Нехтування правосуб’єктністю компанії може буде виправданим лише за виключних обставин – Верховний Суд 21.08.2020

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду висловився щодо застосування доктрини «проникнення за корпоративну завісу». // 21.08.2020

Учасник ТОВ (який володіє часткою у розмірі 37,5 % статутного капіталу) звернувся з позовом до ТОВ про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ, статуту ТОВ у новій редакції, скасування реєстраційної дії щодо ТОВ.

Рішенням господарського суду позов задоволено повністю. Апеляційний господарський суд ухвалою закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора ТОВ на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки було встановлено, що відповідно до відомостей, зазначених у витягу з ЄДРЮОФОПГФ, щодо відповідача у цій справі внесено запис про припинення юридичної особи за рішенням засновників.

Цією ж ухвалою суд закрив апеляційне провадження за скаргою другого учасника ТОВ (який володіє часткою у розмірі 62,5 % статутного капіталу) відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов’язки, встановлено, що цим судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов’язки такої особи не вирішувалося.

Учасник ТОВ, який володіє часткою у розмірі 62,5 % статутного капіталу, звернувся з касаційною скаргою до КГС ВС. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилався на порушення вимог статті 120, пункту 6 частини 1 статті 231, пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, частини 3 статті 167 Господарського кодексу України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на мирне володіння майном).

КГ ВС задовольнив скаргу і спрямував до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

На думку Верховного Суду, слід брати до уваги, що проникнення за "корпоративну завісу" або нехтування правосуб`єктністю компанії може буде виправданим лише за виключних обставин, зокрема, якщо точно встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або, у випадку ліквідації, через її ліквідаторів (див. рішення у справі "Агротексім та інші проти Греції" (Agrotexim and Others v. Greece), від 24 жовтня 1995 року, пункт 66, Серії А № 330-A).

Верховний Суд дійшов висновку, що у цій справі існують виключні обставини, беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не здійснив апеляційний перегляд справи, хоча це прямо передбачено у частині 3 статті 278 Господарського процесуального кодексу України, а юридична особа не може самостійно звернутися до суду через відповідні органи.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав-учасниць засновувати апеляційні або касаційні суди; там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (§ 25 рішення у справі "Delcourt v. Belgium" від 17 січня 1970 року та § 65 рішення у справі "Hoffmann v Germany" від 11 жовтня 2001 року). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§ 57 рішення у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" від 28 травня 1985 року, § 96 рішення у справі "Krombach v. France" від 13 лютого 2001 року).

Верховний Суд зауважує, що на законодавчому рівні не встановлено прямої заборони на оскарження судового рішення у корпоративному спорі учасником юридичної особи, який не брав участі у справі, проте вважає, що суд вирішив питання про його права, інтереси та (або) обов`язки. Навпаки, прямо передбачено, що у такому разі особа має право подати апеляційну скаргу.

З огляду на обставини цієї справи, зокрема те, що: 1) судовим рішенням у справі, що переглядається, за позовом учасника товариства, який володіє часткою у статутному капіталі у розмірі 37,50%, було визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформлені протоколом №3 від 18.07.2018, в тому числі з третього питання порядку денного, яке прямо стосується заявника (про обрання членом наглядової ради); 2) скаржник є другим учасником товариства, який володіє часткою у статутному капіталі у розмірі 62,50%, і 3) саме товариство, яке є відповідачем у справі, не має здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, оскільки юридична особа є такою, що припинилася в результаті ліквідації, а спір у справі № 910/6705/19 про відміну проведеної державної реєстрації припинення остаточно не вирішений, Верховний Суд дійшов висновку, що закриття апеляційного провадження за скаргою заявника на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України є помилковим.

Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали про закриття апеляційного провадження, яка перешкоджає провадженню у справі, справа передається на розгляд суду апеляційної інстанції.


Горячие предложения

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

Bookeeper

295 грн. в месяц

Онлайн бухгалтерия

для ФОП и малого бизнеса

первые 30 дней бесплатно!

Хочете отримувати повідомлення на ваш email, коли ми опублікуємо нові статті?

також стежити за оновленнями сайту можна в Facebook Instagram Twitter Viber Telegram

Пошук юристів і держорганізацій по великих містах

© 2006–2020

ООО «Простобанк Консалтинг»

Код ЄДРПОУ: 35454764

Адрес и телефон «Простобанк Консалтинг»

Email: info@prostobank.com