про твої права

Як правильно скласти, оформити і оскаржити заповіт?

Prostopravo.com.ua з'ясовував, як і де правильно скласти і оформити заповіт на квартиру, будинок; які документи потрібно для цього надати; як дізнатися, чи є заповіт і чи можна його оскаржити.

Путівник за статтею

  1. Як скласти і оформити заповіт
  2. Які документи потрібні для оформлення заповіту
  3. Зразок заповіту
  4. Скільки коштує заповіт
  5. Чи можна оскаржити заповіт
  6. Як дізнатися про існування заповіту
  7. Дарча або заповіт: що вигідніше
Відео путівник
Все про спадкування в Україні

Все про спадкування в Україні

Як скласти і оформити заповіт

Перш за все, людина, яка хоче скласти заповіт повинна звернутися для цього до нотаріуса (державного або приватного).У населених пунктах, де немає нотаріусів, заповіт може бути посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування (місцевої ради).

У лікарні або будинку для літніх заповіт може бути посвідчений головним лікарем або його заступником, черговим лікарем. Під час плавання заповіт може бути посвідчений капітаном судна, в розвідувальної експедиції - начальником експедиції. Заповіт військовослужбовця, а в місцях дислокації військ, де немає нотаріусів чи органів, що вчиняють нотаріальні дії, - і членів сім'ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром військової частини. Заповіти осіб, які перебувають в місцях виконання покарань чи слідчому ізоляторі можуть бути засвідчені начальниками цих установ. У цих випадках заповіт обов'язково засвідчується у присутності свідків (не менше двох).  За бажанням заповідача свідки можуть бути присутніми і при посвідченні заповіту у нотаріуса або в органі місцевого самоврядування.Свідками не можуть бути: нотаріус, особи, на користь яких складено заповіт, члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом, особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

Для складання заповіту необхідна особиста присутність заповідача. Посвідчення заповіту через представників не допускається.

Заповіт складається в письмовій формі.У заповіті зазначаються місце та час складання заповіту, дата і місце народження заповідача.Підписує заповіт особисто заповідач.Якщо в зв'язку з хворобою або фізичними вадами людина не може підписати заповіт сама, це може в його присутності зробити інша особа.В такому випадку нотаріус посвідчує такий підпис і вказує причину, по якій заповідач не розписався особисто.Фізична особа, на користь якої складено заповіт, не має права підписувати заповіт за заповідача.

При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, яке заповідається.

Для посвідчення заповіту нотаріусу достатньо надати паспорт та довідку про присвоєння ідентифікаційного коду.Ніякі правовстановлюючі документи на майно, що заповідається не потрібні.Вони знадобляться вже спадкоємцям при оформленні спадщини.

Що стосується тексту самого заповіту, то він повинен бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини.Нотаріус також перевіряє, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать вимогам законодавства.

За заповітом майно може бути заповідане тільки у власність.Заповідач може покласти на спадкоємця, до якого переходить, зокрема, житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, зобов'язання надати іншій особі право користування цим майном або певною його частиною.Заповідач може обумовити виникнення права на спадщину в особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо) .Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.У заповіті не може бути включено розпорядження немайнового характеру (наприклад, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання заповідача, бажання призначити опіку над неповнолітнім, виконання дій, спрямованих на здійснення певної суспільно корисної мети тощо).

Окремо варто зупинитися на посвідченні секретних заповітів.Такі заповіти нотаріуси посвідчують, не знайомлячись з їх змістом.При цьому нотаріус повинен роз'яснювати заповідачу, що текст заповіту має бути викладений таким чином, щоб розпорядження заповідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини.Секретний заповіт подається нотаріусу особою, яка його склала, в запечатаному конверті.На конверті має бути особистий підпис заповідача.Якщо підпис на конверті проставлений заповідачем не в присутності нотаріуса, заповідач повинен особисто підтвердити, що підпис на конверті зроблений ним.Нотаріус ставить на конверті, в якому міститься секретний заповіт, посвідчувальний напис про посвідчення та прийняття на зберігання секретного заповіту, скріплює його печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує.На конверті зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, дата народження заповідача і дата прийняття на зберігання цього заповіту.Секретний заповіт розкривається і оголошується тільки після смерті заповідача.

Які документи потрібні для оформлення заповіту

При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, яке заповідається.

У той же час, нотаріус повинен встановити особу заповідача і обсяг його цивільної відповідальності.Робить він це на підставі паспорта громадянина України, який повинна пред'явити людина, яка звернулася до нотаріуса.

