про твої права

Права, що належать власнику знака, або чи варто реєструвати торговельну марку

Порядок реєстрації та перевірки торговельних марок: як зареєструвати власну торговельну марку, знак ТМ самостійно в Україні

Путівник за статтею

  1. Що таке торговельна марка (знак для товарів і послуг)
  2. Реєстрація власної торговельної марки в Україні
  3. Реєстр торговельних марок України
  4. Особливості реєстрації торговельних марок, що містять назву "Україна"
  5. Права, що належать власнику знаку, або чи варто реєструвати торговельну марку
  6. Захист прав власників торговельних марок від контрафактної продукції
  7. Визнання торговельної марки загальновідомою: особливості національної процедури
  8. Вимоги для підтримання чинності реєстрації торговельної марки в США
  9. Особливості міжнародної реєстрації торговельної марки за Мадридською системою
  10. Реєстрація торгової марки у 2023 році
Відео путівник
Реєстрація торгової марки в Україні самостійно

Реєстрація торгової марки в Україні самостійно

Що таке торговельна марка (знак для товарів і послуг)

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Реєстрація власної торговельної марки в Україні

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом.Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом.

Правова охорона надається знаку для товарів і послуг, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, вимогам Закону України "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки" і на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені Законом.

Об'єктом знаку може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень.Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.Об'єктом знаку не можуть бути імена або псевдоніми осіб, що займають керівні посади у комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади і управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік (крім випадків, пов'язаних з розвитком української науки і культури), що працювали в радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік і похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії, становленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України в XX столітті.

Право власності на знак засвідчується свідоцтвом.Термін дії свідоцтва становить 10 років від дати подання заявки і продовжується за клопотанням власника свідоцтва щоразу на 10 років, за умови сплати збору.

Не реєструються як знаки позначення, які відтворюють:

  • промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам;
  • назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників;
  • прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає заявку.За дорученням заявника заявка може бути подана через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.Заявка повинна стосуватися одного знаку.

Заявка складається українською мовою і повинна містити:

  • заяву про реєстрацію знаку;
  • зображення позначення, що заявляється;
  • перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за МКТП.

У заяві про реєстрацію знаку необхідно вказати заявника та його адресу.

Після експертизи заявки, торговельна марка реєструється в Державному реєстрі, видається свідоцтво про реєстрацію знаку для товарів і послуг, з публікацією відомостей про реєстрацію торговельної марки в офіційному бюлетені.

Реєстр торговельних марок України

Пошук в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг доступний за посиланням: http://base.uipv.org/searchBul/search.php?dbname=reestrtm

Особливості реєстрації торговельних марок, що містять назву "Україна"

Досить багато підприємців хотіли б отримати правову охорону на торговельні марки, які містять в собі офіційну назву держави "Україна".У чому особливості реєстрації таких торговельних марок, з якими складнощами може зіткнутися заявник і які витрати понесе в процесі, нам допомагала розібратися Тетяна Трембовецька, директор патентно-юридичної Агенції "ГОЛДМАРК".

Для початку розберемося, що законодавець має на увазі під «офіційною назвою держави «Україна». Для цього ми звернемося до Правил погодження питань про внесення позначення, що містять офіційну назву держави «Україна», до знаку для товарів і послуг , затверджених Наказом Міністерства освіти і науки від 04.08.2010 р № 790 (далі по тексту - Правила).

Отже, це:

  1. офіційна назва держави «Україна», написана літерами української та / або будь-якого іншого алфавіту;
  2. використання міжнародного коду України «UA»;
  3. а також імітація офіційної назви держави «Україна», написаної буквами українського і / або будь-якого іншого алфавіту

Слід пам'ятати, що реєстрація таких торговельних марок має свої особливості.Саме про них піде мова.

По-перше, згідно з Постановою КМУ України від 23.12.2004 р № 1716 «Про затвердження Порядку сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності», за включення до знаку для товарів і послуг позначення, що відображує назву держави «Україна », додатково стягується державний збір у розмірі 6000 грн. І це крім основних держзборів, які необхідно сплатити заявнику при реєстрації торговельної марки. Таким чином, це перший стримуючий фактор на шляху отримання правової охорони таких торговельних марок.Перший, але далеко не єдиний фактор.

По-друге, існує спеціальна Комісія щодо погодження питань про внесення позначення, що містять офіційну назву держави «Україна», до знаку для товарів і послуг, яка є постійно діючим органом Міністерства освіти і науки України (далі по тексту - Комісія). Завданням Комісії якраз і є розгляд клопотань заявників про можливість внесення назви «Україна» в знак для товарів і послуг. За результатами розгляду такого клопотання, яке, в свою чергу, може бути подано тільки щодо одного знаку, Комісія приймає те чи інше рішення.

Згода на внесення до знаку для товарів і послуг назви «Україна» надається виключно:

  • фізичним особам-підприємцям, зареєстрованим в установленому законодавством України порядку;
  • юридичним особам, створеним у встановленому законодавством України порядку.

До того ж, згода на внесення до знаку для товарів і послуг назви «Україна» надається при наявності таких факторів:

  • використання офіційної назви держави "Україна" як елемента знаку для товарів і послуг не буде суперечити публічному порядку, принципам гуманності і моралі, сприятиме інтересам держави та не вводить в оману громадськість щодо особи, яка виробляє товар або надає послуги;
  • товари і послуги, щодо яких передбачається використання такого знаку для товарів і послуг, повинні мати промислову, освітню, наукову, культурну або художню цінність;
  • види товарів і / або послуг, які виробляє та / або надає заявник, є унікальними, притаманними лише Україні;
  • заявник займає домінуюче становище на ринку України щодо товарів та / або послуг, для яких передбачається використання такої торговельної марки;
  • заявник здійснює зовнішньоекономічну діяльність і в своїй групі товарів та / або послуг зовнішньоекономічної діяльності займає домінуюче положення;
  • тривалість діяльності заявника на ринку України або світовому ринку щодо таких товарів та / або послуг становить не менше 5-ти років.

Важливо відзначити, що під час розгляду клопотання про надання згоди Комісією враховуються окремі фактори або сукупність таких факторів.

Документами, що підтверджують наявність вищезазначених чинників, можуть бути, зокрема:

  • документи, що підтверджують визнання якості товарів і / або послуг заявника на національному та / або міжнародному рівні за результатами його участі у виставках, конкурсах, конференціях, семінарах (копії дипломів, грамот, нагород і т.п.);
  • відомості про діяльність заявника в інтересах України, опубліковані в офіційних засобах масової інформації.

Остаточні результати розгляду клопотання Комісією, відображаються в рішенні Комісії.

Слід зазначити, що нові Правила істотно посилили умови надання правової охорони таких позначень, але в той же час, вони їх і конкретизували.Оскільки згідно з раніше діючими, що вже втратили силу Правилами, до клопотання заявник повинен був докласти «лист від відповідного центрального органу виконавчої влади, що містить підтримку клопотання по суті, а також інформацію про діяльність заявника;інші матеріали, які заявник вважає за доцільне надати для отримання згоди ».На ділі ж це означало, як у російській народній казці, «йди туди - не знаю куди, принеси те - не знаю що».

