про твої права

Аналіз Конвенції між урядами України та Кіпру про уникнення подвійного оподаткування

Prostopravo розповідає про договір, угоду про уникнення подвійного оподаткування з Кіпром

Путівник за статтею

  1. Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування

    1.1 Доходи від нерухомого майна

    1.2 Прибуток від підприємницької діяльності

    1.3 Оподаткування дивідендів

    1.4 Оподаткування процентів

    1.5 Оподаткування роялті

    1.6 Доходи від відчуження майна

    1.7 Доходи від роботи за наймом

  2. Новий Протокол до Конвенції

    2.1 Дивіденди

    2.2 Відсотки

    2.3 Доходи від відчуження майна

Відео путівник
Міжнародний комерційний арбітраж

Міжнародний комерційний арбітраж

Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування

Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи підписана ще в 2012 році, ратифікована Україною в 2013-му.

Податками, на які поширюється дія Конвенції, є:

  1. a) в Україні:
  2. I) податок на прибуток підприємств;
  3. II) податок на доходи фізичних осіб;
  4. b) на Кіпрі:
  5. I) прибутковий податок;
  6. II) корпоративний податок на прибуток;

III) спеціальний внесок на оборону Республіки; 

  1. IV) податок на доходи від відчуження майна;

Конвенція застосовується також до будь-яких ідентичних або значним чином подібних податків, які стягуються однією з сторін після дати підписання угоди на додаток до існуючих податків або замість них.

Доходи від нерухомого майна

Доходи, одержувані резидентом Держави від нерухомого майна (в тому числі дохід від сільського або лісового господарства), що знаходиться в іншій державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Термін "нерухоме майно" повинен мати те значення, яке він має у законодавстві Договірної Держави, в якій знаходиться це майно. Цей термін в будь-якому випадку включає майно, що доповнює нерухоме майно, худобу і обладнання, використовувані в сільському і лісовому господарствах, права, до яких застосовуються положення законодавства про земельну власність, узуфрукт нерухомого майна і права на змінні або фіксовані платежі як компенсації за розробку або право на розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів. Морські, річкові і повітряні судна не розглядаються як нерухоме майно.

Ці положення застосовуються також до доходів, одержуваних від прямого використання, здавання в оренду або використання в будь-який іншій формі нерухомого майна, а також до доходів від нерухомого майна підприємства.

Прибуток від підприємницької діяльності

Прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки в цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність в іншій державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватись у другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.

Якщо підприємство Договірної Держави здійснює підприємницьку діяльність в іншій державі через розташоване в ній постійне представництво, то в кожній Договірній Державі до такого постійного представництва приписується прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим і самостійним підприємством, зайнятим такою ж або аналогічною діяльністю в таких же або аналогічних умовах, і діяло в повній незалежності від підприємства, постійним представництвом якого воно є.

При визначенні прибутку постійного представництва допускається віднімання витрат, понесених для цілей постійного представництва, в тому числі управлінських та загальних адміністративних витрат, як у Державі, де розташоване постійне представництво, так і в будь-якому іншому місці.

Оподаткування дивідендів

Дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

  1. a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичний власник володіє не менш ніж 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував в придбання акцій або інших прав компанії в еквіваленті не менше 100 000 євро;
  2. b) 15 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

Термін "дивіденди" означає дохід від акцій або інших прав, які не є борговими вимогами, що дають право на участь в прибутку, а також доход від інших корпоративних прав, який підлягає такому ж оподаткуванню, як доходи від акцій відповідно до законодавства Держави, резидентом якої є компанія, що розподіляє прибуток.

Ці положення не застосовуються, якщо особа - фактичний власник дивідендів, який є резидентом Держави, здійснює підприємницьку діяльність в іншій державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, через розташоване в ній постійне представництво, і холдинг, стосовно якого сплачуються дивіденди, дійсно відноситься до таких постійних представництв. В такому випадку застосовуються положення про оподаткування прибутку підприємства.

Якщо компанія, яка є резидентом Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договірної Держави, ця друга Держава може не стягувати будь-яких податків на дивіденди, що сплачуються компанією, за винятком, коли ці дивіденди сплачуються резиденту цієї другої Держави або якщо холдинг, стосовно якого сплачуються дивіденди , дійсно відноситься до постійного представництва, розташованих у цій другій державі, або стягувати з нерозподіленого прибутку податки на нерозподілений прибуток, навіть якщо дивіденди що  сплачуються або нерозподілений прибуток складається повністю або частково з прибутку або доходу, що утворюється в цій другій Договірній Державі.

Оподаткування процентів

Проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів.

Однак такі відсотки можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми відсотків. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

Термін "проценти" означає дохід від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і дохід від облігацій чи боргових зобов'язань, у тому числі премії та винагороди за цими цінними паперами, облігаціями та борговими зобов'язаннями.

Вважається, що проценти виникають у Державі, якщо платником є ​​сама Держава, адміністративно-територіальна одиниця, місцевий орган влади або резидент цієї Держави. Однак, якщо особа, що сплачує проценти, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має в Договірній Державі постійне представництво, у зв'язку з якими виникла заборгованість, по якій сплачуються проценти, і витрати по сплаті цих процентів несе постійне представництво, то вважається, що такі проценти виникають у Державі, в якій розташоване постійне представництво.

