Законопроект про державну мову. Про мовних інспекторів і не тільки 09.02.2017

19 січня у Верховній Раді України був зареєстрований Проект Закону Про державну мову №5670. За якийсь місяць навколо законопроекту виникло безліч чуток і пересудів, тому prostopravo просто не міг далі залишатися осторонь і вирішив познайомити читачів з основними положеннями цього документа.

Законопроект про державну мову. Про мовних інспекторів і не тільки

Державну мову знатиме кожен

Законопроект визначає українську мову як єдину державну (офіційну) мову в Україні. Кожен громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. Особа, яка має намір набути громадянство України, зобов'язана підтвердити відповідний рівень володіння державною мовою. Рівень володіння державною мовою, необхідний для отримання громадянства України, визначає Національна комісія зі стандартів державної мови. Складання іспиту на рівень володіння державною мовою, необхідний для отримання громадянства України, здійснюється в Центрі української мови. Детальніше про ці органи піде мова нижче.

Закон також визначає коло осіб, зобов'язаних вільно володіти українською мовою. До них, зокрема, відносяться: представники органів державної влади, місцевого самоврядування, представники правопорядку, судді, адвокати, нотаріуси, дипломати, педагоги, медики і т.д. Перевірку рівня володіння мовою також буде здійснювати Центр української мови.

Згідно із законопроектом, державна мова є мовою навчання в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та вищих навчальних закладах. У дошкільних установах і школах допускається використання разом з державною мовою мов національних меншин, а у вузах - англійської та офіційних мов Євросоюзу. Наукові роботи та дисертації також можуть викладатися не тільки українською мовою, а й офіційними мовами Євросоюзу.

Українська в усіх сферах життєдіяльності

Культурно-масові заходи також повинні проводитися державною мовою або супроводжуватися субтитрами українською. Для телебачення і радіомовлення передбачено деякі винятки. Так, з метою задоволення потреб національних меншин, іноземної аудиторії або в освітніх цілях телерадіоорганізації можуть віщати іншими мовами. Але при цьому сумарна тривалість іноземних телерадіопрограм та передач не може перевищувати для загальнонаціональних мовників - 10% від часу добового мовлення, для регіональних і місцевих мовників - 20% від часу добового мовлення, а для суб'єктів державного іномовлення України-60% від часу добового мовлення.

Видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, здійснюється державною мовою. За бажанням засновника друкованого засобу масової інформації він може друкуватися також в двох або більше мовних версіях, одна з яких – державною мовою. При цьому обсяг, зміст, періодичність версій іншими мовами повинні відповідати обсягу, змісту, періодичності версії державною мовою, а тираж української мовної версії повинен становити не менше 50% сукупного тиражу всіх мовних версій друкованого засобу масової інформації. В окремих випадках видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, може здійснюватися офіційними мовами Європейського Союзу.

Книжкові видання в Україні видаються державною мовою. На розсуд авторів, видавців книжкове видання може друкуватися поряд з державною мовою іншими мовами. При цьому текст, розмір, зовнішній вигляд книжкового видання іншою мовою повинен відповідати текстом, обсягом, зовнішнім виглядом книжковому виданню державною мовою. Кількість таких мовних версій книжкового видання не обмежена, при цьому тираж книжкового видання державною мовою має перевищувати тираж цього книжкового видання, виданого будь-якою іншою мовою.

Автори законопроекту не залишили без уваги і сферу інформаційних технологій. Так, програмне забезпечення з призначеним для користувача інтерфейсом, в тому числі встановлене на товарах, які реалізуються в Україні, повинно мати повноцінний інтерфейс державною мовою.

Причому відсутність повноцінного користувальницького інтерфейсу державною мовою є істотним недоліком товару.

Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Підприємства, установи та організації усіх форм власності, які обслуговують споживачів, здійснюють обслуговування і надають інформацію про товари (послуги), в тому числі через інтернет-магазини і інтернет-каталоги, державною мовою. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Маркування, інструкції по використанню, інформація про товари і послуги, що реалізуються на території України, виконуються державною мовою. Якщо, крім інформації державною мовою, маркування, інструкції по використанню і інформація про товари і послуги містять текст іншими мовами, змістовне наповнення і обсяг маркування, інструкція по використанню, інформація про товари і послуги державною мовою не можуть бути менше наповнення будь-якою іншою мовою. Розмір шрифту тексту іншою мовою не може бути більше розміру шрифту державною мовою.

Інтернет-представництва (в тому числі, інтернет-сайти, сторінки в соціальних мережах і т.д.) органів державної влади, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також приватних підприємств, що реалізують товари і послуги в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (в тому числі, інтернет-сайтів, сторінок в соціальних мережах і т.д.), виконаних державною мовою, можуть також існувати версії іншими мовами. Версія українською мовою завантажується за замовчуванням і має не менше за обсягом і змістом інформації, ніж іншомовні версії.

