про твої права

Судова реформа. Що нового привнесе Закон "Про судоустрій і статус суддів"

2 червня 2016 року Верховна Рада прийняла Закон "Про судоустрій і статус суддів", яким внесла істотні зміни в частині здійснення правосуддя в Україні. Подробиці дізнавався prostopravo.


Короткий зміст і посилання по темі

  1. Система судів
  2. Гарантії незалежності суддів
  3. Як перевірятимуть суддів
  4. Суддівська винагорода
  5. Новації господарського процесу в результаті судової реформи
  6. Предметна юрисдикція
  7. Спрощене провадження
  8. Особливості позовного провадження
  9. Касаційне оскарження

Система судів

Система судів, передбачена Законом «Про судоустрій і статус суддів» є трирівневою: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд. У той же час, для розгляду окремих категорій справ у системі судів діятимуть вищі спеціалізовані суди. Вищими спеціалізованими судами є: 1) Вищий суд з питань інтелектуальної власності; 2) Вищий антикорупційний суд.

Крім того, в складі Верховного Суду діють: 1) Велика палата Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд. Всього у Верховному Суді буде не більше 200 суддів.

Верховного Суду торкнулися найістотніші зміни. Перш за все, вони пов'язані з його формуванням. Так, для того, щоб стати суддею Верховного Суду необов'язково мати стаж роботи на посаді судді. Суддею Верховного Суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, за умови, що кандидат:

або має стаж роботи на посаді судді не менше десяти років;

або має науковий ступінь в області права і стаж наукової роботи в сфері права не менше десяти років;

або має досвід професійної діяльності адвоката щодо здійснення представництва в суді та / або захисту від кримінального обвинувачення як мінімум десять років;

або має сукупний досвід (стаж) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1 - 3, щонайменше десять років.

Формування нового Верховного Суду має бути проведено протягом 6 місяців після вступу Закону в силу.

Що стосується місцевих і апеляційних судів, варто відзначити появу спеціалізації суддів щодо здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх. Судді, уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обираються з числа суддів відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. Кількість суддів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, визначається окремо для кожного суду зборами суддів цього суду. Суддею, уповноваженим здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, може бути обрано суддю зі стажем роботи суддею не менше десяти років, досвідом здійснення кримінального провадження в суді і високими морально-діловими та професійними якостями. У разі відсутності в суді суддів з необхідним стажем роботи суддя, уповноважений здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, обирається з числа суддів, які мають найбільший стаж роботи на посаді судді. Судді, уповноважені здійснювати кримінальне провадження щодо неповнолітніх, не звільняються від виконання обов'язків судді відповідної інстанції, проте здійснення ними таких повноважень враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.

Важливим моментом є також той факт, що суди будуть створюватися і ліквідуватися виключно законом, Президент більш не матиме таких повноважень. У той же час, Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України саме Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

Гарантії незалежності суддів

З метою забезпечення незалежності суддів, Законом пропонується відмовитися від тимчасового призначення суддів (перший раз на п'ять років) і гарантувати їм перебування на посаді судді до досягнення шістдесяти п'яти років, крім випадків звільнення судді з посади або припинення його повноважень відповідно до Конституції України та цього закону.

Суддею може стати громадянин України, не молодший тридцяти і не старший шістдесяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності в сфері права не менше п'яти років, який є компетентним, доброчесним і володіє державною мовою.

Згода на затримання судді буде давати Вища рада правосуддя, а не Верховна Рада. Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні діяння, за яке встановлена ​​кримінальна чи адміністративна відповідальність, повинен бути негайно звільнений після з'ясування його особи, за винятком:

якщо Вищою радою правосуддя дано згоду на затримання судді у зв'язку з такою дією;

затримання судді під час або відразу ж після скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину, якщо таке затримання є необхідним для попередження скоєння злочину, запобігання або попередження наслідків злочину або забезпечення збереження доказів цього злочину.

Судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального злочину тільки Генеральним прокурором або його заступником. Суддя може бути тимчасово відсторонений від правосуддя на термін не більше двох місяців у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності на підставі мотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника в порядку, встановленому законом. Рішення про тимчасове відсторонення судді від правосуддя приймається Вищою радою правосуддя.

