про твої права

Призов до української армії: терміни призову і проходження військової служби, призовний вік, відстрочка і звільнення від служби, контрактна служба

Захист Вітчизни, її незалежності і територіальної цілісності є конституційним обов'язком українського громадянина. Для підготовки громадян до захисту своєї держави встановлюється військовий обов'язок, який серед іншого включає проходження строкової військової служби. Prostopravo розповість, кого призвуть на строкову військову службу, а хто може бути звільнений від її проходження або отримає відстрочку, як вручається повістка в армію.

Путівник за статтею

  1. Терміни проведення призову
  2. Хто буде призваний на військову службу?
  3. Терміни проходження військової служби
  4. Відстрочка від призову на строкову військову службу
  5. Відстрочка за сімейними обставинами
  6. Відстрочка за станом здоров'я
  7. Відстрочка для продовження навчання
  8. Відстрочка для продовження професійної діяльності
  9. Звільнення від призову на строкову військову службу
  10. Ухилення від призову
  11. Призов офіцерів запасу
  12. Українська армія: звання
  13. Вступив в силу Закон, що зрівнює в правах чоловіків і жінок під час проходження військової служби
  14. Повістка в армію: про виклик до військомату
  15. Призов - 2021
  16. Альтернативна (невійськова) служба
  17. Зміни у призові у 2023 році
  18. Кредити для військовослужбовців
Відео путівник
Призов до української армії: терміни, строки, відстрочка та звільнення

Призов до української армії: терміни, строки, відстрочка та звільнення

Терміни проведення призову

Терміни проведення призову на строкову військову службу встановлюються Указом Президента, який публікується в ЗМІ не пізніше, ніж за місяць до закінчення року перед призовом.Як правило, весняний призов проводиться з квітня по травень, осінній: з жовтня по грудень.

Хто буде призваний на військову службу?

На строкову військову службу призиваються придатні за станом здоров'я до військової служби громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, і які не досягли 27-річного віку, які не мають при цьому права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу.

Терміни проходження військової служби

Строки строкової військової служби в календарному обчисленні встановлюються:

  • для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, - до 18 місяців;
  • для осіб, які на момент призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти спеціаліст або магістр, - до 12 місяців.

Відстрочка від призову на строкову військову службу

Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Також відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального злочину або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, - до прийняття відповідного рішення.

У випадках, не передбачених Законом, відстрочка від призову на строкову військову службу може бути надана призовникам згідно з рішеннями призовної комісії Автономної Республіки Крим, обласних і Київської міської призовних комісій за поданням районних (міських) призовних комісій.

Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Відстрочка за сімейними обставинами

Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:

  1. непрацездатних батька і матір чи одинокого непрацездатного батька (одиноку непрацездатну матір) або непрацездатних осіб, під опікою чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб - громадян України, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;
  2. неповнолітніх рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер або непрацездатних рідних (повнорідних чи неповнорідних) братів і сестер незалежно від їх віку, якщо вони не мають інших працездатних осіб, крім призовника, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;
  3. самотнього батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;
  4. дитину у віці до трьох років або дитину старше трьох років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;
  5. двох і більше дітей;
  6. дитину-інваліда;
  7. дружину-інваліда;
  8. вагітну дружину.

Відстрочка від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами за власним бажанням може надаватися призовнику, який є особою з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У разі якщо призову на строкову військову службу підлягають кілька синів одночасно, відстрочка може надаватися одному з них за їх бажанням з урахуванням пропозиції батьків на час проходження строкової військової служби братами, до звільнення в запас одного з них.

Районна (міська) призовна комісія може прийняти рішення про надання призовнику відстрочки від призову на строкову військову службу за сімейними обставинами, незважаючи на небажання призовника нею скористатися, виходячи при цьому з того, що його призов може істотно погіршити матеріальне становище осіб, яких відповідно до законодавства він повинен утримувати.

