Важливі події 2021 року: податкова реформа, стабільна гривня та битва за еквайринг 22.12.2021

2021 рік, що минає, був наповнений масою гучних, а часом навіть скандальних подій. Тут і зародження нової хвилі закриття банків, і повсюдна диджиталізація, нові карткові комісії, спроби похитнути стійку гривню та навіть енергокриза на порозі українських будинків. У всіх труднощах 2021 року UBR.ua допомогла розібратися консультант аналітичного департаменту компанії Pro-Consulting Дар'я Бритавська. Ми виділили одразу вісім, на наш погляд, найважливіших сфер, на яких було зосереджено увагу експертної спільноти та пересічних громадян протягом цього року. // 22.12.2021

Податкова реформа

30 листопада 2021 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №5600, який спочатку охрестили "антіолігархічним" та "антиахметівським", а за фактом він залишився, швидше, просто податковим.

Процедура ухвалення цього законопроєкту була досить складною: ухвалили документ у другому слуханні, а самі слухання тричі переносили. За словами влади, дохід, який додасться до бюджету країни за новими нормами закону у 2022 році, становитиме 60 млрд грн, проте подібна заява стосувалася норм із первинної версії документа.

Під час обговорення та виключення деяких пунктів озвучена сума зменшилася до 30 млрд грн, а перед самим ухваленням – до 15-20 млрд грн.

За підсумками в законі було зафіксовано такі основні зміни:

  • пільга щодо звільнення від ПДФО доходів щодо реалізації власне вирощеної продукції залежить не від розміру земельної ділянки, а від розміру отриманого доходу та надається, коли розмір доходу не перевищує 12 розмірів мінімальної зарплати;
  • фізособам, яким земельні ділянки належать за правом власності або користування, контролюючий орган не нараховуватиме мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) на земельні ділянки, які на початок 2022 року перебували в межах населених пунктів;
  • порядок зарахування сплачених податків у рахунок МПЗ диференційований між сільгосптоваровиробниками та не сільгосптоваровиробниками;
  • приведені у відповідність коди УКТ ЗЕД із новою редакцією Митного тарифу України;
  • акцизне оподаткування: розширено список товарів, які не підлягають маркуванню марками акцизного податку, скорочено термін отримання марки з 5 до 3 днів;
  • розширено дію правила антифорстолінгу (накопичення акцизних товарів на складах до підняття ставки акцизу) на тютюн та промислові замінники тютюну для електричного нагрівання.

Також виключили пункти, які планувалися у первісному варіанті законопроєкту:

  • норма, згідно з якою податківці можуть заборонити підприємцям розпоряджатися майном та, таким чином, блокувати їхню роботу, якщо перевірка знайшла недоплату податків до бюджету;
  • податок з доходів фізосіб із заробітку від продажу сільськогосподарської продукції сільгоспвиробників з ділянок площею, що перевищує 0,5 га;
  • акциз на зелену електроенергетику: норма повинна була зачепити інтереси бізнесу Ріната Ахметова, проте хоч він і контролює більшу частину ринку електроенергії в Україні, володіють такими електростанціями в країні не тільки він, а й іноземці, що, у свою чергу, змусило останніх звернутися до впливу європейського лобі;
  • ПДВ від продажу житла: ця податкова норма могла здорожчити житло до 20%, причому як для нових покупців, так і для тих, хто інвестував свої гроші у житло на етапі будівництва.

Таким чином, каже Дар'я Бритавська, закон, який планувався спочатку, що завдає значного удару "надприбутку" добувної промисловості, стосується цієї діяльності лише частково, і, швидше, регулює і уточнює багато деталей оподаткування в країні в цілому.

Стійка гривня

У 2021 році курс долара в Україні можна вважати відносно стабільним: якщо говорити про 11 місяців року, то середній курс за період склав 27,29 грн/$, тоді як мінімальне значення (середнє за місяць) склало 26,37 (жовтень 2021) ), а максимальна – 28,22 (січень) грн/$.

