Роботодавців зобов'яжуть працювати зі співробітниками за новими умовами: Кабмін взявся за права працівників 01.04.2021

Кабмін виступив з черговим переліком пропозицій щодо посилення захисту прав працівників. Відповідний законопроєкт №5266 подали в Раду. Документ охоплює лише деякі з пов'язаних з проблемою сфери і механізми: боротьбу з дискримінацією при працевлаштуванні і під час роботи, процедуру масового звільнення, а також колективні договори між працівниками та роботодавцем. // 01.04.2021

Найбільш цікаві з нововведень стосуються саме останнього - проєкт все ще не робить такі договори обов'язковими для роботодавця, проте пропонує поширити вже існуючі галузеві угоди на кожне підприємство відповідного виду економічної діяльності.

Зараз галузеві договори не зачіпають компанії, які не підписали такі угоди об'єднання.

Навіщо потрібен колективний договір

Основа проєкту стосується змін в законодавство про колективний договір.

Цей локальний нормативно-правовий акт спільно повинні складати і укладати трудовий колектив і роботодавець, в ході переговорів і по домовленості накладаючи один на одного ряд зобов'язань, в тому числі щодо оплати праці, її перегляду в зв'язку з інфляцією, умов звільнення тощо .

Колективний договір, як правило, укладається на підприємстві або організації на строк від 3 до 5 років, пояснює експерт в області трудового права, к.ю.н., доцент Світлана Кожушко. Вона вказує, що цей документ демонструє соціальне партнерство між сторонами трудових відносин та його наявність забезпечує більшу ступінь захищеності як трудовому колективу в цілому, так і кожного співробітника зокрема.

"З його допомогою працівники або їх представники - профспілки, можуть позначити свої законні інтереси та вимоги щодо безлічі питань соціально-трудової спрямованості: починаючи від режиму роботи підприємства, черговості надання відпусток, компенсацій, пільг і закінчуючи порядком і термінами виплати зарплати не рідше, ніж два рази на місяць тощо - в змісті колективного договорі це обов'язково вказується ", - говорить Кожушко.

Експерт додає, що зміст колективного договору обумовлює практично всі елементи трудових відносин між роботодавцем і працівниками. На норми, які містить такий договір, можна посилатися при виникненні індивідуальних і колективних трудових спорів про компенсації, про часткову виплату або невиплату зарплати, дисциплінарні стягнення, звільнення та ін.

Чи обов'язковий колективний договір?

Окремі норми нинішнього законодавства вже передбачають обов'язкове укладання колективних договорів. Як вказує юрист практики трудового права АТ Arzinger Ксенія Лотош, на будь-якому підприємстві вони повинні бути підписані протягом 3 місяців після його реєстрації.

Світлана Кожушко додає, що зобов'язання укладати колективний договір регулюється ст.65 Господарського кодексу (ГК) - проте вона фактично не може діяти через колізію, яка регламентується ст.4 того ж Кодексу.

У ній зазначено, що ГК не регулює соціально-трудові відносини. Також існує ряд інших нормативно-правових актів - Кодекс законів про працю України, інші закони, роз'яснювальні листи профільних міністерств, які виключають колективний договір зі списку необхідних документів.

Єдина умова його укладення - ініціатива однієї зі сторін, роботодавця або групи співробітників. В результаті колективні договори сьогодні не користуються популярністю в приватній сфері, "особливо коли йдеться про невеликі за кількістю персоналу бізнеси", констатувала UBR.ua старший юрист СMS Cameron McKenna Nabarro Olswang Наталія Наконечна.

У той же час навіть ст.65 ГК, що зобов'язує укладати колективний договір, пропонується змінити, так як, на думку законодавців, ця норма "суперечить принципу добровільності переговорів", визначених нормами Міжнародної організації праці.

Натомість умовою колективного договору встановлюється ініціатива однієї зі сторін.

І хоча "цей крок є скоріше приведенням законодавства у відповідність з реаліями", підкреслює Ксенія Лотош, інші ініціативи уряду спрямовані вже не на скорочення, а на розширення застосування колективних договорів на ринку праці - і, у всякому разі частково, також суперечать принципу добровільності.

Колективні договори по КВЕД і "ФОПи" - роботодавець

Серед іншого, документ також вносить зміни в термінологію.

Пропонується замість терміна "власник або уповноважений ним орган" перейти до сучасного і універсального "роботодавець", зазначила Ксенія Лотош. А також в поняття про масове звільнення. Тут вводиться новий поріг для підприємств з більш ніж 300 працівниками.

Масовим на ньому буде вважатися звільнення більше 30 чоловік. Чи не будуть враховуватися в числі масових ті звільнення, які викликані закінченням терміну трудового договору.

Однак на практику трудових взаємин у більшій мірі вплине включення в список суб'єктів госпдіятельності, що мають право на укладення колективних договорів, фізосіб-підприємців.

Зараз, каже Ксенія Лотош, відповідні норми регулюють це питання тільки щодо організацій, установ і підприємств, а "ФОП в них не згадуються зовсім".

"Зміна дозволить працівникам ФОП реалізувати своє право на колективні переговори і отримати додаткові гарантії (наприклад, додаткові дні відпустки або доплати за характер праці згідно з положеннями укладеного колективного договору)", - зазначила юрист Arzinger Лотош.

Чи потрібні такі договори ФОПам

Перед успіхом даної законодавчої ініціативи є ряд перешкод. З одного боку, є сумніви, що діючі норми перешкоджають ФОП укладати колективні договори - це можуть і зараз робити роботодавці підприємств та організацій усіх форм власності, які використовують найману працю, вважає Світлана Кожушко.

