Законодавчі ініціативи щодо поліпшення прав кредитних боржників 04.08.2014

В умовах фінансової катастрофи в Україні, народні депутати розуміють, що боржники за кредитними договорами у зв'язку зі стрімким зростанням долара до гривні не в змозі належним чином виконувати свої зобов'язання, а тому сьогодні у Верховній Раді України на розгляді знаходиться ряд законопроектів, спрямованих на захист прав позичальників. Їх основні положення для Prostopravo.com.ua роз'яснювали адвокат Анастасія Москаленко та юрист Ангеліна Климчук із ЮФ Москаленко і Партнери.

Законодавчі ініціативи щодо поліпшення прав кредитних боржників

Серед проектів законів, спрямованих на поліпшення прав кредитних боржників, в першу чергу, варто відзначити наступні:

1) Проект Закону «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню» № 4185а-2, розроблений народним депутатом Князевичем Р., прийнятий в першому читанні Верховною Радою України

Ухвалений законопроект може бути застосований не до всіх позичальників, а лише тих, хто підходить під положення ст. 1 зазначеного законопроекту, а саме: реструктуризація здійснюється тільки по відношенню до споживчих кредитів, які були отримані з метою покупки житла або майнових прав на нерухомість для власного проживання, і це житло має бути єдиним житлом позичальника та / або членів його сім'ї, і відповідно - належне виконання кредиту має бути забезпечене цим житлом або майновими правами.

Що стосується загальної суми неоплачених зобов'язань, то вона не повинна перевищувати 1 млн. грн. по курсу НБУ до іноземної валюти станом на 01.01.2014. Головне, на що варто звернути увагу, так це те, що заборгованість на момент реструктуризації не допускається.

Звичайно ж, більшість позичальників обурює той факт, що перерахунок кредиту з іноземної валюти в гривню буде здійснюватися за курсом на дату реструктуризації, який суттєво перевищує курс на дату отримання кредиту.

Якщо Ви все ж зважилися провести реструктуризацію кредитного договору, то протягом 3 місяців з дати набрання чинності Законом, потрібно звернутися до Банку із відповідною заявою про проведення реструктуризації зобов'язань по кредиту, а Банк у місячний строк з дня отримання письмової заяви позичальника зобов'язаний провести реструктуризацію зобов'язань по кредиту.

Неустойка, розрахована в період з 01.01.2014 року до дати проведення реструктуризації, підлягає прощенню.

Звертаємо увагу, що в даній редакції законодавець подбав про позичальників в цілому, а не тільки про тих, які збираються проводити реструктуризацію: з дати набрання чинності Законом протягом трьох місяців вводиться мораторій на примусове відчуження нерухомого майна позичальника.

Що стосується позичальників, які готові розлучитися зі своїм житлом, цей Закон дуже до речі, так як кредитор зобов'язаний на вимогу позичальника прийняти в рахунок виконання зобов'язання по кредиту право власності на предмет іпотеки. Передача такого права власності означає припинення для позичальника зобов'язань по кредиту, а сума непогашених зобов'язань при недостатності вартості предмета іпотеки підлягає повному прощенню Банком. Для багатьох боржників це - найвигідніший пункт даного законопроекту.

2) Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню) № 4186а-1 від 01.07.2014

Доповненням до Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню» є Закон України про внесення змін до Податкового кодексу України, який розроблений тим же народним депутатом Князевичем Р.

Головною новелою даного законопроекту є положення, згідно з яким чітко передбачено: не рахується доходом, отриманим у вигляді додаткового блага згідно п. 164.2.17 статті 164 Податкового кодексу сума зобов'язань платника податків, які прощаються згідно Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню ».

Дане положення є певним рятувальним кругом для позичальників, так як вже відомі численні випадки отримання колишніми боржниками податкових повідомлень-рішень, за якими збільшено суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичної особи на суму списаної заборгованості, обрахований 25% штраф від списаної суми, крім того звинувачення у неподанні податкової декларації за останній рік, за що передбачений штраф в розмірі 170 грн. Таким чином, виходить, що без цієї норми Позичальники потрапляють з однієї каббали в іншу.

Даний Законопроект прийнятий у першому читанні і готується до розгляду Верховною Радою України в новій вдосконаленій редакції.

3) Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансовий послуг № 4391а від 29.07.2014, Проект Закону про споживче кредитування № 4390а від 29.07.2014

Крім того, 29.07.2014 року на розгляд Верховною Радою України подано два законопроекти, які стосуються врегулювання правових питань, пов'язаних із споживчими кредитами, але їх зміст поки не доступний для користувачів офіційного сайту Верховної Ради України.

4) Проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (про обмеження неустойки у разі несвоєчасного повернення споживачем суми споживчого кредиту) № 8242 від 16.03.2011

16.07.2014 року за ініціативою народних депутатів Фельдмана О. і Гельмана О. був поданий законопроект про внесення змін до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Даний законопроект має свою передісторію.

Багато кредитних договорів про споживче кредитування передбачають пеню в розмірі 1% від суми боргу в день, тобто до 365% річних або навіть більше, тоді як для підприємців максимальна сума пені обмежена подвійною обліковою ставкою НБУ, що зараз становить 25% річних, а раніше було ще менше.

У 2013 році за результатами розгляду справи № 1-12 / 2013 за конституційним зверненням громадянина Козлова Д. О. щодо офіційного тлумачення положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», Конституційний суд України своїм рішенням не тільки здійснив тлумачення букви Закону, але і рекомендував Верховній Раді України законодавчо врегулювати питання щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання позичальниками-фізособами грошових зобов'язань саме за споживчими кредитами. Адже і правда: чому фізичні особи повинні платити більше, ніж підприємці ?! Тим більше, всі ми знаємо про зловживання банків в споживчих кредитах, коли в разі виникнення заборгованості по кредиту, розмір неустойки може перевищувати в рази сам розмір заборгованості, а то і тіло кредиту. Наприклад, державний «Родовід Банк» одного разу нарахував позичальникові 30 мільйонів пені.

Зазначеним законопроектом встановлювався граничний розмір неустойки, а саме: розмір неустойки (штраф, пеня) не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

На жаль, не дивлячись на рекомендації Конституційного Суду, даний законопроект знято з розгляду.


FAQ з фінансових послуг

Бланки документів