про твої права

Фінансовий моніторинг по-новому: суб'єкти, порядок, відповідальність

В Україні діє Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Про основні його положення, поняття, необхідності і правила фінансового моніторингу розповість prostopravo.

Путівник за статтею

  1. Суб'єкти фінансового моніторингу
  2. Спеціальні суб'єкти первинного фінансового моніторингу
  3. Фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу
  4. Фінансові операції, які підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу
  5. Зупинення операцій
  6. Відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом
  7. Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом:
  8. Нові правила здійснення фінансового моніторингу з 28 квітня 2020 року

    8.1. Система фінансового моніторингу

    8.2. Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу

    8.3. Замороження активів та зупинення фінансових операцій

    8.4. Відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу

  9. Нові критерії здійснення фінансового моніторингу у 2020 году

    9.1. Належна перевірка клієнта

    9.2. Критерії ризику відмивання коштів

    9.3. Індикатори підозрілості фінансових операцій

Відео путівник
Фінансовий моніторинг простими словами

Фінансовий моніторинг простими словами

Суб'єкти фінансового моніторингу

Система фінансового моніторингу складається з двох рівнів: первинного і державного. До суб'єктів первинного фінансового моніторингу віднесено:

  1. банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;
  2. платіжні організації, учасники або члени платіжних систем;
  3. товарні та інші біржі, які проводять фінансові операції з товарами;
  4. професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів);
  5. оператори поштового зв'язку, інші установи, які проводять фінансові операції з переказу коштів;
  6. філії або представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України;
  7. спеціально визначені суб'єкти первинного фінансового моніторингу:
    • а) суб'єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;
    • б) суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
    • в) суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронне (віртуальне) казино;
    • г) нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро і об'єднання, аудитори, аудиторські фірми, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, суб'єкти господарювання, які надають юридичні послуги (за винятком осіб, які надають послуги у рамках трудових правовідносин);
  8. інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

Суб'єктами державного фінансового моніторингу є Національний банк України, центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, Міністерство юстиції України, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики в сфері надання послуг поштового зв'язку, в сфері економічного розвитку,Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, спеціально уповноважений орган.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний самостійно проводити оцінку ризику своїх клієнтів з урахуванням критеріїв ризиків, визначених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та суб'єктами державного фінансового моніторингу, які здійснюють державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу, при здійсненні їх ідентифікації, а також в інших випадках, передбачених законодавством та внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу, та запобіжні заходи щодо клієнтів, щодо яких встановлено високий ризик.

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний встановити високий ризик, зокрема, щодо таких клієнтів:

  • клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, в якій не застосовуються або застосовуються в недостатньому ступені рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та інших міжнародних організацій, що здійснюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню ) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму;
  • іноземних фінансових установ (крім фінансових установ, зареєстрованих в державах - членах Європейського Союзу, державах - членах Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), з якими встановлюються кореспондентські відносини;
  • національних, іноземних державних діячів і діячів, що виконують політичні функції в міжнародних організаціях, або пов'язаних з ними осіб, факт належності до яких клієнта або особи, що діє від їхнього імені, встановлений суб'єктом первинного фінансового моніторингу;
  • клієнтів, які включені до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції.

Відносно клієнтів з високим ризиком суб'єкти первинного фінансового моніторингу зобов'язані застосовувати додаткові заходи.Наприклад, щодо публічних осіб: виявляти згідно з внутрішніми документами з питань моніторингу факт приналежності клієнта або особи, що діє від його імені, до зазначеної категорії клієнтів при здійсненні ідентифікації, верифікації та в процесі їх обслуговування, а також те, чи є вони кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) або керівниками юридичних осіб;встановлювати з дозволу керівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу ділові відносини з такими особами;до або під час встановлення ділових відносин вживати заходів для з'ясування джерел походження коштів таких осіб на підставі отриманих від них документів і / або інформації з інших джерел, якщо така інформація є публічною (відкритою), що підтверджують джерела походження їхніх активів, прав на такі активи і т.п.

Спеціальні суб'єкти первинного фінансового моніторингу

До спеціальних суб'єктів фінансового моніторингу відносяться адвокати, адвокатські бюро і об'єднання, нотаріуси, особи, які надають юридичні послуги, аудитори, аудиторські фірми, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, в разі, якщо вони задіяні у фінансовій операції для свого клієнта по:

  • купівлі-продажу нерухомості;
  • управління активами клієнта;
  • управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
  • залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності та управління ними;
  • утворення юридичних осіб, забезпечення їх діяльності (включаючи аудит) або управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб (корпоративних прав).

