Податкові перевірки є одними з найпоширеніших і найнеприємніших за своїми наслідками для підприємців.У той же час, при їх проведенні самі ж органи Державної фіскальної служби нерідко допускають порушення.Сьогодні prostopravo розповість про види перевірок податковими органами та порядок їх проведення.
Податковим Кодексом передбачено проведення таких видів податкових перевірок: камеральні, документальні (які в свою чергу діляться на планові і позапланові, виїзні та невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральна перевірка
Камеральна перевірка проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки може бути:
- своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);
- своєчасність реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних;
- своєчасність виправлення помилок у податкових накладних і своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Документальні перевірки
Документальною вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового і бухгалтерського обліку, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік публікується на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 ПКУ
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний.Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформляється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або спрямована рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених пп.78.1.1 - 78.1.19 п. 78.1 ст. 78 ПКУ .
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, якщо йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзної перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.При наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.
Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків вважається перевірка, яка проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику до контролюючого органу, в якому він знаходиться на податковому обліку.Заява подається за 10 днів до передбачуваного початку проведення електронної перевірки.
Фактична перевірка
Фактичною вважається перевірка, яка проводиться за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених пп.80.2.1 - 80.2.7 п.80.2 ст. 80 ПКУ .
Електронні податкові перевірки
Згідно з абзацом 6 п.75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), електронна податкова перевірка відноситься до категорії документальних невиїзних позапланових перевірок.Електронну перевірку ініціює сам платник податків, подаючи відповідну заяву в орган державної податкової служби (далі - ДПС), в якому він перебуває на податковому обліку.Заява повинна бути подана за десять календарних днів до очікуваної дати початку проведення електронної перевірки.
Право подати заяву про проведення електронної перевірки має тільки платник податків з незначним ступенем ризику.
Перелік ризиків та їх розподіл за ступенями, згідно п.77.2 статті 77 ПКУ встановлює центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику.Критерії розподілу ступенів ризику можна знайти в «Методичних рекомендаціях щодо складання плану-графіка проведення планових перевірок суб'єктів господарювання», затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 190 від 01.04.2011 року.
Порядок подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення контролюючим органом про проведення такої перевірки затверджений Наказом Міністерства фінансів від 20.11.2015 № 1040.
Електронна перевірка проводиться на підставі заяви платника податків про проведення електронної перевірки, яке подається за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку.
Платником податків в заяві, крім загальних облікових даних, в обов'язковому порядку зазначається інформація про:
1) податкові періоди господарської діяльності, що підлягають електронній перевірці;
2) систему оподаткування, яка застосовується платником податків;
3) перелік податків, які будуть перевірені під час проведення електронної перевірки (єдиний податок, податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, податок на доходи фізичних осіб, інші податки при наявності технічної можливості їх перевірки контролюючими органами)
4) ведення в електронному вигляді бухгалтерського обліку відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року № 893/4186 (зі змінами);
5) ведення в електронному вигляді первинних документів, що підтверджують правомірність ведення бухгалтерського обліку;
6) надання платником податків разом із Заявою до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, відповідно до Податкового Кодексу пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (якщо такі документи створюються платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації), в форматі, встановленому відповідно до пункту 85.2 статті 85 глави 8 розділу II Кодексу.
Заява подається керівником або уповноваженим представником платника податків до контролюючого органу, в якому він перебуває на обліку, не пізніше ніж за 10 днів до передбачуваного початку проведення електронної перевірки.
Заява та документи, можуть бути подані платником податків до контролюючого органу одним із таких способів:
- рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- безпосередньо до контролюючого органу;
- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Електронна перевірка може бути проведена за визначені платником податків податкові періоди, за які проводились документальні планові або позапланові перевірки (з відповідних питань, які платник податків має намір перевірити), і в разі подання до контролюючого органу відповідних декларацій (розрахунків).Такий податковий період не може становити менше одного базового податкового (звітного) періоду з відповідного податку (збору).
Контролюючий орган на підставі інформації, зазначеної платником податків в заяві та доданих до неї документів для проведення електронної перевірки, і податкової інформації, наявної в контролюючому органі, приймає рішення про проведення / непроведення такої перевірки.
Рішення про проведення / непроведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки приймається керівником контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня отримання такої заяви.