Оподаткування роялті

Роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Термін "роялті" означає платежі будь-якого виду, що одержуються як відшкодування за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки (в тому числі кінофільми і фільми або плівки, що використовуються для телебачення чи радіомовлення), комп'ютерні програми, будь-яким патентом, торговою маркою, дизайном або моделлю, планом, таємну формулу або процес, або за користування або за надання права на користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, або з інформацію (ноу-хау) щодо промислового, комерційного або наукового досвіду.

Однак такі роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник роялті є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми всіх платежів.

У разі сплати роялті щодо будь-яких авторських прав на наукові твори, будь-якого патенту, торгової марки, секретної формули, процесу або інформації щодо промислового, комерційного або наукового досвіду, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми роялті. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю.

Вважається, що роялті виникають у Державі, якщо платником є ​​сама Держава, адміністративно-територіальна одиниця, місцевий орган влади або резидент цієї Держави. Однак, якщо особа, що сплачує роялті, незалежно від того, є вона резидентом Договірної Держави чи ні, має в Договірній Державі постійне представництво, у зв'язку з якими виникло зобов'язання сплатити роялті, і витрати по сплаті цих роялті несе постійне представництво, то вважається, що такі роялті виникають у Державі, в якій розташоване постійне представництво.

Доходи від відчуження майна

Доходи, одержувані резидентом Держави від відчуження нерухомого майна що знаходиться в іншій державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Доходи від відчуження рухомого майна, що формує частину майна постійного представництва, яке підприємство Договірної Держави має в другій Договірній Державі, включаючи такі доходи від відчуження такого постійного представництва (окремо чи в сукупності з цілим підприємством), можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Доходи від відчуження морських або повітряних суден, що експлуатуються в міжнародних перевезеннях Держави, або рухомого майна, що стосується експлуатації таких морських або повітряних суден, оподатковуються тільки в цій Державі.

Доходи від відчуження будь-якого майна, іншого, ніж те, про яке йдеться в попередніх пунктах, оподатковуються тільки в тій Договірній Державі, резидентом якої є особа, що відчужує майно.

Доходи від роботи за наймом

Заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Держави у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в цій Державі, якщо тільки робота за наймом не здійснюється в іншій державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, то винагорода, одержана у зв'язку з цим, може оподатковуватись у цій другій Державі.

Винагорода, що отримується резидентом Держави у зв'язку з роботою за наймом, що здійснюється в іншій державі, оподатковується тільки в цій Державі, якщо:

  1. a) одержувач перебуває в іншій державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів у будь-якому календарному році; і
  2. b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом іншої держави; і
  3. c) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво, яке наймач має в другій Державі.

Винагорода, що отримується в зв'язку з роботою за наймом, що здійснюється на борту морського або повітряного судна, яке експлуатується в міжнародних перевезеннях, або на борту річкового судна, оподатковується тільки в тій Договірній Державі, резидентом якої є підприємство, що експлуатує морське, річкове або повітряне судно.

Новий Протокол до Конвенції

Ще в 2016 році між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр було підписано Протокол про внесення змін до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи. Однак донині (станом на 2019 рік) документ не ратифікований Верховною Радою України, а відтак не набув чинності.

Зупинимося на основних змінах, внесених до Конвенції.

Дивіденди

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу, дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник дивідендів є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

а) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія (яка не є товариством), яка володіє безпосередньо принаймні 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди і інвестувала в придбання акцій або інших прав компанії в еквіваленті не менше 100 000 євро ;

  1. b) 10 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

На сьогоднішній день, за умовами чинної Конвенції, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

  1. a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичний власник володіє не менш ніж 20 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди, або інвестував в придбання акцій або інших прав компанії в еквіваленті не менше 100 000 євро;
  2. b) 15 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

Відсотки

Відповідно до ст.2 Протоколу, відсотки можуть оподатковуватися в Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною згодою.

Згідно з чинною Конвенцією такий податок не може перевищувати 2% від загальної суми процентів.

Доходи від відчуження майна

Згідно ст.3 доходи, одержувані резидентом Держави від відчуження акцій, які отримують понад 50 відсотків їх вартості або більшої частини вартості прямо або посередньо від нерухомого майна, розташованого в іншій державі, можуть обкладатися податком в іншій державі. Цей пункт застосовується тільки для доходів, отриманих від нерухомого майна.

У той же час, цей пункт 4 не застосовується до доходів, отриманих від відчуження акцій:

І) які котируються на визнаній фондовій біржі;

ІІ) у разі реорганізації корпорації;

ІІІ) коли нерухоме майно, з якого акції отримали свою оцінку (вартість) є нерухомим майном, яке є об'єктом господарської діяльності;

  1. IV) відкритого акціонерного товариства; і
  2. V) подібні відсотки в фондах нерухомості.

Також цей пункт не застосовується до доходів, отриманих від відчуження акцій, коли особа, яка відчужує майно є:

  1. I) зареєстрованою на визнаній фондовій біржі;
  2. II) відкритим акціонерним товариством;

III) пенсійним фондом, фондом страхування або подібним суб'єктом господарювання.

Доходи від відчуження будь-якого іншого майна оподатковуються тільки в тій Договірній Державі, резидентом якої є особа, що відчужує майно, за умови, що ці доходи підлягають оподаткуванню в цій Державі.

Умовами діючої Конвенції не передбачена можливість оподаткування в другій Договірній Державі доходів від відчуження акцій, забезпечених нерухомим майном.

Читайте також:

Усі статті розділу

Пошук юридичних послуг в сфері захисту інтелектуальної власності

Потрібна юридична допомога?