про твої права

Перевірки Держпраці: види, підстави, права і обов'язки інспекторів, оскарження результатів

21 серпня 2019 року Постановою Кабінету Міністрів №823 затверджено новий Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Визначено процедуру здійснення державного контролю та нагляду за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Короткий зміст і посилання по темі

  1. Проведення інспекцій за додержанням законодавства про працю

    1.1 Підстави проведення інспекційних відвідувань

    1.2 Організація проведення інспекцій

    1.3 Права інспекторів праці

    1.4 Права підприємця під час перевірок інспектором праці

    1.5 Складання акту, припису та прийняття рішення за результатами перевірки

    1.6 Притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю за результатами інспекції

    1.7 Оскарження результатів інспекції

    1.8 Рекомендації інспекторів праці

  2. Виїзні перевірки Держпраці
  3. Комплексні перевірки дотримання трудового законодавства: хто і що буде перевіряти?

    3.1 Повноваження Державної служби з питань праці

    3.2 Повноваження Державної фіскальної служби

    3.3 Повноваження органів Пенсійного фонду

    3.4 Національна поліція і її повноваження

    3.5 Відповідальність за порушення трудового законодавства

    3.6 Порядок накладення штрафів

    3.7 Адміністративна відповідальність

  4. Перевірки інспекцій з охорони праці: повноваження, терміни, результати

    4.1 Нормативна база

    4.2 Загальні вимоги

    4.3 Спеціальні вимоги

    4.4 Результати перевірок





Відео по темі

Loading...

Проведення інспекцій за додержанням законодавства про працю

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Крім того, заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням.

Підстави проведення інспекційних відвідувань

Інспекційні відвідування проводяться з таких підстав:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пунктах 1, 2, 4—7;

4) за рішенням суду;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДПС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб’єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;

- роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8) за дорученням Прем’єр-міністра України;

9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) за запитом народного депутата;

11) у разі невиконання вимог припису.

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Організація проведення інспекцій

Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку їх проведення.

Під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання об’єктом відвідування законодавства про працю.

Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об’єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

У разі потреби для участі в інспекційних відвідуваннях інспектором праці можуть залучатися (за згодою об’єкта відвідування або іншої уповноваженої ним посадової особи) представники профспілок, їх організацій та об’єднань профспілок, члени яких працюють на об’єкті відвідування, організацій роботодавців та їх об’єднань, державних органів.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред’явити об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об’єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об’єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.

Перебіг строку для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування починається з дня, наступного за днем надання об’єктом відвідування документів і пояснень, необхідних для їх проведення.

Права інспекторів праці

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об’єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання.

Інспекторам праці забороняється:

1) виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду індивідуальних або колективних трудових спорів;

2) підміняти працівників об’єкта відвідування під час проведення розрахунків або перерахунків розмірів належних працівникам коштів, готувати висновки про відповідність або невідповідність нормативних актів об’єкта відвідування вимогам нормативно-правових актів з метою їх подальшої передачі працівникам (у тому числі звільненим), іншим особам чи органам;

3) проводити інспекційні відвідування з метою отримання від об’єкта відвідування будь-яких документів або їх копій для подальшої передачі іншим особам;

4) розглядати та перевіряти питання, яке є предметом розгляду в суді або щодо якого набрало законної сили рішення суду, перевіряти своєчасність, правильність і повноту виконання рішень суду;

5) розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію чи інформацію про виробничі процеси, з якими вони могли ознайомитися під час виконання своїх посадових обов’язків, крім випадків, передбачених законом, у тому числі протягом трьох років після звільнення з посади;

6) розголошувати джерело будь-якої скарги, доведеної до їх відома, на недоліки або порушення і повідомляти об’єкту відвідування або його представнику про те, що відвідування було проведено у зв’язку з отриманням такої скарги;

7) вилучати в об’єктів відвідування оригінали їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютери та їх частини;

8) проводити інспекційне відвідування або невиїзне інспектування понад встановлені строки.