При перевірці цивільної дієздатності фізичної особи, яка не досягла 18 років, але яка може бути визнана такою, що має повну цивільну дієздатність у зв'язку з укладенням такою особою шлюбу, нотаріус вимагає свідоцтво про шлюб.

При перевірці цивільної дієздатності фізичної особи, яка не досягла 18 років і є матір'ю або батьком дитини, нотаріус вимагає свідоцтво про народження дитини, в якому неповнолітня вказано матір'ю або батьком, і рішення органу опіки та піклування про надання такій особі повної цивільної дієздатності, а в разі відсутності такого рішення нотаріус вимагає відповідне рішення суду.

При перевірці цивільної дієздатності фізичної особи, яка досягла 16 років і займається підприємницькою діяльністю, нотаріус отримує відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до нього.

При перевірці цивільної дієздатності фізичної особи, яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, нотаріус вимагає довідку з місця роботи такої особи та рішення органу опіки та піклування про надання такій особі повної цивільної дієздатності, а в разі відсутності такого рішення витребовує відповідне рішення суду.

Зразок заповіту

З А П О В I Т

мiсто Київ, «__»_______ 20__ року

Я, ПІБ___________, ідентифікаційний №__________, дата народження – _________року, мiсце народження –__________, що проживаю: м.Київ вул.___________, на випадок моєї смерті роблю таке розпорядження: все належне мені майно, з чого б воно не складалось, та де б воно не знаходилось і взагалі, все те, на що я за законом матиму право і що буде належати мені на момент смерті, у тому числі, квартиру, що знаходиться за адресою:_______я заповідаю: ПІБ_______, __________року народження.

Змiст ст.ст.1216-1267, 1307 Цивiльного Кодексу України менi нотарiусом роз’яснено.

Заповiт складено i пiдписано в двох примiрниках, один iз яких зберiгається у приватного нотарiуса ПІБ_______, Київського міського нотаріального округу, а другий видається заповiдачу.

Цей заповіт на прохання заповідача записаний нотаріусом зі слів заповідача за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

(Місце для власноручного напису заповідача: Мною, ПІБ____ текст заповіту прочитано вголос і власноручно підписано.)

ПОСВІДЧУВАЛЬНИЙ НАПИС НОТАРІУСА

Скільки коштує заповіт

Державне мито за оформлення заповіту у державного нотаріуса становить 0,05 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Від сплати держмита звільняються:

  1. громадяни - за посвідчення заповітів на користь держави;
  2. постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  3. інваліди війни
  4. інваліди 1,2 групи.

Вартість оформлення заповіту у приватного нотаріуса визначається ним самим.

Чи можна оскаржити заповіт

Одним з найбільш поширених питань, пов'язані м з успадкуванням, є питання про можливість визнання заповіту недійсним.Розберемося, хто, в яких випадках і яким чином може оскаржити заповіт?

Перш за все, потрібно відзначити в яких випадках заповіт вважається нікчемним і його визнання недійсним у суді не вимагається:

  • заповіт складено особою, яка не мала на це права (недієздатним, малолітнім, неповнолітнім, особою з обмеженою працездатністю, представником від імені заповідача);
  • заповіт складено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання.Підписати заповіт повинен заповідач власноруч.Якщо з причин, пов'язаних зі станом здоров'я або фізичною вадою, заповідач не може цього зробити, заповіт від його імені може підписати інша особа.В такому випадку підпис людини, яка підписала заповіт, засвідчує нотаріус із зазначенням причин, по якій заповідач власноруч не міг поставити свій підпис.

Крім нотаріуса засвідчити заповіт можуть і інші посадові особи.Так, в населеному пункті, де немає нотаріуса, заповіт може бути посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування.

Заповіт також може бути посвідчений головним лікарем (його заступником, черговим лікарем) медичної установи, капітаном судна, начальником експедиції, командиром (начальником) військової частини, начальником установи виконання покарань, начальником слідчого ізолятора.У цих випадках під час підписання заповіту повинні бути присутні два свідки.

За позовом заінтересованої особи заповіт може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.Наприклад, було складено під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка внаслідок стійкого розладу здоров'я не усвідомлювала значення своїх дій і не могла ними керувати.Доказом цієї обставини буде служити висновок посмертної судово-психіатричної експертизи.

Як дізнатися про існування заповіту

10 липня 2010 року Україна ратифікувала Конвенцію про запровадження системи реєстрації заповітів.Порядок державної реєстрації заповітів у Спадковому реєстру був затверджений Постановою КМУ від 11 травня 2011 № 491.