Рішення про непроведення перевірки може бути прийнято контролюючим органом, якщо встановлено такі обставини:
1) Заяву подано з порушенням встановленого порядку і форми, в тому числі не вказано (неправильно вказано) необхідні дані, не підписана або не скріплено печаткою платника податків (за наявності);
2) платник відноситься до середнього або високого ступеня ризику, визначеного відповідно до пункту 77.2 статті 77 глави 8 розділу II Податкового Кодексу;
3) облікові дані платника, отримані контролюючим органом в установленому законодавством порядку, не відповідають даним, зазначеним у Заяві;
4) період, який підлягає перевірці згідно з Заявою, не відповідає базовому податковому (звітному) періоду з відповідного податку (збору)
5) період, який підлягає перевірці згідно з Заявою, вже охоплений документальною плановою або позаплановою перевіркою (з відповідних питань, які платник податків має намір перевірити)
6) бухгалтерський облік (в електронному вигляді) ведеться з порушенням Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року № 893/4186 (зі змінами);
7) платник податків не подав разом із Заявою до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, відповідно до Кодексу пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, у форматі, встановленому відповідно до пункту 85.2 статті 85 глави 8 розділу II Кодексу;
8) інші аргументовані підстави, які технічно не дозволяють провести документальну перевірку електронним способом.
Рішення про непроведення перевірки в обов'язковому порядку повинно містити перелік встановлених контролюючим органом підстав, які не дають можливості провести електронну перевірку.
Рішення про проведення / непроведення електронної перевірки надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дати його прийняття.
Які порушення допускають податкові органи при проведенні перевірок?
Підприємці найчастіше оскаржують результат проведеної перевірки, а саме: податкове повідомлення-рішення про донарахування податків, зборів та штрафних санкцій.Але в багатьох випадках податковими органами допускаються порушення ще в процесі проведення перевірки або навіть до її фактичного початку - при винесенні наказу про призначення перевірки суб'єкта підприємництва.В такому випадку, при грамотному оскарженні, можна взагалі не допустити проведення перевірки.Про найпоширеніші порушення при проведенні податкових перевірок підприємців розповість Prostopravo
Порушення при проведенні камеральних перевірок
Камеральна перевірка проводиться без винесення податковими органами наказу про її проведення, в приміщенні податкового органу і без присутності самого платника податків.Однак при її проведенні податкові органи також допускають порушення.Найчастіше порушення пов'язані з предметом такої перевірки.Так, камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Вимагати для проведення камеральної перевірки додаткові документи (договори, акти, фінансові та банківські документи) податковий інспектор не має права.
Якщо у підприємця вимагають надати будь-які додаткові документи або дані для проведення камеральної перевірки, йому слід відмовити і зажадати направити офіційний письмовий запит. Швидше за все такого запиту не буде, тому що представники податкових органів прекрасно розуміють, що таким чином роблять порушення чинного законодавства. Якщо ж запит піде, підприємець має всі підстави звернутися зі скаргою на дії посадової особи податкового органу в вищестоящий податковий орган, суд або навіть із заявою в прокуратуру.
Порушення при проведенні планових документальних перевірок
Найчастіше податкові органи допускають порушення при проведенні документальних (як планових, так і позапланових) перевірок.
Перш за все, платник податків повинен знати, що податкові органи мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки тільки після пред'явлення:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, скріпленого печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта і при проведенні перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид, підстави для проведення перевірки, визначені Податковим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу і скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Якщо вищезгадані документи не були пред'явлені або відправлені платнику податків або оформлені з порушенням встановлених вимог, у підприємця є всі підстави для недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної перевірки. В такому випадку слід зробити на титульній стороні наказу про проведення перевірок позначку про недопуск співробітника податкового органу до її проведення, із зазначенням причин.
Також зверніть увагу, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
План-графік документальних планових перевірок на поточний рік публікується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік. Критерії віднесення платника податків до тієї чи іншої категорії за ступенем ризику встановлені Наказом Міністерства фінансів від 02.06.2015 № 524.
Якщо платник податків включається до Плану-графіка планових перевірок частіше, ніж це передбачено законодавством, у нього є всі підстави для оскарження Наказу про проведення такої перевірки.
Наказ податкового органу про проведення перевірки оскаржується в адміністративному суді. До позовної заяви слід додати клопотання про забезпечення позову з вимогою заборонити податковим органам проводити перевірку.
