про твої права

Банкрутство юридичних осіб

До 21 жовтня 2019 року процедура банкрутства регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з 21.10.2019 року вступає в силу Кодекс процедур банкрутства, яким процедура відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом врегульована по-новому. Юрист розповість більше про досудову санацію підприємства-боржника і ліквідаційну процедуру банкрута.

Путівник за статтею

  1. Процедура банкрутства до 21.10.2019 року
  2. Процедура банкрутства після 21.10.2019 року
Відео путівник
Ліквідація юридичної особи з боргами та без

Ліквідація юридичної особи з боргами та без

Процедура банкрутства до 21.10.2019 року

Досудова санація

Процедура санації боржника передбачає можливість ініціювати її до звернення кредиторів або самого боржника до суду із заявою про порушення процедури банкрутства.

При виникненні ситуації, що вимагає впровадження плану санації боржника, останній може досягти відповідної угоди з кредитором (-ами) про введення санації, затвердити її план і передати на затвердження до відповідного господарського суду протягом п'яти днів з моменту затвердження плану.

Закон обмежує досудову санацію боржника 12-ма місяцями з дня затвердження плану санації судом. Відповідно, впродовж цього терміну ніхто не має права звернутися до господарського суду із заявою про порушення процедури банкрутства проти боржника.

Повідомлення для кредиторів

Законом передбачено обов'язок господарського суду самостійно оприлюднити інформацію про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-порталі Вищого господарського суду України (офіційне оприлюднення) в мережі Інтернет. Аналогічно, проводиться офіційне оприлюднення про введення процедури санації боржника (ч.4 статті 28) і про початок ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом (ч.3. Статті 38).

Пропущений кредитором термін для звернення з вимогами

Закон дає можливість кредиторам, які пропустили тридцятиденний термін для заяви своїх вимог до боржника, претендувати на виплату їм боргу. Правда, такі кредитори не являються конкурсними, їх вимоги можуть бути задоволені лише в шосту, останню, чергу.

Оскарження судових рішень у процедурі банкрутства

Закон дозволяє оскаржувати ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань і скарг, а також постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. При цьому, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, всі ухвали місцевого господарського суду, що прийняті в справі про банкрутство. У касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними угод (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, визначення про перехід до наступної судової процедури, ухвала про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Аукціонний продаж майна

Процедура продажу майна боржника за допомогою аукціону виписана більш детально: особливості укладення договорів на аукціонах, порядок проведення та організації аукціонів, порядок проведення електронних торгів та вимог до веб-сайтів, на яких проводяться електронні торги, порядок визначення початкової вартості майна та інші питання, які супроводжують проведення , організацію, підведення підсумків і порядок оформлення результатів аукціону.

Арбітражний керівник

Закон визначає вимоги до арбітражних керівників, їх права та обов'язки, відносини зі своїми помічниками, повноваження кваліфікаційної комісії, і порядок проходження кваліфікаційного іспиту, порядку отримання права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та багато інших питань, пов'язаних з відповідальністю, дисциплінарними стягненнями, контролем за діяльністю арбітражних керуючих.

Процедури, пов'язані з іноземною процедурою банкрутства

Цілий розділ Закону присвячений питанням, пов'язаним з іноземною процедурою банкрутства, тобто процедурою банкрутства, яка відбувається за кордоном, згідно вимог іноземного законодавства за участю іноземного суду і керуючого іноземною процедурою банкрутства.

Процедура банкрутства після 21.10.2019 року

З 21.10.2019г. втрачає силу Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та набуває чинності Кодекс процедур банкрутства.

Досудові процедури

Боржник за рішенням засновників (учасників, акціонерів) боржника має право ініціювати процедуру санації до порушення провадження у справі про банкрутство.

Санація боржника до порушення провадження у справі про банкрутство здійснюється відповідно до плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

Для схвалення плану санації боржник скликає збори кредиторів, письмово повідомивши всіх кредиторів, які відповідно до плану санації беруть участь в санації. Одночасно боржник надає цим кредиторам план санації і розміщує оголошення про проведення зборів кредиторів на офіційному веб-порталі судової влади України. Збори кредиторів скликаються не раніше ніж через 10 днів після розміщення такого оголошення.

Боржник протягом п'яти днів з дня схвалення кредиторами плану санації подає до господарського суду за місцезнаходженням боржника заяву про затвердження плану санації.

До заяви про затвердження плану санації додаються:

  • план санації;
  • документи, що підтверджують схвалення плану санації;
  • список кредиторів із зазначенням їх найменування або імені, місця знаходження або місця проживання або перебування, ідентифікаційного коду або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) та суми заборгованості.

Господарський суд виносить ухвалу про прийняття або відмову в прийнятті заяви про затвердження плану санації протягом п'яти днів з дня отримання.

Судові процедури, які застосовуються щодо боржника

Відповідно до Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури:

  • розпорядження майном боржника;
  • санація боржника;
  • ліквідація банкрута.

Юрисдикція, підсудність, підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство

Справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи.

Право на звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.

Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі і повинна містити:

  • найменування господарського суду, до якого подається заява;
  • найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
  • ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
  • виклад обставин, які є підставою для звернення до суду;
  • перелік документів, які додаються до заяви.

Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо:

  • вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження;
  • вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня винесення ухвали суду про відкриття провадження у справі суд оприлюднить повідомлення про відкриття провадження у справі боржника.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

  • забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, в тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку згідно із законодавством, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі отриманих від продажу майна боржника), знаходження майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також при виконанні рішень по майнових спорах;
  • забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
  • не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по задоволенню всіх вимог, на які поширюється мораторій;
  • зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
  • не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати і нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язуюь боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Розпорядження майном боржника

Під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації або ліквідації).

Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Розпорядник майна зобов'язаний:

  • розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника;
  • вести реєстр вимог кредиторів;
  • повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог;
  • вживати заходів для захисту майна боржника;
  • проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника і положення на ринках боржника;
  • виявляти (при наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
  • скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
  • надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
  • надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації про фінансовий стан боржника і під час провадження у справі;
  • не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника і визначити його вартість;
  • по можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборів кредиторів;
  • виконувати інші повноваження, передбачені Кодексом.

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

Санація боржника

Господарський суд затверджує схвалений план санації боржника та виносить ухвалу про введення процедури санації.

Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів і / або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

У плані санації обов'язково вказується розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені в разі введення процедури ліквідації боржника.

План санації може бути змінений в порядку, встановленому для його затвердження. План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.

План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів.

План санації обов'язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, що містить план санації, можуть бути:

  • реструктуризація підприємства;
  • перепрофілювання виробництва;
  • закриття нерентабельних виробництв;
  • відстрочка, розстрочка або прощення боргу або його частини;
  • виконання зобов'язання боржника третіми особами;
  • задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить Кодексу;
  • ліквідація дебіторської заборгованості;
  • реструктуризація активів боржника відповідно до вимог Кодексу;
  • продаж частини майна боржника;
  • виконання зобов'язань боржника власником боржника і його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань;
  • відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів;
  • звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;
  • отримання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог закону позачергово за рахунок продажу майна боржника;
  • отримання позик і кредитів, придбання товарів в кредит;
  • інші заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.

За 15 днів до закінчення терміну проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов'язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів.

За результатами розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:

  • припинення провадження у справі у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
  • припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
  • внесення змін до плану санації та продовження терміну процедури санації.

Ліквідаційна процедура

У випадках, передбачених Кодексом, суд в судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Суд визначає термін, протягом якого ліквідатор зобов'язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей термін не може перевищувати 12 місяців.

Неявка в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про час і місце такого засідання, не перешкоджає провадженню у справі.

З дня визначення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

  • господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) в належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;
  • термін виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким що настав;
  • у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань, в тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
  • припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;
  • відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
  • продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому Кодексом;
  • скасовуються арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
  • припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо це не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються від роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута .

Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки та штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, суд здійснює офіційне опублікування повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України.

Всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Майно, визначене родовими ознаками, яке належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.

Індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включено до складу ліквідаційної маси.

При наявності в складі майна банкрута майна, виключеного з обороту, ліквідатор зобов'язаний передати його відповідним особам в установленому порядку.

Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів в установленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Активи, включені до складу іпотечного покриття, не включаються до складу ліквідаційної маси емітента таких облігацій та управителя іпотечним покриттям. Відчуження цих активів, у тому числі примусове, здійснюється в порядку, передбаченому законом.

Майно, щодо якого боржник є користувачем, балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору.

Державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства в процесі приватизації (корпоратизації) і знаходиться на балансі банкрута, не включається до складу ліквідаційної маси.

Зерно банкрута, що зберігається на його зерновому складі, включається до складу майна банкрута тільки після повного повернення зерна поклажодавцям за всіма складськими документами на зерно, виданими таким підприємством.

Майнові права інтелектуальної власності, виключні майнові права на які зберігаються за установою вищої освіти державної форми власності, не включаються до складу ліквідаційної маси і повертаються установі вищої освіти державної форми власності, яке вносило їх до статутного капіталу господарського товариства.

Після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні. Початковою вартістю продажу майна банкрута є його вартість, визначена ліквідатором.

Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж або продаж на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі за розумною ціною товарів, які швидко псуються.

Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж або продаж на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі за розумною ціною також виробничих запасів, малоцінних товарів і таких, що швидко псуються, ринкова вартість яких не перевищує однієї мінімальної заробітної плати.

Ліквідатор здійснює продаж цінних паперів і похідних фінансових інструментів через професійного учасника фондового ринку в порядку, визначеному законодавством України, згідно з договором, укладеним між ліквідатором і торговцем цінними паперами.

Умови договорів, укладених на реалізацію майна банкрута, не можуть передбачати розстрочку або відстрочку платежів за придбане майно.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. При цьому:

1) у першу чергу задовольняються:

  • вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим і звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам в зв'язку з припиненням трудових відносин, і нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, в тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
  • вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завдані Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, винесених проти України;
  • вимоги кредиторів за договорами страхування;
  • витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;
  • витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги за зобов'язаннями, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників)

3) у третю чергу задовольняються:

  • вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
  • вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги, крім випадків, встановлених Кодексом.

У разі недостатності коштів, отриманих від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги ліквідатор не враховує суму грошових вимог цього кредитора.

Погашення вимог кредиторів шляхом заліку зустрічних однорідних вимог проводиться за згодою кредитора (кредиторів), якщо тільки це не порушує майнові права інших кредиторів.

Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом, позачергово.

Вимоги, не погашені в зв'язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

Читайте також:

Усі статті розділу

Пошук юридичних послуг в сфері захисту інтелектуальної власності

Потрібна юридична допомога?