У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про суд присяжних 13.01.2020

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення участі присяжних у здійсненні правосуддя №2710 поданий автором законодавчої ініціативи – Кабінетом Міністрів України. Зокрема, пропонується розглядати кримінальні справи колегіально судом та судом присяжних щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про суд присяжних

Нагадаємо, у чинному Кримінальному процесуальному кодексі України зазначено, що за клопотанням обвинуваченого у кримінальному провадженні в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, правосуддя може здійснюватися  судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Однак, на думку авторів законопроекту №2710, такий підхід суттєво обмежує участь народу у кримінальному провадженні, як за колом справ, де можуть брати участь представники народу, так і за закріпленою моделлю суду присяжних, яка по суті є судовим розглядом з народними засідателями, і не є власне судом присяжних.

Відповідно до запропонованих законопроектом №2710 змін, кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі, здійснюватиметься судом присяжних у складі одного судді та семи присяжних, а за клопотанням обвинуваченого — колегіально судом у складі трьох суддів.

Кожна із сторін кримінального провадження матиме право заявити відвід без надання мотивів двом присяжним. Прокурор матиме право заявити відвід без надання мотивів одному присяжному. Потерпілий матиме право заявити відвід без надання мотивів одному присяжному.

Присяжні обиратимуть зі свого складу голову більшістю голосів. Голова присяжних користується рівними з іншими присяжними правами у вирішенні всіх питань, що виникають під час судового розгляду й ухвалення вердикту. Голова присяжних веде наради присяжних, за дорученням присяжних звертається до головуючого з питаннями, з урахуванням результатів голосування проголошує вердикт в судовому засіданні.

Нарадою суду присяжних керує голова присяжних, який ставить на обговорення питання та проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Голова присяжних голосує останнім. Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування. Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

Присяжні повинні вирішити питання щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченого у вчиненні кожного злочину. На вимогу присяжних до нарадчої кімнати надаються докази, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні під час судового розгляду.

Перед виходом присяжних до нарадчої кімнати для ухвалення вердикту головуючий звертається до присяжних із напутнім словом, у якому нагадує суть обвинувачення, повідомляє зміст закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вчинення злочину, у якому обвинувачується особа, роз’яснює основні правила оцінки доказів, зміст презумпції невинуватості, положення про тлумачення сумнівів на користь обвинуваченого, роз’яснює зміст стандарту переконання “поза розумним сумнівом”.

Головуючий звертає увагу присяжних на те, що відмова обвинуваченого давати показання або його мовчання не може тлумачитися проти нього.

Головуючий роз’яснює присяжним, що їхні висновки мають ґрунтуватися лише на тих доказах, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а також нагадує свої настанови щодо недопустимості певних доказів і відомостей. Головуючий також роз’яснює присяжним порядок їхньої наради, підготовки відповідей на поставлені питання, голосування й ухвалення вердикту.

При проголошенні напутнього слова головуючому забороняється в будь-якій формі висловлювати свою позицію з питань, поставлених перед присяжними.

Присяжні, вислухавши напутнє слово головуючого, мають право поставити питання головуючому для отримання додаткових роз’яснень.

Після напутнього слова головуючого присяжні видаляються в нарадчу кімнату для ухвалення вердикту. Секретар судового засідання забезпечує, щоб жодна стороння особа не була присутня під час наради присяжних. Присяжні мають право робити перерви для відпочинку після закінчення робочого часу. Присяжні не мають право розголошувати думки, які були висловлені під час наради, і результати їх голосувань.

Вердиктом є проголошення головою присяжних рішення присяжних, на підставі опитувального листа щодо винуватості чи невинуватості обвинуваченого. На поставлене питання присяжні повинні надати чітку відповідь з обов’язковим пояснювальним словом або словосполученням, що розкриває сутність відповіді. Відповіді на питання вносяться головою присяжних в опитувальний лист, який підписується усіма присяжними.

Після складення і підписання опитувального листа присяжні повертаються в зал судового засідання і голова присяжних передає головуючому опитувальний лист із внесеними в нього відповідями.

Якщо присяжні ухвалили вердикт про невинуватість обвинуваченого, який тримається під вартою, за розпорядженням головуючого його негайно звільняють з-під варти. Після проголошення вердикту про невинуватість головуючий повідомляє присяжних про закінчення їхньої участі в судовому розгляді.

Наслідки вердикту обговорюються без участі присяжних. Головуючий надає сторонам кримінального провадження можливість виступити з питань щодо юридичних наслідків вердикту, включаючи питання про відшкодування шкоди, завданої злочином. Захисник або обвинувачений виступають останніми. Головуючий зупиняє сторону кримінального провадження, якщо вона торкається питань, не пов’язаних з юридичними наслідками вердикту.

Вердикт присяжних обов’язковий для головуючого і має наслідком ухвалення ним відповідного вироку.

Після проголошення вердикту присяжних головуючий:

  1. ухвалює виправдувальний вирок — якщо присяжні визнали обвинуваченого невинуватим у вчиненні злочину;
  2. ухвалює обвинувальний вирок із визначенням виду та міри покарання – якщо присяжні визнали обвинуваченого винуватим у вчиненні хоча б одного із злочинів.

Вирок суду присяжних може бути оскаржено в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, потерпілим, його представником, законним представником, прокурором виключно з підстав призначення покарання, звільнення від покарання та від його відбування, розв’язання цивільного позову та вирішення питання про судові витрати.

Якщо Закон буде прийнятий, він набере чинності через рік з дня його опублікування.


FAQ з кримінального права

Бланки і довідники