У 2020 році, для порівняння, середній курс за 11 місяців становив 26,85 (середньорічний – 26,96), мінімальне середньомісячне значення – 24,12 (січень), максимальне – 28,32 (жовтень) грн/$.

Таким чином, різниця між максимальним та мінімальним значенням середньомісячного курсу у 2020 році була 4,20 грн/$, у 2021 році коливання стабілізувалися до рівня 1,85 грн/$ (майже у 2,5 рази менше).

Серед факторів, що позитивно впливають на курс долара в країні у 2021 році, у Pro-Consulting виділили:

  • збільшення облікової ставки НБУ – з 6% на початок року до 8,5% із 21 жовтня 2021-го;
  • кількість золотовалютних резервів – за підсумками першої половини 2021 року, запас становить $28,4 млрд;
  • план НБУ зменшувати щоденні обсяги купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку – з $20 млн. до $5 млн.;
  • продаж валюти експортерами аграрної продукції, які завдяки високим цінам на зернові на зовнішньому ринку реалізують продукцію безпосередньо з полів;
  • Бюджетна декларація на 2022-2024 роки. – документ середньострокового бюджетного планування, у якому прописано, які сфери фінансуватимуться найактивніше, що корисно для іноземних інвесторів;
  • розміщення єврооблігацій "Укрзалізниці" та "Укравтодору" на зовнішніх боргових ринках під державні гарантії.

Енергокриза

2021 року, особливо перед початком опалювального сезону, в інформаційному просторі активно піднімалася і все ще продовжує висвітлюватися тема можливої ​​енергетичної кризи в Україні. Для подібних заяв існує низка причин, зауважує Дар'я Бритавська.

По-перше, криза в енергетичному секторі по всьому світу, яка виникла через дії таких факторів:

  • відновлення економіки після скорочення споживання електроенергії через пандемію 2020 року;
  • орієнтація ЄС на розвиток зеленої енергетики;
  • скорочення постачання російського газу до Європи;
  • скорочення газо-нафтовидобувної промисловості США;
  • виснаження запасів газу через морози взимку 2019-2020 рр.;
  • скорочення видобутку газу в Європі (виснаження запасів у Північному морі та ремонт деяких норвезьких родовищ).

По-друге, каже аналітик, вирішальна роль на українському ринку енергії належить такому фактору, як дефіцит палива, зокрема вугілля.

Незважаючи на прагнення України перейти на відновлювані джерела енергії, поки що ця мета недостатньо відчутна, а тому суттєву частку енергії постачають теплоелектростанції, які працюють насамперед на вугіллі.

"До початку опалювального сезону українські ТЕС виробляли енергії вчетверо менше, ніж було за графіком. З подібною ситуацією компанії стикаються регулярно, проте раніше вирішували цю проблему за допомогою часткового переходу на газ, зараз же ціни не дозволяють так вчинити, а вугілля стало дефіцитним ресурсом у всьому світі", – наголосила консультант аналітичного департаменту компанії Pro-Consulting

За словами президента Зеленського, Україна зможе закрити потреби в енергії до кінця опалювального сезону завдяки семи кораблям закордонного вугілля, проте експерти все ще не відкидають ймовірність часткових обмежень у споживанні електроенергії, які будуть застосовуватися насамперед до підприємств.

Перехід у цифру

На окрему увагу заслуговує те, якими темпами в Україні розвивається диджиталізація. Запущений у 2020 році сервіс "Дія" у 2021-му почав надавати значно більше послуг.

Спростилася за допомогою цього додатка та процедура сплати податків. Для громадян стали доступні:

  • сплата податків та подання декларацій для ФОП на спрощеній системі оподаткування;
  • довідка про отримані доходи та сплачені податки;
  • відображення даних про платника податків та стан його розрахунків із бюджетом.