Як перевірятимуть суддів

З метою встановлення відповідності рівня життя судді наявному у нього і членів його сім'ї майну і отриманим ними доходів, проводиться моніторинг способу життя судді відповідно до закону. Моніторинг способу життя судді може бути проведено на вимогу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя і в інших випадках, визначених законом.

Повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подається суддею, здійснюється відповідно до закону центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, і полягає в з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів і ознак незаконного збагачення.

Повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, здійснюється за кожним судді не рідше одного разу на п'ять років, а також за відповідним запитом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи Вищої ради правосуддя.

Також суддя зобов'язаний щороку до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію родинних зв'язків і декларацію доброчесності за формою, яка визначається Комісією.

З метою сприяння Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності створюється Громадська рада доброчесності. Громадська рада чесноти складається з двадцяти членів. Його членами можуть бути представники правозахисних громадських об'єднань, науковці-юристи, адвокати, журналісти, які є визнаними фахівцями в сфері своєї професійної діяльності, мають високу професійну репутацію і відповідають критерію політичної нейтральності і чесноти.

Для підтримання кваліфікації суддя зобов'язаний буде проходити підготовку в Національній школі суддів України не рідше одного разу на три роки. Час такої підготовки не може бути менше 40 академічних годин протягом кожних трьох років перебування на посаді судді.

Суддівська винагорода

Законом передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) 30 прожиткових мінімумів для працездатних - судді місцевого суду; 2) 50 прожиткових мінімумів для працездатних - судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду; 3) 75 прожиткових мінімумів для працездатних - судді Верховного Суду.

Крім того, передбачені доплати за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, а також регіональні коефіцієнти, які застосовуються до розміру посадового окладу.

Право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі, визначеному цим Законом, буде мати суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після вступу в силу цього Закону та пропрацював на посаді судді не менше трьох років з дня прийняття рішення за результатами такої оцінки або конкурсу.

Крім іншого, законом врегульовано питання кваліфікаційного оцінювання суддів, притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, суддівського самоврядування і так далі.

Новації господарського процесу в результаті судової реформи

Прийняття Верховною Радою України законів, об'єднаних терміном «судова реформа», в значній мірі оновили підходи до розгляду справ в судах. Зміни в процесуальні кодекси містять багато новацій, деякі з яких радикально змінюють порядок розгляду справ в судах. Що нового з'явиться в господарському процесі? - дізнавався prostopravo.

Деякі зміни викликають досить суперечливі емоції у юристів, однак ряд змін, внесених, наприклад, до Господарського процесуального кодексу України, можна оцінити, скоріше, з позитивної сторони.

В першу чергу, варто відзначити, що судовий процес у цілому і господарський зокрема, стає більш сучасним, приймаючи на озброєння інтернет технології сучасності: можливість подання позовної заяви, доказів, вчинення окремих процесуальних дій в електронній формі. Окрему роль законодавець відводить електронним доказам. З огляду на те, що на сьогоднішній день бізнес практично на 90% перейшов на віртуальне спілкування, фактично вся переписка ведеться за допомогою електронної пошти, договору і первинна документація оформляється електронними підписами, цілком логічним виглядає поява в Господарському процесуальному кодексі електронних доказів як їх окремого виду.

Господарський процес і раніше був найбільш динамічним з усіх видів судових процесів, але законодавець, мабуть, вирішив ще більше прискорити процедуру вирішення господарських спорів.

Запроваджено інститут наказного провадження, що раніше практикувалося тільки в цивільному процесі. Тепер процедура стягнення невеликих заборгованостей (до 100 прожиткових мінімумів працездатної особи) повинна стати значно простіше. При наявності достатніх доказів існування боргу суди видаватимуть накази, що підлягають примусовому виконанню. Це повинно розвантажити суди, які нерідко завалені подібними справами, розглянутими в позовному провадженні.

На суддів господарських судів покладається роль, так би мовити, модераторів. Мирне вирішення спору можливо в результаті нарад судді і сторони спору, в ході яких суддя може радити варіанти мирного вирішення спору, ознайомити сторону процесу з судовою практикою в аналогічних справах, чим також може бути зекономлено час для вирішення спорів.

У кодексі з'явилися норми, які обмежують сторону в можливостях затягування судових процесів шляхом зловживання своїми правами (подачами безпідставних клопотань, заяв та ін.).