Крім того, забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб та зобов'язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Також слід пам'ятати, що право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або спрямована рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Порушення при проведенні позапланових документальних перевірок
Перш за все, слід пам'ятати, що позапланові документальні перевірки проводяться лише з підстав, передбачених пп.78.1.1. - 78.1.19 п.78 ст. 78 Податкового Кодексу.
Але навіть посилаючись в наказі про проведення позапланової документальної перевірки платника податків на підстави, передбачені Податковим Кодексом, податкові органи допускають порушення.
Так, відповідно до пп. 78.1.1 ПКУ позапланова документальна перевірка проводиться, якщо отримана податкова інформація, яка свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому вказуються ці порушення, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Таким чином, якщо платник податків протягом 15 робочих днів надав податковим органам письмову відповідь (відправляти її слід замовленим листом з повідомленням про вручення), то підстави для проведення позапланової документальної перевірки відсутні. Якщо ж перевірка все одно буде призначена, наказ про її проведення слід оскаржити в адміністративному суді.
Ще однією підставою, до якої часто звертаються податкові органи для призначення позапланової перевірки, є пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, згідно з яким позапланова документальна перевірка проводиться за рішенням суду (слідчого судді). Зверніть увагу, що ні постанова слідчого, ні прокурора не може служити підставою для проведення позапланової перевірки згідно пп.78.1.11 ПКУ. Також, адміністративні суди не мають права розглядати заяви податкових органів про призначення перевірок.
Крім того, контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу, в разі, якщо питання, які є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків .
Порушення при проведенні фактичних перевірок
Вимоги до документів, які повинен пред'явити перевіряючий перед проведенням документальної перевірки, в рівній мірі стосуються і фактичних перевірок.
Крім того, фактична перевірка може проводитися тільки на підставах, передбачених пп.80.2.1 - 80.2.7 п.80.2 ст. 80 ПКУ. Призначення фактичної перевірки з інших підстав є незаконним, такий наказ може і повинен бути оскаржений до адміністративного суду.
Оскарження результатів податкової перевірки
Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення в ході перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акту (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акту (довідки) або окремо.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків.
Акт (довідка) документальної виїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та / або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Відмова платника податків або його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акту перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення і / або додаткові документи до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту (довідки). Такі заперечення і / або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, наступних за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), і платнику податків надсилається відповідь. Платник податків (його уповноважена особа та / або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та / або додаткових документів, про що такий платник податку зазначає у запереченнях і / або листі про надання додаткових документів.
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акту перевірки та / або додаткових документів, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акту перевірки та / або додаткових документів - протягом трьох рабочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і / або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Рішення, прийняті контролюючим органом за результатами перевірок, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, він має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до вищого контролюючого органу в письмовій формі (при необхідності - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу , яке оскаржується.
Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених термінів.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного терміну.
Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Оскаржити рішення податкового органу в судовому порядку можна протягом 1095 днів. При цьому, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання чинності судовим рішенням.
Штрафи податкової
У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та / або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3. 5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу, - на платника податків може бути накладено штраф у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування порушення тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У разі порушення платником податків терміну сплати в бюджет узгодженого грошового зобов'язання, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов'язання.
Крім штрафів, Податковим Кодексом передбачена сплата пені.
Нарахування пені починається:
- при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного ПКУ (в тому числі за період адміністративного та / або судового оскарження);
- при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та / або судового оскарження);
- при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, в тому числі в разі внесення змін до податкової звітності в результаті самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 ПКУ, - після закінчення 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 ПКУ), що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та / або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.
Пеня розраховується за кожен календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожен такий день.
На суми грошового зобов'язання, визначеного п.3 (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня (з 271 календарного дня при здійсненні платником податку самостійної коригування в відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 податкового Кодексу), наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, з розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діє на кожен такий день.
Читайте також:
- Перевірки Держпраці: види, підстави, права і обов'язки інспекторів, оскарження результатів
- Перевірки Держпродспоживслужби по-новому: щорічні плани перевірок з урахуванням ризику, складання акту контролю, підвищені штрафи
- Перевірки малого бізнесу
- Перевірки і штрафи Пенсійного фонду
- Проведення перевірок співробітниками органів пожежної безпеки
- Продаж алкоголю та тютюнових виробів неповнолітнім, аспекти позапланових перевірок