Права підприємця під час перевірок інспектором праці

Під час проведення інспекційного відвідування об’єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування;

3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

відсутності службового посвідчення;

якщо на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено рішення Мінсоцполітики про затвердження форми акта інспекційного відвідування;

4) вимагати припинення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у разі перевищення максимального строку здійснення такого заходу;

5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта або припису;

6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об’єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису об’єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою;

7) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов’язки;

8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об’єкта відвідування;

10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці;

11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань;

12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

У разі створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав інспектора), відсутності об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування,  складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об’єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Складання акту, припису та прийняття рішення за результатами перевірки

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю — припис щодо їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об’єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об’єкта відвідування.

Якщо об’єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об’єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Припис є обов’язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об’єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об’єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень — наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для його виконання. У разі встановлення строку більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи щодо усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та об’єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник припису залишається в об’єкта відвідування.

Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного в ньому строку виконання. Якщо об’єкт відвідування не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту виконання припису, проводиться інспекційне відвідування або невиїзне інспектування.

 У разі відмови об’єкта відвідування або уповноваженою ним особою від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об’єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Об’єкт відвідування зобов’язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження протягом семи робочих днів з дня, що настає за днем відправлення об’єкту відвідування, підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об’єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю за результатами інспекції

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об’єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об’єкта відвідування до відповідальності не вживаються.

Заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Оскарження результатів інспекції

Припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені відповідно у 10-денний та одноденний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до Голови або заступника Голови Держпраці.

Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання припису або вимоги інспектора праці. Скарга розглядається у 30-денний строк з дня, що настає за днем її надходження, якщо інше не встановлено законом. На час розгляду скарги проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

За результатами розгляду скарг приписи, вимоги інспектора праці можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.

Рекомендації інспекторів праці

За письмовою заявою роботодавця інспектори праці можуть проводити аналіз стану додержання законодавства про працю та надавати рекомендації щодо його застосування.

За результатами проведеного аналізу складається довідка про стан додержання законодавства про працю.

З метою запобігання порушенням законодавства про працю роботодавці можуть ініціювати проведення інспекторами праці регулярних інформаційно-роз’яснювальних кампаній щодо найбільш ефективних способів додержання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників.

Інспектор праці самостійно приймає рішення про необхідність відвідування роботодавця з метою інформування його та працівників про найбільш ефективні способи додержання законодавства про працю, моніторингу стану його додержання, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Виїзні перевірки Держпраці

Виїзні перевірки проводяться уповноваженими посадовими особами відповідно до індивідуального графіка, що затверджується керівником або заступником керівника Держпраці чи її територіального органу згідно з планом роботи Держпраці та її територіального органу на відповідний період.

Про проведення виїзної перевірки уповноважена посадова особа повідомляє об’єкту нагляду не пізніше ніж за п’ять робочих днів до її початку.

Строк проведення виїзної перевірки не може перевищувати п’яти робочих днів та за обґрунтованим поданням уповноваженої особи може бути продовжений керівником або заступником керівника Держпраці чи її територіального органу до 10 робочих днів.

До участі у виїзній перевірці в разі потреби можуть залучатися представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілок, їх організацій та об’єднань профспілок, організацій роботодавців та їх об’єднань (за згодою), а також інші уповноважені посадові особи Держпраці та її територіальних органів.

Перед початком проведення виїзної перевірки уповноважена посадова особа повинна пред’явити керівнику об’єкта нагляду або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Уповноваженій посадовій особі на час проведення виїзної перевірки надається робоче місце з правом користування телефонним зв’язком, розмножувальною технікою, іншими послугами технічного характеру, необхідними для реалізації повноважень під час виїзної перевірки, оформлення матеріалів виїзної перевірки, спілкування з посадовими особами об’єкта нагляду (у разі необхідності одержання пояснень).

