про твої права

Банківська таємниця: поняття, зміст, порядок розкриття, відповідальність

Дуже часто наші читачі запитують, яка інформація про клієнта, яка стала відомою банку, охоплюється поняттям банківської таємниці, чи мають право банки передавати таку інформацію третім особам, в яких випадках банківська таємниця може бути розкрита і яку відповідальність повинен понести банк або посадова особа, винні в несанкціонованому розкритті банківської таємниці. На ці та інші питання постарався відповісти Prostopravo.com.ua

Путівник за статтею

Відео путівник
Банківська таємниця в Україні: збереження, відповідальність за розголошення

Банківська таємниця в Україні: збереження, відповідальність за розголошення

Що таке банківська таємниця?

Банківською таємницею, згідно з частиною 1 статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку в процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банком.

Банківською таємницею, зокрема, є:

  1. відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;
  2. операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;
  3. фінансово-економічний стан клієнтів;
  4. системи охорони банку та клієнтів;
  5. інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;
  6. відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці , будь-якого проекту, винаходу, зразків продукції та інша комерційна інформація;
  7. інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає оприлюдненню;
  8. коди, що використовуються банками для захисту інформації.

Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, також становить банківську таємницю.

Інформація про банки чи клієнтів, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави для використання в цілях банківського нагляду або запобігання легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, становить банківську таємницю.

Які заходи повинен прийняти банк для збереження банківської таємниці?

  1. Обмежити коло осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю.
  2. Організувати спеціальне діловодство з документами, що містять банківську таємницю.
  3. Застосовувати технічні засоби для запобігання несанкціонованому доступу до електронних та інших носіїв інформації.
  4. Договори та угоди між банком і клієнтом повинні містити застереження щодо збереження банківської таємниці.

Службовці банку при вступі на посаду підписують зобов'язання щодо збереження банківської таємниці.Керівники і службовці банків зобов'язані не розголошувати та не використовувати з вигодою для себе чи для третіх осіб конфіденційну інформацію, яка стала відома їм при виконанні своїх службових обов'язків.

Часто клієнти банків задають питання: чи правомірна передача відомостей, що містять банківську таємницю, колекторським компаніям?

У 2011 році стаття 61 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» була доповнена новою частиною, згідно з якою банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, в тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та / або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 цього Закону.

Ця норма фактично санкціонувала передачу конфіденційної інформації про клієнтів колекторам.Однак при цьому, приватні особи і організації, які при виконанні своїх функцій або наданні послуг банку безпосередньо чи опосередковано отримали конфіденційну інформацію, зобов'язані не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.Тому, такі дії колекторів, як: розміщення інформації про заборгованість клієнта не всередині запечатаного конверту, а на ньому;дзвінки і листи про борги співробітника на ім'я начальника і т. д. - є неправомірними.

Розкриття банківської таємниці

Однак в деяких випадках, прямо передбачених законом, банк не тільки може, а й повинен розкрити банківську таємницю про клієнта.

Так, інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками:

  1. на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної або фізичної особи.Інформація про рахунок умовного зберігання (ескроу) і операції по ним розкривається також за письмовим запитом бенефіціара.Інформація про залишок коштів на банківському рахунку, майнові права на грошові кошти на якому є предметом обтяження, операції по ним, обтяження, щодо яких в банк надійшли повідомлення, в тому числі взяті банком на облік, інші обмеження права розпорядження рахунком, розкривається також за письмовим запитом обтяжувала, якщо право обтяжувача на отримання відповідної інформації передбачено угодою, на підставі якої виникає таке обтяження;
  2. за рішенням суду;
  3. органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу;
  4. органам податкового контролю на їх письмову вимогу про наявність банківських рахунків;
  5. центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, на його запит щодо фінансових операцій, які стали об'єктом фінансового моніторингу (аналізу) згідно із законодавством щодо запобігання та протидії легалізації ( відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також учасників зазначених операцій;
  6. органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", про наявність і / або стан рахунків боржника, рух грошових коштів і операції на рахунках боржника за конкретний проміжок часу, а також про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
  7. Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у випадках самостійного подання банком інформації про банк як емітента та адміністративних даних відповідно до законів про цінні папери та фондовий ринок.
  8. за рішенням суду Національному агентству з попередження корупції щодо наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";
  9. іншим банкам у випадках, передбачених Законом «Про банки і банківську діяльність» та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення";
  10. центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на його письмовий запит під час бюджетного процесу з метою проведення верифікації та перевірки достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, здійснюваних за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов'язкового державного соціальногострахування, і своєчасного і в повному обсязі їх здійснення, надається інформація про відкриті на їх ім'я рахунки (поточні, кредитні, депозитні і т.п.), операції та залишки за ними.У разі нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, призначених на сім'ю або домогосподарство, інформація надається по кожному з членів сім'ї або домогосподарства;
  11. Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів, на його письмову вимогу в зв'язку із здійсненням ним виявлення і розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, - про наявність і стан рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності.