Мовою внутрішніх документів громадських об'єднань, політичних партій та юридичних осіб приватного права, зареєстрованих в Україні, в тому числі статутних документів, рішень керівних органів, документів, що підтверджують господарську діяльність, є державна мова. Мовою листування громадських об'єднань, політичних партій та юридичних осіб приватного права, зареєстрованих в Україні, з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними і комунальними підприємствами, установами і організаціями, іншими суб'єктами господарювання державної та комунальної форм власності в Україні є державна мова.

Національна комісія зі стандартів державної мови

Розроблення та затвердження стандартів української мови як державної здійснює Національна комісія зі стандартів державної мови (далі - Комісія) . Завданням Комісії є збереження, розвиток і захист державної мови шляхом встановлення стандартів і методів перевірки рівня володіння державною мовою необхідного для отримання громадянства та заняття визначених законами України посад.

Комісія є державним колегіальним органом у складі дев'яти членів. На посаду члена Комісії може бути призначений (обраний) громадянин України, який на момент призначення (обрання) досяг 30 років, володіє державною мовою, має науковий ступінь не нижче доктора філософії в галузі філології за однією зі спеціальностей: українська мова, загальне мовознавство, перекладознавство і здатний за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов'язки.

Для підтримки стандартів української мови, перевірки і вдосконалення рівня володіння ним Національна комісія зі стандартів державної мови утворює Центр української мови.

До сфери компетенції Центру української мови відносяться:

  1. розробка вимог до рівнів володіння українською мовою;
  2. напрацювання посібників для освоєння відповідних рівнів володіння українською мовою;
  3. розробка методів перевірки рівня володіння українською мовою, в тому числі для осіб, що мають фізичні вади;
  4. розробка завдань для проведення іспиту на рівень володіння українською мовою;
  5. організація іспитів з метою перевірки рівня володіння українською мовою;
  6. видання сертифікатів про рівень володіння українською мовою;
  7. ведення реєстру сертифікатів про рівень володіння українською мовою;
  8. надання методичних рекомендацій та роз'яснень щодо вимог до рівнів володіння українською мовою.

Єдиним документом, що підтверджує рівень володіння українською мовою, є Державний Сертифікат встановленого зразка, який видає Центр української мови за результатами іспиту на рівень володіння українською мовою.

Уповноважений із захисту державної мови

З метою сприяння функціонуванню української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови.

Завданнями Уповноваженого із захисту державної мови є:

  1. захист української мови як елемента конституційного ладу;
  2. захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у всіх сферах суспільного життя на всій території України і усунення перешкод і обмежень у користуванні державною мовою.

Уповноваженого із захисту державної мови призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України.

Кандидатом на посаду Уповноваженого із захисту державної мови може бути рекомендовано громадянина України віком не менше 35 років на день подачі, який має диплом про вищу освіту, володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має досвід правозахисної діяльності або досвід діяльності в сфері захисту державної мови та здатний за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов'язки.

З метою забезпечення належного контролю за дотриманням стандартів державної мови, застосуванням української мови як державної при Уповноваженому щодо захисту державної мови діє відповідна компетентна служба в складі 27 мовних інспекторів. Мовних інспекторів вибирає на конкурсній основі і призначає на посаду Уповноважений із захисту державної мови. Кандидатом на посаду мовного інспектора може бути громадянин України віком не менше 30 років на день подачі документів, який отримав вищу освіту або науковий ступінь у галузі філології за однією зі спеціальностей: українська мова, загальне мовознавство, перекладознавство або науковий ступінь у галузі права.

Кожен може звернутися до Уповноваженого із захисту державної мови зі скаргою про порушення права на отримання державною мовою інформації та послуг у всіх сферах суспільного життя на всій території України, або щодо усунення перешкод і обмежень у користуванні державною мовою.

Мовний інспектор при здійсненні мовної інспекції зможе:

  1. одержувати на свою вимогу документи або їх копії та іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, від органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в Україні, державних або комунальних підприємств, установ та організацій, інших суб'єктів господарювання державної або комунальної форм власності;
  2. безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, бути присутнім на їх засіданнях;
  3. отримувати на свою вимогу документи або їх копії та іншу інформацію від громадських об'єднань, політичних партій, юридичних осіб приватного права.

Законопроектом пропонується також доповнити Кодекс про адміністративні правопорушення статтями 188-49 «порушення законодавства в сфері застосування державної мови», а також 188-50 «невиконання законних вимог мовного інспектора». Крім того, планується ввести кримінальну відповідальність за публічне приниження і нехтування української мови.

На даний момент законопроект передано на розгляд народним депутатам і в профільний комітет. Якщо ж він буде прийнятий, то вступить в силу через два місяці після оприлюднення.


FAQ з кримінального права

Бланки і довідники