З метою здійснення державного нагляду уповноважені посадові особи мають право:

1) безперешкодно отримувати від об’єктів нагляду документи, інформацію, показники статистичної та оперативної звітності та будь-які дані, що пов’язані із здійсненням контрольних повноважень;

2) ставити посадовим особам об’єкта нагляду запитання, отримувати від них необхідні пояснення, звіти, матеріали, іншу інформацію про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства про працю та вжиті заходи до їх усунення;

3) аналізувати матеріали та організаційно-розпорядчі документи, що складаються під час проведення та за результатами інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань; показники статистичної та оперативної звітності; дані порівняння фактично досягнутих результативних показників здійснення повноважень до показників виконання визначених Держпраці планів; даних інтерв’ювання, анкетування, опитування громадян і збирання інформації від юридичних осіб;

4) отримувати від державних органів, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета державного нагляду, одержувати інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених державними органами;

5) вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду;

6) робити висновки про стан дотримання об’єктом нагляду законодавства про працю під час здійснення контрольних повноважень;

7) за результатами державного нагляду ініціювати проведення об’єктами нагляду інформаційно-роз’яснювальних кампаній щодо найбільш ефективних способів дотримання норм законодавства про працю, захисту і поновлення трудових прав працівників.

У разі виявлення порушення та/або недоліків під час здійснення об’єктами нагляду контрольних повноважень уповноважені посадові особи мають право:

1) вносити керівнику об’єкта нагляду обов’язкову для виконання вимогу;

2) ініціювати притягнення посадових осіб об’єкта нагляду до відповідальності за порушення законодавства під час здійснення контрольних повноважень;

3) ініціювати скасовування чи зупинення дії рішень, прийнятих посадовими особами об’єкта нагляду під час здійснення контрольних повноважень, якщо вони суперечать законодавству про працю.

Посадові особи об’єкта нагляду мають право:

1) перевіряти в уповноваженої посадової особи наявність службового посвідчення;

2) не допускати уповноважену посадову особу до проведення виїзної перевірки у разі відсутності службового посвідчення;

3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до висновку та/або вимоги;

4) вимагати від уповноваженої посадової особи внесення запису про проведення виїзної перевірки до відповідного журналу перевірок (за його наявності).

Посадові особи об’єкта нагляду зобов’язані:

1) допускати уповноважених посадових осіб до проведення виїзної перевірки;

2) виконувати вимогу уповноваженої посадової особи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства про працю;

3) надавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного нагляду;

4) звітувати про виконання покладених на об’єкт нагляду контрольних повноважень за формою та у строки, визначені Держпраці, але не частіше ніж один раз на місяць;

5) повідомляти уповноваженій посадовій особі про виконання вимоги, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб об’єкта нагляду за порушення законодавства під час здійснення контрольних повноважень.

У разі створення об’єктом нагляду перешкод у діяльності уповноваженої посадової особи (відмова у допуску до проведення виїзної перевірки, ненадання інформації, необхідної для здійснення державного нагляду, перешкода в реалізації інших прав), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість складення висновку, який підписується керівником об’єкта відвідування або уповноваженою ним посадовою особою.

Копія акта надсилається органам або посадовій особі, яким підпорядкований об’єкт нагляду, для вжиття заходів з усунення перешкод у здійсненні державного нагляду.

За результатами здійснення державного нагляду складається висновок.

У разі виявлення порушень законодавства про працю та/або недоліків під час здійснення контрольних повноважень також складається вимога.

Висновок складається у двох примірниках, що підписуються уповноваженою посадовою особою, яка здійснювала державний нагляд, та керівником об’єкта нагляду або уповноваженою ним посадовою особою.

Один примірник висновку залишається в об’єкта нагляду.

Якщо керівник об’єкта нагляду або уповноважена ним посадова особа не погоджуються з викладеною у висновку інформацією, керівник об’єкта нагляду або уповноважена ним посадова особа підписують висновок із зауваженнями, які є його невід’ємною частиною.

Об’єкт нагляду може подати зауваження не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дати підписання висновку. Рішення про результати розгляду поданих зауважень надається уповноваженою посадовою особою не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дати їх надходження.

Вимога вноситься об’єкту нагляду не пізніше ніж протягом наступного дня після підписання висновку, а в разі наявності зауважень — наступного дня після їх розгляду.

У вимозі зазначається строк для усунення виявлених порушень та/або недоліків під час здійснення контрольних повноважень, причин і умов, які до них призвели, вчинення дій, спрямованих на ефективне здійснення контрольних повноважень. У разі встановлення строку виконання вимоги більше ніж три місяці в ній визначається графік та заплановані заходи щодо її виконання з відповідним інформуванням уповноваженої посадової особи згідно з визначеною у вимозі періодичністю.