З цього моменту всі заповіти, а також їх зміни і скасування, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі.Слід зазначити, що Спадковий реєстр в Україні існує з 2005 р. Але на практиці посадові і службові особи (голови сільських рад, головні лікарі, капітани суден, і т.д.), засвідчуючи заповіти, не передавали дані в реєстр через відсутність вимоги про реєстрацію заповітів на законодавчому рівні.Такі заповіти є дійсними, проте перевірити факт їх наявності було досить складно.

Багатьох цікавить питання, як дізнатися, чи є заповіт.Тому тепер перевірити наявність заповіту досить просто.Після смерті спадкодавця це може зробити будь-який потенційний спадкоємець.Достатньо подати запит в будь-яку нотаріальну контору, пред'явивши при цьому свідоцтво про смерть і отримати інформацію з Спадкового реєстру.

У реєстрі містяться такі відомості щодо заповіту:

  • відомості про заповідача;
  • про посвідчення заповіту;
  • про видачу дубліката заповіту;
  • про документ, який змінює або скасовує заповіт;
  • про визнання заповіту недійсним;
  • про реєстрацію заповіту в іноземній державі;
  • про реєстратора.

Спадкоємець, який перебуває за кордоном, може подати такий запит через національний орган іноземної держави, призначений на підставі Конвенції (у нас це Міністерство юстиції України).За життя заповідача інформація про наявність заповіту в реєстрі розголошенню не підлягає та виписку з Спадкового реєстру може отримати тільки він сам.

Що стосується заповітів, складених до створення Спадкового реєстру, вони підлягають безкоштовної реєстрації на підставі заяви посадової особи, що посвідчила їх.Про всяк випадок заповідачу рекомендується перевірити наявність такого заповіту в реєстрі.

Дарча або заповіт: що вигідніше

Чим відрізняється договір дарування майна від заповіту і що вигідніше?Чи можна в договорі дарування передбачити передачу майна обдаровуваному після смерті дарувальника?

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно у власність.При цьому, момент укладення договору може збігатися, а може і не збігатися з моментом переходу права власності на майно (власне сам подарунок).Оскільки договір дарування є безоплатним, то він не може включати обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру (наприклад, передати майно або надати послугу).

У той же час, договір дарування може бути укладений з особливою умовою, необхідною для переходу права власності на подарунок.Такою умовою може бути успішне закінчення навчання, досягнення повноліття, одруження, народження дитини і т.п. Крім того, на обдаровуваного може бути покладено деякі обов'язки, пов'язані з використанням подарунка (наприклад, надання його для публічного показу).

Можливість передачі майна за договором дарування в майбутньому вводить в оману багатьох тим, ніби договором можна передбачити можливість дарування на випадок смерті дарувальника. Це не так. Майно за договором дарування може бути передано лише за життя як дарувальника, так і обдаровуваного.Відносини, які виникають на підставі договору дарування мають особистий характер і зі смертю однієї зі сторін договору зобов'язання за договором дарування припиняються.Майно, віддане у власність обдаровуваного за договором після його смерті включається в загальну спадкову масу і успадковується на загальних підставах.Те ж саме можна сказати і про випадок, якщо дарувальник помер до настання обставини, якою був обумовлений перехід права власності на майно до обдаровуваного.В такому випадку у спадкоємців дарувальника не виникає ніяких зобов'язань по передачі майна обдарованому.Точно так же у спадкоємців обдаровуваного не виникає права цього вимагати.Винятком є ​​випадок, якщо обставина настала до смерті дарувальника, але фактична передача майна не відбулася.В такому випадку дар повинен бути переданий обдаровуваному і після смерті дарувальника.

Заповіт є особистим розпорядженням фізичної особи на випадок своєї смерті. На відміну від договору дарування, заповіт має односторонній характер. Для його дійсності не потрібно, щоб спадкоємці дали свою згоду на його умови. І тільки після відкриття спадщини їх воля буде мати значення: вони можуть прийняти спадщину або відмовитися від нього. Заповідач, в свою чергу, може змінити заповіт або скасувати його в будь-який час. І самою істотною відмінністю заповіту від дарування є те, що майно може перейти у власність спадкоємця тільки після смерті заповідача, причому для цього спадкоємець повинен вчинити певні дії, пов'язані з прийняттям спадщини і оформленням права на неї.

Заповідач також може зумовити виникнення права на спадкування певною умовою (тим же закінченням навчального закладу, народженням дитини і т. п.).

Що стосується витрат, пов'язаних з переходом права власності на подароване або успадковане майно, то вони однакові, оскільки дари і спадок обкладаються прибутковим податком за одними і тими ж правилами.

Читайте також:

Усі статті розділу

Пошук юридичної допомоги при оформленні спадщини в Україні

Потрібна юридична допомога?