Як би там не було, через непопулярність колективних договорів серед представників малого та середнього бізнесу, "навряд чи запропонована зміна стане поштовхом до їх масового ув'язнення", вважає Наталія Наконечна.

Експерти зійшлися на думці, що з усього документа найбільший практичний ефект на права працівників може надати положення, яким дію галузевих і міжгалузевих угод - договорів асоціацій, держорганів з профспілками - поширюється на всіх роботодавців, які працюють у відповідній сфері діяльності.

Визначити, яке галузева угода підходить до конкретного підприємства пропонується по його головному коду в класифікаторі видів економічної діяльності (КВЕД).

"Зараз галузева угода поширюється на підприємство-роботодавця відповідної галузі тільки в разі, якщо це підприємство знаходиться в складі об'єднання роботодавців, яка підписала відповідну угоду", - пояснює Наконечна.

Думка експертів щодо даної ініціативи розділилися. Наталія Наконечна назвала його "насторожуючим", зазначивши, що сфера дії галузевих угод може бути значно розширена і почати поширюватися на роботодавців, які не мали стосунку до його укладачів і підписантів.

Можна сказати, що цією нормою частково порушується принцип "добровільності", про який в цьому ж законопроєкті згадували його автори, відзначає експерт.

Однак галузеві угоди дійсно можуть підвищити рівень соціального захисту працівників, каже Ксенія Лотош.

"Зазвичай такі угоди передбачають досить великий перелік додаткових гарантій для працівників", - пояснює вона.

Відзначимо, що самі угоди укладені представниками далеко не всіх галузей: в основному їх підписували працівники і роботодавці великих галузей промисловості, зокрема, згідно з реєстром, в сферах агропромислового комплексу, машинобудування, космосу.

У списку, наприклад, немає галузевих угод, підписаних асоціаціями і профспілками сфери обслуговування.

Захист прав трудящих - в їх руках

Частина опитаних UBR.ua експертів вважає, що новації уряду не посилять становище працівників у відносинах з роботодавцем, і не внесуть істотних змін в регулювання колективних договорів.

Світлана Кожушко зазначає, що захистити свої трудові права працівники не можуть не через прогалини в законодавстві, а через юридичну необізнаність та з соціально-економічних причин: небажання втрачати роботу навіть на шкоду невиплати або часткової виплати зарплат в період простою підприємства, в умовах локдауна і з багатьох інших причин.

Втім, поширенню знань про свої права серед трудящих законодавці також спробували посприяти. Вони ввели додатковий обов'язок для роботодавців по ознайомленню працівників з умовами колективного договору до початку роботи, а також в тижневий термін після його укладення або внесення в нього змін.

Якщо це не буде виконано, то відповідальних посадових осіб на підприємстві пропонується штрафувати на суму до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн) і застосовувати дисциплінарні санкції.

Експерти вказують, що відповідне право по суті вже введено ст.29 Кодексу законів про працю (КЗпП), однак, додає Лотош, "іноді чомусь колективний договір випадає з поля зору роботодавців".

"Можливо, нові санкції, передбачені проектом, стануть додатковою мотивацією для роботодавців в цьому питанні, а працівники точно будуть в курсі про наявність колективного договору (відповідно зможуть оскаржити дії роботодавця в разі недотримання його положень)", - припускає Лотош.

Ще новації

У той же час документ імплементує європейські норми щодо захисту робітників і здобувачів від дискримінації - за гендерною, соціальному, расовою та іншими ознаками.

Крім дублювання вже існуючих норм, законодавці, зазначає Лотош, також уточнюють, що дискримінацією вважатися не буде - це, наприклад, обмеження, викликані особливістю роботи (щодо віку працівника, освіти, статі, стану здоров'я) або надання додаткових гарантій деяким групам працівників.

Також Держслужба праці зможе почати штрафувати рекламодавців, що розміщують оголошення з явними ознаками дискримінації.

Однак, через відсутність прикладів захисту працівників від дискримінації в рамках судових процесів, зусилля законодавців навряд чи реалізуються.

Як зауважила Ксенія Лотош, сьогодні трудове законодавство "хоч і не надто прогресивне, подібні правила вже містить не перший рік - але судової практики або гучних публічних кейсів через порушення роботодавцями норм про недискримінацію так і не спостерігається донині".

"Поки судова практика в цьому плані не буде розвиненішою й не свідчитиме про наявність ефективного механізму захисту від дискримінації, будь-які антидискримінаційні положення, на жаль, залишаються в значній мірі декларативними", - впевнена Наталія Наконечна.


Пошук юридичних послуг в сфері трудового права
Послуга
Кількість пропозицій
Середня ціна, грн

17

кількість пропозицій

середня ціна, грн

10

кількість пропозицій

середня ціна, грн

9

кількість пропозицій

середня ціна, грн

5

кількість пропозицій

середня ціна, грн

5

кількість пропозицій

середня ціна, грн

3

кількість пропозицій

середня ціна, грн

3

кількість пропозицій

середня ціна, грн

Горячие предложения

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

Bookeeper

295 грн. у місяць

Онлайн бухгалтерія

для ФОП і малого бізнесу

перші 30 днів безкоштовно!

Хочете отримувати повідомлення на ваш email, коли ми опублікуємо нові статті?

також стежити за оновленнями сайту можна в Facebook Instagram Twitter Viber Telegram

Путівники

Заробітна плата в Україні та її форми

Заробітна плата в Україні: обчислення, нарахування, порядок індексації, види і форми виплати зарплати згідно КЗпП. Зарплата в конверті, утримання з фонду заробітної плати. Оплата праці на підприємстві

Пошук юристів і держорганізацій по великих містах