Крім того, виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб'єктами підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, при підготовці і / або здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомості.

Виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується також суб'єктами господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує 400 тис. грн., під час проведення фінансових операцій з предметами високої вартості (в зокрема з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, антикварними речами, предметами мистецтва тощо) або при організації торгівлі такими предметами, у тому числі аукціоній.

Виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб'єктами господарювання, які проводять лотереї та азартні ігри, у тому числі казино, електронним (віртуальним) казино, при здійсненні фінансових операцій, пов'язаних з прийняттям чи поверненням ставок або виплатою виграшів.

Нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро і об'єднання, особи, які надають юридичні послуги, аудитори, аудиторські фірми, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, можуть не повідомляти спеціально уповноваженому органу про свої підозри в разі, коли відповідна інформація стала їм відома за обставин, що є предметом їх професійної таємниці, або має привілей на збереження службової таємниці, а також у випадках, коли вони виконують свої обов'язки щодо захисту клієнта, представництвайого інтересів в судових органах та у справах досудового врегулювання спорів.

Фінансові операції, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу

Фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює або перевищує 400 тисяч гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять і надають можливість доступу до азартних ігор у казино, будь-якого роду інших азартних ігор, в тому числі електронного (віртуального) казино, - 55000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну 400 000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять лотереї або проводять і надають можливість доступу до азартних ігор - 55000 гривень), та має одну або більше таких ознак:

  1. переказ коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження грошових коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону; зарахування або переказ коштів в разі, якщо хоча б одна зі сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, віднесеній Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі, зареєстрованій в зазначеній державі;
  2. купівля-продаж за готівку чеків, дорожніх чеків, в тому числі інших платіжних інструментів або платіжних засобів або засобів платежу;
  3. зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна зі сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання або місцезнаходження в державі (на території), що не виконує або неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що здійснюють діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави) або однієї зі сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (території).Перелік таких держав (територій) визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямована на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму або фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, і підлягає оприлюдненню;
  4. фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів);
  5. здійснення розрахунку за фінансовою операцією у готівковій формі;
  6. зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи - підприємця чи списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи - підприємця, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок або списання коштів з поточного рахунка юридичної або фізичної особи - підприємця у разі, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття;
  7. переказ коштів за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), крім переказів коштів за договорами (контрактами), які передбачають фактичні поставки товарів на митну територію України;
  8. обмін банкнот на банкноти іншого номіналу;
  9. здійснення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, які не депоновані в депозитарних установах;
  10. здійснення операцій з векселями (крім фінансових казначейських векселів), ордерними цінними паперами;
  11. перерахування або отримання коштів неприбутковою організацією;
  12. здійснення фінансових операцій за правочинами, форма розрахунків за якими не визначена;
  13. отримання (сплата, переказ) страхового та перестрахового платежу (страхового або перестрахового внеску, страхової чи перестрахувальної премії), крім сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
  14. проведення страхової або перестрахувальної виплати або страхового та перестрахового відшкодування або виплати викупної суми, крім зарахування або списання коштів на / з рахунку (рахунків) державних позабюджетних фондів;
  15. виплата (передача) особі виграшу в лотерею, придбання фішок, жетонів, внесення особою іншим способом плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб'єктом господарювання, який проводить азартні ігри;
  16. надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в один і той же день два рази і більше за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує суму 400 тис.грн .;
  17. фінансові операції осіб, щодо яких встановлено високий ризик.

Фінансові операції, які підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу

Фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, засновані, зокрема, на:

  • умовах ризиків, визначених самостійно суб'єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; Про критерії ризиків, затверджених Наказом Міністерства фінансів - за посиланням .
  • встановлення за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та / або змісту діяльності клієнта;
  • типологічних дослідженнях в сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму або фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення, підготовлених і опублікованих спеціально уповноваженим органом.

Зупинення операцій

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право призупинити здійснення фінансової операції, яка містить перераховані вище ознаки, і / або фінансові операції по зарахуванню або списанню коштів, які відбуваються в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової операції , якщо її учасником або вигодоодержувачем є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види і умови застосування санкцій передбачають призупинення або заборону фінансових операцій).

У день зупинки суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та залишок коштів на рахунках клієнта. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дня з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової операції на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України.

Якщо в результаті перевірки ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого злочину, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов'язаний негайно скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій і повідомити про це суб'єкту первинного фінансового моніторингу.