Відстрочка за станом здоров'я

Відстрочка від призову на строкову військову службу за станом здоров'я на строк до одного року надається призовникам, які визнані під час медичного огляду тимчасово непридатними до військової служби.

Відстрочка для продовження навчання

Відстрочка від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання надається громадянам призовного віку, які навчаються:

  • в загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах з денною формою навчання.У разі досягнення такими призовниками 21-річного віку відстрочка втрачає силу;
  • у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, в тому числі під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти;
  • в середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;
  • в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.

Право на відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти також мають громадяни України, які в рамках міжнародних договорів України навчаються в навчальних закладах інших держав.

Громадяни призовного віку, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки, реалізують право на академічну мобільність, а також які відновлені в закладі вищої освіти, право на надану відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачають.

У разі переведення призовників, які навчаються у вищих навчальних закладах з денною формою навчання, для навчання в інший вищий навчальний заклад з вказаною формою навчання, право на відстрочку від призову на строкову військову службу не втрачається.

Відстрочка для продовження професійної діяльності

Відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку:

  • педагогічним працівникам з повною вищою освітою, основним місцем роботи яких є загальноосвітні навчальні заклади, за умови повного навантаження на займаній посаді - на весь період їх роботи за спеціальністю;
  • медичним працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді - на весь період їх роботи за спеціальністю у сільській місцевості;
  • священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, що діють за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку, - на час виконання обов'язків священнослужителя;
  • сільським, селищним, міським головам - на термін виконання ними цих повноважень;
  • особам, які мають вчений ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь, - на весь період їх роботи за цією спеціальністю;
  • резервістам - на весь період служби у військовому резерві;
  • поліцейським - на весь період їх служби.

Звільнення від призову на строкову військову службу

Від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України:

  • які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;
  • які до дня відправки на строкову військову службу досягли 27-річного віку;
  • які виконали обов'язки служби у військовому резерві протягом термінів першого та другого контрактів;
  • батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних.Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його використовувати;
  • які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
  • які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі із звільненням від відбування покарання;
  • яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.

Ухилення від призову

За ухилення від призову на строкову військову службу встановлена ​​кримінальна відповідальність статтею 335 Кримінального Кодексу України.Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу - карається обмеженням волі на строк до трьох років.

Ухилення від призову за мобілізацією - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років (ст.336 КК).

Ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період (крім відновного періоду) або в разі проведення цільової мобілізації - карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років (ст.336-1 КК).

Ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом, - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.Ухилення військовозобов'язаного від навчальних (або перевірочних) або спеціальних зборів - карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців (ст.337 КК).

Неявка громадян на виклик у військовий комісаріат тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст.211-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.Так, неявка громадян на виклик у військовий комісаріат без поважних причин для приписки до призовної дільниці - тягне за собою накладення штрафу до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Призов офіцерів запасу

Громадяни України віком до 43 років, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити, мають вищу освіту за освітнім ступенем не нижче бакалавра та яким присвоєно відповідне первинне військове звання офіцера запасу, відповідно до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" у разі потреби наказом Міністра оборони України можуть бути призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Строк військової служби для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, становить до 18 місяців.

Після видання наказу Міністра оборони України щодо призову на військову службу осіб офіцерського складу запасу громадяни України, яким надійшла повістка військового комісаріату, зобов’язані прибути в пункт і в термін, зазначені в повістці. Офіцери запасу після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в п’ятиденний строк стати на військовий облік у районному (міському) військовому комісаріаті. Керівники підприємств, установ, організацій усіх форм власності на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття громадян до військових комісаріатів.

Після вручення повістки військового комісаріату зміна місця військового обліку кандидатам до військової служби за призовом не допускається, за винятком підтверджених відповідними документами випадків, які передбачають:

  • переведення на роботу в іншу місцевість;
  • переїзд на нове місце проживання;
  • прийняття до навчального закладу і вибуття в іншу місцевість для продовження навчання;
  • направлення за розподілом на роботу в іншу місцевість після закінчення навчального закладу.

