Основні положення договору міни
За договором міни (інша назва - договір бартеру) кожна зі сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший.Основною особливістю договорів міни є те, що зустрічне зобов'язання має не грошову форму, а товарну. Не забороняється також обмін товару на роботи або послуги.
Договір міни має багато схожого з договорами купівлі-продажу і поставки.Тому не дивно, що загальні положення про купівлю-продаж і постачання застосовуються до договорів міни, якщо вони не суперечать суті зобов'язання (наприклад, суперечить суті договору міни обов'язок оплатити товар грошима).Якщо договір міни містить елементи інших договорів (контрактації, виконання робіт, надання послуг і т. п.) до нього застосовуються положення законодавства, що регулюють відповідний вид зобов'язань.
Договір міни є двостороннім - права і обов'язки за договором виникають у кожної зі сторін. Відповідно до частини 2 статті 715 ЦКУ кожна зі сторін є продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін. Якоїсь специфічної назви для сторін договору міни законодавець не придумав, тому сторони в договорі міни зазвичай іменуються просто Сторона1 і Сторона2.
Всупереч розхожій думці, договір міни відноситься до оплатних.
Договором міни навіть може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.
Проте відміна від договору купівлі-продажу полягає в тому, що зобов'язання другої сторони не можуть бути повністю замінені грошовими зобов'язаннями.
Перехід права власності на обмінювані товари, за загальним правилом, відбувається одночасно після виконання зобов'язань щодо передачі товару обома сторонами.Разом з тим, сторони можуть відійти від такого порядку і вказати в договорі інші умови переходу права власності на товар.Наприклад, якщо передача товару однієї зі сторін значно віддалена у часі від передачі товару іншою стороною, сторони можуть передбачити, що право власності на товар переходить з моменту його передачі контрагенту.
Предмет договору
За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання або оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.
Об'єктом договору міни можуть бути як товари, так роботи або послуги.
Не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством.Законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов'язаних з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання.
Істотні умови
До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.
Особливості регулювання бартерних операцій в ЗЕД
Відповідно до частини 6 статті 715 ЦКУ законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.Такі особливості передбачені Законом України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності».
Товарообмінна операція в ЗЕД - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлений бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних або імпортних поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом ЗЕД України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, яка передбачає збалансований по вартістю обмін товарами, роботами, послугами, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.
У такому договорі обов'язково вказується загальна вартість товарів, які експортуються, і товарів, які імпортуються, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній НБУ до першої групи Класифікатора іноземних валют.
При цьому обов'язкова оцінка вартості товарів (робіт або послуг), що підлягають обміну, важлива не тільки для визначення еквівалентності обміну, а й для митного декларування, а також визначення розміру претензій, страхових сум і застосування фінансових санкцій.
Право на проведення товарообмінних операцій мають право всі суб'єкти ЗЕД України, але стосовно не всіх товарів.Так, Кабінет Міністрів затверджує перелік товарів, щодо яких заборонено проведення бартерних операцій (Постанова КМУ від 29.04.99р. №756).
Важливо пам'ятати, що товари, які імпортуються за бартерними договорами підлягають ввезенню на митну територію України не пізніше 180 календарних днів з дня митного оформлення (оформлення митної декларації на експорт).
У разі, якщо експортуються роботи чи послуги - відлік ведеться з дня підписання акту або іншого документа, що підтверджує виконання робіт або надання послуг.
Датою ввезення товарів на митну територію України вважається дата оформлення митної декларації, а у разі імпорту робіт або послуг - дата підписання акту або іншого документа, що підтверджує їх виконання або надання.
Порушення строків ввезення тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% вартості недоотриманих товарів (робіт або послуг).Загальний розмір пені не може перевищувати розміру заборгованості.
Перебіг строків зупиняється на час дії обставин непереборної сили або форс-мажору, а також в разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражем при ТПП або іншим арбітражем позовної заяви про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок порушення термінів або інших умов бартерного договору.
Настання та закінчення дії обставин непереборної сили повинно бути підтверджено довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце.Обставини форс-мажору підтверджуються в установленому законом порядку.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі або залишення позову без розгляду терміни поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.У разі часткової відмови в позові пеня нараховується тільки в тій частині, в якій було відмовлено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів не стягується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акту або іншого документу, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити орган доходів і зборів - митницю (якщо імпортуються або експортуються за таким договором товари) або державну податкову інспекцію (якщо імпортуються або експортуються за таким договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг).Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення.
Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).
Читайте також:
- Агентські та дилерські договори в Україні
- Види, форма та порядок укладання договорів
- Договори про надання послуг: поняття, предмет, істотні умови
- Договори про розпорядження правами інтелектуальної власності
- Договір безоплатного користування (позичка)
- Договір доручення: поняття, сторони, істотні умови
- Договір зберігання: форма, істотні умови, види
- Договір купівлі-продажу товару
- Договір про спільну діяльність (співробітництво)
- Договірне право та договірні відносини
- Правове регулювання договорів ренти: предмет, форма, умови розірвання
- Правове регулювання комісійних договорів
- Типовий договір поставки: сторони, предмет, форма, специфікація
- Як підготувати та укласти договір страхування?