Таким чином, процедура реєстрації торговельних марок, до складу яких входить позначення, що містить офіційну назву держави «Україна», має свої особливості.У зв'язку з цим, перед подачею заявки на реєстрацію такої торговельної марки, ми рекомендуємо ретельно подумати про доцільність включення до складу торговельної марки офіційної назви держави «Україна».

Автор: Трембовецька Тетяна, Директор патентно-юридичної Агенції "ГОЛДМАРК"

Права, що належать власнику знаку, або чи варто реєструвати торговельну марку

На початку організації будь-якої справи постає питання про належний захист власних ідей, методів, розроблених бізнес-планів.Власники даного інтелектуального капіталу насамперед замислюються, чи варто вкладати гроші в реєстрацію торговельної марки.Адже ніхто ж не забороняє використовувати назву, що була придумана, в своїй діяльності.

У зв'язку з цим, для підприємців одним з найважливіших є питання про те, що вони отримають після реєстрації знаку для товарів і послуг, а саме які переваги, вигоду, користь? Ми вважаємо, що торговельну марку реєструвати не просто бажано, а необхідно.І для цього є ряд причин, якими ми із задоволенням поділимося з Вами.Які права та переваги отримує юридична (фізична) особа в результаті реєстрації торговельної марки розповість Надія Ступак, юрист патентно-юридичної Агенції «ГОЛДМАРК».

Перш за все визначимо, які майнові права на торговельну марку передбачені чинним законодавством України, для чого звернемося до ст. 495 чинного Цивільного кодексу України.це:

  1. право на використання торговельної марки;
  2. виключне право дозволяти використання торговельної марки;
  3. виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання.

Виключним визнається право, при якому жодна особа, крім тієї, якій остання належить, не може використовувати торговельну марку (або інші об'єкти інтелектуальної власності), не маючи на те відповідного дозволу, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відзначимо, що майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

Розглянемо такі права більш докладно. Так, згідно з п. 4 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі по тексту - Закон) використанням знаку визнається:

  • нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знаку з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
  • застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;
  • застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Використання торговельної марки в господарській діяльності відповідно до п. 2 ст. 157 Господарського кодексу України, крім зазначеного, - це також застосування її в рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов'язаній з впровадженням зазначених товарів і послуг в господарський (комерційний) обіг.

У національному законодавстві України імплементована норма пп. 2 п. «С» ст. 5 Паризької конвенції про охорону промислової власності, згідно з якою зареєстрований товарний знак може бути застосовний його власником у такій формі, яка відрізняється від зареєстрованої лише окремими елементами, що не змінюють відмітного характеру знаку.Дане положення закріплено у вищезгаданому Законі.

Право інтелектуальної власності на торговельну марку може бути також передано як внесок до статутного капіталу суб'єкта господарювання. Вартість права на знак для товарів і послуг нерідко є суттєвою частиною сукупної вартості майна та майнових прав підприємства, особливо якщо ця марка добре відома. У зв'язку з цим в ч. 7 ст. 157 Господарського кодексу України закріплено вимогу про оцінку права на торговельну марку збанкрутілого підприємства разом з іншим його майном.Точне дотримання цієї норми сприяє більш повному задоволенню вимог кредиторів.

Оцінка права на торговельну марку повинна проводитися суб'єктами професійної оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та виданих на його підставі відповідних нормативно-правових актів з оцінки майна.Також, відповідно до цивільного законодавства, торговельна марка може бути предметом договору застави та інших зобов'язань, використовуватися в інших цивільних відносинах.

Крім особистого використання, власник знаку для товарів і послуг має право також видати дозвіл на використання знаку для товарів і послуг будь-якій іншій особі. У цьому випадку власник торговельної марки видає дозвіл (ліцензію) про використання (повному або частковому) знаку на підставі ліцензійного договору. У договорі прописуються умови використання торговельної марки, наприклад, оплата, термін, територія, спосіб використання знаку для товарів і послуг.

Обов'язково в ліцензійному договорі, згідно п. 8 ст.16 Закону має бути наявність умови про те, що якість товарів і послуг, виготовлених чи наданих за таким договором, не буде нижчою, ніж якість товарів і послуг власника Свідоцтва.

При цьому законодавством України на власника покладається зобов'язання контролю виконання вищевказаної умови.Національним законодавством передбачено різні види ліцензій, порядок їх видачі, термін дії.

Ще одним способом розпорядження майновими правами на торговельну марку визнається продаж (відчуження) майнових прав.У цьому випадку «продавець» не просто надає можливість іншій особі використовувати свій знак для товарів і послуг, а позбавляється майнових прав на торговельну марку назавжди, отримуючи за них одноразову оплату або даруючи їх на безоплатній основі.Але Законом України передбачено, що власник Свідоцтва може передати іншій особі право власності на знак повністю або тільки щодо частини зазначених у Свідоцтві товарів і / або послуг.При цьому власник знаку залишає за собою право на використання частини товарів і / або послуг, що не були надіслані.

Передача прав на торговельну марку здійснюється шляхом укладення між сторонами договору, який (на відміну від ліцензійних договорів) підлягає обов'язковій державній реєстрації. Однак Законом передбачено обмеження: така передача не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача щодо товару і послуги або ж щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги.

Вважаємо за необхідне більш детально зупинитися саме на питанні розпорядження майновими правами на торговельну марку. Справа в тому, що останнім часом спостерігається особлива активність на світовому ринку саме інтелектуальної власності, в зв'язку зі збільшенням укладання ліцензійних договорів та договорів купівлі-продажу об'єктів інтелектуальної власності, в тому числі і торговельних марок. Угоди оформляються як передача (або дозвіл на використання) виняткових прав на такі об'єкти. Суттєвою особливістю при цьому є те, що на ринку обертаються не самі продукти інтелектуальної власності, а права на них. Отже, вартість об'єктів постає як вартість прав, а об'єктом купівлі-продажу є охоронні документи.

Таким чином, можна з упевненістю сказати, що права на об'єкти інтелектуальної власності на сьогоднішній день виступають специфічним товаром, який вводиться в господарський оборот на національному і глобальному ринках. При цьому конкурентоспроможність того чи іншого об'єкта визначається технічним рівнем, новизною, специфікою ринку, ціною, очікуваною гостротою суперництва, можливістю розширення ринку і ступенем правового захисту. Звернемо увагу читачів на те, що без відповідної реєстрації торговельну марку розглядати як такий специфічний товар буде неможливо.

Також одним з майнових прав на торговельну марку Цивільним кодексом України закріплено виняткове право забороняти іншим особам використовувати знак без згоди власника Свідоцтва на знак для товарів і послуг. При цьому п. 5 ст. 16 Закону встановлено, що дане право може бути застосовано як до зареєстрованого знаку, так і до будь-якого іншого позначення, схожого із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і / або послуг, зазначених у Свідоцтві, а також щодо товарів і / або послуг, споріднених з тими, які вказані в Свідоцтві.

Разом з тим, власник свідоцтва не має права забороняти використання товарного знаку, якщо таке використання відповідно до закону може здійснюватися іншими особами без його дозволу, а саме у випадках:

  • здійснення будь-якого права, що виникло до дати подання заявки або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки;
  • використання знаку для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв'язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот;
  • некомерційного використання знаку;
  • згадки знаку у всіх формах повідомлення новин і коментарів новин;
  • сумлінного застосування ними своїх імен чи адрес.