У разі неявки офіцера запасу без поважних причин за викликом військового комісаріату він несе відповідальність у порядку, встановленому законом.

Поважними причинами неприбуття офіцера запасу до районного (міського) військового комісаріату в установлений строк, які підтверджені відповідними документами, є:

  • перешкода стихійного характеру, хвороба офіцера запасу або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
  • смерть його близького родича або близького родича його дружини.

Початком проходження громадянами військової служби за призовом осіб офіцерського складу є день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.

Призов на військову службу осіб офіцерського складу здійснюється після обов'язкового медичного огляду. Порядок проведення медичного огляду визначається Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800. Призову на військову службу осіб офіцерського складу підлягають громадяни України, придатні до військової служби за станом здоров'я.

За рішенням атестаційної комісії обласного військового комісаріату відстрочка від призову на військову службу осіб офіцерського складу надається на підставах, визначених статтею 17 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Офіцери запасу, яким надано відстрочку від призову на військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

Офіцери запасу, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на військову службу осіб офіцерського складу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення, передбачених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", і не призвані з різних причин на військову службу у встановлені строки, можуть бути призвані на військову службу осіб офіцерського складу під час здійснення наступного призову.

Призову не підлягають офіцери запасу, які проходили військову службу та службу у військовому резерві, а також визначені статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” військовозобов’язані, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

  • заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
  • визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі жінки та чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
  • жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитина з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, що відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
  • жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років;
  • усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
  • зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
  • народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
  • інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.

Особи, зазначені в пунктах четвертому - восьмому у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

  • здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
  • наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
  • жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Від призову на військову службу осіб офіцерського складу в мирний час звільняються громадяни України:

  • які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;
  • які до дня початку військової служби досягли 43-річного віку;
  • які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом двох контрактів;
  • батько або мати, рідний брат або сестра яких загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних;
  • які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
  • які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання.

Особи офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, звільняються з військової служби за підставами, передбаченими частиною третьою статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Особи офіцерського складу призиваються із запасу наказами Міністра оборони України по особовому складу і направляються, як правило, у розпорядження посадових осіб, які мають право призначити їх на посади.

Міністр оборони України одночасно з призовом на військову службу осіб офіцерського складу може призначати їх на відповідні посади.

Районні (міські) військові комісаріати організовують:

  • відбір кандидатів;
  • медичний огляд кандидатів;
  • вивчення особистих якостей кандидатів.

Відбір кандидатів серед офіцерів запасу проводиться військовими комісаріатами згідно із завданням, визначеним Генеральним штабом Збройних Сил України. Офіцери запасу відбираються за прямими військово-обліковими спеціальностями або за військово-обліковими спеціальностями, за якими допускається призначення офіцера без додаткової підготовки та з додатковою підготовкою, за умови направлення на підготовку після призову згідно з Переліком військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу, а також за повною вищою освітою за спеціальністю, спорідненою з відповідною військово-обліковою спеціальністю згідно з Переліком військово-облікових спеціальностей, за якими може бути присвоєно первинне військове звання молодшого лейтенанта запасу, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 20 червня 2012 року № 412/ДСК, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 липня 2012 року за  № 1190/21502.

Результати медичного огляду та аркуш вивчення особистих якостей кандидата долучаються до особової справи офіцера запасу.

Районний (міський) військовий комісар робить висновок про відповідність громадянина вимогам, установленим для осіб, які призиваються на військову службу осіб офіцерського складу, який відображається в аркуші вивчення особистих якостей (підписується військовим комісаром та завіряється гербовою печаткою), та приймає одне з таких рішень:

  • про звільнення від призову на військову службу осіб офіцерського складу (не підлягає призову);
  • про направлення до обласного військового комісаріату щодо надання відстрочки;
  • про направлення до обласного військового комісаріату щодо проведення поглибленого медичного огляду або професійного відбору;
  • про направлення до обласного військового комісаріату щодо призову на військову службу осіб офіцерського складу.

