Приватних виконавців наділять новими правами: зможуть стягнути більше боргів 21.05.2021

Незабаром приватним виконавцям можуть дозволити примусово стягувати борги з держпідприємств і юросіб з державною участю на суму до 100 тис. грн. За словами представників галузі, надання їм таких повноважень дасть можливість багатьом громадянам і компаніям, які сьогодні роками чекають виконання судових вердиктів про боргове стягнення з держустанов, значно прискорити процедуру. // 21.05.2021

Боргів накопичилось багато

Як правило, "приватники" показують більш високу ефективність в борговому стягненні, ніж Державна виконавча служба (ДВС).

Однак, підозрюють приватні виконавці, Міністерство юстиції, до складу якого входить ГІС, перешкоджає швидкій реалізації реформи.

Одна з причин, припускають наші співрозмовники, - величезна кількість проблем, що накопичилися, невиконаних судових рішень щодо самих різних боргів держави: від перерахунку і недоплати соціальних пільг, до заборгованостей перед підрядниками, яким не оплатили роботу.

Початок масового перерахування всіх цих заборгованостей на користь стягувачів може значно збільшити збитки держскарбниці.

Тим часом до прийняття даної ініціативи українську владу підштовхують західні партнери.

Надання приватним виконавцям права стягувати борги з держструктур є однією з умов отримання другого траншу від ЄС на € 600 млн за кредитною програмою на € 1,2 млрд, узгодженої сторонами в серпні минулого року (за перші € 600 млн ЄС не висував додаткових умов і перерахував суму ще в грудні).

Цей, а також ряд інших критеріїв, Україна взяла на себе зобов'язання запровадити до завершення дії програми 14 вересня 2021 року. В іншому випадку держава ризикує залишитися без другої частини кредиту.

Розробкою законопроєктів, які б усунули ризик, зараз активно займаються народні депутати.

З законодавчою ініціативою щодо надання приватним виконавцям права стягувати борги з держави виступив і Мін'юст - але нею він спробував вбити двох зайців: дотриматися умов меморандуму і загальмувати процес зрівнювання приватних і державних виконавців.

Виконавці вважають, що ця пропозиція саботує реформу.

Приватників занадто мало

Як того і вимагають умови меморандуму між Україною та ЄС, законопроект №4330, розроблений Мін'юстом і зареєстрований у Верховній Раді, серед іншого пропонує надати приватним виконавцям право виконувати судові рішення:

  • адміністративних судів про стягнення адмінштрафів;
  • за якими боржником є ​​держава, держоргани, Нацбанк, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи;
  • про стягнення боргів на суму до 100 тис. грн (або її валютний еквівалент) з державних і комунальних підприємств, установ, організацій, а також юросіб, частка держави в статутному капіталі яких перевищує 25%, або фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету .

Однак ці пункти, згідно із законопроєктом, наберуть чинності або коли число "приватників", зареєстрованих в Єдиному реєстрі приватних виконавців, перевищить 1 тис. осіб, або, якщо цього не станеться, 1 січня 2024 року.

У той же час в 2019 році, вказується в пояснювальній записці до документа, в Україні було 217 діючих приватних виконавців (з них 83 в Києві). Цим і обгрунтовується необхідність відстрочити реалізацію законопроєкту в частині адміністративних стягнень та стягнень з держпідприємств.

Автори проєкту закону пояснюють, що якби влада передала повноваження накладати адміністративні стягнення "приватникам" зараз, то на кожного з них довелося б по 484 виробництв на місяць тільки цієї категорії справ.

У 2019 в Києві, де виконавців більше, на кожного приватника доводилося по 50 справ, а в регіонах - від 10 до 30.

Крім надто високого і різкого зростання їх навантаження, в Мін'юсті побоюються, що приватні виконавці не будуть охоче братися за виконання рішень, "пов'язаних з публічним інтересом, які найчастіше є фінансово непривабливими і для виконання яких необхідні значні зусилля".

У зв'язку з цим у відомстві бачать ризик того, що впровадження заходів в найближчому майбутньому не посприяє розвантаженню органів ДВС.

Так як державі "надзвичайно важливо забезпечити примусове виконання судових рішень, в тому числі пов'язаних з публічним інтересом", Мін'юст вважає за необхідне надати "приватникам" додаткові повноваження лише після збільшення їх числа як в цілому по країні, так і рівномірно по регіонах.

Держава боїться втратити мільярди

Позиція Мін'юсту здалася дуже слабкою приватному виконавцю Андрію Авторгову. Він назвав пропозицію відомства звільнити приватних виконавців від надто високого завантаження "зворушливо турботою", при цьому зазначивши, що прийняття закону не означає, що приватні виконавці відразу почнуть займатися всіма справами нових категорій.

Разом з тим Авторгов вказав, що відстрочка розширення повноважень для них не узгоджується з планами зменшити завантаження вже для держвиконавців.

Відзначимо, що згідно з тією ж пояснювальною запискою, в 2019 році середнє завантаження на одного службовця ГІС становило 88 проваджень на місяць.

Виконавець висловив думку, що справжня причина відстрочки розширення повноважень для "приватників" протилежна заяві про "надзвичайну важливість" забезпечення примусового виконання судових рішень, пов'язаних з публічним інтересом.

Справа в тому, що тільки за 2019 рік, коли, за словами Авторгова, в Україні діяло тільки 230 приватних виконавців (зараз, каже він, близько 300), вони стягнули з боржників 4,2 млрд грн - в цей же час 4472 службовців ДВС домоглися перерахувань на користь стягувачів 16,5 млрд грн.

