За злочини посадових осіб каратимуть підприємства: парламент ухвалив законопроект про кримінальну відповідальність юридичних осіб - 29.05.2013

Не далі як 14 травня 2013 року у Верховній Раді зареєстрували законопроект № 2990 про внесення змін у деякі законодавчі акти України (про виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України щодо відповідальності юридичних осіб). А вже 23 травня законопроект ухвалив парламент, за проголосував не мало не багато 301 народний депутат. Якщо закон підпише Президент, то з 1 вересня 2014 року українському бізнесу слід чекати сюрпризів: за злочин, скоєний службовою особою, покарання нестиме все підприємство, аж до його ліквідації, а довести свою непричетність юрособі буде майже неможливо. Подробиці з'ясовував Prostopravo.com.ua // 29.05.2013

Приводом для ухвалення законопроекту про кримінальну відповідальність юридичних осіб нібито стали рекомендації Групи держав проти корупції (GRECO), Спеціального Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей (MONEYVAL), а також низка міжнародних договорів України щодо встановлення відповідальності юридичних осіб (Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією, Конвенція Ради Європи про запобігання тероризму, Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму щодо відповідальності юридичних осіб). Однак, як виявилося, жоден з цих документів не містить вимоги про застосування до юридичних осіб заходів саме кримінальної відповідальності. У цих міжнародно-правових документах йдеться, що ухвалення передбачених ними законодавчих заходів може здійснюватися державою-учасником «згідно з основоположними принципами своєї правової системи» і «з урахуванням її принципів права».

Таким чином, автори законопроекту № 2990 не тільки перестаралися зі встановленням кримінальної відповідальності для юридичних осіб, але й вирішили не звертати уваги на ці «основоположні принципи своєї правової системи» і «принципи права». Так, положення проекту суперечать принципу особистої відповідальності у кримінальному праві, закріпленому в ч. 1 ст. 2 КК України та ч. 2 ст. 61 Конституції України, а також презумпції невинності, закріпленої у ч. 2 ст. 2 КК та ч. 1 ст. 63 Конституції України. Всупереч цим принципам законопроект пропонує застосовувати до юридичної особи кримінальне покарання за скоєння певного діяння не нею, а іншою, фізичною особою, а наявність і доказ провини юридичної особи у вчиненні протиправної дії взагалі не потрібно.

Не кажучи вже про те, що українське законодавство і так передбачає низку адміністративно-фінансових санкцій за правопорушення, скоєні юридичною особою. Йдеться про податкове, митне, антимонопольне законодавство тощо. То невже цього не достатньо? На які покарання слід чекати українським підприємцям, а головне — ні в чому не винним найманим працівникам?

За що каратимуть

Законопроект пропонує притягувати до кримінальної відповідальності юридичних осіб за скоєння її уповноваженою особою:

  • від імені та в інтересах юридичної особи таких злочинів: легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 209 КК); використання коштів, отриманих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодійних речовин або отруйних чи сильнодійних лікарських засобів (ст. 306 КК); підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від форми власності (ст. 368-3 КК); підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4 КК); пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК); зловживання впливом (ст. 369-2 КК);
  • від імені юридичної особи: терористичного акту (ст. 258 КК); втягнення у скоєння теракту (ст. 258-1 КК); публічних закликів до вчинення теракту (ст. 258-2 КК); створення терористичної групи чи організації (ст. 258-3 КК); пособництво у скоєнні теракту (ст. 258-4 КК); фінансування тероризму (ст. 258 КК).

При цьому під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти посадових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи або договору мають право діяти від імені такої юридичної особи.

Злочини визнають скоєними в інтересах юридичної особи, якщо вони спрямовані на отримання нею неправомірної вигоди або створення умов для отримання такої вигоди, а також ухиляння від передбаченої законом відповідальності.

Кого каратимуть

Заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані судом до підприємств, установ чи організацій, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також міжнародних організацій.

Таким чином, на відміну від організацій приватної форми власності держпідприємства не нестимуть жодної відповідальності за злочини чиновника. Втім, небажання держави карати саму себе цілком зрозуміле.

