У парламенті зареєстровано законопроект про додаткові гарантії захисту прав неповнолітніх у кримінальному процесі 24.02.2020

Проєкт Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо посилення гарантій захисту прав неповнолітніх у кримінальному провадженні)» №3061 від 12.02.2020 року подано на розгляд Верховної Ради. Метою проєкту Закону є посилення гарантій захисту прав неповнолітнього у кримінальному провадженні, приведення діючого кримінального процесуального законодавства у відповідність до міжнародних стандартів у сфері охорони прав дітей, в тому числі тих, які вступили у конфлікт із законом.

У парламенті зареєстровано законопроект про додаткові гарантії захисту прав неповнолітніх у кримінальному процесі

Як зазначено у пояснювальній записці до проєкту Закону, захист прав дітей є пріоритетним завданням держави. Конституцією України покладено на державу обов’язок забезпечувати реалізацію та захист прав дитини.  Особливої уваги, з боку держави, потребують діти, які вступили в конфлікт із законом.

Встановлення у Кримінально процесуальному кодексі України додаткових гарантій щодо неповнолітніх у кримінальному провадженні визначено насамперед особливостями їх фізичного, розумового і психічного розвитку. 

Міжнародними документами (Конвенція про права дитини, Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх «Пекінські правила») визначені засади щодо забезпечення ефективної діяльності відправлення правосуддя стосовно неповнолітніх на всіх етапах судочинства.

Однак КПК України не містить  спеціальних положень щодо прав неповнолітніх під час досудового провадження у випадку, коли такі особи не є підозрюваними, оскільки вони не досягли віку кримінальної відповідальності. Таке досудове провадження здійснюється з метою збору необхідної інформації та доказів для розгляду питання про застосування примусових заходів виховного характеру.

Відповідно, невизначеність правового статусу вказаної категорії осіб у кримінальному провадженні, ускладнює належну охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також застосування до таких осіб належної правової процедури.

Відповідно до запропонованих змін, кримінальне провадження, у яких обвинувачений (один з обвинувачених) є неповнолітнім, а також кримінальне провадження  щодо застосування примусових заходів виховного характеру, розглядатимуться у закритому судовому засіданні, крім випадків існування обставин, що свідчать про необхідність відкритого судового розгляду.

Крім того, слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини у випадках:

  1. розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
  2. необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
  3. якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
  4. необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Кримінальне провадження щодо неповнолітньої особи, в тому числі, якщо кримінальне провадження здійснюється щодо декількох осіб, хоча б одна з яких є неповнолітньою, здійснюватиметься слідчим, який спеціально уповноважений керівником органу досудового розслідування на здійснення досудових розслідувань щодо неповнолітніх, прокурором, уповноваженим на захист прав та свобод неповнолітніх.

До внесення або погодження клопотання слідчого про застосування до неповнолітнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор особисто допитуватиме такого неповнолітнього відповідно до вимог Кримінального процесуального Кодексу.

Неповнолітнім у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру є особа, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Неповнолітній у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру має право:

  1. знати, з приводу вчинення якого суспільно небезпечного діяння щодо нього здійснюється провадження;
  2. бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, а також отримати їх роз’яснення;
  3. мати захисника та законного представника;
  4. не говорити нічого з приводу суспільно небезпечного діяння або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
  5. давати пояснення, показання з приводу суспільно-небезпечного діяння чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
  6. збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
  7. брати участь у проведенні процесуальних дій;
  8. під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
  9. застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);
  10. заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
  11. заявляти відводи;
  12. ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування;
  13. одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
  14. оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді;
  15. вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом;
  16. користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
  17. вимагати перевірки судом правомірності поміщення його до приймальника-розподільника.

Неповнолітній у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру зобов’язаний:

  1. прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це суд;
  2. виконувати обов’язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
  3. підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Неповнолітньому у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру вручається пам’ятка про його процесуальні права та обов’язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення.

До особи, яка досягла одинадцяти років, до досягнення віку, з якого настає кримінальна відповідальність, за наявності достатніх підстав вважати, що вона вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років, під час досудового розслідування, може застосовуватися передання її під нагляд батьків, опікунів чи піклувальників, а до неповнолітніх, які виховуються в дитячій установі, - передання їх під нагляд адміністрації цієї установи, замість поміщення у приймальник-розподільник.

Ухвалою суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться спеціальна навчально-виховна установа, неповнолітньому може бути змінений вид примусового заходу виховного характеру або він може бути достроково звільнений від призначеного примусового заходу.  Клопотання про зміну або дострокове звільнення від примусового заходу виховного характеру розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово .


FAQ з кримінального права

Бланки і довідники