В цілому, дуже багато зроблено для того, щоб бізнес не проводив більшу частину часу в судах, а займався виключно зароблянням грошей. Однак, наскільки зміни, принесені «судовою реформою» будуть життєздатними покаже тільки судова практика.

Автор: Дмитро Гутгарц, адвокат, Юридичне Бюро Дмитра Гутгарца

Що зміниться в українському судочинстві після прийняття нових процесуальних кодексів?

Предметна юрисдикція

Процесуальними кодексами передбачена зміна принципу визначення юрисдикції судів. Замість суб'єктної юрисдикції, як зараз, буде діяти предметна - тобто суд, який повинен розглядати справу буде визначатися по предмету спору, а не за складом сторін.

Так, в порядку цивільного судочинства розглядатимуться справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин. А також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Господарські суди розглядатимуть суперечки, пов'язані із здійсненням господарської діяльності. Юрисдикція адміністративних судів буде поширюватися на публічно-правові спори.

Спрощене провадження

Незначні справи і справи невисокої складності, для яких пріоритетним є швидкість розгляду, пропонується розглядати в порядку спрощеного провадження. Термін розгляду таких справ не повинен перевищувати 60 календарних днів з моменту відкриття провадження.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами, при відсутності клопотання будь-якої зі сторін про протилежне.

Попереднє судове засідання у спрощеному провадженні не проводиться. При розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, а в разі розгляду справи з викликом учасників - також заслуховує їх усні пояснення і показання свідків. Судові дебати також не проводяться.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

ціну позову;

значення справи для сторін;

обраний позивачем спосіб захисту;

категорію і складність справи;

обсяг і характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

кількість сторін та інших учасників справи;

чи представляє розгляд справи значний суспільний інтерес;

думка сторін про необхідність розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

  • що виникають із сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя;
  • щодо спадкування;
  • по приватизації державного житлового фонду, державного і комунального майна;
  • про визнання необгрунтованими активів і їх витребування;
  • в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • інші вимоги, об'єднані з вимогами по спорах, зазначеними в пунктах 1-5;
  • щодо оскарження нормативно-правових актів;
  • про оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлені вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями або бездіяльністю, в сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, розміщених на ньому, з мотивів суспільної необхідності;
  • про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів в сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • про банкрутство і деякі інші.

Особливості позовного провадження

У позовному провадженні всі учасники процесу зможуть викласти свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення і міркування щодо предмета спору виключно в письмових заявах по суті справи. До таких заяв відносять: позовну заяву; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи за позовом або відзив.

За згодою сторін і до початку розгляду справи по суті можливе проведення процедури врегулювання спору за участю судді. Проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спільних або закритих нарад. Спільні наради проводяться за участю всіх сторін, їх представників і судді. Закриті наради проводяться з ініціативи судді з кожною зі сторін окремо. Суддя може зажадати від сторін можливого шляху мирного врегулювання спору, але не має права надавати сторонам юридичні поради та рекомендації, давати оцінку доказів у справі.

Всі докази повинні бути подані сторонами ще на стадії підготовчого провадження. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні представити докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повинні надати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо такі докази не може бути подано в установлений законом термін з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суду. У разі визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом термін, суд може встановити додатковий термін для їх подання.

Докази, які не подані у встановлений законом або судом термін, до розгляду не приймаються.

Касаційне оскарження

Зміни торкнулися і процедури перегляду рішень вищою судовою інстанцією. Касацію розглядатиме Верховний Суд, з підстав неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Попередній розгляд справи здійснює колегія в складі трьох суддів без виклику сторін. Уже на цьому етапі рішення може бути скасоване, або ж, навпаки, в касаційній скарзі відмовлено. В іншому випадку справа призначається до судового розгляду цієї ж колегією.

Справу може бути передано на розгляд палати або Великої палати Верховного Суду, якщо така колегія вважає за необхідне відступити від позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше прийнятому рішенні Верховного Суду.

Вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій при новому розгляді справи. У той же час, постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої чи апеляційної інстанції про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Постанова касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

 





Хочете отримувати повідомлення на ваш email, коли ми опублікуємо нові статті?

також стежити за оновленнями сайту можна в Facebook Instagram Twitter Viber Telegram

Горячие предложения

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

Bookeeper

295 грн. в месяц

Онлайн бухгалтерия

для ФОП и малого бизнеса

первые 30 дней бесплатно!

Корисні статті з даної тематики