Порушення ж прав власника Свідоцтва на торгову марку тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. Порушенням, згідно зі ст. 20 Закону визнається будь-яке посягання на права власника Свідоцтва, в тому числі:

  • вчинення без згоди власника Свідоцтва дій, які потребують його згоди;
  • приготування до вчинення вищевказаних дій;
  • використання знаку і позначень, подібних до зареєстрованого знаку, в доменних іменах.

    У разі, коли одне з подібних порушень мало місце, на вимогу власника Свідоцтва, таке порушення повинно бути припинено, порушник зобов'язаний відшкодувати власнику торгової марки що незаконно використовувалася збитки. А незаконно використані знаки (або позначення, подібні із зареєстрованим знаком) повинні бути усунені з товару, його упаковки або ж знищені всі виготовлені зображення знаку (позначення, подібні із зареєстрованим знаком).

    Відповідальність за незаконне використання знаку для товарів і послуг передбачена адміністративним та кримінальним законодавством України відповідно до ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 229 Кримінального кодексу України, відповідно.

До речі, реєстрація та правова охорона торгових марок та інших об'єктів інтелектуальної власності вже давно в розвинених компаніях світу стоїть на першому місці. При цьому відомі фірми реєструють не просто назви для своїх товарів і послуг, але і слогани, корпоративні кольори, в подальшому подають на реєстрацію навіть незначні зміни своїх логотипів. Давно вже відомо: якщо не захистити торгову марку на самому початку її використання, в подальшому можна витратити набагато більше грошей на захист Вашого знаку в судових засіданнях, ніж обійшлася б вартість реєстрації.

В Україні, на жаль, на сьогоднішній день активність населення щодо захисту торгових марок спостерігається, однак вона не настільки велика, ніж в інших країнах. Так, якщо у нас за минулий рік кількість поданих заявок на реєстрацію торгових марок склала трохи більше 20 000, то, наприклад, в Китаї це число досягло 1 млн.

Наостанок ще пару слів на користь реєстрації торгової марки. Так, давно вже не секрет, що ринкова вартість процвітаючих світових компаній в десятки разів може перевищувати їх опубліковану балансову вартість. Чому так відбувається? Справа в тому, що при оцінці беруться до уваги не тільки матеріальні активи, а й попит, компетентність персоналу, наявність новітніх розробок, також «ефективність роботи» торгової марки, тобто її унікальний характер, інтенсивність використання торгової марки на сьогоднішній день, можливі галузі використання в майбутньому, впізнаваність і популярність серед споживачів і, безумовно, наявність правової охорони.

Адже якими б ідеальними не були бізнес-план, сучасне обладнання, новітні розробки в тій чи іншій області, саме за допомогою торгової марки в подальшому будуть просуватися товари і послуги тієї чи іншої компанії на ринку, залучатися нові клієнти.

Автор: Надія Ступак, юрист патентно-юридичної Агенції "ГОЛДМАРК"

Захист прав власників торговельних марок від контрафактної продукції

Одним з найбільш поширених і часто використовуваних об'єктів інтелектуальної власності є торгові марки або знаки для товарів і послуг. У всьому світі вже зареєстровано кілька десятків мільйонів торгових марок і щороку їх кількість істотно зростає. Як захистити права власника торговельної марки від контрафактної продукції розповість Вадим Сватівський, юрист Юридичної компанії "POLEX".

Торгова марка є позначенням, що в першу чергу символізує і виділяє якість продукції або послуг тієї чи іншої компанії серед інших учасників ринку, і є обличчям компанії, оскільки дозволяє споживачам відрізняти товари різних виробників один від одного і вибирати між конкурентними товарами.

Тобто вдала торгова марка є своєрідним і досить істотним капіталом, можна сказати «гарантом» успіху діяльності компанії на ринку, а тому розвиток і підтримка високої репутації своєї торгової марки і продукції, що її містить, є щоденною турботою будь-якого виробника. А рекламні кампанії та інші заходи, спрямовані на створення в свідомості кола споживачів позитивного сприйняття тієї чи іншої торгової марки, вимагає дуже значних сил і капіталовкладень.

Але, як кажуть, «навіщо платити більше»? Приблизно так міркують деякі недобросовісні суб'єкти ринку, які випускають і вводять в господарський оборот свої товари з порушенням прав на зареєстровані і вже «просунуті» іншими торгові марки. Інакше кажучи - виробляють підробки. Так, це протизаконно в більшості країн світу, але реалізація підробленої продукції приносить прибуток кожен день, а от відповідальність за підробку настає далеко не в кожному випадку.

При цьому оформлятися підроблена продукція може різними шляхами. Наприклад, створюються майже близнюки відомих світових брендів і тоді споживачі зустрічають у продажу взуття «Reebak» або «Hike», спортивні костюми «Addidas», духи «Shanel» або пральний порошок «Tids». Також при оформленні підробок можуть варіюватися фірмовий шрифт написання текстової частини торгової марки або її графічні елементи, які при першому візуальному сприйнятті споживачем досить вдало відтворюють образ оригінальної торгової марки. Взагалі існує досить багато способів, якими користуються недобросовісні підприємці при оформленні неоригінальної продукції, але всі вони мають одну мету - протиправно використовувати відому і розкручену »торгову марку.

Підроблені або контрафактні товари завдають дуже істотні збитки як споживачам, які витрачають значні кошти на неякісні товари та в деяких випадках можуть навіть завдати шкоди своєму здоров'ю або власності, так і виробникам оригінальної продукції. Перш за все псується репутація надійних товаровиробників, які заробляли її роками і витрачали на це величезні кошти. У той час як підроблені товари часто набагато дешевше, хоча і не мають такої якості, що стає також причиною значного зниження доходів від реалізації оригінальних товарів власників торгових марок.

У зв'язку з цим дуже важливо завчасно подбати про належний захист торгової марки і репутації своєї компанії.

В Україні, як і в усьому світі, на державному і законодавчому рівні вживаються заходи, спрямовані на боротьбу з підробленими товарами і їх виробниками. Власники торгових марок також мають необхідні механізми для захисту своїх порушених прав, основними серед яких є такі:

  • ведення постійного моніторингу порушень прав інтелектуальної власності з метою виявлення осіб правопорушників та суб'єктів, діяльність яких потенційно може привести до порушення прав інтелектуальної власності;
  • звернення до органів Антимонопольного комітету України із заявами про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, застосування штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції;
  • звернення в правоохоронні органи з метою притягнення порушників до кримінальної відповідальності, застосування штрафів і конфіскації і знищення контрафактної продукції і засобів її виробництва;
  • звернення до Державної служби інтелектуальної власності України;
  • звернення до суду з заявами та позовами з метою вжиття заходів щодо накладення арешту на контрафактні товари; припинення виробництва, ввезення і розповсюдження контрафактної продукції, в т.ч. з неправомірно зареєстрованими позначеннями, подібними до ступеня змішання з раніше зареєстрованої власною торговою маркою;
  • припинення порушення прав інтелектуальної власності та притягнення порушників до цивільно-правової відповідальності, відшкодування завданих збитків;
  • включення об'єктів інтелектуальної власності до Державного митного реєстру з метою запобігання пропуску через митний кордон України продукції, виробництво якої було здійснено з порушенням прав інтелектуальної власності.

Як бачимо, методи захисту порушених прав власників торговельних марок вельми різноманітні і можуть застосовуватися як окремо, так і комплексно, що робить їх ще більш ефективними.

