Окружний адміністративний суд Києва скасував окремі положення Порядку зупинення податкових накладних - 05.07.2019

24.06.2019 року було оприлюднено рішення ОАСК, яким визнано протиправними та нечинними п. 10, п. 20, п. 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 р. "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Рішення набирає чинності після закінчення строку на його адміністративне оскарження. // 05.07.2019

Суть справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бессол» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, Кабінету Міністрів України, в якому просило:

  • визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо зупинення реєстрації податкової накладної Позивача №38 від 27.03.2018 р. на суму 7000 грн з ПДВ;
  • визнати протиправними рішення Головного управління ДФС у Київській області №713556/36136012 від 21.05.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 38 від 27.03.2018 року на суму 7000 грн. з ПДВ;
  • зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному  реєстрі податкових накладних податкову накладну № 38 від 27.03.2018 року на суму 7000 грн. з ПДВ датою її подання на реєстрацію;
  • визнати протиправними та такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, положення нормативно-правового акту визначені пунктами п. 10, п. 20, п. 21, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 117 від 21 лютого 2018 р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права Позивача, а саме: визнати нечинними положення нормативно-правового акту визначені пунктами п.10, п.20, п.21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ № 117 від 21 лютого 2018 p. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
  • зобов`язати Кабінет Міністрів України прийняти новий нормативно - правовий акт, який би передбачав дотримання та виконання п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу на заміну нормативно-правового акта - постанови КМУ № 117 від 21 лютого 2018 p. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», визнаного протиправним в частині.

Обставини, встановлені судом

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, викладеного у новій редакції Законом від 07.12.2017 №2245-VIII, Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою, в тому числі, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказана постанова набрала чинності 22.03.2018.

Пунктом 10 Порядку визначено, що Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

В контексті п.10 Порядку, який стосується критеріїв ризиковості здійснення операцій, слід зазначити, що відповідно до абз.3 п.13 даного Порядку, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються, в тому числі, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

В даному випадку суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до буквального тлумачення п.п.10, абз.3 п.13 Порядку, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної є відповідні критерії ризиковості, в той час як відповідно до буквального тлумачення п.201.16 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах (не критеріях), визначених Кабінетом Міністрів України.

За змістом п.18 Порядку, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

В той же час, у відповідності до оскаржуваних п.п.20, 21 Порядку, зазначені комісії приймають рішення про:

  • реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;
  • відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

  • ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
  • ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
  • надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Оскільки відповідно до п.201.16 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених саме Кабінетом Міністрів України, то саме Кабінет Міністрів України виступає регуляторним органом, з урахуванням вимог п.201.16 Податкового кодексу України, в процесі підготовки, прийняття, розгляду регуляторних актів у сфері зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На цій підставі суд приходить до висновку про те, що Постанова № 117 від 21.02.2018 є нормативно-правовим актом, який спрямований на регулювання господарських відносин, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб, та прийнятий регуляторним органом - Кабінетом Міністрів України, відтак, є регуляторним актом.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку про те, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 21 лютого 2018 року   № 117   є регуляторним актом, тому її розроблення, розгляд, прийняття та оприлюднення повинно відбуватись за процедурою визначеною   Законом України   «Про Кабінет Міністрів України» та з урахуванням вимог   Закону України   «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Статтею 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено принцип планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, тобто передбачуваності, згідно з яким регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 7   Закону України   «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»).

Як свідчать матеріали справи, спірний регуляторний акт не був внесений у план діяльності з підготовки Кабінетом Міністрів України проектів регуляторних актів на наступний календарний рік до 15 грудня 2017 року, адже обов`язок з визначення порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, виник у Кабінету Міністрів України в зв`язку з прийняттям Верховною Радою України Закону № 2245-VIII від 07.12.2017.

Разом з цим, частиною 4 ст. 7   Закону України   «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

Матеріалами справи підтверджується, що при прийнятті спірної постанови відповідачем не було дотримано принципу передбачуваності, що означає послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що в свою чергу, не дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності. Зокрема, проект спірної постанови не було включено до плану підготовки проектів регуляторних актів Кабінету Міністрів на 2018 рік, що є порушенням норм ст.ст. 4,   7, 19   Закону України   «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Також одним з основоположних принципів забезпечення здійснення державної регуляторної політики є принцип оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, що одночасно є одним із етапів, що передує прийняттю регуляторного акту.

Порядок оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій визначений у статті 9 Закону № 1160-IV, відповідно до якої кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань. Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону. Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу. Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

Як встановлено судом, проект Постанови № 117 було розміщено на сайті Міністерства фінансів України 16.02.2018 (https://www.minfin.gov.ua/news/view/proekty-rehuliatornykh-aktiv-dlia-obhovorennia-?category=aspekti-roboti&subcategory=proekti-dokumentiv).

З огляду на викладене вище, враховуючи дату оприлюднення проекту постанови №117, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку, що Кабінетом Міністрів України не було дотримано вимоги Закону № 1160-IV щодо прийняття регуляторного акта щонайменше через 1 місяць від дати оприлюднення. При цьому, в документі під назвою «Повідомлення про оприлюднення..» міститься інформація про те, що зауваження та пропозиції стосовно змісту проекту постанови можна надавати у письмовій та електронній формі протягом місяця з дня публікації цього оголошення - з 16.02.2018, в той час як постанова №117 прийнята Кабінетом Міністрів України на п`ятий день після дати оприлюднення її проекту - 21.02.2018.