Також на осінь 2021 року Мінцифри планувала запуск "електронного акцизу" та "електронної марки", завдяки якій споживачі зможуть перевірити справжність акцизної марки, однак через інтенсифікацію розробки послуги Covid-сертифікатів в умовах погіршення епідеміологічної ситуації в країні робота над цією послугою було завершено.

У сфері IT у процесі запуску знаходиться Дія City - спеціальний правовий режим для IT-індустрії. Станом на грудень 2021 року ухвалено базовий закон про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в країні прийнято, повноцінний запуск планується на січень 2022 року.

Таким чином, законодавці хочуть простимулювати створення та успішне функціонування українських IT-продуктів, а також сприяти заходу світових цифрових компаній на ринок України.

Участь компаній у Дія City добровільно, податкові ставки скоротять у п'ять разів, якщо ті оподатковуються за загальною системою оподаткування. Також компаніям надаватиметься можливість вибирати між сплатою податку на прибуток (18%) та податком на виведений капітал за ставкою 9%.

"Про переваги та недоліки даного правового режиму судити поки що рано, оскільки він не запущений повною мірою, але для цифрового сектору економіки України це суттєвий крок уперед", – зазначає Дар'я Бритавська.

Скупка компаній

Оскільки у 2020 році через пандемію Covid-19 та карантинні обмеження спостерігалося падіння економічної активності у багатьох галузях економіки, помітно зменшився також і ринок злиття та поглинання. Причому цей тренд характерний як для України, так і для всього світу.

Проте вже цей рік показав значне зростання цієї активності: станом на початок 2021-го, компанії світу уклали угоди на загальну суму близько $4 трлн, що перевищує цей показник за аналогічний період більш ніж удвічі. Найвища активність спостерігалася у технологічному секторі.

В Україні у 2021 році також гучні поглинання сталися у сфері технологій. У вересні група компаній Vodafone завершила придбання компаній "Фарлеп-Інвест", що працює під брендом Vega, та "Кейбл ТВ-Фінанси" (послуги фіксованого доступу до мережі інтернет та послуги фіксованого телефонного зв'язку).

Vodafone планує продовжити роботу компаній по тій спеціалізації, яку вони мали раніше, щоб зміцнити свої позиції на ринку.

Дещо раніше, у червні, відбулася угода про поглинання провайдера послуг платного телебачення та кабельного швидкісного інтернет-доступу групи компаній Volia іншим провайдером – компанією "Датагруп". Об'єднання створено для створення нового лідера на ринку фіксованого зв'язку та прискорення розвитку компанії більш ніж удвічі протягом найближчих п'яти років.

Міні-банкопад

Станом на 1 листопада 2021 року, за даними Мінфіну, в Україні працює 71 банк, з них із стовідсотковим іноземним капіталом – 23. За час з початку року закрилося три банки, всі – з вітчизняним капіталом, при тому, що у 2020-му закрився лише один банк.

"В Україні існує тренд на зменшення кількості банків у країні, але ситуацію в 2021 році не можна назвати "банкопадом", який спостерігався в наступні п'ять років після стрибка курсу долара в 2014 році. Лідируючі банки укрупнюються, проте зростання банківського сектора не настільки велике, щоб не витісняти дрібніших операторів ринку, відповідно, ситуація з цього питання цілком стабільна", – оцінила ситуацію Дар'я Бритавська.

Також експерт зазначила, що у країні спостерігається тенденція до скорочення кількості відділень банків. Тенденція посилилася з карантинними обмеженнями, головні причини – диджиталізація галузі та розширення функціоналу мобільного банкінгу, а також невелике скорочення кількості банків та бажання фінустанов заощаджувати на утриманні відділень.

Війна за відсотки

Серед головних інфлюєнсеров цього року виділимо співвласника маркетплейсу Rozetka Владислава Чечеткіна. З його подачі Mastercard і Visa знизили ставку інтерчейндж (комісія, яку банк, що обслуговує магазин, в т.ч. онлайн, перераховує банку, чиєю карткою виконано оплату за товар чи послугу, становить 60-75% розміру комісії, яку бізнес платить за еквайринг можливість приймати безготівкову оплату) до 1,2%.