Однак, трохи повернемося до початку і розглянемо, що саме українське законодавство визначає як контрафактні товари.

Так, пункт 17 статті 4 чинного Митного кодексу України містить наступне визначення: контрафактні товари - товари, що містять об'єкти інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Отже, контрафактні товари - це підроблені товари, суттєвою ознакою яких серед інших є переміщення їх через митний кордон України.Відповідно першим запобіжним заходом, який можуть застосувати товаровиробники або офіційні дилери оригінальної продукції, це запобігання імпорту контрафактних товарів, адже саме з ввезення підробок на територію України починається порушення прав власників належним чином зареєстрованих торговельних марок.

Але для того, щоб можна було якось реагувати на поставки контрафактних товарів, необхідно спочатку мати можливість їх виявлення.Для цього власнику торговельної марки необхідно здійснити реєстрацію об'єктів права своєї інтелектуальної власності в митному реєстрі України.Порядок такої реєстрації затверджений наказом Міністерства фінансів України № 648 від 30.05.2012 р, який так і називається «Порядок реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону».

Для реєстрації торговельної марки в митному реєстрі необхідно надати до Міністерства по доходах і зборах України, до якого увійшла державна митна служба України, пакет необхідних документів, вказати перелік товарів, які необхідно відстежувати, і їх кодів за УКТЗЕД, надати зразки або якісні фотографії оригінальних і при наявності контрафактних товарів, і вказати відомі правовласнику шляхи постачання контрафактних товарів і потенційних порушників.

Реєстрація об'єктів права інтелектуальної власності в митному реєстрі здійснюється на півроку або на рік.При цьому реєстрація в даний час безкоштовна, ніякі грошові застави або інші рівноцінні гарантії не здійснюються (раніше була передбачена застава в розмірі 1000 євро).

Після реєстрації торговельної марки в митному реєстрі всі митні органи України, в разі надходження заяви для митного оформлення товарів, що містять ознаки використання цієї торговельної марки, зобов'язані повідомляти про надходження таких товарів власнику торговельної марки або його представнику.При цьому окремі митні органи, за відсутності раніше отриманої інформації від правовласника і при наявності ознак можливого порушення прав інтелектуальної власності, припиняють митне оформлення таких товарів до отримання від власника торговельної марки погоджень або заперечень щодо митного оформлення цих товарів.Порядок, терміни і можливі наслідки цього призупинення регламентує стаття 399 Митного кодексу України.

Контрафактні товари можуть бути також знищені під митним контролем за спрощеною процедурою навіть до розгляду судом справи про порушення прав інтелектуальної власності по суті.

Це може бути здійснено за заявою власника зареєстрованої в митному реєстрі торговельної марки, про те, що відповідні товари порушують належні йому майнові права інтелектуальної власності, а також в разі подання митному органу письмової згоди власника товарів на їх знищення.Але чому власник товарів, навіть контрафактних, повинен надавати таку згоду - запитаєте ви?Тому, що в разі підтвердження факту порушення прав власника торговельної марки, ці товари все одно будуть конфісковані митним органом, а крім того порушник буде притягнутий до адміністративної відповідальності і накладено штраф за порушення митних правил у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000,00 грн.).Тому вигідніше дозволити знищити такі товари, оскільки в разі надання згоди на знищення цих товарів за спрощеною процедурою та за умови їх фактичного знищення, їх власник звільняється від адміністративної відповідальності.

Таким чином, митні органи України сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через її митний кордон.Саме це дозволяє відстежити серед всієї маси товарів, що імпортуються ту частину, яка є контрафактною продукцією, і вжити необхідних заходів для припинення дійсних і майбутніх порушень прав власників торговельних марок.

Отже за умови щоденного зростання поширення підроблених товарів, велика частина яких надходить в Україну з-за кордону з країн, які свідомо чи несвідомо стали світовими столицями підробок (Китай, Тайвань), необхідно завчасно подбати про захист оригінальних товарів і торговельних марок від можливих порушень недобросовісних конкурентів, що в кінцевому підсумку дозволить мінімізувати суб'єктам українського бізнесу фінансові витрати і збитки.

Автор: Вадим Сватівський, юрист Юридичної компанії "POLEX"

Визнання торговельної марки загальновідомою: особливості національної процедури

Торговельні марки здавна використовувалися в суспільстві для ідентифікації та відмінності товарів і / або послуг.На сьогоднішній день торговельна марка стала невід'ємною частиною господарської діяльності більшості країн світу.Спочатку торговельна марка є індивідуалізацією товарів, послуг виробника, а з часом стає багатомільйонним активом її власника.У зв'язку з активним розвитком господарських сфер суспільного життя, конкуренції серед виробників, кількість товарних знаків і знаків обслуговування значно збільшилася.Багато з брендів не тільки міцно зміцнилися на світовому ринку, а й здобули гарну репутацію, стали впізнаваними як в країні, де спочатку знак використовувався, так, з часом, і в інших державах.В особливості національної процедури визнання торговельної марки загальновідомою допоможе розібратися юрист патентно-юридичної Агенції "ГОЛДМАРК" Надія Ступак.

Безумовно, що там, де є успіх, там, як правило, з'являється недобросовісна конкуренція.Іншими словами, бажання інших осіб скористатися «хорошим ім'ям» бренду для отримання власної вигоди.Адже саме популярні бренди і стають найчастіше об'єктом порушень в сфері інтелектуальної власності.

У зв'язку з цим, для запобігання незаконному та недобросовісному використанню чужого знаку, міжнародними нормативно-правовими актами було встановлено спеціальний захист найменувань, які придбали певну репутацію в суспільстві, а простіше кажучи, стали добре впізнаваними, широко відомими. Зокрема, стаття 6 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності 1883 року (далі - Паризька конвенція) визначає, що «країни Союзу (мається на увазі ті країни, які є членами Паризького Союзу) зобов'язуються ... відхиляти чи визнавати недійсною реєстрацію і забороняти застосування товарного знаку, що становить відтворення, імітацію чи переклад іншого знаку, здатні викликати змішування зі знаком, який, за визначенням компетентного органу країни реєстрації чи країни застосування вже є в тій країні загальновідомим як знак особи, що користується привілеями цієї Конвенції, і використовується для ідентичних або подібних продуктів. Це положення поширюється і на ті випадки, коли істотна складова частина знаку становить відтворення такого загальновідомого знаку чи імітацію, здатну викликати змішування з ним ».

На виконання вищезазначеного положення Паризької конвенції, в Україні було прийнято ряд нормативних актів, що закріплюють основні аспекти визнання знаків для товарів і послуг загальновідомими на території нашої країни.У даній статті основну увагу приділено аналізу саме національного законодавства, розкрито значення «загальновідомості» торговельної марки, проаналізовано критерії для визнання бренду таким на території нашої держави, описано порядок визнання знаку загальновідомим в Україні і, що найголовніше, визначені ті переваги, які отримує власник знаку, визнаного загальновідомим.

Так, ч. 2 ст.495 чинного Цивільного кодексу України 2003 р встановлено, що «майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації і (увага!) особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку загальновідомою.

Охорона прав на добре відомий знак, відповідно до положення статті 25 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.1993 року (далі - Закон), здійснюється відповідно до статті 6 bis Паризької конвенції та національного законодавства:

  • Апеляційною палатою (колегіальний орган центрального органу виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності - Державного департаменту інтелектуальної власності)
  • або судом.

