Велика палата Верховного Суду визнала звільнення прокурора за пропаганду комуністичного режиму законним - 03.09.2019

Прокурор звернулася до суду із позовом, у якому просила визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яким на неї було накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури за висловлену повагу до комуністичної символіки, пропаганду комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, прихильне ставлення до закликів до агресивної війни, розв’язування воєнного конфлікту. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 9901/998/18 скаргу залишено без змін. // 03.09.2019

Суть спору

У грудні 2018 року колишній прокурор звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Комісії від 14 листопада 2018 року № 504дп-18, яким притягнуто прокурора відділу забезпечення державного обвинувачення у регіоні управління підтримання державного обвинувачення в суді Прокуратури Донецької області до дисциплінарної відповідальності та накладено на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Позивачка в органах прокуратури працює з грудня 2000 року по жовтень 2003 року, з липня 2004 року по час розгляду справи, на займаній посаді - прокурора відділу забезпечення державного обвинувачення у регіоні управління підтримання державного обвинувачення в суді Прокуратури Донецької області - із 14 квітня 2016 року.

З 10 січня 2017 року по 7 жовтня 2019 року перебуває у відпустці для догляду: за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

30 травня 2018 року до Комісії надійшла дисциплінарна скарга прокурора Донецької області про вчинення позивачкою дисциплінарного проступку.

Із дисциплінарної скарги вбачається, що позивачка на порушення вимог частини третьої, пункту 4 частини четвертої статті 19 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), статей 16, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року та Присяги працівника прокуратури у соціальній мережі «Одноклассники» висловлювала повагу до комуністичної символіки, підтримувала пропаганду комуністичного та націонал-соціалистичного (нацистського) тоталітарних режимів, прихильно ставилась до закликів до агресивної війни, розв`язування воєнного конфлікту, відкрито підтримувала учасників терористичної організації «ДНР» - шляхом проставлення відміток «считает классным». На думку скаржника, позивачка своїми діями щодо публічного вираження у соціальній мережі «Одноклассники» власних проросійських поглядів, зневажливого ставлення до держави Україна, Президента України та військовослужбовців Збройних Сил України, позитивного ставлення до Президента Російської Федерації, політики та військових дій, що проводить остання по відношенню до України, вираження прихильного ставлення до закликів до насилля за національними ознаками - грубо порушила вимоги Присяги працівника прокуратури, вчинила дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, що є несумісним з подальшим перебуванням в органах прокуратури.

4 листопада 2018 року позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на неї дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Вважаючи Рішення протиправним та таким, що не відповідає нормам матеріального права, загальним принципам презумпції невинуватості, вона звернулась із позовом до суду. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 19 лютого 2019 року відмовив у задоволенні позовних вимог , вказавши на дотримання КДКП процедури розгляду дисциплінарної справи, наявність підстав для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, а також обґрунтованість застосування но неї дисциплінарного стягнення саме у виді звільнення з органів прокуратури.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, порушує питання про скасування цього рішення та ухвалення нового - про задоволення позову.

Загалом наведені у скарзі доводи на обґрунтування протиправності спірного рішення Комісії зводяться до того, що воно є таким, що не відповідає нормам матеріального права та загальним принципам презумпції невинуватості, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, а також, що під час проведення перевірки в дисциплінарному провадженні не здобуто жодного належного, допустимого та достовірного доказу, який би міг спростувати доводи щодо можливого випадкового натискання відмітки «ЛАЙК» неповнолітньою дитиною позивача, яка мала безперешкодний доступ до відповідних гаджетів, або випадкового чи навмисного проставляння відмітки «ЛАЙК» невідомими особами під час зламу сторінки.

Також скаржниця вважає, що Комісією не дотримано принципу пропорційності вчиненого дисциплінарного проступку та застосованого дисциплінарного стягнення, оскільки при прийнятті спірного рішення жодним чином не було охарактеризовано позивача як особу прокурора, не враховано пом`якшуючих обставин (позивача не було притягнено до будь-якої відповідальності; бездоганне виконання посадових обов`язків; виховання двох неповнолітніх дітей).

На думку відповідача, скаржниця вчинила дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об`єктивності, неупередженості та незалежності, а також одноразово грубо порушила правила прокурорської етики, тобто вчинила дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Комісія вважає, що грубий характер цього дисциплінарного правопорушення є очевидним, оскільки вчинення подібних дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, а також одноразове грубе порушення правил прокурорської етики не може бути виправдано жодними обставинами і є несумісним з подальшим зайняттям нею будь-якої посади в органах прокуратури, а тому відповідно до частини четвертої статті 49 Закону № 1697-VII застосування більш м`якого виду стягнення неможливе.

Що вирішив суд?

Дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані на противагу їм аргументи представника Комісії, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.

За правилами пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та систематичного або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.

Згідно з пунктами 2, 4, 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності; презумпції невинуватості; неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

За пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 цього Закону прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів визначає основні принципи моральних норм та правил прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов`язків та поза службою.

Статтею 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів визначено, зокрема, що прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища.

У розділі ІІІ цього Кодексу визначені вимоги до позаслужбової поведінки прокурора.

Так, відповідно до вимог статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно.

Позивач стверджує, що можливе випадкове проставляння позначок «считает классным» у соціальній мережі «Одноклассники» її малолітньою донькою або сторонніми особами. Проте Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що Комісія обґрунтовано відхилила зазначені твердження позивача, оскільки єдина тематика публікацій і відміток виключає їх випадковість та свідчить про їхнє свідоме розміщення на сторінці, а також відхилила й посилання позивачки на злам сторінки з огляду на те, що позивач не змінювала логін та пароль та не видалила відповідні публікації і відмітки з вебсторінки.

За викладених обставин доводи позивачки щодо невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи не можна вважати обґрунтованими.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду не може погодитися з доводами позивачки про те, що у її діях не встановлено ознак проступку, за який за змістом частини четвертої статті 49 Закону № 1697-VІІ передбачено стягнення у виді звільнення з органів прокуратури, та вважає обґрунтованими висновки суду про те, що вчинені позивачем дії порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у її об`єктивності, неупередженості, у чесності, непідкупності органів прокуратури, що є грубим порушенням правил прокурорської етики, що свідчить про неможливість подальшого його перебування на посаді прокурора.

Приймаючи рішення про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, Комісія врахувала характер проступку, його наслідки, особу прокурора, ступінь вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.

Ураховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про законність і обґрунтованість спірного рішення Комісії ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального й процесуального права.

Як убачається із матеріалів справи та зі змісту оскаржуваного судового рішення, суд повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив докази у справі та, належним чином умотивувавши своє рішення, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог . Велика Палата Верховного Суду, в свою чергу, не встановила порушень норм матеріального та процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення.

Повний текст рішення – за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82998273






Горячие предложения

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

КАК СТАТЬ УСПЕШНЫМ И ВЫСОКООПЛАЧИВАЕМЫМ ЮРИСТОМ?

ПЕРВАЯ В УКРАИНЕ ПРИКЛАДНАЯ КНИГА О СЕКРЕТАХ ПРОФЕССИОНАЛОВ, РЕАЛИЯХ ТРУДА И ЧАСТНОЙ ПРАКТИКИ В СФЕРЕ ПРАВА





Пошук юристів і держорганізацій по великих містах