Кого не покарають

У деяких випадках автори законопроекту поблажливо дозволяють звільнити юридичну особу від покарання. Це відбувається, якщо з дня скоєння її уповноваженою особою злочину і до дня набрання вироку сили минули такі строки:

  1. три роки — при скоєнні злочину невеликої тяжкості;
  2. п'ять років — при скоєнні злочину середньої тяжкості;
  3. десять років — при скоєнні тяжкого злочину;
  4. п'ятнадцять років — при скоєнні особливо тяжкого злочину.

Водночас перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру зупиняється, якщо її уповноважена особа, яка скоїла будь-який злочин, переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і її місце перебування невідоме. Тоді перебіг давності поновлюється з дня встановлення місця перебування цієї уповноваженої особи.

Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру також переривається, якщо до закінчення зазначених вище строків її уповноважена особа повторно скоїть злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення уповноваженою особою юридичної особи нового злочину, а строки давності обчислюють окремо за кожен злочин.

Таким чином, перебіг строків давності залежить від поведінки фізичної особи, яка безпосередньо скоїла злочин. Створюється враження, що законодавець заочно звинувачує юридичну особу в приховуванні злочинця.

Як будуть карати

До юридичних осіб суд може застосовувати такі види покарань, які законодавець наполегливо називає новим терміном «заходи кримінально-правового характеру», що, втім, не змінює їхньої суті:

  1. штраф;
  2. конфіскація майна;
  3. ліквідація.

При цьому штраф та ліквідація можна застосовувати лише як основні заходи кримінально-правового характеру, а конфіскація майна — лише як додатковий.

Розмір штрафу залежить від тяжкості скоєного уповноваженою особою злочину:

  • за злочин невеликої тяжкості — від 5 тисяч до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • за злочин середньої тяжкості — від 10 тисяч до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • за тяжкий злочин — від 20 тисяч до 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • за особливо тяжкий злочин — від 59 тисяч до 75 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням майнового стану юридичної особи суд може призначити штраф з розстроченням виплати певними частинами строком до трьох років.

Конфіскація майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна юридичної особи і застосовується судом у разі ліквідації юридичної особи.

Ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого із злочинів, пов'язаних з тероризмом (ст. 258 - 258-5 КК) і здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Її не застосовують до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

А про те, як мають відбуватися в такому разі розрахунки з кредиторами, в тому числі з бюджетом і фондами, не кажучи вже про виплату заробітної плати вивільненим працівникам, законопроект скромно замовчує.

Особливості кримінально-процесуального провадження

Головна особливість кримінального провадження щодо юридичних осіб полягає в... його відсутності. Насправді питання про притягнення юридичної особи до кримінальної відповідальності розглядають у рамках провадження у справі щодо уповноваженої особи, яка нібито скоїла злочин, від імені та в інтересах підприємства або організації. Таким чином, провина юридичної особи прямо залежить від провини її посадової особи. Сама юридична особа практично буде позбавлена можливості довести свою «непричетність», хіба тільки «головного фігуранта» у справі виправдають.

Представляти інтереси юридичної особи в цій справі може захисник, керівник, інша особа, уповноважена статутними документами, або працівник за дорученням. При цьому обсяг прав і обов'язків, наданих такому представнику, свідчить про те, що він має статус обвинуваченого або підсудного, ніж захисника в кримінальному процесі.

Але найбільш резонансною зміною в КПК є, мабуть, можливість застосування до юридичної особи такого запобіжного заходу, як арешт майна. Тоді навіть виправдувальний вирок не зможе врятувати юридичну особу від краху, враховуючи те, скільки часу в наших реаліях може тягнутися провадження щодо однієї кримінальної справи.

Вартість юридичної допомоги в захисті бізнесу від перевірок і штрафів
Послуга
Кількість пропозицій
Середня ціна, грн

10

кількість пропозицій

1 230,00

середня ціна, грн

6

кількість пропозицій

3 183,33

середня ціна, грн

1

кількість пропозицій

8 000,00

середня ціна, грн






Горячие предложения

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

Bookeeper

295 грн. в месяц

Онлайн бухгалтерия

для ФОП и малого бизнеса

первые 30 дней бесплатно!





Пошук юристів і держорганізацій по великих містах