Наказом Міністерства освіти і науки України в 2005 році був затверджений Порядок визнання знаку добре відомим в Україні Апеляційною палатою Державного департаменту інтелектуальної власності (далі - Порядок).

Отже, існує кілька етапів (які можна назвати умовно) в процедурі визнання знаку загальновідомим.Розглянемо детальніше кожен з них:

  1. Подача заяви.Для визнання Апеляційною палатою знаку добре відомим в Україні подається заява особою, яка вважає свій знак добре відомим, або ж його представником.Дана заява має відповідати формальним вимогам, встановленим у Порядку.У заяві вимоги заявника обов'язково обгрунтовуються, вказується дата, з якої заявник вважає свій знак добре відомим в Україні, а також оформляється додаток фактичних даних, що підтверджують наявність факторів, які можуть впливати на визнання знаку добре відомим в Україні для товарів і / або послуг, щодо яких він використовується.Ці дані повинні бути представлені відомостями, які містяться в певних документах, і підтверджують наявність факторів, зазначених у ч. 2 ст.25 Закону, а саме:
  • ступінь відомості чи визнання знаку у відповідному секторі суспільства;
  • тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання знаку;
  • тривалість, обсяг та географічний район будь-якого просування знаку, включаючи рекламування чи оприлюднення та представлення на ярмарках чи виставках товарів та / або послуг, щодо яких знак застосовується;
  • тривалість та географічний район будь-яких реєстрацій та / або заявок на реєстрацію знаку за умови, що знак використовується чи є визнаним;
  • свідчення успішного відстоювання прав на знак, зокрема територія, на якій знак визнано добре відомим компетентними органами;
  • цінність, що асоціюється зі знаком.

За подачу даної заяви оплачується державний збір, розмір якого на сьогоднішній день складає 4000 грн.

  1. Розгляд заяви Апеляційною палатою. Для розгляду заяви про визнання знаку добре відомим призначається спеціальна колегія Апеляційної палати. Колегія діє у складі 5-ти членів і призначається протягом 10-ти днів з дати надходження заяви. Питання, що виникають під час розгляду заяви, вирішуються колегією більшістю голосів. При цьому заяви розглядається в дві стадії: на попередньому розгляді та розгляді на засіданні.У першому випадку заява аналізується і встановлюється її відповідність «формальним» ознакам, вивчаються матеріали справи, проходить підготовка до розгляду заяви на засіданні.У другому випадку заява розглядається «по суті», розглядаються всі відомості і доводи, надані в матеріалах заяви, до складу розгляду заяви включається також заявник, його представник.
  2. Ухвалення рішення Апеляційною палатою.Рішення приймається більшістю голосів членів колегії і оголошується по завершенню розгляду заяви.Рішення вступає в силу з моменту затвердження його наказом Державного департаменту інтелектуальної власності.За рішенням Апеляційної палати знак, визнаний загальновідомим в Україні, вноситься до Переліку загальновідомих знаків в Україні.Законодавством передбачено право оскарження в судовому порядку рішення Апеляційної палати щодо визнання знаку добре відомим в Україні.

4.Публікація.Публікація відомостей про знак, визнаний загальновідомим в Україні за рішенням Апеляційної палати, здійснюється в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Таким чином, процедура визнання торговельної марки загальновідомою на території нашої країни досить складна, потребує значної, грунтовної підготовки, необхідних документів, витрат часу.Тому виникає цілком логічне запитання щодо доцільності визнання свого знаку для товарів і послуг загальновідомим.

Адже можна просто зареєструвати торговельну марку і таким чином отримати правову охорону з усіма передбаченими законодавством правами.Наприклад, право використовувати торговельну марку;виключне право забороняти іншим особам використання знаку;повноваження передавати іншій особі право власності на знак для товарів і послуг, право видавати третім особам дозвіл на використання знаку для товарів і послуг (відповідно до ст. 16 Закону).

У чому ж перевага такої загальновідомості товарних знаків і знаків обслуговування? По-перше, незважаючи на відсутність реєстрації знаку (або відсутність використання знаку) на території певної країни, знак, визнаний загальновідомим, може отримати правову охорону на такій території всупереч загальному принципу надання правової охорони на підставі реєстрації знаків (в країнах континентальної системи права) або на підставі принципу першого використання товарного знаку в господарському обороті (в країнах англо-американської системи права).

По-друге, правова охорона для загальновідомих знаків може надаватися і щодо класів товарів і послуг, за якими реєстрація не здійснювалась.Як відомо, правова охорона торговельної марки надається тільки для конкретних товарів і / або послуг відповідно до Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП), і факт реєстрації знаку щодо певних товарів і / або послуг на ім'я одного заявника, не є перешкодою для реєстрації схожого або навіть тотожного позначення іншим заявником щодо інших товарів і / або послуг.Для загальновідомих торговельних марок таке правило не діє.Цей принцип правової охорони загальновідомих знаків є важливим аспектом попередження недобросовісного використання знаку, наприклад, виключаючи можливість реєстрації такого найменування для «перехоплення» доменного імені, що досить часто зустрічається в нашій країні.

По-третє, з дати, на яку за рішенням Апеляційної палати або суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона в такому ж обсязі, якби торговельна марка була заявлена на реєстрацію в Україні.

Хотілося б в кількох словах розповісти про деякі з тих торговельних марках, які на сьогоднішній день мають в Україні статус «загальновідомих».

Торгова марка першої за популярністю в світі пошукової системи. Власник торгової марки Google Inc.б яка була заснована 4 вересня 1998 року. Даний знак визнаний в Україні загальновідомим з 01.01.2004 р Рішенням Апеляційної палати в 2007 році.

Торгова марка, під якою випускаються жіноча і спортивна лінії одягу, нижня білизна, парфумерні товари та аксесуари. Компанія Escada (власник даного товарного знаку) з'явилася в 1976 році в Німеччині, як сімейний бізнес. На сьогоднішній день існують 500 магазинів по всьому світу. Знак визнаний в Україні загальновідомим з 01.07.1998 р Рішенням Апеляційної палати в 2007 році.

Торгова марка міжнародного журналу для жінок, що вперше було опубліковано в 1886 році в Сполучених Штатах, як сімейний журнал, пізніше був перетворений в літературний журнал і, врешті-решт, став журналом жінок в кінці 1960-х. Знак визнаний в Україні загальновідомим з 01.01.2002 р Рішенням Апеляційної палати в 2006 році.

Торгова марка швейцарської годинникової компанії, яка випускає наручний годинник і аксесуари. Компанія-власник бренду заснована в 1905 році. Знак визнаний в Україні загальновідомим з 01.01.2004 р Рішенням Апеляційної палати в 2007 році.

Торгова марка почала своє існування в 1948 році, назву свою вона отримала від назви міста, в якому почалася її історія. В Україні знак визнаний загальновідомим з 01.01.2008 Рішенням Апеляційної палати в 2010 році.

Історія заводів Nemiroff йде корінням у XIX століття. Сучасна історія бере початок в році 1997, коли на світ з'явилася торгова марка Nemiroff в її нинішньому вигляді. Знак визнаний в Україні загальновідомим з 01.01.2003 р Рішенням Апеляційної палати в 2007 році.

