Квартирний облік
Відповідно до статті 31 Житлового Кодексу, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
«Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень» затверджені ще Радою Міністрів УРСР у 1984 році, але діють і понині, зі змінами та доповненнями.
Відповідно до Правил квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті місцевої ради. Облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання.
У випадках, передбачених законодавством, громадяни можуть бути взяті на облік і не за місцем їх проживання. Так, внутрішньо переміщені особи беруться на квартирний облік у населеному пункті в межах території обслуговування органу соціального захисту населення, в якому вони перебувають на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб незалежно від наявності майнових прав чи прав власності на нерухоме майно, що розміщується на тимчасово окупованих територіях.
Громадяни, які мають право на отримання житла
На квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:
- забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами місцевих рад разом з радами профспілок (у місті Києві мінімальний розмір жилої площі на одну особу – 7,5 кв.м). Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;
- які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;
- які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я.
- які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
- які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
- які проживають у гуртожитках;
- які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);
- внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим - восьмим, чотирнадцятим, шістнадцятим - двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" .
Громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік. В окрему чергу включаються громадяни, які користуються правом першочергового отримання житла.
Відповідно до статті 45 Житлового Кодексу у першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов:
- сім'ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняним до них у встановленому порядку особам;
- Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а також особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів;
- особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
- особам, яким надано статус постраждалого учасника Революції Гідності відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань;
- особам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання медичних маніпуляцій;
- медичним працівникам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання службових обов'язків;
- особам – учасникам Другої Світової війни;
- особам з інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання I і II груп та особам з інвалідністю I і II груп з числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
- сім'ям осіб, які загинули при виконанні державних або громадських обов'язків;
- робітникам і службовцям, які тривалий час сумлінно пропрацювали у сфері виробництва;
- матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня", багатодітним сім'ям, сім'ям, що виховують дітей з інвалідністю, і одиноким матерям (батькам);
- сім'ям при народженні близнят;
- вчителям та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів.
Поза чергою (стаття 46 ЖК) жиле приміщення надається:
- особам з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них особам з інвалідністю першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків;
- особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу та яким встановлено інвалідність;
- громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання;
- особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість;
- дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, у разі неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення;
- дітям з інвалідністю з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у сім'ях піклувальників, прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття, у разі якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;
- сім'ям, які мають п'ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей;
- особам, обраним на виборну посаду, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість;
- членам сім'ї народного депутата України у разі його смерті в період виконання депутатських обов'язків у Верховній Раді України на постійній основі;
- працівникам протитуберкульозних закладів у разі виникнення професійного захворювання на туберкульоз.
Громадяни, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень, беруться на квартирний облік при наявності передбачених Правилами підстав, незалежно від тривалості проживання у даному населеному пункті. Для інших громадян умовою для взяття на квартирний облік є постійне проживання на території населеного пункту протягом встановленого терміну (у місті Києві – не менше 5 років). Виключення становлять подружжя, неповнолітні діти і непрацездатні батьки, тимчасово відсутні, за якими зберігається право на житло.
Документи для взяття на облік
Заява про взяття на квартирний облік подається відповідно виконавчому комітету міської ради за місцем проживання громадян та адміністрації підприємства, установи, організації чи органу або іншому громадському об’єднанню (організації) за місцем їх роботи. Заява підписується членами сім’ї, які разом проживають, мають самостійне право на одержання жилого приміщення і бажають разом стати на облік.
До заяви додаються:
- довідки про реєстрацію місця проживання особи на кожного члена сім’ї;
- довідки про те, чи перебувають члени сім’ї на квартирному обліку за місцем роботи.
Громадяни, які беруться на облік на пільгових підставах або користуються правом першочергового чи позачергового одержання жилих приміщень, зазначають про це у заяві і подають відповідні документи.
Внутрішньо переміщені особи, крім заяви про взяття на квартирний облік, подають такі документи:
- копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції
- копію посвідчення встановленого зразка, що підтверджує статус особи як члена сім’ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни;
- копії документів, які підтверджують родинний зв’язок членів сім’ї особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій;
- копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на кожного члена сім’ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника бойових дій;
- копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи .
Рішення про взяття на квартирний облік має бути винесено у місячний строк після подання документів.
Підстави зняття з квартирного обліку
Громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках:
- поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;
- виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
- припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи;
- засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців;
- подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік;
- скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
- отримання грошової компенсації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. N 719 особами, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
Надання жилих приміщень
Жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті (у місті Києві – 9 кв.м). При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян. Жиле приміщення може бути надано з перевищенням указаного вище максимального розміру, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру).
На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий місцевої ради видає громадянинові ордер, який є підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Черга на отримання житла з державного фонду просувається доволі повільно, але для багатьох громадян важливий сам факт перебування на квартирному обліку, адже з’являються підстави для отримання відповідних пільг, наприклад, участі у програмі доступного кредитування для придбання житла.
Соціальний найм
Відповідно до Закону «Про житловий фонд соціального призначення» соціальне житло – це житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк.
Користування соціальним житлом є платним. Плата за соціальне житло складається з плати, яка вноситься безпосередньо наймачем, та державної допомоги, що надається відповідно до закону. Плата за житло, яка вноситься безпосередньо наймачем соціального житла, не повинна перевищувати 20 відсотків сукупного доходу наймача та членів його сім’ї, які проживають разом з ним.
До житла з житлового фонду соціального призначення належать:
- квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, які надаються громадянам у порядку черги на одержання соціального житла;
- жилі приміщення у соціальних гуртожитках, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання.
Соціальне житло не підлягає піднайму, бронюванню, приватизації, продажу, даруванню, викупу та заставі.