До цього в різних банках ставка інтерчейнджу становила від 1,8 до 2,7%. Цілком логічно, що власник найбільшого маркетплейсу виступив за зниження ставки, оскільки зростання сегмента е-коммерс, що спостерігається на даний момент, має на увазі зростання кількості безготівкових оплат.

На думку Чечеткіна, саме непосильні для малого бізнесу тарифи, зокрема й ставка інтерчейндж, заважає Україні повністю перейти на безготівковий розрахунок.

Водночас, свою думку про те, що знижувати ставку інтерчейндж не потрібно, висловив співзасновник monobank Олег Гороховський. За його словами, у міру того, як знижується ставка, погіршуватиметься ситуація в банківському секторі: у перспективі ускладниться оновлення парку терміналів, виникне потреба в тому, щоб зробити карти платними, а кешбеки зменшуватимуться і можуть зникнути зовсім.

Проте ставку інтерчейндж все ж таки опустили, а надалі, до середини 2023 року, ставку буде знижено до 0,9%.

Скандал із журналістами

Гучне звільнення за власним бажанням Євгена Мецгера, екс-глави правління Укрексімбанку, також не залишимо поза увагою. 11 жовтня 2021 року колишній глава банку пішов з посади після того, як під час узгодженого заздалегідь з представниками банку інтерв'ю журналістам "Радіо Свобода" представники преси поставили Мецгеру незручне питання щодо незаконної діяльності банку, після чого той віддав розпорядження відібрати у журналістів записаний раніше матеріал.

Охорона тимчасово вилучила у журналістів техніку, повернула її незабаром уже без записів інтерв'ю, а також під час огляду обладнання утримувала репортерів у кабінеті голови правління. На Мецгера завели справу за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, і щоб повернути довіру клієнтів банку, яка похитнулася внаслідок скандалу, він вирішив залишити посаду.

"Цей крок цілком логічний, проте все ж таки не можна виключати ймовірність того, що скандал навколо діяльності банку не вплине на його позиції на ринку", - підсумувала нам консультант аналітичного департаменту компанії Pro-Consulting.


Пошук юридичних послуг у фінансовій сфері
Послуга
Кількість пропозицій
Середня ціна, грн

9

кількість пропозицій

494,44

середня ціна, грн

9

кількість пропозицій

494,44

середня ціна, грн

8

кількість пропозицій

425,00

середня ціна, грн

5

кількість пропозицій

6 440,00

середня ціна, грн

3

кількість пропозицій

5 400,00

середня ціна, грн

3

кількість пропозицій

2 666,67

середня ціна, грн

2

кількість пропозицій

550,00

середня ціна, грн

2

кількість пропозицій

7 500,00

середня ціна, грн

1

кількість пропозицій

8 000,00

середня ціна, грн

1

кількість пропозицій

100 500,00

середня ціна, грн

1

кількість пропозицій

1 500,00

середня ціна, грн

Горячие предложения

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

Хочете отримувати повідомлення на ваш email, коли ми опублікуємо нові статті?

також стежити за оновленнями сайту можна в Facebook Instagram Twitter Viber Telegram

Путівники

Банківська таємниця: поняття, зміст, порядок розкриття, відповідальність

Дуже часто наші читачі запитують, яка інформація про клієнта, яка стала відомою банку, охоплюється поняттям банківської таємниці, чи мають право банки передавати таку інформацію третім особам, в яких випадках банківська таємниця може бути розкрита і яку відповідальність повинен понести банк або посадова особа, винні в несанкціонованому розкритті банківської таємниці. На ці та інші питання постарався відповісти Prostopravo.com.ua

Пошук юристів і держорганізацій по великих містах