про твої права

Пенсія по інвалідності: умови, розміри, терміни

Prostopravo.com.ua розповідає про нарахування та оформленні пенсії по інвалідності. Ми розповімо про розмір, особливості призначення і виходу на пенсію інвалідам 1, 2 і 3 груп. Ви дізнаєтеся, як правильно оформити інвалідність в Україні, які документи для цього потрібні.

Путівник за статтею

  1. Умови призначення пенсії по інвалідності
  2. Страховий стаж
  3. Розмір пенсії по інвалідності
  4. Розрахунок пенсії по інвалідності
  5. Які документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності
  6. Терміни призначення пенсії по інвалідності
  7. Група інвалідності
  8. Як оформити інвалідність
  9. Пенсія інвалідам 1, 2, 3 групи в РБ
Відео путівник
Пенсія по інвалідності: розмір, кому і як призначається, виплати військовим та під час війни

Пенсія по інвалідності: розмір, кому і як призначається, виплати військовим та під час війни

Умови призначення пенсії по інвалідності

Цей вид пенсій призначається в разі настання інвалідності, яка спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі травми, не пов'язаної з роботою, інвалідності з дитинства) і при наявності необхідного страхового стажу.

Пенсія по інвалідності, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання призначається і виплачується Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». У цій же статті мова піде про пенсії по інвалідності, що призначається і виплачується Пенсійним фондом України відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».  

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до працевлаштування або після припинення трудової діяльності.

Страховий стаж

Для призначення пенсії по інвалідності необхідний хоча б мінімальний страховий стаж на момент звернення за пенсією, тривалість котрого залежить від групи інвалідності:

  • для інвалідів 1 групи:
  • до досягнення особою 25 років включно - 1 рік;
    • від 26 до 28 років - 2 роки;
    • від 29 років до 31 року - 3 роки;
    • від 32 до 34 років - 4 роки;
    • від 35 до до 37 років - 5 років;
    • від 38 до 40 років - 6 років;
    • від 41 до 43 років -7 років;
    • від 44 до 48 років - 8 років;
    • від 49 до 53 років - 9 років;
    • від 54 до 59 років - 10 років;
  • для інвалідів 2 і 3 груп:
    • до досягнення 23 років включно - 1 рік;
    • від 24 до 26 років - 2 роки;
    • від 27 до 28 років - 3 роки;
    • від 29 до 31 року - 4 роки;
    • від 32 до 33 років - 5 років;
    • від 34 до 35 років - 6 років;
    • від 36 до 37 років - 7 років;
    • від 38 до 39 років - 8 років;
    • від 40 до 42 років - 9 років;
    • від 43 до 45 років - 10 років;
    • від 46 до 48 років - 11 років;
    • від 49 до 51 року - 12 років;
    • від 52 до 55 років - 13 років;
    • від 56 до 59 років - 14 років.

Якщо інвалідність настала після досягнення пенсійного віку, право на пенсію по інвалідності настає при наявності страхового стажу не менше 15 років.

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, отриманих під час участі в масових акціях громадянського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року 21 лютого 2014 за євроінтеграцію і проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою в період з 21 листопада 2013 по 30 квітня 2014 року, пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

Розмір пенсії по інвалідності

Розмір пенсії по інвалідності також залежить від групи:

  • інвалідам першої групи пенсія по інвалідності призначається в розмірі 100% пенсії за віком;
  • інвалідам другої групи - в розмірі 90% пенсії за віком;
  • інвалідам третьої групи - в розмірі 50% пенсії за віком.

Непрацюючі інваліди 2 групи за своїм вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком при наявності такого страхового стажу:

  • у жінок 20 років, а у чоловіків - 25, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років;
  • у жінок - 21 рік, а у чоловіків - 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років;
  • у жінок - 22 роки, а у чоловіків - 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років;
  • у жінок - 23 роки, а у чоловіків - 28 років, якщо інвалідність вперше встановлена ​​у віці до 53 років;
  • у жінок - 24 роки, а у чоловіків - 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років;
  • у жінок - 25 років, а у чоловіків - 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років.

Непрацюючі інваліди 2 групи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку та інваліди 3 групи, за наявності страхового стажу у чоловіків - 35 років, а у жінок - 30 років, мають право за своїм вибором на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком.

Розрахунок пенсії по інвалідності

Для розрахунку пенсії по інвалідності потрібно спочатку розрахувати пенсію за віком, яка належала б пенсіонеру, потім помножити її на коефіцієнт, залежно від групи інвалідності.Для 1-ї групи інвалідності коефіцієнт дорівнює 1, для 2-ї групи - 0,9;для 3-ї групи - 0,5.

Розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп ⋅ Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск: К), де

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 і 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn)

К - страховий стаж за місяці, враховані для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв: Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.

Коефіцієнт страхового стажу, який застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:

Кс = (См * Вс) / (100% * 12), де:

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Які документи потрібні для оформлення пенсії по інвалідності

Для призначення пенсії по інвалідності громадянин докладає до своєї заяви на пенсію такі документи:

1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера їм може подаватися довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року зі вказівкою в ній назв первинних документів, на підставі яких вона видана, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинними документами.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року.