Стан виконання вимоги перевіряється після закінчення зазначеного у ній строку виконання, якщо об’єкт нагляду не надав відповіді або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження фактів її виконання.

У разі відмови керівника об’єкта нагляду чи уповноваженої ним посадової особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення висновок та вимога складаються у трьох примірниках.

Два примірники висновку та вимоги надсилаються об’єкту нагляду рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику висновку та вимоги, що залишаються в уповноваженої посадової особи, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.

Об’єкт нагляду зобов’язаний повернути уповноваженій посадовій особі підписаний примірник висновку та вимоги не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника висновку та вимоги вони вважаються такими, що належним чином отримані, об’єкт нагляду з ними ознайомлений, а зауваження до їх змісту в об’єкта нагляду відсутні. Про зазначене об’єкту нагляду повідомляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих висновком, після розгляду зауважень об’єкта нагляду (у разі їх надходження) уповноважена посадова особа проводить аналіз зібраних матеріалів, за результатами якого вносить вимогу та/або вживає заходів до ініціювання притягнення до відповідальності посадової особи за порушення законодавства під час здійснення контрольних повноважень.

Вимога або висновок уповноваженої посадової особи можуть бути оскаржені в 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.

У разі незгоди з рішенням керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці таке рішення може бути оскаржене до керівника або заступника керівника Держпраці.

Подання в установлений строк скарги тимчасово припиняє виконання вимоги.

Скарга розглядається у 30-денний строк з дати її надходження, якщо інше не встановлено законом. За результатами розгляду скарг висновок та/або вимога можуть бути скасовані повністю або в окремій частині.

Комплексні перевірки дотримання трудового законодавства: хто і що буде перевіряти?

Розпорядженням Кабінету Міністрів від 05.09.2018 року №649-р затверджено комплексні заходи, спрямовані на детінізацію ринку праці в Україні. Розпорядженням передбачається проведення Державною службою України з питань праці, Державною фіскальною службою України, Пенсійним фондом України, Національною поліцією України, іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування спільних комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин з найманими працівниками. Які повноваження є у кожного з контролюючих органів, і яка відповідальність передбачена за порушення трудового законодавства? - розповість Prostopravo

Уряд доручив Державній службі з питань праці, Державній фіскальнійслужбі, Пенсійному фонду України, Національній поліції, іншим центральним органам виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування провести:

  • починаючи з 5 жовтня 2018 у встановленому порядку комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення;
  • до 5 жовтня 2018 інформаційно-роз'яснювальну кампанію про заплановані заходи і неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин.

Повноваження Державної служби з питань праці

Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики. Серед інших повноважень Держпраці: здійснення нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю, зайнятість населення.

Державний контроль за дотриманням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань і невиїзних інспекцій інспекторами праці:

  • Держпраці та її територіальних органів;
  • виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної і в повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Інспектори праці при наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення  мають право:

  1. при проведенні інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин самостійно і в будь-який час доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити в будь-які виробничі, службові, адміністративні приміщення об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
  2. знайомитися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзної інспекції, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства і отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або виписки;
  3. одноосібно або в присутності свідків допитувати керівнику та / або працівникам об'єкта відвідування з питань, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та / або письмові пояснення;
  4. при наявності ознак кримінального злочину і / або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
  5. на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
  6. фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- і відеотехніки;
  7. отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів і / або їх копій або виписок з документів, пояснень, доступу в приміщення, організації робочого місця,  що винесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.

Повноваження Державної фіскальної служби

Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та реалізує державну податкову політику, державну політику в сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику в сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового, митного законодавства, а також законодавства питань сплати єдиного внеску.

Органи Державної фіскальної служби, в межах своїх повноважень, перевіряють правильність і повноту нарахування та сплати податків і зборів (в тому числі, Єдиного соціального внеску). Безпосередньо накладати штрафи за порушення трудового законодавства органи ДФС не уповноважені, проте вони регулярно обмінюються інформацією з органами Держпраці.