Соціальний квартирний облік здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування за місцем проживання громадян (для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - за місцем походження або проживання дітей такої категорії; для внутрішньо переміщених осіб - за місцем перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб), які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, після набуття ними повної цивільної дієздатності відповідно до закону.
Громадяни, які мають право перебувати на обліку
Правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України:
- а) для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону;
- б) середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством;
- в) внутрішньо переміщені особи, які не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано (знищене) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Під час визначення середньомісячного сукупного доходу враховується вартість майна, що перебуває у власності громадянина та членів його сім’ї на момент взяття на соціальний квартирний облік (крім вартості майнових прав чи прав власності внутрішньо переміщеної особи та членів її сім’ї на нерухоме майно, що розміщене на тимчасово окупованій території).
Правом взяття на соціальний квартирний облік також користуються мешканці тимчасових притулків для дорослих, громадяни, які мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Перебування громадянина на соціальному квартирному обліку не є підставою для відмови йому у взятті на квартирний облік або зняття з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, чи обліку осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій громадян, визначених законодавством.
Документи для взяття на облік
До заяви про взяття громадянина на облік додаються такі документи:
- довідка про місце проживання та склад сім'ї (за винятком громадян без визначеного місця проживання, які замість зазначеної довідки надають довідку про прийняття на обслуговування в заклад для бездомних осіб і довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи);
- копії документів, що посвідчують особу громадянина та членів його сім'ї;
- копії довідок про присвоєння ідентифікаційного номера громадянинові та членам його сім'ї;
- копії документів, що підтверджують право громадянина та членів його сім'ї на надання пільг під час взяття на облік;
- довідки про доходи громадянина та членів його сім'ї за попередній рік;
- відомості про вартість майна, що перебуває у власності громадянина та членів його сім'ї на момент взяття на соціальний квартирний облік.
До заяви про взяття на облік дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа додаються:
- копія документа, що посвідчує особу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
- копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, особі з їх числа;
- довідка про те, що дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з їх числа не перебуває на обліку за місцем її проживання.
Підстави для відмови
Громадянинові може бути відмовлено у взятті на облік у разі подання документів:
- у неповному обсязі;
- які містять виправлення;
- що не підтверджують можливість визнання у встановленому порядку громадянина таким, що потребує надання соціального житла;
- які містять недостовірні відомості, що встановлено відповідним органом місцевого самоврядування.
Орган місцевого самоврядування може зняти громадянина з обліку у разі:
- подання ним заяви про зняття з обліку;
- втрати підстав, що дають право на отримання соціального житла;
- виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
- отримання ним в установленому порядку кредиту для будівництва чи придбання житла;
- надання йому в установленому порядку земельної ділянки для будівництва приватного житлового будинку;
- виявлення в документах недостовірних відомостей, а також неправомірних дій посадових осіб зазначеного органу під час вирішення питання про взяття на облік.
У разі якщо середньомісячний сукупний дохід громадянина, який перебуває на соціальному квартирному обліку, та членів його сім’ї за попередні два роки поспіль з розрахунку на одну особу змінився і став вищий за величину опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожитковий мінімум, така зміна є підставою для зняття зазначеного громадянина з соціального квартирного обліку.
За громадянином, якого знято з обліку у зв'язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід громадянина та членів його сім'ї за попередні два роки з розрахунку на одну особу перевищує суму опосередкованої вартості найму житла у відповідному населеному пункті та прожитковий мінімум, зберігається протягом трьох років з дня зняття з обліку право на поновлення в черзі за його обліковим номером.
Громадяни, які втратили право перебувати на соціальному квартирному обліку, за їх згодою можуть бути включені до списків осіб на одержання державних цільових довгострокових кредитів на будівництво чи придбання житла.
Заселення до соціального житла
Підставою для заселення житла із житлового фонду соціального призначення є договір найму соціального житла. Договір найму соціального житла - угода, оформлена в письмовій формі, за якою одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому на певний строк.
Договір найму соціального житла укладається між органом місцевого самоврядування або уповноваженим ним органом і наймачем або уповноваженою ним особою. У договорі найму соціального житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов’язків щодо користування соціальним житлом.
Наймач соціального житла вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім’ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, своїх дітей, батьків. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
Орган місцевого самоврядування, який надав соціальне житло, проводить щорічний моніторинг доходів наймача та членів його сім’ї, які проживають разом з ним, за попередній рік.
У разі якщо середньомісячний сукупний дохід наймача квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення та членів його сім’ї за попередні два роки поспіль з розрахунку на одну особу змінився і став вищий за величину опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожитковий мінімум, така зміна є підставою для розірвання договору найму соціального житла.
У разі розірвання договору найму соціального житла наймач та члени його сім’ї, які проживають разом з ним, зобов’язані протягом трьох місяців з дня розірвання такого договору добровільно звільнити надане жиле приміщення. У разі незгоди добровільно звільнити жиле приміщення наймач та члени його сім’ї можуть бути виселені за рішенням суду.
Громадянин, з яким органом місцевого самоврядування було розірвано договір найму на цій підставі протягом наступних трьох років з дня розірвання договору має право на включення його до списків на позачергове отримання квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення за умови відновлення права такого громадянина на отримання соціального житла.
Крім того, підставами для розірвання договору найму соціального житла та виселення із соціального житла без надання іншого житла (за рішенням суду) є:
- надання наймачу або придбання ним іншого жилого приміщення;
- підвищення доходів наймача до рівня, який дозволяє укласти договір найму іншого жилого приміщення, що не належить до житлового фонду соціального призначення;
- подання наймачем недостовірних даних щодо середньомісячного сукупного доходу за попередній рік, приховування реальних доходів;
- систематичне порушення правил користування жилими приміщеннями;
- порушення умов договору найму соціального житла після застосування до наймача заходу впливу у вигляді попередження;
- інші підстави, встановлені законом.