4) документи про місце проживання (реєстрацію) особи;

Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акту огляду МСЕК.

До заяви про призначення пенсії по інвалідності військовослужбовців строкової служби додається копія свідоцтва про хворобу, видана і завірена військовим комісаріатом за місцем зняття військовослужбовця з військового обліку, або довідка військово-лікарської комісії.Якщо інвалідність настала після звільнення з військової служби, то замість копії свідоцтва про хворобу подаються довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстави звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що інвалідність пов'язана з проходженням військової служби.

Терміни призначення пенсії по інвалідності

Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.  

Особам, які досягли пенсійного віку пенсія по інвалідності призначається довічно.

У разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності.Якщо особа визнана інвалідом нижчої групи, пенсія виплачується за попередньою групою до кінця місяця, в якому була змінена група інвалідності.

У разі визнання пенсіонера, який пройшов повторний огляд здоровим, пенсія виплачується до кінця місяця, по який встановлено інвалідність.

У разі неявки в органи медико-соціальної експертизи на повторний огляд у призначений термін, виплата пенсії по інвалідності припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому потрібно було з'явитися на повторний огляд.У разі якщо строк повторного огляду пропущено з поважних причин або в разі визнання інвалідом знову, виплата пенсії поновлюється з дня, з котрого вона була припинена, але не більше, ніж за 3 роки.Якщо під час повторного огляду інваліда переведено на іншу групу інвалідності, пенсія за пропущений період виплачується за попередньою групою інвалідності.

Якщо виплата пенсії по інвалідності була припинена в зв'язку з поновленням здоров'я, або неявкою на огляд без поважних причин, вона може бать відновлено з дня повторного встановлення інвалідності, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше 5 років.Якщо ж пройшло більше 5 років, пенсія призначається знову на загальних підставах.

Інвалідам-чоловікам старше 60 років і жінкам старше 55 років пенсія по інвалідності призначається довічно.

Група інвалідності

Залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження його життєдіяльності встановлюється I, II або III група інвалідності.I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров'я людини з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Підставою для встановлення I групи інвалідності є стійкі, значно вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженими вадами, що призводять до значного обмеження життєдіяльності людини, неспроможності до самообслуговування і ведуть до виникнення потреби в постійному сторонньому догляді, догляді чи допомозі.

До I групи належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього догляду, допомоги, абсолютно залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

До підгрупи А I групи інвалідності відносяться особи з виключно високим ступенем втрати здоров'я, який веде до виникнення потреби в постійному сторонньому догляді, догляді чи допомозі інших осіб і фактичної нездатності до самообслуговування.

До підгрупи Б I групи інвалідності відносяться особи з високим ступенем втрати здоров'я, який викликає сильну залежність від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій і часткову нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування.

Підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженими вадами, що призводять до значного обмеження життєдіяльності людини, при збереженій здатності до самообслуговування і не тягнуть необхідності постійного стороннього догляду, догляду або допомоги.

Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або уродженими пороками, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності людини, в тому числі його працездатності, але потребують соціальної допомоги та соціального захисту.

Як оформити інвалідність

Інвалідність встановлюється на підставі медико-соціальної експертизи.Медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, які досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або уродженими пороками, які викликають обмеження нормальної життєдіяльності людини.

Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я.

Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи незворотного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання або в зв'язку з одним і тим же захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останні 12 місяців, а в разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

У разі, якщо особа, яка звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до комісії за станом здоров'я згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії в зв'язку з тим, що проживає у віддаленій місцевості, огляд проводиться за місцем проживання (вдома), в тому числі за місцем проживання в стаціонарних установах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, установах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб або в установах охорони здоров'я, в яких така особа знаходиться на лікуванні.

У разі подання письмової заяви особою, яка звертається для встановлення інвалідності (його законним представником), у якого є захворювання, дефекти, необоротні морфологічні стани, порушення функцій органів і систем організму, при яких група інвалідності встановлюється безстроково, комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Встановлення інвалідності заочно не проводиться по п'яти найбільш поширеним нозологічними формам захворювань, визначеним у переліку, що затверджується МОЗ, а також в разі, коли вона викликана:

  • нещасним випадком на виробництві (трудове каліцтво або інше ушкодження здоров'я);
  • професійним захворюванням;
  • захворюванням, отриманим під час проходження військової служби або служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;
  • захворюванням, пов'язаним з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • захворюванням, отриманим в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв'язку.

У разі тимчасового легального перебування громадян України за кордоном на території держав, з якими укладено міждержавні договори (угоди) про соціальне забезпечення, комісія може за заявою особи, яка звертається для встановлення інвалідності, приймати рішення про встановлення інвалідності заочно за результатами медичного обстеження в державі перебування.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене в МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства при проведенні медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження в клініку Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпро) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м.Вінниця).Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

Рішення комісії може бути оскаржене в суді в установленому законодавством порядку.

Перелік захворювань, при яких встановлюється та чи інша група інвалідності встановлюється Наказом Міністерства охорони здоров'я. Ознайомитися з ним можна за посиланням.

Читайте також:

Усі статті розділу

Пошук юридичних послуг для пенсіонерів

Потрібна юридична допомога?