Якщо ж мають місце мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення фінансових операцій, готує і подає відповідний узагальнений матеріал правоохоронним органам. Термін призупинення відповідних фінансових операцій триває спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищує 30 робочих днів.

Відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом

Юридичні особи, які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансували тероризм або поширення зброї масового знищення, можуть бути ліквідовані за рішенням суду.

У разі невиконання (неналежного виконання) суб'єктом первинного фінансового моніторингу вимог Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, до нього застосовуються штрафні санкції в розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в залежності від виду правопорушення.

У разі порушення посадовою особою суб'єкта первинного фінансового моніторингу вимог Закону суб'єкт державного фінансового моніторингу може відповідно до закону прийняти рішення про застосування до суб'єкта первинного фінансового моніторингу санкції у вигляді тимчасового відсторонення такої посадової особи з посади до усунення порушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом:

"Стаття 166-9. Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення

Порушення вимог щодо ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта), вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта; неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством; порушення вимог щодо зберігання офіційних документів, інших документів (у тому числі створені суб’єктом первинного фінансового моніторингу електронні документи), їх копії щодо ідентифікації осіб (клієнтів, представників клієнтів), а також осіб, яким суб’єктом первинного фінансового моніторингу було відмовлено у проведенні фінансових операцій, вивчення клієнта, уточнення інформації про клієнта, а також усіх документів, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи результати будь-якого аналізу під час здійснення заходів щодо верифікації клієнта/поглибленої перевірки клієнта), а також даних про фінансові операції; порушення порядку зупинення фінансових (фінансової) операцій (операції), -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб суб’єктів первинного фінансового моніторингу, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, членів ліквідаційної комісії, ліквідаторів або уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 300 до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації, пов’язаної з аналізом фінансових операцій, що стали об’єктом фінансового моніторингу, довідок та копій документів (у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом) на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності, які не є суб’єктами первинного фінансового моніторингу, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розголошення в будь-якому вигляді інформації, що відповідно до закону є об’єктом обміну між суб’єктом первинного фінансового моніторингу та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, або факту її подання (одержання) особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з її професійною або службовою діяльністю, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян"

Нові правила здійснення фінансового моніторингу з 28 квітня 2020 року

З 28.04.2020 року набуває чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» в новій редакції, яким суттєво змінюються система та порядок здійснення фінансового моніторингу в Україні.

Система фінансового моніторингу

Система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів.

Суб’єктами первинного фінансового моніторингу є:

  1. банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;
  2. платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем;
  3. товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами;
  4. професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів), крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку;
  5. оператори поштового зв’язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій;
  6. філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, що надають фінансові послуги на території України;
  7. спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин):
    • а) суб’єкти аудиторської діяльності;
    • б) бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;
    • в) суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;
    • г) адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
    • ґ) нотаріуси;
    • д) суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
    • е) особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;
    • є) суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб’єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
    • ж) суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
    • з) суб’єкти господарювання, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор;
  8. постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
  9. інші юридичні особи, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.

Нотаріуси, адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

Суб’єктами державного фінансового моніторингу є Національний банк України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, Міністерство юстиції України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство цифрової трасформації України та спеціально уповноважений орган.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов’язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб’єкта первинного фінансового моніторингу.

Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб’єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб’єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб’єктами первинного фінансового моніторингу.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб’єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

Критерії ризиків визначаються суб’єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених відповідно:

Національним банком України - для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України виконує функції державного регулювання і нагляду;

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

При визначенні критеріїв ризиків суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження у сфері запобігання та протидії, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, результати національної оцінки ризиків, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний встановити високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин), зокрема стосовно таких клієнтів:

  • клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава (юрисдикція), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.
  • клієнтів, включених до переліку осіб, клієнтів, які є представниками осіб, включених до переліку осіб, клієнтів, якими прямо або опосередковано володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб;

Перелік осіб формується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Підставою для внесення особи до зазначеного переліку є:

  1. рішення суду про включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій, які відповідають критеріям, визначеним резолюціями Ради Безпеки ООН, до зазначеного переліку;
  2. відомості, що формуються міжнародними організаціями або уповноваженими ними органами, про організації, юридичних та фізичних осіб, пов’язаних з терористичними організаціями або терористами, а також про осіб, стосовно яких застосовано міжнародні санкції.