Компанія «АВК» (власник торгової марки) була заснована в 1991 році як постачальник какао-продуктів на кондитерські фабрики України. На сьогоднішній день це один з найбільших національних виробників кондитерської продукції. Товарний знак визнаний загальновідомим з 01.01.2005 Рішенням Апеляційної палати в 2008 році.

Товарний знак щотижневої громадсько-політичної газети. В Україні випускається з травня 1995 року. Знак визнаний загальновідомим з 19.06.1998 Рішенням Апеляційної палати в 2008 році.

Торгова марка найбільшого комерційного банку України, заснованого в 1992 році. З 01.01.2005 знак визнаний добре відомим в Україні Рішенням Апеляційної палати в 2009 році.

Торгова марка відомого в Україні виробника вин, визнана загальновідомою в Україні з 01.01.2004 Рішенням Апеляційної палати в 2009 році.

Власник даної торгової марки є одним з найбільших російських нафтових компаній. В Україні торгова марка «ТНК» визнана загальновідомою з 01.01.2007 Рішенням Апеляційної палати в 2010 році.

YAMAHA Торгова марка побутової техніки, акустичної електроніки, акустики, спортивного інвентарю, музичних інструментів, мотоциклів і багато чого іншого, в Україні вважається загальновідомою з 01.01.2002 Рішенням Апеляційної палати в 2007 році.

Безумовно, це неповний перелік торговельних марок, які були визнані в Україні загальновідомими. Хоча, справедливості заради, необхідно відзначити, що практика такої процедури на сьогоднішній день не настільки велика. Однак, у зв'язку зі стрімким розвитком суспільства, в тому числі і в господарській діяльності, в зв'язку з величезною конкуренцією, що склалася на ринку товарів і послуг, варто все-таки захистити свій бізнес і торговельну марку, що має гарне ім'я серед споживачів. У зв'язку з цим настійно радимо власникам відомої торговельної марки задуматися над питанням визнання знаку загальновідомим.

Автор: Ступак Надія, юрист патентно-юридичної Агенції "ГОЛДМАРК"  

Вимоги для підтримання чинності реєстрації торговельної марки в США

Ось, нарешті, в руках заповітне свідоцтво про реєстрацію Вашої торговельної марки в Сполучених Штатах Америки. Здавалося б, що весь шлях уже пройдено і мета досягнута. Але є одне але". Сполучені Штати, як і в багатьох інших питаннях, мають свій підхід до реєстрації торговельної марки. Виявляється, просто отримати свідоцтво і продовжувати його дію кожні десять років, як в Україні, наприклад, недостатньо. Торговельну марку необхідно обов'язково використовувати на території США. Про це розповість юрист патентно-юридичної агенції "ГОЛДМАРК" Надія Капустіна.
Вимоги в перші 10 років після реєстрації

Між 5 і 6 роками від дати реєстрації торговельної марки в патентне відомство США (USPTO) необхідно подати Декларацію про використання (або виправдати невикористання) знаку. Якщо декларація буде прийнята, то реєстрація залишається чинною на залишок 10-річного терміну, який рахується від дати реєстрації, якщо реєстрацію не буде скасовано наказом комісара по торговельним маркам або федеральним судом.

Між 9 і 10 роками після реєстрації торговельної марки обов'язково подається Декларація про використання (або виправдати невикористання) знаку і Заява про продовження терміну дії реєстрації.
Вимоги в наступні періоди по 10 років

Кожен 10-річний період між 9 і 10 роками після реєстрації торговельної марки необхідно подавати Декларацію про використання (або виправдати невикористання) знаку і Заява про продовження терміну реєстрації.

Повідомлення з вищевказаними термінами патентне відомство США направляє власнику торговельної марки разом зі свідоцтвом. При цьому більш ніяких нагадувань не подається (на відміну від України, де Український інститут промислової власності висилає повідомлення про те, що термін реєстрації знаку добігає кінця). Таким чином, власнику торговельної марки необхідно самому контролювати всі терміни.

Що ж робити, якщо термін все-таки упущений? Для таких випадків передбачений так званий «пільговий період», який становить 6 місяців після термінів, зазначених вище, за умови оплати додаткового мита.

У разі реєстрації торговельної марки в США за Мадридською системою Декларація про використання (або виправдати невикористання) знаку подається безпосередньо до патентного відомства США за допомогою електронної системи або в традиційній «паперовій» формі. Важливо відзначити, що терміни вважаються НЕ від дати міжнародної реєстрації, а саме від дати реєстрації в США, зазначеної у свідоцтві, яке видає USPTO. A ось Заява про продовження терміну реєстрації подається до Міжнародного бюро Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності до закінчення 10-річного терміну, який рахується від дати міжнародної реєстрації.

При подачі Декларації про використання знаку необхідно обов'язково надати у відомство приклади використання знаку. Для товарів це може бути фото етикетки, упаковки з нанесеним знаком, але НЕ рекламні брошури, візитки і т.д. Для послуг же це можуть бути фото рекламних брошур, скрін-шоти сайтів в мережі Інтернет, інші докази надання послуг під заявленим знаком. Приклади повинні бути надані для кожного заявленого товару / послуги. У разі ненадання прикладів / доказів, дія реєстрації припиняється.

У разі ненадання прикладів або невикористання знаку для певних товарів / послуг, такі товари / послуги видаляються з реєстрації. Якщо власник не використовує торговельну марку в США, він може подати Декларацію про виправдання невикористання знаку. Але тільки в разі існування виняткових обставин і надання відповідних доказів і пояснень (навіть швидше як виняток) така декларація приймається до уваги. Аргументи повинні бути дуже вагомими.

За подачу кожної Декларацій сплачується збір. На даний момент він становить по 100 доларів за кожен заявлений клас. Збір за подачу документів в пільговий період також поки становить по 100 доларів за кожен клас (додатково до основного збору). Однак питання зборів і вимог для підтримання чинності реєстрації є предметом перегляду і може змінитися.

Може, комусь підхід до торговельної марки в США здасться занадто суворим, проте, складно заперечувати, що він справедливий. Якщо знак зареєстрований, він зобов'язаний працювати, a НЕ припадати пилом на полиці у вигляді забутого свідоцтва.

Таким чином, для того, щоб знак, зареєстрований в США, діяв, необхідно дійсно його використовувати, здійснювати свою діяльність, докладати зусиль і «тримати руку на пульсі».

Автор: Капустіна Надія, юрист патентно-юридичної агенції "ГОЛДМАРК"

Особливості міжнародної реєстрації торговельної марки за Мадридською системою

Як відомо, реєстрація торговельної марки в Україні не поширюється автоматично на інші країни. Для цього необхідно здійснити реєстрацію торговельної марки безпосередньо в кожній з країн що цікавлять. Однак цей процес є досить трудомістким і витратним. Альтернативою такому способу є так звана Мадридська система. Детальніше про неї розповість Трембовецька Тетяна, патентний повірений і директор патентно-юридичної Агенції "ГОЛДМАРК".

Досить часто в наше Агентство звертаються Клієнти з проханням здійснити для них реєстрацію торговельної марки в усьому світі. Відразу необхідно звернути увагу, що такої універсальної процедури здійснення реєстрації торговельної марки у всіх абсолютно країнах світу не існує. Та й за великим рахунком, як з'ясовується в процесі спілкування з Клієнтом, насправді його цікавить отримання правової охорони торговельної марки в якихось конкретних країнах.