Колегія суддів, проаналізувавши зміст Порядку, встановила, що його положеннями не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, або підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, як то передбачено п.201.16 Податкового кодексу України, натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити відповідні критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час звернення позивача до суду з даним позовом критерії ризиковості здійснення операцій були визначені погодженим в.о. Голови ДФС України Проданом М.В. листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року, за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року.

Незважаючи на те, що Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, був затверджений відповідачем 21 лютого 2018 року, зазначені Критерії повторно було затверджено в.о. Голови Державної фіскальної служби України  більш ніж через вісім місяців - 05 листопада 2018 року.      

При цьому, слід зазначити, що листом від 22.03.2018 №26010-06-10/7849 Міністерство фінансів України погодило критерії ризиковості платника податків, критерії ризиковості здійснення операцій, за якими визначається позитивна історія платника податків, надіслані листом ДФС України від 21.03.2018 №828/4/99-99-07-05-05-13, втім, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.    

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не можуть бути джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.  

В той же час, оскільки Кабінетом Міністрів України в Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою від 21.02.2018 №117 не визначено конкретних підстав для зупинення реєстрації податкової накладної, а лише в п.6 Порядку вказано про те, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється, суд приходить до висновку про те, що Критерії ризиковості, як безпосередні та нерозривні складові Порядку відповідають поняттю регуляторного акта, згідно ст.1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», як такі, що здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, направлені на неодноразове застосування та розповсюджуються на необмежене коло осіб.    

Слід зазначити, що листом від 27.02.2018 №2216/0/20-18 (а.с.55 том 1) Державна регуляторна служба України доводила до відома Міністерства фінансів України, як розробника проекту постанови №117 від 21.02.2018 про те, що Критерії ризиковості підпадають під сферу дії Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» в цілому та потребують обов`язкової установленої цим Законом процедури їх погодження.    

Крім того, у вказаному листі Державною регуляторною службою України відзначено, що факт запровадження непрозорого механізму затвердження Критеріїв з урахуванням відсутності доступного для ознайомлення громадськості механізму прийняття зазначених проектів актів, в тому числі визначення періодичності затвердження таких критеріїв ДФС України порушує один з принципів державної регуляторної політики, а саме, передбачуваності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб`єктам господарювання здійснювати планування їхньої господарської діяльності.

До того ж, Державна регуляторна служба України висловила своє занепокоєння стосовно того, що у зв`язку з ігноруванням розробником принципів державної регуляторної політики, зокрема, прозорості, дана обставина створює підстави для його майбутнього оскарження в судовому порядку .    

Однак, дані зауваження були залишені Міністерством фінансів України поза увагою, що призвело в подальшому до затвердження Кабінетом Міністрів України даного Порядку, оскаржуваний пункт 10 якого не відповідає вимогам Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а відтак є незаконним.

Оскільки Критерії ризиковості, затверджені листом центрального органу виконавчої влади - Державної фіскальної служби України, не можна вважати законодавством з урахуванням неведених вище судом доводів, а існування вказаних Критеріїв призводить до порушення прав позивача у формі зупинення поданих ним до реєстрації податкових накладних та одночасно призводить до необхідності надання позивачем додаткових документів для підтвердження правомірності складення такої податкової накладної, колегія суддів приходить до висновку, що фактично Критеріями ризиковості прямо порушується право позивача, визначене ч.1 ст.19 Конституції України, внаслідок чого п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 р. «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» підлягає визнанню протиправним та нечинним.  

Стосовно позовних вимог в частині п.п.20, 21 Порядку, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначив наступне.

Так, пунктом 20 Порядку передбачено право Комісії приймати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. В свою чергу, п.21 Порядку визначає підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішень про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Вирішуючи питання щодо правомірності врегулювання вказаними пунктами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №117, колегія суддів приймає до уваги те, що відповідно до п.20.2 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пп.1 п.3 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375, основними завданнями Мінфіну є забезпечення формування та реалізація державної фінансової та бюджетної політики, державної політики у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку та аудиту, випуску та проведення лотерей.

Оскільки на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог відсутній порядок, визначений Міністерством фінансів України, яким би врегульовувалось питання відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку про протиправність прийняття Комісіями рішень про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування на підставі п.п. 20, 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, внаслідок чого дані пункти підлягають визнанню протиправними та нечинними.  

При цьому, суд також приймає до уваги ту обставину, що право Кабінету Міністрів України визначати підстави для відмови в реєстрації податкової накладної (п.201.16.3 в редакції Податкового кодексу України до 07.12.2017) було виключено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245-VIII, який набрав чинності 01.01.2018.  

Юридичні послуги в податковому праві
Послуга
Кількість пропозицій
Середня ціна, грн

14

кількість пропозицій

2 907,14

середня ціна, грн






Горячие предложения

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

КАК СТАТЬ УСПЕШНЫМ И ВЫСОКООПЛАЧИВАЕМЫМ ЮРИСТОМ?

ПЕРВАЯ В УКРАИНЕ ПРИКЛАДНАЯ КНИГА О СЕКРЕТАХ ПРОФЕССИОНАЛОВ, РЕАЛИЯХ ТРУДА И ЧАСТНОЙ ПРАКТИКИ В СФЕРЕ ПРАВА





Пошук юристів і держорганізацій по великих містах