"Держава боїться", вважає Авторгов, що більша ефективність приватників зумовить більш швидке виконання судових рішень щодо нього і пов'язаних з державою підприємств.

"Наведу приклад: один відомий нещодавно націоналізований держбанк процвітає і має мільярдний прибуток, але разом з цим ще кілька місяців тому у нього було майже 1 тис. невиконаних судових рішень, в тому числі про повернення депозитів для вкладників. Якби їх могли виконувати приватні виконавці - такого б не було ", - вважає Авторгов.

Не йдуть проти держави

Експерт вказує, що ДВС не прагне швидко виконати судові рішення і щодо інших "держпідприємств-монополістів". Це він пояснює конфліктом інтересів, з якими стикаються держвиконавці в справах, де боржником є ​​держава.

Такий порядок суперечить і європейській практиці.

"Наприклад, в Болгарії навпаки: там рішення проти держави виробляють приватні виконавці, щоб не допустити конфлікту інтересів", - вказує експерт.

Про низьку ефективність більшості службовців ДВС розповідає і старший партнер АК "Кравець і партнери", адвокат Ростислав Кравець.

Він підтвердив думку, що ефективність держвиконавців знижується ще сильніше в справах, пов'язаних з великими держпідприємствами.

Але в цілому, вказує Кравець, не виконуються судові постанови з дуже широкої категорії справ, починаючи від заборгованостей держорганів перед підрядниками за виконані роботи та послуги, і закінчуючи найчисленнішою - соціальною, заборгованість по якій "становить мільярди гривень".

"Тільки в справі" Бурмич проти України "в ЄСПЛ об'єднані більше 12 тис. невиконаних рішень. Але очевидно існує в десятки разів більше рішень, які не дійшли до ЄСПЛ: починаючи з перерахунку пенсій, соціальних доплат і пільг, в тому числі" чорнобильцям ", - прокоментував Кравець.

Відзначимо, що заборгованість держави по невиконаним судових рішень щороку тільки зростає.

Так, згідно з даними Державної казначейської служби на 5 травня, сумарно там зареєстровано 69 тис. невиконаних рішень на суму понад 6 млрд грн за бюджетною програмою "Заходи щодо виконання рішення суду, які гарантовані державою".

Заборгованостей по пенсійним та соціальним виплатам, аліментам і т.д., втім, найменше (132 млн грн). Можна припустити, що це завдяки тому, що такі види боргів знаходяться в першій черзі на погашення.

Однак навіть ця сума перевищує обсяг коштів, виділених Радою на всю цю бюджетну програму у 2021 році (100 млн грн).

Зірветься транш

Асоціація приватних виконавців України (АЧІУ) перед засіданням комітету з питань правової політики 18 травня, на якому мав розглядатися законопроєкт №4330, виступила з офіційним зверненням.

У ньому АЧІУ назвала документ Мін'юсту таким, який "згортає всі реформи виконання судових рішень в Україні".

Там пояснили, що їм не виконується жодна з узятих Україною зобов'язань за меморандумом в даній сфері - в тому числі і негайне надання повноважень приватним виконавцям стягувати рішення до 100 тис. грн до будь-якого боржника, в тому числі держави.

Крім розширення повноважень приватних виконавців, серед них значиться і полегшення доступу до професії приватного виконавця для того, щоб кількість її представників зростала.

Поки, зазначає Андрій Авторгов, для останнього немає підстав. Так як система допуску до професії залишається "не до кінця прозорою", в зв'язку з цим на зростання числа приватних виконавців до 1 тис. до 2024 року розраховувати не варто.

У АЧІУ вважають, що норми законопроєкту ставлять під загрозу зриву виділення макрофінансової допомоги від ЄС.

Підтверджують це і слова голови Європарламенту Жозепа Борреля, який заявляючи про необхідність Україні виконати свої зобов'язання для отримання другого траншу, вказав: "ЄС - не благодійна фонд", а політичний інститут, зацікавлений бачити Україну "процвітаючою" і "демократичною".

Наскільки відповідає бачення реформи виконання судових рішень Мін'юсту завданням, поставленим ЄС, в організації не заявляли. На запит, який UBR.ua відправив у відомство з цього приводу, на момент виходу матеріалу відповіді не прийшло.

Однак, як пояснив UBR.ua депутат Ігор Фріс, глава підкомітету ВР з питань діяльності органів юстиції комітету з питань правової політик і, швидше за все парламент прийме рішення на користь негайного розширення повноважень приватних виконавців.

Правда, зроблено це буде не в рамках поправок в законопроєкт, поданий Кабміном, а через прийняття великого закону про виконавче провадження, який вмістить в себе реалізацію всіх вимог меморандуму з ЄС в частині виконавчого провадження.

На даний момент, повідомив Фріс, законопроєкт готується окремою робочою групою.

"Десь через 2-3 тижні він повинен бути зареєстрований в Раді. Я думаю, що в ньому не буде збережена норма про відстрочення [розширення повноважень приватних виконавців в частині стягнення боргів з держпідприємств на суму до 100 тис грн]", - заявив Ігор Фріс.


Горячие предложения

Bookeeper

295 грн. у місяць

Онлайн бухгалтерія

для ФОП і малого бізнесу

перші 30 днів безкоштовно!

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

Хочете отримувати повідомлення на ваш email, коли ми опублікуємо нові статті?

також стежити за оновленнями сайту можна в Facebook Instagram Twitter Viber Telegram

Пошук юристів і держорганізацій по великих містах