Перелік осіб негайно доводиться до відома суб’єктів первинного фінансового моніторингу спеціально уповноваженим органом у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

  • іноземних фінансових установ (крім фінансових установ, зареєстрованих у державах - членах Європейського Союзу, державах - членах Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), крім держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України"), з якими встановлюються кореспондентські відносини;
  • іноземних публічних діячів, членів їх сімей та осіб, пов’язаних з такими політично значущими особами, а також клієнтів, кінцевими бенефеціарними власниками яких є зазначені особи;
  • клієнтів, стосовно яких (кінцевих бенефіціарних власників яких) застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України "Про санкції";
  • клієнтів, місцем проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:

  • неможливості виконувати визначені цим Законом обов’язки або мінімізувати виявлені ризики, пов’язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;
  • наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується:

  1. адвокатськими бюро, адвокатськими об’єднаннями та адвокатами, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, нотаріусами, суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги, якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:
    • купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;
    • купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;
    • управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;
    • відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;
    • залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;
    • створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями;
  2. суб’єктами господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб’єктами господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна, при наданні консультаційних послуг, підготовці та/або здійсненні правочинів щодо купівлі-продажу нерухомого майна;
  3. суб’єктами господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них, якщо сума фінансової операції дорівнює чи перевищує 40 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, під час проведення фінансових операцій з предметами високої вартості (зокрема, з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, антикварними речами, предметами мистецтва тощо) або під час організації торгівлі такими предметами, у тому числі аукціонної;
  4. суб’єктами господарювання, що надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор під час здійснення фінансових операцій із прийняття або повернення у сукупності або окремо плати (ставок) безпосередньо у гравців, виплати виграшу (призу).

Суб’єкт господарювання, що надає послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, зобов’язаний також виконувати обов’язки суб’єкта первинного фінансового моніторингу під час здійснення фінансових операцій із прийняття або повернення плати (ставок), виплати виграшу (призу), якщо такі фінансові операції здійснюються від його імені і за його дорученням (на підставі договору) третіми особами.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:

якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб’єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;

встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;

подання клієнтом чи його представником суб’єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

виявлення у порядку, встановленому відповідним суб’єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою;

якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

Фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу

Фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб’єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, - 30 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак:

  • зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);
  • фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім’ї та/або осіб, пов’язаних з політично значущими особами;
  • фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);
  • фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб’єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу.

Суб’єкт фінансового моніторингу зобов’язаний  повідомляти спеціально уповноважений орган про порогові фінансові операції протягом п’яти робочих днів з дня їх проведення (спроби проведення); а про підозрілі фінансові операції (діяльність) або спроби їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, - негайно після виникнення підозри або достатніх підстав для підозри, а також надавати обґрунтовані висновки, копії документів та іншу інформацію, на основі яких сформовано підозру, та додаткову інформацію на запити спеціально уповноваженого органу.

Замороження активів та зупинення фінансових операцій

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний негайно, без попереднього повідомлення клієнта (особи), заморозити активи, пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

У день прийняття рішення про замороження таких активів суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний одночасно із замороженням таких активів повідомити спеціально уповноваженому органу та Службі безпеки України в установленому законодавством порядку про заморожені активи.

У разі замороження активів прибуткові фінансові операції клієнтів, включених до переліку осіб, клієнтів, які є представниками осіб, включених до переліку осіб, клієнтів, якими прямо або опосередковано володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб, проводяться. При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу в день проведення, але не пізніше 11 години наступного робочого дня з дня здійснення прибуткової операції зобов’язаний повідомити про її здійснення та/або спробу здійснення видаткових фінансових операцій спеціально уповноваженому органу та Службі безпеки України та негайно, без попереднього повідомлення клієнта (особи), заморозити активи, отримані в результаті проведення такої прибуткової операції.

Після замороження активів суб’єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє клієнту (особі) у письмовій формі про таке замороження на його (її) письмовий запит.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний негайно розморозити активи:

  • не пізніше наступного робочого дня з дня виключення особи чи організації з переліку осіб;
  • не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від Служби безпеки України інформації про те, що особа чи організація, яка має таке саме або схоже ім’я (найменування), як і особа чи організація, включена до переліку осіб та активи якої стали об’єктом замороження, за результатами перевірки не є включеною до зазначеного переліку.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу не пізніше наступного робочого дня після розмороження активів інформує про це спеціально уповноважений орган та Службу безпеки України.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов’язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України.

У день зупинення фінансової операції суб’єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, відкритому суб’єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової операції, та у разі зарахування коштів на транзитний рахунок суб’єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на такому рахунку в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансових операцій на строк до семи робочих днів, про що зобов’язаний негайно повідомити суб’єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

У разі прийняття рішення спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки:

ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого кримінального правопорушення, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов’язаний негайно, але не пізніше наступного робочого дня, скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних фінансових операцій або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб’єкта первинного фінансового моніторингу;

є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних фінансових операцій (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб’єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних фінансових операцій. Строк зупинення відповідних фінансових операцій продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.

Відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу

Особи, винні у порушенні вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, в тому числі у незабезпеченні належної організації та/або проведення первинного фінансового моніторингу, а також у причетності до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення або у сприянні іншим особам у вчиненні таких дій, або які фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, несуть відповідальність згідно із законом.

Юридичні особи (крім банків), які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, можуть бути ліквідовані за рішенням суду.

Банки, які здійснювали фінансові операції з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансували тероризм чи розповсюдження зброї масового знищення, можуть бути ліквідовані за рішенням Національного банку України шляхом відкликання банківської ліцензії (за ініціативою Національного банку України).

У разі невиконання (неналежного виконання) суб’єктом первинного фінансового моніторингу (його уповноваженою (посадовою) особою) вимог законодавства у сфері запобігання та протидії до нього адекватно вчиненому порушенню протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення застосовуються такі заходи впливу:

  1. письмове застереження;
  2. анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта первинного фінансового моніторингу, у встановленому законодавством порядку;
  3. покладення на суб’єкта перинного фінансового моніторингу обов’язку відсторонення від роботи посадової особи такого суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
  4. штраф;
  5. укладення письмової угоди із суб’єктом первинного фінансового моніторингу, за якою суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо (далі - угода про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії).

До суб’єкта первинного фінансового моніторингу можуть бути застосовані штрафи у таких розмірах:

  1. за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, - до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  2. за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  3. за порушення вимог щодо здійснення переказів, - у розмірі до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  4. за порушення порядку замороження/розмороження активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, та зупинення фінансових операцій - у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  5. за порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів, у тому числі електронних, записів, даних, інформації у випадках, передбачених цим Законом, у тому числі у разі їх втрати або знищення, - у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  6. за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання спеціально уповноваженому органу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  7. за перешкоджання суб’єкту державного фінансового моніторингу у здійсненні ним нагляду у сфері запобігання та протидії, у тому числі за недопуск до проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, створення перешкод у її проведенні та/або неподання, подання не в повному обсязі, подання недостовірної інформації/документів, подання копій документів, у яких неможливо прочитати всі зазначені в них відомості, на запит суб’єкта державного фінансового моніторингу, необхідних для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  8. за невиконання умов угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства у сфері запобігання та протидії - у розмірі, що не перевищує суму грошового зобов’язання за такою угодою;
  9. за невиконання вимог про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, а також невжиття заходів з усунення виявлених за результатами перевірки недоліків щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу - у розмірі до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  10. за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації - у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  11. за порушення обмежень щодо обміну інформацією, визначених законодавством у сфері запобігання та протидії, - у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  12. за незабезпечення захисту працівників, які повідомили керівника та/або відповідального працівника суб’єкта первинного фінансового моніторингу чи суб’єкта державного фінансового моніторингу про порушення вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, - у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  13. за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб’єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, - у розмірі до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  14. за порушення інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії - у розмірі до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розрахунок суми штрафу у разі вчинення двох і більше видів порушень здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення.

У такому разі максимальна сума штрафу, яка може бути застосована до суб’єкта первинного фінансового моніторингу, не може перевищувати:

  1. для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які є фінансовими установами, - 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  2. для інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу - двократного обсягу вигоди, одержаної суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, - 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При визначенні заходу впливу та/або розміру штрафу суб’єкти державного фінансового моніторингу враховують обставини вчиненого порушення, у тому числі:

  1. характер і тривалість порушення;
  2. фінансовий стан суб’єкта первинного фінансового моніторингу;
  3. вигоду, одержану суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, якщо сума такої вигоди може бути визначена;
  4. збитки третіх осіб, спричинені внаслідок вчинення порушення, якщо сума таких збитків може бути визначена;
  5. повторне вчинення однорідного правопорушення, за яке до суб’єкта первинного фінансового моніторингу протягом останніх трьох років застосовувалися заходи впливу;
  6. ступінь відповідальності;
  7. співпрацю суб’єкта первинного фінансового моніторингу з державними органами, включеними до системи запобігання та протидії.

Нові критерії здійснення фінансового моніторингу у 2020 году

22 травня 2020 року набула чинності Постанова Правління Національного банку 19.05.2020  № 65 «Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу», якою затверджено Правила належної перевірки клієнтів, критерії віднесення операцій до ризикованих, відмови банку від встановлення ділових відносин, проведення операцій та їх зупинення.