Так, інспектори праці проводять інспекції на підставі інформації, отриманої від ДФС та її територіальних органів про:

  • невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників по відповідному виду економічної діяльності;
  • факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення контрольних повноважень;
  • факти здійснення господарської діяльності без державної реєстрації в порядку, встановленому законом;
  • роботодавців, що мають заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

Повноваження органів Пенсійного фонду

До основних завдань Пенсійного фонду віднесені реалізація державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Органи Пенсійного фонду не перевіряють безпосередньо дотримання трудового законодавства роботодавцями, однак обмінюються інформацією з органами Держпраці.

Інформація, яку надає Пенсійний фонд України Державній службі України з питань праці, включає дані про:

  • застрахованих осіб, які працюють за сумісництвом у 5-ти й більше страхувальників;
  • застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного страхувальника понад рік;
  • страхувальників, у яких кількість застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, більше ніж чисельність працівників у звітному місяці та / або їх кількість значно збільшено порівняно з попереднім звітним місяцем;
  • страхувальників, які в звітному місяці збільшили на 20 і більше відсотків кількість застрахованих осіб з ознакою "неповний робочий час";
  • страхувальників, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи крім тих, хто в звітності заповнив ознаку "неповний робочий час", і тих, які почали і закінчили трудові відносини в звітному місяці;
  • страхувальників, у яких в звітному місяці відображено початок трудових відносин з працівником, але які не подали повідомлення про прийом працівника на роботу;
  • страхувальників, які в звітному місяці надали відомості про застрахованих осіб, які перебували у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю більше встановленої законодавством і яким нарахування заробітної плати не здійснювалося;
  • страхувальників, у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб та загальної суми нарахованої заробітної плати не змінювалися;
  • страхувальників, у яких в звітному місяці відбулося зменшення штатної чисельності працівників на 10 і більше відсотків у порівнянні з попереднім звітним місяцем.

Інспектори Держпраці прийдуть на підприємство з інспекцією, отримавши від ПФУ інформацію про:

  • роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;
  • роботодавців, у яких відносно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;
  • роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;
  • працівниках, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами у одного роботодавця понад рік;
  • роботодавців, у яких відносно працівників немає нарахувань заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу законів про працю України та Закону України "Про відпустки")
  • роботодавців, у яких протягом року не проводилася індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;
  • роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;
  • роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Національна поліція і її повноваження

Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримки публічної безпеки та порядку.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг в сферах:

  1. забезпечення громадської безпеки та порядку;
  2. охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
  3. протидії злочинності;
  4. надання в межах, визначених законом, послуг допомоги особам, які в силу особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Повноваження поліцейських передбачені ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію» і додаткові повноваження на поліцію можуть бути покладені виключно законом.

Таким чином, поки не ясно, якою буде участь поліцейських в комплексних заходах з перевірки дотримання суб'єктами господарювання трудового законодавства.

Відповідальність за порушення трудового законодавства

На юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців органами Держпраці можуть бути накладені фінансові санкції за такі порушення:

  • Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - в розмірі 30 розмірів мінімальної заробітної плати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
  • Порушення встановлених термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш ніж за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - 3 мінімальні заробітні плати, встановлені законом на день виявлення порушення;
  • Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
  • Недотримання встановлених законом гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника , щодо якої скоєно порушення.
  • Недопуск до проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - 3 мінімальні заробітні плати.
  • Недопуск до проведення перевірки, якщо перевірка проводиться з питань виявлення таких порушень, як: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві; виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків, - 100 мінімальних заробітних плат.
  • Порушення інших вимог трудового законодавства - в розмірі мінімальної заробітної плати.

Крім того, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення» передбачені штрафи за такі порушення трудового законодавства:

  • У разі невиконання роботодавцем протягом року квоти для працевлаштування громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону «Про зайнятість населення», з нього стягується штраф за кожну необгрунтовану відмову в працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
  • У разі здійснення підприємством діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без отримання відповідної ліцензії або наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без отримання відповідного дозволу стягується штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
  • У разі неподання або порушення порядку подання суб'єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні, відповідно до цього Закону відомостей про працевлаштованих ним осіб стягується штраф у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
  • У разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про надання статусу біженця:
    • на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;
    • на інших умовах, ніж ті, які передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
  • У разі неподання або порушення роботодавцем встановленого порядку подання даних, передбачених абзацом третім пункту 4 частини третьої статті 50 Закону «Про зайнятість населення», стягується штраф в чотириразовому розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
  • У разі порушення суб'єктом господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, вимог частини другої статті 37 цього Закону стягується штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

Такі штрафи є фінансовими санкціями. Вони накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України і затвердженим Постановою КМУ від 17 липня 2013 р № 509.