Термін направлення до атестаційної комісії обласного військового комісаріату громадян зазначається в повістці, яка видається під особистий підпис.

Організація відправлення офіцерів запасу та їх особових справ до обласного військового комісаріату здійснюється районним (міським) військовим комісаріатом.

Остаточне рішення щодо висновку районного (міського) військового комісара приймається атестаційною комісією обласного військового комісаріату.

Громадянин, який відповідає вимогам щодо призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу, є кандидатом для проходження  військової служби за призовом осіб офіцерського складу.

За результатами роботи атестаційна комісія обласного військового комісаріату може прийняти щодо офіцера запасу одне з таких рішень:

  • визнати кандидатом для проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу;
  • має право на відстрочку до (число, місяць, рік);
  • від призову звільняється.

За результатами роботи атестаційної комісії обласного військового комісаріату складається протокол, що подається на затвердження обласному військовому комісару. Висновок атестаційної комісії обласного військового комісаріату відображається в аркуші вивчення особистих якостей.

Витяги з протоколу засідання атестаційної комісії доводяться до районних (міських) військових комісаріатів у семиденний строк. Районним (міським) військовим комісаріатом доводиться до громадянина рішення щодо призову на військову службу та робиться відповідний запис у військовому квитку офіцера запасу.

За якість відбору громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, своєчасність подання необхідних документів та виконання завдань щодо обсягів призову на військову службу осіб офіцерського складу відповідають військові комісари.

Українська армія: звання

Військовослужбовці, резервісти та військовозобов'язані в українській армії поділяються на рядовий склад, сержантський і старшинський склад та офіцерський склад.

Встановлюються такі військові звання:

Армійські

Корабельні

Рядовий склад

солдат

матрос

старший солдат

старший матрос

Сержантський і старшинський склад

молодший сержант

старшина 2 статті

сержант

старшина 1 статті

старший сержант

головний старшина

старшина

головний корабельний старшина

прапорщик

мічман

старший прапорщик

старший мічман

Офіцерський склад

Молодший офіцерський склад

молодший лейтенант

молодший лейтенант

лейтенант

лейтенант

старший лейтенант

старший лейтенант

капітан

капітан-лейтенант

Старший офіцерський склад

майор

капітан 3 рангу

підполковник

капітан 2 рангу

полковник

капітан 1 рангу

Вищий офіцерський склад

генерал-майор

контр-адмірал

генерал-лейтенант

віце-адмірал

генерал-полковник

адмірал

генерал арміі України

 

До військових звань осіб офіцерського складу медичної та юридичної служб Збройних Сил України та інших військових формувань, а також спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, додаються слова "медичної служби" і "юстиції".

До військових звань громадян України, які перебувають у запасі або у відставці або проходять службу у військовому резерві, додаються слова відповідно "запасу", "у відставці" або "резерву".

Присвоєння військових звань, пониження та поновлення у військовому званні військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, переатестація осіб, які мають спеціальні звання або класні чини, здійснюються в порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, положеннями про проходження військової служби, положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві.Військові звання присвоюються довічно.

На військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби:

  • особи рядового складу, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період, резервісти, військовозобов'язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського та офіцерського складу, віком від 18 років, які мають вищу, професійно-технічну, вищу або середню освіту, але не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову службу за контрактом осіб рядового складу;
  • військовослужбовці, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період, особи рядового складу, які проходять військову службу за контрактом, резервісти, військовозобов'язані, які не мають військових звань офіцерського складу, віком від 18 років, які мають вищу, професійно -технічну або повну загальну середню освіту, але не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
  • особи, які мають повну загальну середню, професійно-технічну або вищу освіту у віці від 17 років до 30 років, в тому числі ті, яким 17 років виповнюється в рік початку військової служби, та не мають військових звань офіцерського складу, - на військову службу ( навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, в тому числі тих, які здійснюють підготовку осіб на посади сержантського і старшинського складу;
  • військовослужбовці, які закінчили вищі військові навчальні заклади або військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів та яким присвоєно військове звання офіцерського складу, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
  • особи сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом або військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період, мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, пройшли (в разі необхідності) курс військової підготовки за напрямом, що відповідає профілю службової діяльності, у тому числі ті, які проходять службу у військовому резерві, з одночасним присвоєнням первинного військового звання офіцерського складу, - на військову службу за контрактом осіб офіцерськогоого складу;
  • офіцери запасу, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
  • особи офіцерського складу, які перебувають на кадровій військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
  • особи офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, службу у військовому резерві та військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу;
  • громадяни України, які мають спеціальні звання середнього, старшого, вищого начальницького складу або класні чини і які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, - на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу з одночасним присвоєнням військових звань в порядку переатестації.