Належна перевірка клієнта

Банк до встановлення ділових відносин (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) з клієнтом має встановити (зрозуміти) мету та характер майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції на підставі отриманої від такого потенційного клієнта необхідної інформації. З цією метою банк, керуючись ризик-орієнтованим підходом, зокрема з'ясовує:

  1. суть, масштаб та вид діяльності клієнта - юридичної особи, ФОП, трасту або іншого подібного правового утворення;
  2. розмір доходів / соціальний стан клієнта - фізичної особи;
  3. вид послуг/продуктів, за якими клієнт звертається до банку;
  4. орієнтовний обсяг фінансових операцій, які планує проводити клієнт у банку.

Банк у разі виявлення відповідних критеріїв ризику з метою підтвердження/спростування того, що потенційний клієнт є компанією-оболонкою, зобов'язаний отримати та проаналізувати додаткові документи та/або інформацію, що можуть уточнити/роз'яснити наявність/відсутність відповідних підстав для підозри банку, наприклад:

  1. про фінансову звітність, підтверджену незалежним зовнішнім аудитом, яка розкриває суть та зміст фінансових операцій, що здійснюються клієнтом, та дає змогу встановити відповідність прибутку (доходу)/обороту його господарській діяльності;
  2. що підтверджують фактичний рух товарів, надання послуг, виконання робіт під час здійснення господарської діяльності;
  3. що підтверджують ведення господарської діяльності основними контрагентами потенційного клієнта;
  4. що підтверджують сплату податку на прибуток (доходи);
  5. що підтверджують найм осіб на умовах трудового договору (договору про найм персоналу або договору про надання послуг аутсорсингу), до посадових обов'язків яких належить організація та забезпечення здійснення господарської діяльності, з урахуванням відповідності таких обов'язків виду діяльності потенційного клієнта, обсягам його фінансових операцій;
  6. що підтверджують наявність виробничих/офісних приміщень, інших активів, достатніх для ведення потенційним клієнтом відповідного виду господарської діяльності (правовстановлюючий документ або договір оренди приміщення/устаткування);
  7. що підтверджують наявність офісних приміщень у потенційного клієнта за адресою масової реєстрації.

Перелік вищезазначених документів/інформації не є вичерпним. Банк може самостійно визначити інші документи/інформацію, які на його розсуд є достатніми для підтвердження того, що потенційний клієнт не є компанією-оболонкою, за умови, що обсяг такої інформації є достатнім для проведення належного аналізу інформації щодо клієнта та прийняття відповідного обґрунтованого рішення.

Банк зобов'язаний забезпечувати актуалізацію даних про клієнта (отриманих та існуючих документів, даних та інформації про нього):

  1. не рідше одного разу на рік, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є високим;
  2. не рідше одного разу на три роки, якщо ризик ділових відносин з клієнтом є середнім;
  3. не рідше одного разу на п'ять років - в інших випадках за умови відсутності підозр.

Банк зобов'язаний забезпечувати актуалізацію даних про клієнта також у разі:

  1. виявлення фактів наявності суттєвих змін у діяльності клієнта (зокрема в разі зміни КБВ, керівника, місцезнаходження юридичної особи, трасту, іншого подібного правового утворення, ФОП);
  2. закінчення строку (припинення) дії, втрати чинності чи визнання недійсними поданих документів;
  3. втрати чинності / обміну ідентифікаційного документа клієнта (представника клієнта);
  4. встановлення факту належності клієнта до PEP (політично значущої особи та членів її сім’ї).

Критерії ризику відмивання коштів

Критеріями ризику, що зумовлені комерційною чи особистою діяльністю клієнта або його кінцевого бенефіціара зокрема, є таке:

