Нові підходи Верховного Суду до захисту права на пенсію громадян України, які проживають за її межами 20.08.2020

Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (частина третя статті 25 Конституції України). Хоча Конституція України визначає, що «громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом» (стаття 46), але в теоретичній та практичні площині залишаються актуальними питання призначення (перерахунку, поновлення тощо) пенсії громадянам України, зокрема, у разі їх виїзду на постійне місце проживання за кордон та, відповідно, - реалізації конституційного права на пенсійне забезпечення, яке об’єктивно не має залежати від країни перебування. // 20.08.2020

Огляд судової практики дозволяє визнати існування протягом тривалого часу невирішеної правової ситуації, яка виникала між громадянами з однієї сторони та органами Пенсійного фонду України (далі – ПФУ) з іншої з такими загальними характерними обставинами. Скаржником (позивачем), як правило, виступає громадянин України, пенсіонер, якому призначена пенсія за віком. Така особа раніше перебувала на обліку в територіальному органі ПФУ та отримувала пенсію деякий час; унаслідок виїзду пенсіонера за кордон з прийняттям на консульський облік у відповідній державі така особа отримувала пенсію за шість місяців наперед. Водночас після цього та з моменту виїзду за кордон виплата пенсії припинялася на підставі положень статей 49, 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), який набрав чинності 1 січня 2004 року (ці положення в подальшому були визнані неконституційними). На території України така особа (або її представник) зверталася до Управління ПФУ із заявою про поновлення виплати пенсії, але отримувала рішення про відмову.

Виникнення подібної спірної ситуації було зумовлене існуванням чітко визначених правових підстав припинення виплати пенсії. Так, відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV (у редакції від 7 жовтня 2009 року) виплата пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ або за рішенням суду припиняється, зокрема, на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачене міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Стаття 51 Закону № 1058-IV передбачала, що в разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачене міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

КСУ Рішенням від 7 жовтня 2009 року у справі № 25-рп/2009, зокрема, визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зазначені положення частини першої статті 49 та статті 51 Закону № 1058-IV. Відповідно, вони втратили чинність з дня ухвалення цього Рішення.

Це рішення КСУ, з одного боку, не передбачало автоматичного поновлення виплат пенсії; з іншого – вимагало від органів державної влади вжиття заходів, спрямованих на усунення негативних наслідків, викликаних минулою редакцією пенсійного законодавства та, відповідно, – забезпечення додаткового державного фінансування.

На практиці постало питання: чи особи, які виїхали на постійне місце проживання за кордон та яким виплата пенсії була зупинена (відповідно до неконституційних положень статей 49, 51 Закону № 1058-IV), мають право на отримання пенсії за весь період з моменту ухвалення цього рішення єдиним органом конституційної юрисдикції?

Станом на сьогодні, у справах щодо захисту порушеного конституційного права на пенсію осіб, що виїхали на постійне місце проживання до іншої держави, у контексті її призначення, поновлення та виплати, застосовуються такі сформовані Верховним Судом під час розгляду публічно-правових спорів позиції:

  1. Конституція України містить не тільки норми прямої дії, але й принципи та цінності, а суд має, насамперед, захищати конституційні права та свободи особи; у разі виникнення ситуації, за якої потрібно обрати пріоритет (вузька інтерпретація норми, що призводить до одного результату, або розширене тлумачення, що тягне за собою більш ефективний захист конституційних прав і свобод та узгоджується повною мірою з положеннями Конституції та законів України) – варто робити вибір на користь останнього з дотриманням балансу суспільних та приватних інтересів;
  2. кожен громадянин України, за загальним правилом, має право на вибір свого місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав, зокрема, на соціальний захист;
  3. Конституція України (частина третя статті 46) розрізняє пенсії та інші види соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають у своїй сукупності забезпечувати рівень життя, не нижчий від установленого законом прожиткового мінімуму;
  4. пенсії за віком відповідають ознакам такої категорії, як власність, а тому не залежать від місця проживання особи пенсіонера; протиправне позбавлення власності є порушенням гарантій, передбачених частиною четвертою статті 41 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним;
  5. пенсія за віком та за вислугу років зумовлені особливостями, а саме:
    • призначається у зв’язку з попередньою трудовою діяльністю (працею) особи;
    • ґрунтується на примусовому вилучені з боку держави частини коштів (доходів) фізичної особи для гарантування функціонування системи пенсійного забезпечення;
    • передбачає безумовний та безстроковий обов’язок держави забезпечувати утримання особи в старості з урахуванням, зокрема, фінансових можливостей такої держави, а також права встановлювати особливі умови для отримання такої форми соціального захисту, які за будь-яких умов не можуть суперечити суті відповідного права, бути справедливими та недискримінаційними;
  6. неправомірне позбавлення особи пенсії не узгоджується з принципом правової визначеності; винятково у спосіб прийняття закону дозволяється змінювати розміри пенсії, періодичність її виплати, порядок здійснення перерахунку тощо;
  7. в законодавстві України, за загальним правилом, не існує строкового обмеження щодо виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.