Іноземці та особи без громадянства можуть бути прийняті на військову службу до Збройних Сил України за контрактом на посади рядового, сержантського і старшинського складу.На військову службу за контрактом приймаються раніше не судимі іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах та відповідають таким вимогам проходження військової служби:

  • мають вік, відповідний граничному терміну перебування на військовій службі;
  • придатні до військової служби за станом здоров'я;
  • пройшли професійно-психологічний відбір;
  • мають достатній рівень фізичної підготовки.

Для прийняття на військову службу іноземці та особи без громадянства звертаються до військового комісаріату за місцем їх проживання.

Для прийнятих на військову службу за контрактом іноземців та осіб без громадянства встановлюється випробувальний термін два місяці.

Доступ іноземців та осіб без громадянства до державної таємниці здійснюється відповідно до Закону України "Про державну таємницю".

Отримання іноземцями та особами без громадянства офіцерських військових звань Збройних Сил України можливо тільки після отримання громадянства України в установленому законом порядку.

Грошове забезпечення іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу в Збройних Силах України, визначається на рівні, встановленому для військовослужбовців - громадян України, які проходять службу за контрактом.

Вступив в силу Закон, що зрівнює в правах чоловіків і жінок під час проходження військової служби

27 жовтня 2018 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби в Збройних Силах України та інших військових формуваннях". Законом скасовано деякі обмеження при проходженні військової служби жінками.

Зокрема, законопроектом внесено зміни до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».Статтею 1 цього Закону визначено, що жінки виконують військовий обов'язок на рівних засадах з чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства і дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає в себе прийняття в добровільному порядку (за контрактом ) і призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов'язку в запасі і дотримання правил військового обліку.

Згідно з останніми змінами, на військову службу за контрактом приймаються:

  • особи рядового складу, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період, резервісти, військовозобов'язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського та офіцерського складу, віком від 18 років, які мають вищу, професійно-технічну, вищу або середню освіту, але не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову службу за контрактом осіб рядового складу;
  • військовослужбовці, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період, особи рядового складу, які проходять військову службу за контрактом, резервісти, військовозобов'язані, які не мають військових звань офіцерського складу, віком від 18 років, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту, але не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.

На військову службу за контрактом осіб офіцерського складу в Службу безпеки України, розвідувальні органи України, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України та Управління державної охорони України приймаються також громадяни України, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки не нижче бакалавра, що відповідає профілю службової діяльності і які не досягли граничного віку перебування на військовій службі осіб офіцерського складу з числа віськовослужбовців строкової служби, які прослужили не менше шести місяців, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, а також жінки, які не досягли граничного терміну перебування на військовій службі військовослужбовців офіцерського складу.

Нагадаємо, що раніше на військову службу за контрактом приймалися жінки у віці від 18 до 40 років.

Граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:

  1. для військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
  2. для військовослужбовців молодшого офіцерського складу - до 45 років;
  3. для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років;полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
  4. для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;
  5. для військовозобов'язаних і резервістів, призваних на військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період, і військовослужбовців, що проходять військову службу в особливий період - до досягнення граничного віку перебування в запасі і у військовому резерві.

