплачувати (втрата роботи тощо), ні в якому разі не пропадайте, не ховайтеся від банку, ведіть переговори, виплатіть кредит хоча б частково, що позбавить Вас від погроз і перспективи притягнення до кримінальної відповідальності. Ймовірність порушення кримінальної справи проти позичальника, який ховається, набагато вище, ніж проти того, який веде переговори про реструктуризацію, пише в банк заяви про відстрочку та ін.

Також варто звернути увагу на ч. 1 ст. 388 КК України: незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації. Розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження - тобто іпотеки, застави) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт, - караються штрафом від 3400 до 8500 грн. або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Раніше особливо хитрі позичальники робили з заставним рухомим майном що завгодно (розбирали, продавали, «перебивали» номери на авто тощо) - лише б не віддавати його кредитору. На даний момент будь-які дії, які можуть бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 388 КК України, навіть передача заставного майна у користування інших осіб, якщо це заборонено договором, є грою з терпінням кредитора.  Після 2011 року як би не було важко розлучатися з заставним майном позичальнику, який потрапив у скрутне становище, не варто зловживати терпінням банку і ховати, знищувати заставне майно. Інше майно можна зберегти, але з заставним все одно доведеться розлучитися.

Сподіваюся, що ця інформація допоможе Вам не оступитися, і буде корисна у випадку, якщо Ви або Ваші близькі залучені в якійсь ролі до кримінальної справи, пов'язаної з порушенням кредитних зобов'язань.

Вартість юридичних послуг у фінансовій сфері
Послуга
Кількість пропозицій
Середня ціна, грн

18

кількість пропозицій

319,44

середня ціна, грн

17

кількість пропозицій

323,53

середня ціна, грн

17

кількість пропозицій

311,76

середня ціна, грн

7

кількість пропозицій

3 750,00

середня ціна, грн

5

кількість пропозицій

2 800,00

середня ціна, грн

4

кількість пропозицій

475,00

середня ціна, грн

4

кількість пропозицій

1 600,00

середня ціна, грн

4

кількість пропозицій

675,00

середня ціна, грн

2

кількість пропозицій

5 900,00

середня ціна, грн

2

кількість пропозицій

900,00

середня ціна, грн

2

кількість пропозицій

1 300,00

середня ціна, грн

1

кількість пропозицій

1 000,00

середня ціна, грн

1

кількість пропозицій

500,00

середня ціна, грн

1

кількість пропозицій

125 000,00

середня ціна, грн






Горячие предложения

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

Bookeeper

295 грн. в месяц

Онлайн бухгалтерия

для ФОП и малого бизнеса

первые 30 дней бесплатно!





Пошук юристів і держорганізацій по великих містах