Дійсно, реєстрація торговельної марки тільки в Україні або іншій країні не поширюється автоматично на інші країни. Для цього необхідно здійснити реєстрацію такої торговельної марки безпосередньо в країнах що цікавлять.

Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 4 чинного Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», іноземні особи, які проживають або мають постійне місцезнаходження за межами України, при реєстрації торговельної марки на території України реалізують свої права через представників у сфері інтелектуальної власності (патентних повірених). Така ж правова норма знайшла своє відображення в законодавстві інших країн.

Є, звичайно, певні винятки, коли все ж у заявника є можливість отримати правову охорону своєї торговельної марки в іншій країні, минаючи зобов'язання звертатися за послугами до патентного повіреного цієї країни. Такі питання врегульовані міжурядовими угодами. Так, на сьогоднішній день, зокрема, такі угоди підписані між Україною і Російською Федерацією; Україною та Республікою Білорусь, а також деякими іншими країнами СНД. Але, по правді кажучи, заявники все ж вважають за краще звернутися за послугами реєстрації своєї торговельної марки до професіоналів. І це дуже виправдано, адже хто, як не патентний повірений знає всі тонкощі даного зовсім непростого питання.

Таким чином, йдучи по шляху реєстрації своєї торговельної марки в кожній країні окремо, Ви можете собі тільки уявити, яку роботу необхідно виконати, зокрема, промоніторити ринок і знайти представника в сфері інтелектуальної власності «до душі», вести з ним листування, здійснити оплату гонорару патентного повіреного в кожній країні, відстежувати терміни реєстрації своєї торговельної марки в тій чи іншій країні і т.п. Що стосується гонорару патентного повіреного, то смію Вас запевнити, що в порівнянні з іншими країнами, в Україні він мало не найнижчий.

Розумна альтернатива вищеописаного способу отримання правової охорони своєї торговельної марки в різних країнах є. Це так звана Мадридська система, що отримала свою назву від назви міжнародно-правових актів, які регулюють це питання, а саме: Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків вiд 14 квiтня 1891 року, а також Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, прийнятий в Мадридi 28 червня 1989 р

Отже, особливості одержання правової охорони торговельної марки за кордоном за допомогою Мадридської системи.

Країни-учасниці

Станом на 23 травня 2013 року, до переліку країн, які приєдналися до Мадридської системи, відноситься 90 країн світу, включно з Україною. Це означає, що в кожній з цих країн Ви можете отримати правову охорону. З переліком таких країн можна ознайомитися на офіційному сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі по тексту - ВОІВ ). Важливо розуміти, що при подачі документів з реєстрації торговельної марки за Мадридською системою Ви не одержуєте автоматично правову охорону в усіх 89-ти країнах (Україну, природно, не враховуємо). У заяві чітко вказується перелік тих країн, в яких Ви запитуєте правову охорону свого знаку. При цьому за кожну зазначену країну оплачується мито (докладніше про це - далі за текстом).

89 країн (крім України) - це, звичайно ж, чимало. Але разом з тим, такі країни, як, наприклад, Канада, Бразилія, Індія, ОАЕ, Катар, Бангладеш і ряд інших країн не підтримують дану систему: реєстрацію своєї торговельної марки в таких країнах можливо буде здійснити, безпосередньо подаючи заявку в Патентне Відомство цієї країни.

Процедура подачі заявки

Реєстрація торговельної марки за Мадридською системою передбачає подачу однієї заявки по реєстрації торговельної марки в Міжнародне бюро ВОІВ. Подача такої заявки здійснюється через Державне підприємство «Український інститут промислової власності» (далі по тексту - ДП «УІПС»). У заявці, крім даних про заявника та інших необхідних відомостей, вказується інформація про саму торговельну марку (її зображення, а також перелік заявлених товарів і послуг), а також перелік країн, в яких просять правову охорону. Робота будується таким чином: Клієнт повідомляє фахівцям нашого Агентства перелік тих країн, в яких він хотів би отримати правову охорону свого знаку.

Після отримання з ДП «УІПС» заявки, Міжнародне бюро ВОІВ негайно її реєструє в своєму міжнародному реєстрі. Датою міжнародної реєстрації вважається дата, за станом на яку ДП «УІПС» була отримана заявка, за умови, що від цієї дати до дати отримання заявки Міжнародним бюро ВОІВ пройшло не більше 2-х місяців.

Дуже важливо підійти до питання вибору країн, щодо яких буде подаватися заявка, вкрай відповідально, адже, як мінімум, за вказівку кожної країни необхідно оплачувати мито ВОІВ. Тому, формулюючи свій запит, необхідно не просто вказувати «країни СНД», «країни Європи», а чітко перерахувати перелік країн що вас цікавлять.

Реєстрацію торговельної марки за Мадридською системою можна здійснити за умови, що у Вас вже є так звана «базова реєстрація» (тобто зареєстрована торговельна марка) або «базова заявка» (подана на реєстрацію заявка, ще перебуває на розгляді).

Є одне виключення при виборі базової реєстрації або базової заявки. Якщо в переліку обраних Вами країн є Алжир, то Ваша торговельна марка повинна бути обов'язково вже зареєстрована, а не просто подана на реєстрацію. 

Вартість реєстрації

Відповісти на питання про вартість реєстрації торговельної марки за Мадридською системою відразу не вийде, адже загальну вартість реєстрації складають цілий ряд платежів. Це такі платежі як міжнародне мито ВОІВ, державний збір України, послуги фахівців Агентства. Якщо з другою і третьою складовою все просто, то з першою - не все так однозначно. Так, за станом на 18 червня 2012 року, вартість держзбору становить 600 грн., вартість послуг Агентства - 2500 грн. Давайте докладніше зупинимося на першій складовій – міжнародному миті ВОІВ. Міжнародне мито ВОІВ обчислюється в швейцарських франках (CHF), величина мита вказана тут , а її складовими є:

  • Базове мито (basic fee) - 653 CHF при подачі на реєстрацію чорно-білого позначення або 903 CHF при подачі на реєстрацію позначення, виконаного в кольорі;
  • Додаткове мито (complementary fee). Сума додаткової мита залежить від кількості зазначених у заявці країн, в яких заявник бажає заявити правову охорону - по 100 CHF за кожну з країн.

Деякі країни встановили індивідуальні мита ( individual fee ), які суттєво відрізняються від додаткового мита і складають станом на 24 травня 2012 р не 100 CHF, а, наприклад, від 594 CHF (Японія), від 381 CHF (Ізраїль) або навіть від 1028 CHF (Узбекистан).

  • Додаткове мито (supplementary fee), яке становить 100 CHF і оплачується за кожен клас товарів і послуг понад три.

Особливості реєстрації в окремих країнах

Після здійснення реєстрації заявки в Міжнародному бюро ВОІВ, вона направляється в Патентні Відомства країн, в яких просять правову охорону торговельної марки. Далі заявка проходить експертизу в кожній із заявлених країн окремо. І ось тут починається все саме «цікаве». Незважаючи на загальноприйняті міжнародні норми права в сфері інтелектуальної власності, реєстрація торговельної марки в кожній країні має свої особливості. Наприклад:

У разі винесення попередньої відмови в реєстрації знаку, Патентне відомство Китаю дає на відповідь всього лише 15 (!) днів з моменту отримання відмови. У порівнянні з іншими країнами, це дуже мало. Наприклад, США виділяють на відповідь 6 місяців від дати винесення рішення; Данія - 4 місяці; Фінляндія -12 тижнів. Особливо щедра в цьому питанні Австралія - ​​15 місяців від дати винесення рішення про попередню відмову.

