Шість підступів у кредитних договорах, або Коли відмовлятися від позики в банку 24.12.2010

Prosto підписати кредитний договір, але поспішати це робити не варто. Після відновлення надання позик умови кредитних угод стали ще жорсткішими, ніж були до кризи. Причому деякі з них суперечать законодавству і розраховані на незнання українцями законів. Інші ж відповідають закону і тому ще більш небезпечні. Prostobank.ua нарахував шість можливих пасток у договорах, коли варто задуматися, чи потрібна вам позика у цьому банку.

Шість підступів у кредитних договорах, або Коли відмовлятися від позики в банку

Сподіваємося, ця стаття допоможе багатьом уникнути фатальних помилок під час оформлення чергового споживчого договору. Оскільки ця угода є договором приєднання, позичальник не може вимагати змінити його умови, а може або погодитися з усіма умовами, або відмовитися від підписання договору.

 

Підстави відразу відмовитися від підписання кредитного договору

 

1. Наявність третейського застереження

 

Третейське застереження — умова, згідно з якою всі суперечки і розбіжності за договором передаються на розгляд третейського суду — недержавної організації, завдання якої полягає у вирішенні спорів між фізичними та юридичними особами. За наявності такої угоди сторони позбавлені можливості звернутися до суду загальної юрисдикції. Така заява залишиться без розгляду. При цьому рішення третейського суду є обов'язковим для сторін, і його виконанням займається держава. Оскаржити рішення третейського суду вкрай складно, оскільки існує обмежений перелік підстав, коли це можна зробити. Крім того, витрати у третейському суді набагато більші, ніж у суді загальної юрисдикції. Коли банк або інша фінансова організація нав'язує певний третейський суд (а часто і суддю), говорити про об'єктивність третейського розгляду не доводиться.

 

2. Спроби з боку кредитора змінити підсудність спорів за договором

 

При цьому штучно створюються умови (наприклад, нав'язується додатковий поручитель — особа, запропонована банком), за яких у разі несвоєчасного виконання клієнтом зобов'язань за договором кредитор має право звернутися до суду не за місцем проживання позичальника, а за місцем проживання міфічного поручителя. Тоді, так само як у випадку з третейським судом, розраховувати на об'єктивність позичальникові не варто.

 

Хоча слід пам'ятати, що суперечки, пов'язані з захистом прав споживача, можуть бути розглянуті за місцем проживання споживача. Тобто оскаржити умови договору споживчого кредитування як такі, що є дискримінаційними щодо споживача, можна в суді за своїм місцем проживання.

 

3. Згідно з угодою, позичальник зобов'язаний відшкодувати кредитору в повному обсязі всі витрати, завдані останнім у зв'язку з порушенням договору позичальником, серед них юридичні послуги та інше

 

Зазвичай кредитор подає суду договір про надання третьою особою інформаційних, консультаційних, юридичних послуг, пов'язаних з договором кредитування, а також документи, що підтверджують їхню оплату. Оскільки відповідальність позичальника не обмежена сумою, суд ухвалює рішення про покладання цих витрат на позичальника.

 

4. Наявність угоди або застереження про задоволення вимог власника іпотеки за рахунок предмета іпотеки

 

Таке застереження може передбачати або передачу кредитору право власності на предмет іпотеки, або його право продати предмет іпотеки від свого імені будь-якій особі. Причому ні рішення суду, ні навіть виконавчий припис нотаріуса не потрібні. Наявність такого договору або застереження є підставою для реєстрації права власності на предмет іпотеки.

 

Краще відмовитися від підписання кредитного договору

 

5. Наявність у кредитному договорі умови про можливе підвищення відсоткової ставки

 

Відповідно до частини 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу, встановлений договором розмір відсотків не може бути збільшений банком або іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. У частині 3 цієї ж статті йдеться про те, що умова щодо права банку або іншої фінансової установи змінювати розмір відсотків в односторонньому порядку є нікчемною (тобто недійсною і не вимагає оскарження).

 

Утім банки хитрують і заздалегідь зазначають у кредитному договорі умову, коли розмір відсотків збільшується за певних обставин (наприклад, підвищення облікової ставки НБУ). Тоді це вже не буде односторонньою зміною розміру відсотків, оскільки позичальник підписав договір. Наявність такої умови є підставою для того, щоб не підписувати угоду.

 

Інколи умова про можливе збільшення відсотків може бути завуальована під штрафну санкцію. Приміром, у разі порушення позичальником умов договору (прострочення чергового платежу, несвоєчасне повідомлення про зміну платоспроможності та ін.) розмір відсотків за кредитом зростає. Якщо вартість позики значно збільшується навіть за найменших порушень, з таким кредитом краще не мати справи.

 

6. Договором передбачена можливість дострокового розірвання угоди в односторонньому порядку

 

Внаслідок дострокового розірвання кредитного договору позичальник повинен достроково повернути отриману позику.

 

Однак у випадку зі споживчим кредитом відповідно до частини 10 ст. 11 Закону «Про захист прав споживача», кредитор може вимагати повернення позики, термін виплати якої не настав, лише у таких випадках:

  1. затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; або
  2. перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш ніж на 10%; або
  3. несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує 5% суми кредиту; або
  4. іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

Несуттєве порушення договору, скажімо, несвоєчасне повідомлення про зміну місця проживання, не може бути підставою для його дострокового розірвання.

 

Відповідне повідомлення слід вручити позичальникові не пізніше ніж за 30 днів. Якщо протягом цього періоду позичальник усуне порушення, вимога кредитора втрачає силу.

 

Умови, які не можуть міститися у договорі споживчого кредитування:

  • вимога до позичальника надати відомості, що не стосуються його платоспроможності і які не є необхідними для отримання кредиту (наприклад, щодо зміни сімейного статусу);
  • для надання кредиту необхідно передати як забезпечення повну суму або частину суми позики чи використати її повністю або частково для внесення на депозит, або викупу цінних паперів, або інших фінансових інструментів, крім випадків, коли споживач отримує таку ж або більшу відсоткову ставку, ніж ставка за його кредитом;
  • споживач зобов'язаний під час укладання договору підписати іншу угоду з кредитором або третьою особою, визначеною кредитором, крім випадків, коли укладання такого договору вимагає законодавство та/або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача;
  • зміни у витратах за договором, зокрема зміни відсоткової ставки в односторонньому порядку.

FAQ з фінансових послуг

Бланки документів