Порядок накладення штрафів

Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь та відділів Держпраці і їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці і їх заступниками, керівниками виконавчих органів місцевих рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

  • рішення суду про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, і встановленні періоду такої роботи або роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановленого на підприємстві, в установі, організації;
  • акту про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та / або зайнятості населення, складеного посадовою особою Держпраці або його територіального органу, виконавчого органу місцевої ради міста обласного значення і сільській, селищній, міській раді об'єднаної територіальної громади;
  • акту документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлено порушення законодавства про працю.

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акту приймає рішення про розгляд справи про накладення штрафу. Справа розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про його розгляд. У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення його розгляду, термін розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом або телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, що залишається у уповноваженої посадової особи робиться відповідна відмітка, завірена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника підприємства або роботодавця, за яким воно порушено.Справа може бути розглянута без участі такого представника в разі, коли його поінформували про розгляд і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у уповноваженої посадової особи, що розглядав справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єкту господарювання або роботодавцю, щодо якого прийнято постанову, або видається його представнику, про що на ньому робиться відповідна відмітка, завірена підписом такого представника.

Штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Постанову про накладення штрафу може бути оскаржено в судовому порядку.

Не сплачені в добровільному порядку штрафи стягуються:

  • в судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, які передаються їм територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (по штрафах, передбачених частинами другою, п'ятою та шостою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення")
  • в судовому порядку територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (по штрафах, передбачених частинами третьою, четвертою та сьомою статті 53 Закону «Про зайнятість населення»);
  • органами державної виконавчої служби (по штрафах, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Адміністративна відповідальність

Крім того, Кодексом про адміністративні порушення передбачена адміністративна відповідальність посадових осіб суб'єкта господарювання, які порушили законодавство про працю.

Так, ст.41 КУпАП передбачена відповідальність за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці.

Порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів по їх трудовій діяльності на даному підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату і т.д.), визначених Законом України "Про звернення громадян ", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю -

  • тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, або ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, самотнього батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, -

  • тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства -

  • тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

  • тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, -

  • тягне за собою накладення штрафу на працівників від чотирьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві -

  • тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, та на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців і використовують найману працю, від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних рублів.

Порушення встановлених законом гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", -

  • тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 188-6 КпАП встановлює відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або створення перешкод для діяльності цього органу.

Так, невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, про усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевірки інспекцій з охорони праці: повноваження, терміни, результати

Одними з органів, уповноважених здійснювати перевірки суб'єктів господарювання в Україні, є державні органи нагляду за охороною праці.Причому, як виявилося, такі "візити" можуть виявитися вельми несподіваними для підприємців.Які повноваження інспекцій з праці, терміни проведення таких перевірок, а також яким чином оформляються результати перевірок дізнавався prostopravo.com.ua.

Нормативна база

Повноваження центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці описані в ЗУ «Про охорону праці» . У той же час, основним нормативним актом при проведенні останніми перевірок господарюючих суб'єктів є ЗУ «Про основні засади державного контролю (нагляду) в сфері господарської діяльності» (далі - Закон 877 ). Крім того, Україна ратифікувала ряд міжнародних Конвенцій в сфері охорони праці. Йдеться про Конвенцію № 81 про інспекцію праці в сфері промисловості і торгівлі і Конвенцію № 129 про інспекцію праці в сільському господарстві.Саме із застосуванням останніх, як правило, і пов'язано більшість питань під час проведення перевірок інспекціями праці.Але про все по порядку.

Загальні вимоги

Загальні вимоги до проведення перевірок інспекціями праці сформульовані в Законі 877. А саме:

  1. Перевірка здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його окремих підрозділів.
  2. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.
  3. Планові або позапланові заходи повинні здійснюватися в присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
  4. Перед початком перевірки посадова особа органу, що здійснює перевірку, має внести запис в Журнал (звичайно, якщо такий є).