Особи не можуть бути прийняті на військову службу за контрактом, якщо час, що залишився їм до досягнення граничного віку перебування на військовій службі, менше терміну, визначеного частиною другою статті 23 цього Закону, а саме:

  • для осіб рядового складу - 3 роки;
  • для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;
  • для осіб офіцерського складу - від 1 до 5 років.

Законом також скасовано обмеження при призначенні військовослужбовців-жінок в добовий наряд, відправлення у відрядження і звільнення від проходження зборів, крім звільнення від проходження зборів вагітних військовозобов'язаних-жінок.

Скасовано також віднесення військовозобов'язаних-жінок до другої категорії запасу.

Повістка в армію: про виклик до військомату

Повістка – це письмове повідомлення про виклик до офіційного державного органу — в цьому випадку військкомату.  Повістка має бути адресована конкретній особі із зазначенням точної адреси установи, яка викликає, місця і часу явки, містити попередження про наслідки неявки.

Повістки з військкомату бувають трьох типів:

Уточнення облікових даних –військкомат перевіряє або уточнює інформацію про призовника/військовозобов’язаного (прописка, склад сім’ї, стан здоров’я, місце роботи).

Проходження медкомісії – призовник чи військовозобов’язаний мають з'явитися до військкомату на медичне обстеження. Медкомісія визначає чи придатний чоловік до проходження військової служби. Якщо особа не згодна з висновками комісії, можна подати скаргу до Центральної військово-лікарської комісії або до адміністративного суду.

Призов на строкову військову службу до ЗСУ – неявка до військкомату за такою повісткою загрожує кримінальною відповідальністю. Треба пам’ятати, що у будь-якому випадку військовозобов’язаного не можуть призвати служити в армію без проходження медкомісії.

У повістці мають бути вказані :

  • прізвище, ім’я, по батькові військовозобов’язаного, дата народження та місце проживання;
  • адреса військкомату, куди потрібно звернутися і в який час.
  • дата вручення повістки.

Повістка повинна бути підписана військовим комісаром і скріплена «живою» печаткою.

Повістка має бути вручена призовнику або військовозобов’язаному особисто, під розписку. Повістка передана через родичів не вважається врученою. Вручити розписку можна за місцем проживання або за місцем роботи. Повістка вручається працівником військкомату або селищним чи сільським головою.

Відповідно до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах -

тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення зазначеного порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 211-1   КУпАП неявка громадян на виклик у військовий комісаріат без поважних причин для приписки до призовної дільниці - тягне за собою накладення штрафу до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Призов - 2021

У відповідності до Указу Президента України від 24.02.2021 року  «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2021 році» на строкову військову службу призовуть громадян України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, але не старших 27-річного віку:

  1. у квітні - червні 2021 року (весняний призов);
  2. у жовтні - грудні 2021 року (осінній призов).

Строки строкової військової служби становлять:

  • для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, - до 18 місяців;
  • для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра, - до 12 місяців.

Альтернативна (невійськова) служба

Альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.

За громадянином, який проходить альтернативну службу, зберігаються право на житлову площу, яку він займав до направлення на службу, черговість на одержання житла за місцем проживання і роботи, а також попередня робота (посада), яку він виконував (займав) до направлення на службу, а в разі її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації. Він користується переважним правом на залишення на роботі у разі скорочення чисельності або штату працівників протягом двох років з дня звільнення з альтернативної служби.

На альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.

Не підлягають направленню на альтернативну службу громадяни:

  • звільнені відповідно до законодавства від призову на строкову військову службу;
  • яким відповідно до законодавства надано відстрочку від призову на строкову військову службу (на строк дії відстрочки).

Громадянам, які звільняються з роботи у зв’язку з направленням для проходження альтернативної служби, виплачується вихідна допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності або переважна частка у статутному фонді яких є в державній або комунальній власності, діяльність яких у першу чергу пов’язана із соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

Строк альтернативної служби у півтора раза перевищує строк військової служби, встановлений для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях. Для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, строк альтернативної служби у півтора раза перевищує строк військової служби, встановлений для осіб, які мають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень.

