Сумісництво і суміщення
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи).Таке визначення дано в Положенні про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій (Наказ Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства фінансів України від 28.06.1993 р. № 43).
Сумісництво може бути внутрішнім - робота на одному і тому ж підприємстві і зовнішнім - робота на декількох підприємствах.
Сумісництво слід відрізняти від суміщення, яке досить часто плутають з внутрішнім сумісництвом.
Відмінною рисою роботи за сумісництвом є те, що вона виконується у вільний від основної роботи час, навіть якщо виконується в межах одного підприємства. У свою чергу, суміщенням є виконання на тому ж підприємстві поряд з основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов'язків відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи.
Суміщення професій або посад здійснюється в рамках одного трудового договору.Угода про суміщення професій, посад оформляється розпорядженням, наказом власника або уповноваженого ним органу із зазначенням сумісництвом професії, посади, обсягу додатково виконуваних функцій або робіт, розміру доплати.
Таким чином, основними відмінностями сумісництва та суміщення є те, що робота за сумісництвом виконується у вільний від основної роботи час, тобто за межами нормальної тривалості робочого часу, а робота при суміщенні професій (посад) - одночасно з основною роботою без звільнення від неї, тобто в рамках нормальної тривалості робочого часу.
Крім того, Положенням № 43 передбачено Перелік робіт, які не вважаються сумісництвом.Це, наприклад, літературна робота, технічна, медична і бухгалтерська експертизи, педагогічна робота в обсязі не більше 240 годин на рік і т.д.
Законодавчі обмеження
Не варто забувати про те, що працювати за сумісництвом має право не кожен.За словами Марини Саєнко, адвоката і партнера Юридичної компанії «Закон Перемоги», на сьогоднішній день обмеження на роботу за сумісництвом передбачені, зокрема, Постановою КМУ від 3 квітня 1993 № 245 та вищезгаданим Положенням № 43 для:
- керівників держпідприємств, установ, організацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів (цехів, відділень, лабораторій і т.д.), а також їх заступників, крім наукової, педагогічної, медичної та творчої діяльності;
- працівників окремих професій і посад, зайнятих на важких роботах або роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, які негативно відобразяться на стані їх здоров'я або на безпеку виробництва, перелік яких встановлюється колективним договором підприємства, установи, організації;
- осіб, що не досягли 18-річного віку, та вагітних жінок.
Обмеження на роботу за сумісництвом можуть бути встановлені колективним договором або угодою сторін.Так, при укладенні колективного договору сторони можуть домовитися про заборону на роботу за сумісництвом у відношенні всіх або частини працівників.Крім того, в колективному договорі можна визначити, що працівники не мають права працювати за сумісництвом взагалі або тільки в певних організаціях або на певних роботах (нерідко встановлюються обмеження на роботу за сумісництвом в конкуруючих організаціях).Заборона або обмеження на роботу за сумісництвом також може бути встановлена в трудовому договорі.
Оформлення трудового договору із сумісником
При оформленні співробітника на роботу за сумісництвом з ним укладається трудовий договір.Причому навіть у тому випадку, коли працівник прийнятий на роботу за сумісництвом на тому ж підприємстві, де знаходиться його основне місце роботи.
Трудовий договір на сумісництво згідно ст.23 КЗпП може бути укладений:
- на невизначений термін (безстроковий);
- на певний термін, встановлений за угодою сторін;
- на час виконання певної роботи.
Трудовий договір з сумісником може бути оформлений наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, в якому вказується посада і умови оплати праці працівника.При цьому, якщо наказ або розпорядження не були оформлені, але працівник фактично приступив до роботи, трудовий договір на роботу за сумісництвом вважається укладеним.
Для прийому на роботу за сумісництвом згода адміністрації за основним місцем роботи не потрібна.
«Необхідно враховувати, що згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Мінпраці України, Мін'юсту України, Мінсоцзахисту населення України № 58 від 17.08.1993р.щодо осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. »- роз'яснює пані Саєнко.Згідно п. 2.14.цієї ж Інструкції в трудовій книжці працівника інформація про роботу за сумісництвом вказується в окремому рядку.Запис про роботу за сумісництвом, за бажанням працівника, вноситься в трудову книжку за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом.
Особливості роботи за сумісництвом
Основною особливістю роботи за сумісництвом є її виконання поза робочим часом.При цьому, Положенням встановлено, що тривалість роботи за сумісництвом для працівників державних підприємств не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день, а загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не може перевищувати половини місячної норми робочого часу.