Довідки за рахунками (вкладами) у разі смерті їх власників надаються банком особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам у справах спадщини.

Банк також має право розкривати інформацію, яка містить банківську таємницю, особі (в тому числі уповноваженому діяти від імені держави), на користь якої відчужуються активи та зобов'язання банку при виконанні заходів, передбачених програмою фінансового оздоровлення банку, або під час здійснення процедури ліквідації.

Вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна:

1) бути викладена на бланку державного органу встановленої форми;

2) бути надана за підписом керівника державного органу (чи його заступника), скріпленого гербовою печаткою;

3) містити передбачені Законом підстави для отримання цієї інформації;

4) містити посилання на норми закону, згідно з якими державний орган має право на отримання такої інформації.

Банку забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого банку, навіть якщо їх імена зазначені в документах, угодах та операціях клієнта.

Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам та Національному банку України в обсягах, необхідних при наданні кредитів, банківських гарантій.

Обмеження щодо одержання інформації, яка містить банківську таємницю, не поширюються на службовців Національного банку України або уповноважених ними осіб, що в межах повноважень, наданих Законом України "Про Національний банк України", здійснюють функції банківського нагляду або валютного контролю.

Обмеження щодо одержання інформації, яка містить банківську таємницю, не поширюються на працівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні ними функцій і повноважень, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Національний банк України зобов'язаний надавати банкам доступ до інформації з кредитного реєстру, що становить банківську таємницю.

Національний банк України має право розкривати інформацію про банк або пов'язаних з банком осіб, яка збирається під час проведення банківського нагляду і становить банківську таємницю, органам державної влади, уповноваженим здійснювати досудове розслідування, у разі виявлення порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального злочину.

Розгляд судом заяви про розкриття банківської таємниці

Окремо зупинимося на процедурі розгляду судами справ про розкриття банківської таємниці.Такі справи розглядаються судами в порядку окремого провадження відповідно до глави 12 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, заява про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи подається до суду за місцезнаходженням банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.

У заяві повинно бути зазначено:

  1. найменування суду, до якого подається заява;
  2. ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім'я представника заявника, якщо заява подається представником;
  3. найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;
  4. обгрунтування необхідності та обставин, за яких вимагається розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів;
  5. обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.

Справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, розглядається у п'ятиденний строк з дня надходження заяви на закритому судовому засіданні з повідомленням заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів і національної безпеки, - з повідомленням тільки заявника.

Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, або їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов'язковою.

Якщо ж при розгляді справи буде встановлено, що заява ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Прийняте судом рішення підлягає негайному виконанню.Копії рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація.Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку.Однак оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Відповідальність за розголошення банківської таємниці

Сам банк, а також його посадові особи, винні в незаконному розголошенні банківської таємниці, несуть відповідальність за це відповідно до закону - від цивільно-правової до кримінальної.

Так, згідно з частиною другою статті 1076 Цивільного кодексу України у разі розголошення банком відомостей, що становлять банківську таємницю, клієнт має право вимагати від банку відшкодування завданих збитків та моральної шкоди.

Статті 231 та 232 Кримінального кодексу України встановлюють кримінальну відповідальність за порушення банківської таємниці.

Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю

Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю, з метою розголошення чи іншого використання цих відомостей, а також незаконне використання таких відомостей, якщо це завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, - караються штрафом від трьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 232. Розголошення комерційної або банківської таємниці

Умисне розголошення комерційної або банківської таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотної шкоди суб'єкту господарської діяльності, -

карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Читайте також:

Усі статті розділу

Пошук юридичних послуг у фінансовій сфері

Потрібна юридична допомога?