Зміни в оподаткуванні та функціях податкової служби внаслідок проведення адміністративної реформи 04.09.2012

12 серпня 2012 року набула чинності більшість положень Закону України № 5083-VI Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової служби і у зв'язку з проведенням адміністративної реформи від 5 липня 2012 року. Prostopravo.com.ua вже писав про сплату і збори єдиного податку, запроваджених цим Законом, сьогодні поговоримо про податок на прибуток, ПДВ та інші нововведення в Законі № 5083-VI.

Зміни в оподаткуванні та функціях податкової служби внаслідок проведення адміністративної реформи

Нові функції податкової служби

Оскільки законодавець за підготовки Закону № 5083-VI мав на меті перерозподіл владних повноважень між органами державної влади, більшість його положень стосуються функцій і повноважень податкових органів.

Податковий кодекс доповнено ст. 19-1, що визначає основні функції органів податкової служби, яких, до речі, назбиралося аж на 38 пунктів. Нововведенням є те, що деякі функції податкової служби передані Міністерству фінансів. Наприклад, податкова позбавлена права підготовки і затвердження графіків проведення документальних планових перевірок, списків ризиків і їх розподілу за ступенем ризику. З набранням сили відповідних правових норм, Міністерство буде:

  • встановлювати порядок розстрочення та списання податкового боргу;
  • встановлювати порядок обліку та звітності, затверджувати форми податкових декларацій;
  • встановлювати вимоги до порядку оформлення та розгляду скарг платників податків;
  • визначати порядок реєстрації постійних представництв нерезидентів на території України і здійснювати низку інших функцій.

Відтепер Єдиний реєстр податкових накладних буде вести також Міністерство фінансів. Воно ж буде затверджувати форму і порядок ведення Книги обліку доходів і витрат для підприємців.

Крім того, Податковий кодекс доповнено двома новими розділами, які визначають правовий і соціальний статус посадових осіб органів державної податкової служби та правовий статус податкової міліції. Зокрема, саме на податкову міліцію покладено функції контролю за дотриманням податкового законодавства, оперативно-розшукова, кримінально-процесуальна і охоронна функції. Крім того, завданнями податкової міліції є запобігання і протидія корупції в органах державної податкової служби та гарантування безпеки працівників податкової служби від протиправних дій, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Адміністрування податків і зборів

Закон 5083 вносить зміни в ст. 55 Кодексу «Скасування рішень контрольних органів» щодо визначення контрольних органів вищого рівня. Такими органами тепер є:

  • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику — для органів державної податкової служби, які йому підпорядковуються;
  • органи державної податкової служби в АРК, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на два і більше регіонів) — для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються;
  • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері митної справи — для інших митних органів.

Тож відповідні зміни були внесені щодо порядку оскарження рішень контрольних органів. Тепер скарги на рішення державних податкових інспекцій подають в державні податкові служби в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на 2 і більше округів). Скарги на рішення державних податкових служб в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, округах (на 2 і більше округів) подають в центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесені і інші зміни, що стосуються контролю сплати податків і зборів. Так, продовжено термін надання до контрольного органу документів, визначених в акті перевірки як відсутні, з трьох до п'яти днів від дня отримання акта перевірки. Платникам податків заборонено самостійно відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі — цей пункт виключили з ПКУ.

Податок на прибуток

Закон № 5083 вносить істотні зміни щодо термінів сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Зокрема, тепер платники податку зобов'язані платити авансовий внесок з податку на прибуток підприємств у порядку та у строки, встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менш 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Ця норма не застосовується:

  • до осіб, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені). Вони платять податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя, дев'ять місяців) і не платять авансовий внесок;
  • до платників податків, дохід яких за останній річний звітний податковий період не перевищує 10 млн грн, і неприбуткових установ (організацій). Такі особи сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, що подається до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік, і не сплачують авансові внески.

«Якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або зазнав збитків, він має право подати податкову декларацію і фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податків авансові внески у другому-четвертому кварталах звітного (податкового) року не платить, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів і за рік», — пояснює Юлія Божко, суддя третейського суду, адвокат і партнер юридичної компанії «Закон Перемоги».

Водночас платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибуток або зазнав збитків, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків наступного року, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, повинен подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року і за звітний (податковий) рік для нарахування і сплати податкових зобов'язань.

«Разом із річною податковою декларацією платник податків подає розрахунок щомісячних авансових внесків, які повинні виплачуватися в наступні 12 місяців. Визначена у розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань», — стверджує пані Божко.

При цьому 12-місячний період для сплати авансових внесків визначається від місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний термін подання річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Такі зміни наберуть сили з 1 січня 2013 року. У січні-лютому 2013 р. авансовий внесок з податку на прибуток сплачується в розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за 9 місяців 2012 р., протягом 20 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податок на додану вартість

Зміни у сфері оподаткування податком на додану вартість відзначені запровадженням нового обов'язкового реквізиту в податковій накладній: «номер і дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України» (п. 201.1 ПКУ, в якому перераховані обов'язкові реквізити ПН, доповнено пп. «ї»).

Також запроваджені обмеження на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ. Так, великим платникам податків заборонено автоматичне отримання бюджетного відшкодування ПДВ за наявності збитків за підсумками останнього звітного (податкового) року.


FAQ щодо перевірок бізнесу

Бланки документів