«Працівники-сумісники нарівні з іншими працівниками підприємства мають право на оплату праці згідно з чинним законодавством, а також право на відпустки, передбачені Законом України" Про відпустки "» - розповідає Марина Саєнко.Оплата здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт, який відображається в документах первинного бухгалтерського обліку: при погодинній оплаті праці ведуться табелі обліку використання робочого часу;при відрядній оплаті - первинні документи щодо обліку виробництва.При встановленні сумісникам з погодинною оплатою праці нормованих завдань на основі технічно обгрунтованих норм оплата провадиться за кінцевим результатом за фактично виконаний обсяг робіт.
Відпустка суміснику надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи (ст. 10 Закону України «Про відпустки»).Щодо розміру відпусток сумісникам, які відпрацювали менше 6 місяців, і порядку розрахунків за ним, слід мати на увазі: якщо працівник придбав право на відпустку за місцем основної роботи і ця відпустка йому надається, то за місцем поєднання роботи відпустку він отримає незалежно від того, відпрацював він там 6 місяців чи ні.
Якщо відпустка за основним місцем роботи більшої тривалості, ніж на роботі за сумісництвом, суміснику, за його бажанням, надаються додаткові дні відпустки без збереження заробітної плати - на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи (п. 14 ст. 25 Закону "Про відпустки ").
Оплата відпусток та компенсація за невикористану відпустку виплачується сумісникам відповідно до чинного законодавства нарівні з іншими працівниками, за винятком деяких особливостей.
Так, згідно з листом Мінпраці України від 05.06.2008р.№ 5305/0 / 14-08 / 06 при наданні сумісникам щорічних додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, за особливий характер роботи необхідно враховувати той факт, що ці відпустки надаються залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.При розрахунку часу, що дає право працівнику на зазначені щорічні додаткові відпустки, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з шкідливими і важкими умовами праці або з особливим характером роботи праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів , професій, посад.
«Додаткова відпустка сумісникам за ненормований робочий день не надається, оскільки вважається, що вони працюють за нормованим робочим днем.На відміну від відпусток у зв'язку з навчанням за основним місцем роботи, для яких зберігається середній місячний заробіток, в разі надання такої відпустки працівнику-суміснику його середня місячна зарплата не зберігається. »- додає пані Саєнко.
Розірвання трудового договору із сумісником
Сумісник може бути звільнений на тих же підставах, що і працівник за основним місцем роботи.Зокрема, на підставах, передбачених ст.ст.36 - 41 КЗпП.Додаткові підстави для звільнення сумісників передбачені в ст.43-1 КЗпП і п.8 Положення № 43. Так, власник або уповноважений ним орган може розірвати трудовий договір з сумісником без попередньої згоди профспілкового органу у випадках:
- звільнення з роботи за сумісництвом у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником;
- в зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством.
У разі звільнення сумісника за вказаними спеціальними підставами вихідна допомога йому не виплачується.При звільненні сумісника на загальних підставах розмір вихідної допомоги не може бути меншим від встановленого ст.44 КЗпП.
Суміщення посад і професій в Україні: коли, як і за скільки
Prostopravo.com.ua з'ясовував у яких випадках можливе поєднання декількох посад на одному підприємстві, як це має оплачуватися і оформлятися.На що тільки не готові українці, щоб заробити більше грошей.І працювати на двох або декількох роботах відразу, і виконувати посадові обов'язки тимчасово відсутнього колеги.Саме про останню можливості поговоримо сьогодні.
Що таке суміщення посад
Визначення поняття суміщення професій (або посад) дається в статті 105 Кодексу законів про працю . Так, під внутрішнім суміщенням розуміють виконання на одному і тому ж підприємстві, установі, в організації разом з основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи.
Важливо відрізняти суміщення посад від роботи за сумісництвом, оскільки трудові відносини в цих випадках регулюються різними норами права, по-різному оплачуються і оформляються.
Сумісництво передбачає виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час, на тому ж, або на іншому підприємстві.З працівниками, які працюють за сумісництвом, укладається окремий трудовий договір.На відміну від сумісництва, суміщення посад або професій здійснюється а одним трудовим договором, завжди на одному підприємстві і в межах встановленої тривалості робочого дня.
Як правило, суміщення посад застосовується в разі тимчасової відсутності працівника, якого заміщають, на робочому місці: в зв'язку з хворобою, відпусткою, відрядженням і т. п.
У яких випадках дозволяється
Як і в багатьох інших випадках, коли мова йде про трудові відносини, питання суміщення професій і посад регулюються нормами ще радянського законодавства, яке застосовується в частині, що не суперечить Конституції і законам України. Тому звернемося до Постанови Ради Міністрів СРСР від 4 грудня 1981 р № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» і Інструкції щодо застосування цієї Постанови від 14.05.1982 № 53-ВЛ, затвердженої Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях, Міністерством фінансів СРСР, Секретаріатом Всесоюзної Центральної ради професійних спілок.
