Прийнято в першому читанні Закон про стимулювання інвестиційної діяльності 18.09.2019
11 вересня 2019 року Верховною Радою прийнято за основу Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні. Законопроєкт передбачає ряд змін до чинного законодавства, зокрема щодо: захисту прав міноритарних акціонерів, витребування доказів у господарських спорах, запровадження нового способу забезпечення виконання зобов’язань (передання об’єкта у довірчу власність кредитора), скасування сплати обов’язкового пайового внеску забудовниками та інші.
На думку автора законопроєкту, у багатьох аспектах Україна має недосконале правове регулювання, що має наслідком несприятливий бізнес-клімат та відсутність реальних стимулів до здійснення активної інвестиційної діяльності. Тому запропоновано внести ряд змін до чинного законодавства щодо стимулювання інвестиційної діяльності.
Зміни щодо захисту прав акціонерів:
1) запровадження відповідальності осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, укладеним на неринкових умовах, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами;
Правочин із заінтересованістю, вчинений на умовах, які за висновком залученої особи (незалежного аудитора, суб’єкта оціночної діяльності або іншої особи, яка має відповідну кваліфікацію), є для товариства гіршими за звичайні ринкові умови, може бути визнаний судом недійсним за позовом акціонера товариства. Збитки, завдані акціонерному товариству внаслідок вчинення такого правочину (у тому числі різниця між ціною правочину та ринковою ціною), відшкодовуються солідарно особою, заінтересованою у вчиненні товариством такого правочину, а також членами наглядової ради товариства, які проголосували за надання згоди на вчинення такого правочину (у випадку надання наглядовою радою згоди на вчинення правочину).
Крім того, відповідно до КУпАП, надання згоди на вчинення публічним акціонерним товариством правочину із заінтересованістю або здійснення впливу у будь-який спосіб на посадових осіб публічного акціонерного товариства щодо надання ними такої згоди, якщо такий правочин визнано судом недійсним на підставі того, що умови його вчинення є гіршими, ніж звичайні ринкові умови, потягне за собою накладення штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати будь-які посади в органах управління господарських товариств.
2) включення питання про вибір незалежного аудитора публічного акціонерного товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерів;
3) поширення правила про обов’язкову пропозицію викупу на акціонерів, які придбавають 50% акцій товариства;
4) розширення переліку правочинів, які вважаються правочинами із заінтересованістю.
Зміни у господарському процесі:
1) забезпечення можливості витребовування господарським судом групи однотипних доказів (без зазначення індивідуальних ознак кожного документа, що витребовується). У клопотанні про витребування судом групи однотипних документів як доказів додатково вказуються ознаки, що дозволяють ідентифікувати відповідну групу документів
2) впровадження стандарту доказування "більшої вірогідності" в господарських справах. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зміни у забезпеченні виконання договірних зобов’язань:
- зобов’язання може бути забезпечене шляхом передання кредиторові у довірчу власність майна - об’єкта забезпечення;
Право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов’язань є різновидом права власності на майно, за яким кредитор, який отримав майно у довірчу власність (довірчий власник), не має права самостійно відчужувати таке майно, крім як для звернення стягнення на нього в порядку, встановленому законом.
Об’єктом довірчої власності може бути майно, яке може бути відчужено і на яке може бути звернено стягнення. Якщо законом не встановлено інше, об’єктом довірчої власності не можуть бути цінні папери та корпоративні права.
- кредитор виступає власником майна (на відміну від застави) та може реалізувати об’єкт забезпечення від свого імені у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань;
У разі прострочення виконання боржником основного зобов’язання довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності за умови, що строк прострочення перевищує 20 календарних днів. У разі прострочення боржником виконання частини основного зобов’язання Довірчий власник має право звернути стягнення на об’єкт довірчої власності, якщо прострочення виконання боржником основного зобов’язання триває більше 30 календарних днів.
Після прийняття рішення про звернення стягнення на житлове приміщення, що є об’єктом довірчої власності, всі мешканці такого приміщення зобов’язані на письмову вимогу довірчого власника або особи, яка отримала право власності на приміщення від довірчого власника, звільнити житлове приміщення протягом десяти днів з дня отримання такої вимоги. Якщо мешканці не звільняють житлове приміщення у встановлений строк, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
- об’єкт забезпечення не входить до ліквідаційної маси боржника або кредитора, а тому порушення провадження у справі про банкрутство не зможе завадити зверненню стягнення на майно (на відміну від застави, де процедура банкрутства може заблокувати звернення стягнення на майно на кілька років);
- боржникам надаються певні гарантії, які зменшують ризики зловживання кредиторами (довірчими власниками) своїми правами;
Якщо не зважаючи на повне виконання боржником свого зобов’язання, довірчий власник ухиляється від укладення та нотаріального посвідчення акта приймання-передачі, боржник або інша особа, яка має право на отримання права власності на об’єкт довірчої власності, має право звернутися до суду з позовом про визнання свого права власності на об’єкт довірчої власності або до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису про витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника.
- статус кредитора як довірчого власника обмежує можливість боржника вивести об’єкт забезпечення з-під обтяження та уникнути виконання зобов’язання.
Зміни у сфері будівництва:
1) скасовується обов’язок сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту.
Наразі, українське законодавство передбачає обов'язковість сплати замовниками будівництва пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту (у розмірі 4 % від вартості житлового будівництва та 10 % від вартості нежитлової забудови).
На думку, суб’єкта законодавчої ініціативи, пайовий внесок – це своєрідний квазіподаток на будівництво, який, з формальної точки зору, сплачується забудовником, однак фактичним його платником є покупець нерухомості. Крім того, пайовий внесок не має чіткого цільового характеру (відповідні кошти не обов’язково йдуть на розвиток інфраструктури), а оплата вартості приєднання до інженерних мереж зазвичай сплачується замовниками будівництва окремо від пайового внеску.
За даними рейтингу Doing Business 2017 існування в Україні пайового внеску збільшує витрати на адміністративні процедури, пов'язані з будівництвом промислового об’єкта, в середньому до 15,2 %. Більше того, існують значні проблеми в адмініструванні пайової участі, пов’язані зі складністю розрахунку бази обчислення відповідного внеску та можливістю зловживань як під час таких розрахунків, так і під час можливого відстрочення (розстрочення) платежу.
Отже, механізм сплати пайового внеску є непрозорим, що має наслідком корупцію, зловживання та дискримінацію добросовісних замовників будівництва.
Обновлено: 18.09.2019
Автор: Простобанк Консалтинг