Найбільш педантичні, з нашої точки зору, експерти Патентного Відомства США. Дуже рідко, коли з їхнього боку не направляються ті чи інші запити. Найчастіше ці запити стосуються коригування переліку заявлених товарів і послуг. У США взагалі не практикується заявляти повні переліки класів товарів і послуг, навіть просто загальні формулювання неприйнятні (наприклад, «освітлювальне обладнання», «санітарно-технічне обладнання»). Таким чином, експерти Патентного Відомства США вимагають конкретизувати практично кожен заявлений термін, незважаючи на те, що всі ці терміни передбачені в Міжнародному класифікаторі товарів і послуг. До слова, не так давно ми звернули увагу на скромно заявлений перелік послуг 40-го класу в зареєстрованому на ім'я компанії з США знаку для товарів і послуг «Speaking roses» (свідоцтво України № 74822 від 10.04.2007 р). Так, перелік послуг 40-го класу містить всього одне формулювання, та й ще конкретизоване: «Друкування повідомлень на зрізаних квітах».

У роботу фахівців нашого Агентства входить, зокрема, оперативне інформування Клієнтів про отримані з Міжнародного бюро листи, в яких, в свою чергу, міститься інформація з патентних відомств заявлених країн. Чудово, якщо мова йде про прийняття позитивного рішення про реєстрацію торговельної марки в тій чи іншій країні. Але якщо ж мова йде про отримання попередньої відмови, в такому випадку необхідно оперативно приймати рішення про подальшу долю реєстрації торговельної марки в цій країні.

Терміни

Термін процедури реєстрації торговельної марки за Мадридською системою становить близько 12-18 міс. від дати міжнародної реєстрації знаку.

Термін дії міжнародної реєстрації торговельної марки становить 10 років від дати міжнародної реєстрації. Даний термін може бути кожен раз продовжений на 10 років, за умови здійснення оплати відповідного мита ВОІВ протягом 6 місяців до дати закінчення дії міжнародної реєстрації торговельної марки.

Попередній пошук на тотожність і схожість перед подачею заявки на реєстрацію торговельної марки за Мадридською системою, як правило, не проводиться. Це є одним з мінусів такої реєстрації. Пов'язано це з тим, що на сьогоднішній день не існує єдиної бази зареєстрованих за національною процедурою знаків і поданих заявок всіх країн-учасниць Мадридської системи. А проведення попереднього пошуку в кожній країні окремо - досить тривалий і дуже дорогий процес.

Таким чином, зареєстрований за допомогою Мадридської системи знак є еквівалентом заявки або реєстрації цього знаку, здійсненої безпосередньо в кожній з країн, зазначених заявником. При цьому, якщо протягом певного терміну відомство по товарних знаках тієї чи іншої зазначеної країни не відмовляє в охороні, охорона знаку є такою ж, як якщо б він був зареєстрований в цьому відомстві безпосередньо. Додатково слід звернути увагу, що Мадридська система також значною мірою спрощує подальше управління товарним знаком, оскільки є можливість внесення запису про подальші зміни або про продовження реєстрації шляхом однієї процедурної дії. Зокрема, в подальшому можуть бути також вказані додаткові країни.

Автор: Трембовецька Тетяна, Патентний повірений України, Директор патентно-юридичної Агенції "ГОЛДМАРК"

Реєстрація торгової марки у 2023 році

В Україні внаслідок воєнного стану, а також у зв'язку з реформуванням системи охорони інтелектуальної власності зазнала певних змін процедура реєстрації торговельних марок, а тому пропонуємо розглянути її ключові аспекти станом на 2023 рік.

Починаючи з 8 листопада 2022 року функції Укрпатенту, в т.ч. щодо реєстрації торговельних марок, перейшли до державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (УКРНОІВІ).

При підготовці пакету документів для реєстрації ТМ рекомендуємо звернути увагу на:

  • актуальність бланку заяви про реєстрацію торговельної марки (для тих, хто подає заявку в паперовому форматі) - актуальний бланк можна завантажити тут;
  • зміну рахунків, на які сплачуються збори, пов'язані з реєстрацією ТМ - актуальні реквізити рахунків можете знайти тут.

 Нагадаємо, прискорена процедура реєстрації ТМ дозволяла зареєструвати торговельну марку за 7-9 місяців з моменту подання заявки.

Наразі і як мінімум до завершення воєнного стану скористатися прискореною процедурою реєстрації ТМ неможливо.

Лишається доступною виключно звичайна процедура реєстрації ТМ, яка триває 1 рік 7 місяців - 2 роки з моменту подання заявки на реєстрацію.

Це особливо варто враховувати заявникам, які мають намір реєструвати домен 1-ого рівня (.ua) чи пропонувати зовнішню рекламу іноземною мовою, оскільки для обох вказаних випадків наявність свідоцтва про реєстрацію ТМ є невід'ємною умовою й інколи для заявників стає неприємною несподіванкою тривалість реєстрації вже необхідної на зараз ТМ.

Крім того, у зв'язку із запровадженням воєнного стану на території України перебіг строків, пов'язаних з охороною прав інтелектуальної власності, а також строків щодо процедур набуття цих прав, зупинений до його завершення або скасування.

Це означає, що строки, які встановлені, наприклад, для сплати збору за подання заявки, подання мотивованої відповіді на попередню відмову у реєстрації, сплати збору за публікацію про видачу свідоцтва тощо, фактично відсутні.

Однак, звісно, якщо Ваша мета якнайшвидше отримати свідоцтво про реєстрацію ТМ, то варто дотримуватися встановлених строків без врахування їх зупинення у зв'язку з воєнним станом, оскільки для УКРНОІВІ строки в частині виконання їхніх функцій щодо розгляду відповідних заявок не зупинені, а це означає, що експерти продовжують працювати і проводити експертизу заявок, якщо заявником виконані всі необхідні вимоги.

Законодавством передбачена можливість для будь-якої третьої особи подати заперечення проти реєстрації Вами торговельної марки. Таке заперечення має бути розглянуте УКРНОІВІ і за фактом його розгляду, а також Вашої мотивованої відповіді на таке заперечення (якщо вона була подана) виноситься рішення або про реєстрацію ТМ, або висновок про можливу відмову у реєстрації ТМ. У другому випадку у Вас є можливість подати мотивовану відповідь на попередню відмову у реєстрації, за результатами розгляду якої УКРНОІВІ виноситься фінальне рішення - про реєстрацію ТМ або про відмову у реєстрації ТМ. Якщо особа, яка подавала заперечення, не згодна з рішенням УКРНОІВІ, вона може оскаржити його до Апеляційної палати. В цьому моменті криється важливий нюанс - якщо подавець заперечення не оскаржить рішення УКРНОІВІ до Апеляційної палати і Ви не подасте до УКРНОВІ мирову угоду, за якою подавець заперечення відмовляється від свого права оскаржувати рішення щодо Вашої ТМ, реєстрація за такою ТМ не буде проведена до завершення або припинення воєнного стану (знову повертаємося до зупинення строків).

Читайте також:

Усі статті розділу

Пошук юридичних послуг в сфері захисту інтелектуальної власності

Потрібна юридична допомога?