Платник податків не несе відповідальності за дотримання податкової дисципліни контрагентами – ВС 22.04.2021

Верховний Суд розглянув касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Судами попередніх інстанцій справу вирішено на користь платника податків. Правильність висновків адміністративних судів підтвердив і Верховний Суд. // 22.04.2021

Фабула справи

Головним управлінням ДФС у Рівненській області проведено планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено Акт . На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення, якими донараховано суму грошового зобов`язання за податком на додану вартість та за штрафними санкціями; а також податком на прибуток підприємств та штрафними (фінансовими) санкціями.

При цьому, висновки щодо заниження позивачем податку на прибуток та завищення від`ємного значення по податку на прибуток ґрунтуються на твердженнях про заниження задекларованих доходів в результаті того, що позивачем не підтверджено реальність господарських операцій з придбання у  контрагентів товарів, а також про недоцільність залучення фізичної особи - підприємця до господарської діяльності позивача.

Суди першої та апеляційної інстанцій при прийнятті рішення зазначили, що з аналізу наданих позивачем первинних документів вбачається, що вони відповідають домовленостям сторін, зафіксованим у договорах і за своїм змістом засвідчують факти передачі від постачальника до покупця - позивача у справі товарно-матеріальних цінностей, тобто свідчать про здійснення конкретних господарських операцій.

Висновки Верховного Суду

Відповідно до статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Згідно з пунктом 38.1. статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Верховний Суд у постановах від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17) визнав, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

Верховний Суд зауважує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт).

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Також суди попередніх інстанцій обґрунтовано звернули увагу на те, що посилання відповідача на кримінальні провадження стосовно фіктивності контрагентів позивача не підтверджені належними доказами, адже судам не надано відповідних вироків судів, якими б було встановлено фіктивність діяльності вказаних підприємств.

Також колегія суддів врахувала, що факт використання отриманих позивачем від контрагентів  ТМЦ у власній виробничій діяльності підтверджено наявними в матеріалах справи доказами та, крім того, визнається також і відповідачем, про що безпосередньо зазначено контролюючим органом в акті перевірки.

З огляду на наведене, Верховний Суд уважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що податкові повідомлення-рішення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим у частині другій статті 2 КАС України, а отже - підлягають скасуванню.


Вартість юридичної допомоги в захисті бізнесу від перевірок і штрафів
Послуга
Кількість пропозицій
Середня ціна, грн

5

кількість пропозицій

середня ціна, грн

1

кількість пропозицій

середня ціна, грн

Горячие предложения

Bookeeper

295 грн. у місяць

Онлайн бухгалтерія

для ФОП і малого бізнесу

перші 30 днів безкоштовно!

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

Хочете отримувати повідомлення на ваш email, коли ми опублікуємо нові статті?

також стежити за оновленнями сайту можна в Facebook Instagram Twitter Viber Telegram

Пошук юристів і держорганізацій по великих містах