  1. клієнт надає юридичні, консалтингові, бухгалтерські послуги або послуги із заснування суб'єктів господарювання та подальшого здійснення ними діяльності, відкриття рахунку в банку від свого імені для здійснення фінансових операцій від імені клієнта;
  2. період діяльності юридичної особи з дати державної реєстрації менший ніж півроку;
  3. попередня діяльність та професійний досвід клієнта суттєво відрізняються від того, що клієнт планує здійснювати, використовуючи послуги банку;
  4. клієнт провадить будь-який із таких видів діяльності:
  • азартні ігри, лотереї;
  • послуги інкасації;
  • діяльність, якій притаманний високий рівень обігу готівки;
  • торгівля нерухомістю, предметами розкоші, антикваріатом, творами мистецтва;
  • торгівля дорогоцінними металами та камінням;
  • виробництво та/або торгівля зброєю, боєприпасами, військовою технікою та військовими машинами (її частинами);
  • діяльність, пов'язана із виробництвом та/або торгівлею матеріалами ядерних реакторів;
  • діяльність професійних спортивних клубів (у тому числі міжнародні спортивні організації);
  • послуги з перестрахування (за винятком випадків, коли постачальник послуг ліцензований та є об'єктом нагляду з боку відповідного державного суб'єкта фінансового моніторингу або постачальнику послуг присвоєно інвестиційну категорію міжнародною рейтинговою агенцією);
  • посередницькі послуги з торгівлі іноземною валютою (наприклад, дилери Forex);
  • надання послуг, які важко документально підтвердити, що вони насправді були надані (наприклад, рекламні, маркетингові, консалтингові послуги, послуги з дослідження ринку, розроблення та обслуговування IT-рішень);
  • інвестиційні послуги та допоміжні інвестиційні послуги;
  • торгівля бінарними опціонами;
  • діяльність, пов'язана з віртуальними активами (є постачальником послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів);
  • діяльність неприбуткових організацій, у тому числі благодійна діяльність, діяльність релігійних організацій, політичних партій (крім ОСББ);
  • клієнт або його КБВ здійснюють діяльність, що характеризується високим ризиком корупції, зокрема:
    • виробництво та/або торгівля фармацевтичними продуктами або наркотичними речовинами (прекурсорами);
    • виробництво та/або торгівля зброєю, боєприпасами, військовою технікою та військовими машинами (її частинами);
    • видобуток руд та/або дорогоцінного каміння;
    • видобуток сирої нафти, природного газу та/або виробництво нафтопродуктів;
    • види діяльності, які передбачають отримання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони;
    • державні закупівлі.

    Критеріями ризику, що зумовлені особливостями, пов'язаними із правовою формою заснування, структурою власності та поведінкою клієнта, зокрема, є таке:

    1. суб'єкт господарювання є новим клієнтом банку, з дати встановлення ділових відносин з яким не пройшло три місяці;
    2. клієнт випускає або має право випускати акції на пред'явника (пайові цінні папери);
    3. юридична особа, структура власності або контролю якої чи членства в якій є незвично складними;
    4. в управлінській структурі або структурі власності клієнта є елемент номінального управління/власності;
    5. у структурі власності клієнта наявні довірчі (трастові) відносини;
    6. фінансові операції клієнта є складними, незвично великими для його діяльності або не відповідають фінансовому стану;
    7. є підстави вважати, що клієнт структурує фінансові операції або здійснює їх таким чином, щоб уникнути певних порогових значень/вимог, визначеним законодавством;
    8. клієнт невиправдано затягує строки надання інформації для здійснення перевірки банком, намагається якомога більше приховати від банка деталі щодо своєї ділової діяльності;
    9. наявна інформація про клієнта дає підстави підозрювати, що клієнт може бути компанією-оболонкою.

    Критеріями ризику, що притаманні відповідній послузі (продукту) банку, зокрема, є таке:

    1. клієнт використовує послуги приватного банкінгу (надання індивідуальних послуг заможним клієнтам - фізичним особам), що характеризується такими елементами:
    • плановий або фактичний річний кредитовий оборот перевищує 10 мільйонів гривень;
    • послуги передбачають комплексне управління активами, уключаючи консультації з питань фінансового планування, інвестування, податкових питань та правонаступництва;
    • надаються спеціальні умови кредитування та розробляються особливі умови обслуговування таких клієнтів та їх фінансових операцій, а також існує посилена політика конфіденційності інформації про таких клієнтів та їх фінансові операції;
  • клієнт отримує позики, що забезпечуються фінансовими інструментами або іншими гарантіями банку, за винятком випадків здійснення операцій репо;
  • клієнт використовує послуги з управління активами (фідуціарні послуги);
  • клієнт використовує продукти (послуги), які мають хоча б одну з таких ознак:
    • продукт (послуга) сприяє анонімності клієнта (наприклад, електронні гроші, наперед оплачені картки);
    • продукт (послуга) є складним(ою) з огляду на можливість відстеження операції [зокрема перекази, що здійснюються із залученням великої кількості посередників, "швидкі" електронні послуги (міжнародні операції, що виконуються електронними грошима)];
    • проведення фінансових операцій на незвично великі суми (або загальний оборот), що є невластивим для відомої банку діяльності клієнта;
    • інструкції щодо проведення фінансової операції надаються третьою стороною, яка не є стороною ділових відносин (наприклад, непрямі кореспондентські відносини);
    • велика частка готівкових операцій, що є невластивим для відповідного виду діяльності клієнта;
    • можливість здійснювати складні масштабні операції з великою кількістю залучених учасників (зокрема окремі види банківської гарантії або документарного акредитива).