Планові перевірки проводяться відповідно до річних та квартальних планів, їх періодичність залежить від ступеня ризику від провадження господарської діяльності (високий, середній, незначний).

Планові перевірки здійснюються за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про їх проведення не пізніше ніж за десять днів.

Таке повідомлення повинно містити:

  • дату початку та дату закінчення здійснення планової перевірки;
  • найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
  • найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати 15 робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.

Позапланові перевірки можуть проводитися виключно на таких підставах:

  • за заявою самого суб'єкта господарювання;
  • виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;
  • перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);
  • звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;
  • неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;
  • настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю підприємства.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду.

Підприємство має ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, імені та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

  • найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;
  • найменування суб'єкта господарювання та / або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється перевірка;
  • місцезнаходження суб'єкта господарювання та / або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється перевірка;
  • номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;
  • перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові;
  • дата початку та дата закінчення заходу;
  • тип заходу (плановий або позаплановий);
  • вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);
  • підстави для здійснення заходу;
  • предмет здійснення заходу;
  • інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до проведення перевірки за відсутності у них посвідчення, оформленого відповідно до вимог закону.

Спеціальні вимоги

Як відомо, міжнародні документи, ратифіковані Верховною Радою України, стають частиною національного законодавства і, більш того, мають вищу юридичну силу по відношенню до національних законів.Саме з цієї причини, інспекції праці при проведенні перевірок в сфері промисловості, торгівлі та сільського господарства керуються нормами Конвенцій 81 і 129, якими передбачено більш широкі повноваження перевіряючих органів в цій сфері, ніж в Законі 877.

Зокрема, згідно зі ст.12 Конвенції 81 і ст.16 Конвенції 129 інспекції праці мають право:

  1. безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-який час доби приходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;
  2. проходити у денний час в будь-які приміщення, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції;
  3. здійснювати будь-які перевірки, контроль і розслідування, які вони вважатимуть необхідними для того, щоб переконатися в тому, що правові норми дотримуються, і зокрема:
    1. наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавцям або персоналу підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм;
    2. вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їх відповідності законодавчим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них виписки;
    3. зобов'язувати вивішувати оголошення, згідно з правовими нормами;
    4. вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Крім того, в разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представника, тільки якщо вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.

Саме керуючись вимогами Конвенцій 81 і 129 інспектори з охорони праці приходять на підприємства, без попереднього повідомлення і проводять перевірки за відсутності керівника.

Результати перевірок

За результатами перевірки посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:

  • дату складання акту;
  • тип і вид заходу;
  • предмет державного нагляду (контролю);
  • найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
  • найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;
  • детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акту підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю) та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо підприємство не згодне з актом, воно підписує акт із зауваженнями. Один примірник акту вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Вже на підставі акту, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу, складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення виявлених порушень.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду.

За результатами перевірки, органи нагляду можуть:

  • забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;
  • притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;
  • надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці передбачена ст. 41 КУпАП. Так, порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, тягне за собою накладення штрафу на працівників від 4 до 10 нмдг (від 68 до 170 грн.), а на посадових осіб - від 20 до 40 нмдг. (від 340 до 680 грн.) За порушення встановленого порядку повідомлення про нещасний випадок на виробництві передбачено штраф у розмірі від 20 до 50 нмдг (від 340 до 850 грн.).

При цьому слід пам'ятати, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, ніж через 2 місяці після вчинення правопорушення , а при тривалому правопорушенні - не пізніше 2 місяців з дня його виявлення. тобто штрафувати за порушення, вчинені, скажімо, рік або півроку назад інспектори не мають права.

 

Горячие предложения

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

Bookeeper

295 грн. в месяц

Онлайн бухгалтерия

для ФОП и малого бизнеса

первые 30 дней бесплатно!





Корисні статті з даної тематики

Советы юристов для граждан и бизнеса на ваш e-mail!




© 2006—2019

ООО «Простобанк Консалтинг»

Код ЄДРПОУ: 35454764

Адрес: 02100, г. Киев, ул. Георгия Тороповского, 2, оф. 19

Телефон: +38 063 075 70 92

Email: info@prostobank.com