Школа має відшкодувати моральну шкоду за відмову у наданні інформації на запит батьків - Апеляційний суд 28.08.2019

П'ятий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення, яким не тільки визнано дії школи у ненаданні інформації на запит батьків протиправними, але й зобов’язано відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду, завдану такою бездіяльністю. Деталі розповість Prostopravo

Школа має відшкодувати моральну шкоду за відмову у наданні інформації на запит батьків  - Апеляційний суд

Суть справи

В липні 2018 року батьки школяра звернулись до суду з позовом до Дніпрянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новокаховської міської ради Херсонської області (надалі - відповідач, Школа), в якому просили:

  • визнати дії відповідача у ненаданні відповіді на свої запити протиправними;
  • зобов'язати відповідача надати позивачу інформацію, що запитувалася в запитах;
  • зобов'язати відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду в розмірі 704,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач звернулась до відповідача із запитами про надання інформації стосовно неї, як учасника навчально-виховного процесу. Проте, відповідач не надав відповідь на жодний з запитів. Також позивач зазначає, що вона отримала моральну шкоду, яка виразилася у відчутті приниження та меншовартості, зверненні до суду, витратах на правові консультації, використання оргтехніки, канцелярських приладів тощо.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача у ненаданні відповідей на запити позивача. Зобов'язано відповідача надати позивачу інформацію, що запитувалася в його запитах. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити вказані вимоги.

Що вирішив суд?

Апеляційний суд скаргу задовольнив в повному обсязі. У своєму рішенні виходив з наступного.

Відповідач, відповідно до Закону України «Про освіту», є закладом загальної середньої освіти, юридичною особою публічного права, та бюджетним навчальним закладом комунальної власності громади, яка виконує делеговані повноваження Міністерства освіти та науки у галузі надання освітніх послуг та підпорядкована Відділу Освіти Новокаховської міської ради.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 29.09.2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» публічною є інформація, пов'язана з виконанням особами делегованих повноважень суб'єкта владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.

Оскільки позивач є особою, яка виконує делеговані повноваження суб'єкта владних повноважень щодо надання освітніх послуг та є розпорядником публічної інформації, а тому відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України, позивач є суб'єктом владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлено наступні запити:

  • від 05.02.2018 року  з проханням видати табелі успішності за 6-8 класи, складені на ім'я позивача, а за відсутністю такої можливості - їх дублікати, або інші документи, що містять інформацію про успішність за підсумками навчального року вказаних класів навчання;
  • від 05.02.2018 року з проханням надати можливість ознайомитися з матеріалами її особової справи;
  • від 06.02.2018 року з проханням надати інформацію про участь позивача в мистецьких, культурних, наукових, мовних та літературних заходах, що проводилися Дніпрянською ЗОШ на місцевому, міському та обласному рівнях, в певному порядку.

На жоден із запитів відповідачем не було надано відповіді.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів вчинення дій по наданню відповідей на запити позивача, а позивачем в свою чергу не надано доказів, документів на підтвердження розміру моральної шкоди.

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до п.п.4 та 6 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно п.10 ч.3 ст.2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, серед іншого, є відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання відповідача здійснити певні дії, а також зобов'язання відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду.

Відповідно до п.23 ст.4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Отже, вимога позивача щодо визнання дій відповідача протиправними, є основною вимогою, а вимоги про зобов'язання відповідача здійснити певні дії та зобов'язання відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду, є похідними вимогами, задоволення яких залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 (із змінами і доповненнями), передбачено наступне:

п.1 Звернути увагу судів на те, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.

п.3 Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В позовній заяві позивач зазначила, що фактичними та документальними доказами, що надають підстави для відшкодування збитків як способу поновлення порушених прав позивача, є наявність самого факту порушення її гарантованих прав (шляхом протиправної бездіяльності відповідача за презумпцією його винуватості) та організація процесу звернення позивача до суду, а саме:

  • зусилля, покладені на формування зазначених запитів, процедури реєстрації поданих ним інформаційних запитів до відповідача;
  • відсутність очікуваного результату від звернення до відповідача при потребі мати таку інформацію;
  • відчуття приниження та меншовартості, негативні емоції, - як наслідок негативного ставлення та поведінки відповідача до особи позивача;
  • виконані процедури та дії представника позивача, пов'язані зі змушеним звернення до суду;
  • попередні та подальші витрати на правові консультації, забезпеченні оргтехніки, канцелярське приладдя, інших витратних матеріалів, транспортні витрати, зв'язок для звернення до суду та розгляду справи;
  • зміни звичного способу життя позивача та його представника, витрати їх особистого часу внаслідок неправомірних дій відповідача.

Колегія суддів погодилась з цими доводами позивача та прийшла до висновку, що наведені норми та обставин, які зумовили звернення позивача до суду, а також встановлений судом у даній справі факт протиправної поведінки відповідача щодо ненадання позивачу відповідей на її запити, все це в сукупності дає підстави вважати вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди обґрунтованою та такою, яка підлягає задоволенню, що відповідає завданню адміністративного судочинства щодо повного та всебічного захисту порушених прав та інтересів позивача. У зв'язку з цим оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення вимоги про зобов'язання відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду в розмірі 704,80 грн.


FAQ зі сімейного права

Бланки і довідники