    Індикатори підозрілості фінансових операцій

    1. Клієнт (представник клієнта) не може зрозуміло пояснити, у чому полягає його ділова діяльність (характер діяльності).
    2. Клієнт (представник клієнта) не бажає або відмовляється надавати інформацію, потрібну для вжиття заходів належної перевірки, надає її в недостатній мірі або надає сумнівну інформацію, яку важко перевірити.
    3. Існують підстави підозрювати, що надані інформація/документи для НПК містять неправдиві або підроблені відомості (зокрема очевидними є значні невідповідності, допущені суттєві помилки).
    4. Неможливо зв'язатися із клієнтом (представником клієнта) за допомогою наданих ним даних, зокрема за адресою місцезнаходження, проживання або за зазначеним номером телефону та електронною поштою (особливо в короткі терміни після надання такої контактної інформації).
    5. Клієнт має велику кількість рахунків або платіжних карток, потреба у яких не є зрозумілою або не відповідає його бізнес-потребам.
    6. Клієнт (представник клієнта) нервує без видимих причин або проявляє нетипову поведінку.
    7. Клієнт демонструє незвичну зацікавленість вимогами законодавства у сфері відмивання коштів та внутрішньої системи фінансового моніторингу банку (зокрема, внутрішніх документів банку з питань відмивання коштів).
    8. Клієнт (представник клієнта) скасовує проведення запланованої фінансової операції після того, як банк запитав у нього відповідні підтвердні документи та/або роз'яснення.
    9. Клієнт (представник клієнта) наполягає на терміновості проведення фінансової операції, демонструючи нервову поведінку, без наявності очевидних на те причин (підстав).
    10. Клієнт (представник клієнта) пропонує гроші, подарунки або інший вид подяки працівникові банку за проведення фінансової операції у незвичний або підозрілий спосіб.
    11. Інформація, надана клієнтом (представником клієнта), суперечить тій, що міститься в публічних джерелах.
    12. Фінансові операції за рахунком фізичної особи не відповідають ризик-профілю клієнта (зокрема віку, професії, доходам).
    13. Клієнт демонструє незнання інформації, що стосується фінансових операцій за його власним рахунком, та/або не може пояснити їх зміст.
    14. Клієнт незвично та надмірно виправдовує або пояснює фінансову операцію, підкреслюючи відсутність будь-яких зв'язків із незаконною діяльністю.
    15. Характер фінансової операції та/або обставини, за яких вона ініціюється, дають підстави вважати, що вона здійснюється від імені та/або на користь іншої сторони, особа якої не розкрита банку.
    16. За рахунком клієнта - суб'єкта господарювання не сплачено жодних або сплачено в незначному розмірі (у розмірі, що очевидно не відповідає обсягам проведених фінансових операцій) обов'язкових платежів, які притаманні звичайній господарській діяльності (наприклад, платежі за оренду приміщень, сплата комунальних послуг, податків до бюджету).
    17. Рахунками кількох клієнтів, між якими немає логічно пояснюваних взаємозв'язків, управляє один і той самий представник.
    18. Представник клієнта - фізичної особи не має чітких та зрозумілих стосунків із клієнтом (наприклад, особа не є родичем, членом сім'ї, адвокатом).
    19. Подаючи заявку на отримання платіжної картки поштою, клієнт зазначає адресу, яка невідома банку.
    20. Представники клієнта - суб'єкта господарювання максимально уникають контактів з працівниками банку (відвідування відділення банку), навіть коли за звичайних умов проведення фінансової(их) операції(й) це було б для них набагато зручніше.
    21. Є очевидні ознаки того, що інші особи контролюють проведення фінансової операції (клієнт читає все з нотаток або телефону чи інші особи стежать за клієнтом у приміщенні відділення або залишаючись ззовні).
    22. Мета чи мотивація відкриття рахунків нерезидентами в Україні є непереконливою або незрозумілою.
    23. Клієнт постійно наполягає на обслуговуванні в одного працівника банку, навіть якщо це звичайні операції, та/або припиняє здійснювати фінансові операції через банк на період відсутності конкретного працівника.

    З повним переліком індикаторів підозрілості операції можна ознайомитись в Додатку 20 до Положення.

    Читайте також:

    Усі статті розділу

    Пошук юридичних послуг в сфері захисту інтелектуальної власності

    Потрібна юридична допомога?