Верховний Суд сформував під час розгляду спорів щодо захисту порушеного конституційного права на пенсію осіб, що виїхали на постійне місце проживання до іншої держави, такі правові позиції:

  1. громадяни України, які постійно проживають за кордоном, мають безумовне право на призначення пенсії, а обов’язком ПФУ є визначення територіального органу ПФУ, відповідального за вирішення питання щодо призначення пенсії такій особі (постанова Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі № 826/14837/16);
  2. наявність права на отримання пенсії за віком в особи, яка виїхала на постійне місце проживання за кордон, за загальним правилом, підтверджується досягненням особою встановленого Законом України № 1058-IV пенсійного віку та наявністю необхідного для призначення відповідного виду пенсії страхового стажу (постанова Верховного Суду у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 475/164/17);
  3. дії територіального органу ПФУ щодо припинення виплати пенсії особі – громадянину України, який виїхав на постійне місце проживання до іншої держави, з якою не укладений двосторонній договір, є порушенням конституційних прав такої особи; підстави для поновлення виплати пенсії такому громадянину виникають з дня припинення виплати пенсії (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 766/15025/16-а);
  4. закони України не передбачають серед підстав для відмови в призначенні пенсії особі, яка офіційно виїхала на постійне місце проживання за кордон, такої як відсутність місця реєстрації в Україні (постанови Верховного Суду від 13 червня 2019 року у справі № 204/1134/17 (2а/204/91/17) та від 1 жовтня 2019 року у справі № 804/3646/18);
  5. до правовідносин щодо призначення пенсії особі, яка постійно проживає за кордоном, слід застосувати висновки, які містяться в рішенні КСУ від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 та стосуються, зокрема, застосування статей 1, 3, 22, 24, 25, 46 Конституції України (постанова Верховного Суду від 31 березня 2020 року у справі № 826/14837/16);
  6. з дня набрання чинності Рішення КСУ від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України № 1058-IV відсутні підстави для припинення права особи на отримання пенсії у зв’язку з виїздом за кордон; з цього часу орган ПФУ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон (постанова Верховного Суду від 13 червня 2019 року у справі № 204/1134/17 (2а/204/91/17);
  7. надання належних документів, які підтверджують особу та її право на пенсію, є обов’язком заявників при зверненні з відповідними заявами до територіального органу ПФУ та може бути предметом судового розгляду (постанова Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі № 663/574/17);
  8. обчислення страхового стажу та визначення розміру пенсії є дискреційними повноваженнями відповідного територіального органу ПФУ; суд не є органом, уповноваженим на призначення пенсії, а лише має компетенцію на здійснення судового контролю за відповідністю чинному законодавству оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб’єкта владних повноважень (постанови Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 804/3646/18 та від 21 грудня 2019 року у справі № 663/574/17);
  9. у разі відсутності в особи пенсії, призначеної за законодавством України, поновлення пенсії, призначеної відповідно до законодавства СРСР, за умови добровільного рішення особи про виїзд на постійне місце проживання на територію іншої країни за чинним на той час законодавством (за відсутності наступного оформлення громадянства України або факту переїзду на постійне проживання на територію України) можливе лише після прийняття відповідного закону (постанова Верховного Суду від 1 жовтня 2019 року у справі № 826/3943/16).

Пошук юридичних послуг для пенсіонерів
Послуга
Кількість пропозицій
Середня ціна, грн

11

кількість пропозицій

363,64

середня ціна, грн

Горячие предложения

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

Bookeeper

295 грн. в месяц

Онлайн бухгалтерия

для ФОП и малого бизнеса

первые 30 дней бесплатно!

Хочете отримувати повідомлення на ваш email, коли ми опублікуємо нові статті?

також стежити за оновленнями сайту можна в Facebook Instagram Twitter Viber Telegram

Путівники

Пенсія в Україні від А до Я

Як оформити і розрахувати пенсію за вислугою років в Україні. Мінімальна, максимальна і середня пенсія в країні. Пенсійний вік для чоловіків і жінок для виходу на пенсію, пенсійне законодавство. Види пенсій.

Пошук юристів і держорганізацій по великих містах

© 2006–2020

ООО «Простобанк Консалтинг»

Код ЄДРПОУ: 35454764

Адрес и телефон «Простобанк Консалтинг»

Email: info@prostobank.com