Згідно Постанови № 1145 суміщення професій (посад) допускається на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно доцільно і не веде до погіршення якості продукції, виконуваних робіт , обслуговування населення.Суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї категорії персоналу, до якої належить цей працівник (робітники, інженерно-технічні працівники, службовці та інші).
Тобто, суміщення професій (посад) допускається в тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної, так і додаткової роботи, що суміщається.
Існують і інші обмеження на роботу за сумісництвом, встановлені, зокрема, частиною третьою статті 22 КЗпП, якою передбачено, що законодавством можуть встановлюватися вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника, і статтею 25-1 КЗпП, якою встановлено обмеження спільної роботи родичів на підприємстві, в установі, організації.
За працівниками, які зайняті на основній роботі зі шкідливими, небезпечними і важкими умовами праці та які суміщають професії (посади), зберігаються встановлені законодавством відповідні пільги (додаткові відпустки, скорочена тривалість робочого часу, безкоштовна видача спецодягу, спецвзуття, інших засобів індивідуального захисту, знешкоджувальних коштів, лікувально-профілактичного харчування і т.д.) незалежно від того, чи встановлені ці пільги для сумісництва професії (посади).
Працівникам, яким зазначені пільги не передбачені законодавством по основній роботі, але передбачені за сумісництвом професії (посади), такі пільги надаються тільки за ті робочі дні, в які працівник працював за сумісництвом не менше половини робочого дня.
Суміщати посаду можуть один або відразу декілька працівників.
Доплати за суміщення посад
Постанова №1145 обмежує розмір доплат за суміщення професій (посад) 50 відсотками тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника, незалежно від числа осіб, між якими розподіляються ці доплати (надбавки).
Однак аналіз чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що роботодавець не обмежений цією цифрою при визначенні розміру доплат за суміщення професій (посад).Так, у частині першій статті 21 КЗпП встановлено, що виконувана робота визначається угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, відповідно до частини другої статті 105 КЗпП, встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.Якщо ж колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити, питання доплат з профспілковим органом, який представляє інтереси більшості працівників, а якщо його немає - з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом (ч . 2 ст. 97 КЗпП).
Крім того, згідно Постанови № 1145 доплати за суміщення професій (посад) не встановлюються в тих випадках, коли поєднується робота передбачена в нормах трудових витрат, обумовлена трудовим договором (входить в коло обов'язків працівника) або доручається працівникові в установленому законодавством порядку в зв'язку з недостатньою фактичною його зайнятістю в порівнянні з діючими нормами трудових затрат по основній роботі.
Слід зазначити, що відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р доплати за суміщення професій і посад включаються до розрахунку середньої заробітної плати.
Як оформляється
Перш за все, потрібно пам'ятати, що суміщення посад є істотною зміною умов і оплати праці, про що працівник повинен бути попереджений за два місяці (ч. 2 ст. 32 КЗпП).У такому ж порядку працівник повинен бути повідомлений про припинення суміщення, якщо воно було встановлено на невизначений термін.
Друге, на що повинен звернути увагу роботодавець: суміщення професій або посад можливе лише за згодою працівника.Угода про суміщення посад укладається на певний термін або без зазначення такого строку.Згідно з Інструкцією оформляється суміщення посад наказом.
У наказі про суміщення потрібно обов'язково вказати суміщає посади, а також розмір доплати за суміщення.Працівника, який буде поєднувати посади, потрібно ознайомити з наказом під розписку.
Скасування суміщення посад також необхідно правильно оформити наказом.
Внесення до трудової книжки відомостей про суміщення Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці, Мін'юсту і Мінсоцзахисту України № 58 від 29 липня 1993 р не передбачено, але і прямо не забороняється.Тому в деяких випадках в трудову книжку цілком можна внести запис про суміщення професій (посад), якщо працівник, наприклад, працює за сумісництвом за такою професією (посадою), яка дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Слід пам'ятати, що зменшення чисельності працівників в результаті суміщення професій (посад) не може служити підставою для зміни встановленого підприємствам, установам чи організаціям ліміту чисельності та затвердженого штатного розкладу, скасування підрозділів і т. п. Більш того, при відсутності відповідної штатної одиниці в штатному розкладі, немає підстав для суміщення цієї посади і встановлення за це доплати.
Читайте також:
- Інструктаж з охорони праці: порядок проведення та види
- Вихідні та святкові дні в Україні
- Заробітна плата в Україні та її форми: порядок нарахування, виплати, індексації
- Нещасний випадок: поняття та порядок розслідування
- Особливості виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам в Україні: обчислення стажу і розміру
- Особливості нормативного регулювання фрілансерської діяльності в Україні
- Порядок ведення трудових книжок в Україні
- Порядок переведення працівників підприємства
- Прийнято Закон про мобінг