Час перебування громадянина на альтернативній службі зараховується до його страхового стажу. Цей час також зараховується до безперервного стажу роботи і стажу роботи за спеціальністю за умови, якщо громадянин не пізніше ніж протягом трьох календарних місяців після звільнення з альтернативної служби приступить до роботи.

Громадянин, направлений на альтернативну службу, не має права:

  • ухилятися від проходження альтернативної служби;
  • брати участь у страйках;
  • займатися підприємницькою діяльністю;
  • навчатися в закладах освіти, крім середніх або вищих закладів освіти з вечірньою або заочною формами навчання;
  • відмовлятися від місця проходження альтернативної служби, визначеного відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації.

Ухиленням від проходження альтернативної служби вважається:

  • неприбуття без поважних причин на місце проходження альтернативної служби, зазначене у направленні, або прибуття із запізненням більше ніж на три календарні дні;
  • самовільне припинення виконання службових обов’язків;
  • несвоєчасне (пізніше ніж за п’ять календарних днів) повідомлення відповідному структурному підрозділу місцевої державної адміністрації про надання відпустки з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а також про попередження власником або уповноваженим ним органом щодо звільнення у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації.

У разі ухилення громадянина від проходження альтернативної служби місцева державна адміністрація може скасувати своє рішення про направлення його на альтернативну службу, про що протягом п’яти календарних днів у письмовій формі повідомляє громадянина і військовий комісаріат, після чого громадянин підлягає призову на строкову військову службу на загальних підставах.

Для вирішення питання про направлення на альтернативну службу громадяни, після взяття на військовий облік, але не пізніше ніж за два календарні місяці до початку встановленого законодавством періоду проведення призову на строкову військову службу, особисто подають до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації за місцем проживання мотивовану письмову заяву.

Заява про направлення на альтернативну службу розглядається відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації протягом календарного місяця після її надходження в присутності громадянина.

Підставою для відмови громадянину в направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори є:

  • несвоєчасне подання заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори;
  • відсутність підтверджень щодо істинності релігійних переконань;
  • неявка громадянина без поважних причин за викликом до місцевої державної адміністрації для розгляду його заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори.

Альтернативна служба припиняється у разі закінчення строку її проходження або достроково за рішенням місцевої державної адміністрації.

Альтернативна служба достроково припиняється у разі:

  • призову громадянина на строкову військову службу за власним бажанням;
  • визнання громадянина непридатним за станом здоров’я для подальшого проходження військової служби на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
  • виникнення у громадянина права на відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин, передбаченого законодавством про військовий обов’язок і військову службу;
  • засудження громадянина до позбавлення волі;
  • порушення вимог закону.

Зміни у призові у 2023 році

30 травня в Україні знизили граничний вік призову на строкову військову службу з 27 до 25 років.. Це означає, що в мирний час чоловіки, які досягнуть 25 років, будуть звільнені від строкової військової служби. При цьому у воєнний час на військовий облік тепер прийматимуть чоловіків не з 27, а з 25 років.

Крім того, Кабінет Міністрів України постановою від 30.05.2023 р. № 543 вніс зміни до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом.

Зокрема, змінами передбачено:

  1. визначити підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу призовнику, який має дитину (дітей) віком до 18 років і виховує її (їх) самостійно;
  2. вилучити підстави для надання відстрочки від призову призовникам, які мають дитину або дружину з інвалідністю;
  3. визначити підстави для звільнення від призову на строкову військову службу призовників:
    • які виховують дитину з інвалідністю віком до18 років;
    • які виховують дитину з тяжкими захворюваннями;
    • які мають дружину з числа осіб з інвалідністю;
    • які здійснюють догляд за особами з інвалідністю або за особами, які його потребують.

Читайте також:

Усі статті розділу

Пошук юридичних послуг в сімейному праві

Потрібна юридична допомога?