Розширено перелік договорів, на які поширюється дія Закону «Про споживче кредитування» 17.09.2020

15 вересня 2020 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо розширення переліку кредитних договорів, на які поширюється дія Закону України "Про споживче кредитування" (законопроєкт №1109). Законом унормовується сфера мікрокредитування та підвищення якості системи кредитних історій фізичних осіб.

Розширено перелік договорів, на які поширюється дія Закону «Про споживче кредитування»

Зокрема, Законом внесено зміни до Законів України «Про споживче кредитування» та «Про організацію формування та обігу кредитних історій», якими передбачається:

  1. виключити з переліку договорів, на які не поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування»:
    • кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця;
    • кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору;
  2. встановити, що на кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, не поширюються норми частини другої - сьомої статті 9 Закону (щодо необхідності надання кредитодавцем споживачу до укладення договору паспорту споживчого кредиту за спеціальною формою у Додатку 1 до цього Закону) та статті 19 (щодо черговості погашення вимог за договором про споживчий кредит);
  3. обмежити сукупну суму платежів, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його зобов’язань, передбачених договором про споживчий кредит (неустойки (штраф, пеня), процентної ставки, інших платежів), загальний розмір кредиту за яким не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, подвійною сумою, одержаною споживачем за таким договором, що не може бути збільшена за домовленістю сторін;
  4. встановити, що згода споживача на передачу інформації стосовно цього кредиту хоча б в одне бюро кредитних історій, яке включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій, є обов’язковою умовою надання кредиту;
  5. зобов’язати кредитодавця передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів (включаючи переуступку прав вимоги), в порядку, визначеному Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», хоча б в одне бюро кредитних історій, яке включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій;
  6. скоротити термін внесення кредитним бюро отриманих від кредитодавця відомостей з семи до трьох робочих днів.

Нагадаємо, що раніше під дію цього Закону не підпадали кредитні договори, кредиторами за якими в основному є небанківські кредитні установи, що укладаються на строк до одного місяця, та кредитні договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення кредитного договору. Такі договори є, як правило, набагато дорожчими за банківські. Середня ставка за такими кредитами складає більше 650% річних.

А оскільки такі мікрокредити дуже часто надаються через інтернет протягом 5 хвилин, споживачі через свою необізнаність та нездатність прорахувати фінансові можливості, потрапляють у «боргову яму». Велика кількість таких випадків збільшує частку проблемної заборгованості у кредитодавців, що змушує їх закладати ймовірність збитків до розміру процентної ставки, яку сплачують сумлінні позичальники.

Ще одним джерелом проблеми є і те, що самі фінансові компанії в гонитві за долею ринку та доходами, недостатньо якісно підходять до питання оцінки реальної кредитоспроможності позичальників та стимулюють створення боргового кола у своїх клієнтів. Позичальник за декілька днів набирають в різних установах багато кредитів, а фінансові установи не мають цієї інформації через недосконалу роботу системи бюро кредитних історій, оскільки існуюча система бюро кредитних історій має головну ваду – необов’язковість та повільність передання кредитодавцями інформації про кредити.  Це призводить до неможливості достовірно перевірити кредитну історію потенційного позичальника, навіть якщо кредитор має намір і бажання це зробити.

Запропоновані зміни мають захистити споживачів мікрокредитування, з одного боку не створюючи стимулів позичальнику уникати своїх зобов’язань, а з іншого не дозволяючи навіть недобросовісному позичальнику збанкрутувати внаслідок отримання маленького кредиту, а також обмежать у доступі до кредитів осіб, які завідомо неспроможні їх повернути, та захистити інтереси позичальників, які не змогли вчасно повернути кредити внаслідок непередбачених обставин.


FAQ з фінансових послуг

Бланки документів