про твої права

Податок на прибуток підприємств в Україні: ставки, термін сплати, платники

Податок на прибуток і податок на виведений капітал в Україні: розмір ставки, порядок нарахування, розрахунку та сплати, заповнення декларації з податку на прибуток підприємств і організацій, платники на загальних підставах

Короткий зміст і посилання по темі

  1. Платники податку на прибуток
  2. Об'єкт оподаткування
  3. Ставки податку
  4. Порядок обчислення і сплати податку на прибуток
  5. Звільнення від оподаткування
  6. Податок на виведений капітал
  7. Платники податку на виведений капітал
  8. Об'єкти оподаткування податком на виведений капітал
  9. Ставки податку на виведений капітал
  10. Порядок нарахування податку




Loading...

Платники податку на прибуток

Платниками податків - резидентами є:

  • суб'єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених законом.
  • керуючий фонду операцій з нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" за операціями і результатами діяльності з довірчого управління, яке здійснюється таким керуючим через фонд.

Платниками податку - нерезидентами є:

  • юридичні особи, утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та такі, що отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
  • постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

Постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням.Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації у контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Не є платниками податку неприбуткові підприємства.

Неприбутковим підприємством, установою і організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, яка одночасно відповідає таким вимогам:

  • утворена і зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
  • установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє некомерційна організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутку) або їх частини серед засновників (учасників в розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників ( крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;
  • установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє некомерційна організація відповідно до закону) передбачають передачу активів однієї або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів ) або зарахування в дохід бюджету в разі припинення юридичної особи (в результаті її ліквідації, злиття,розподілу, приєднання або перетворення).Ця вимога не поширюється на об'єднання і асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;
  • внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Зареєстровані установи і організації (знову), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Доходи (прибуток) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування витрат на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямків діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення некомерційної (благодійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, в тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Встановлення контролюючим органом факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для інших цілей є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій та пені відповідно до норм ПКУ.Податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому здійснено таке порушення.

Не є платниками податку на прибуток суб'єкти господарювання, які обрали спрощену систему оподаткування та звітності.

Об'єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування є:

  • прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності , на різниці, що виникають відповідно до положень Податкового Кодексу.
  • дохід за договорами страхування, визначений відповідно до підпункту 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 ПКУ;
  • дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 ПКУ, з джерелом походження з України;
  • дохід суб'єктів, які здійснюють випуск і проведення лотерей, який підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 ПКУ;
  • дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням ігрових автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцеві, який підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 ПКУ.

Ставки податку

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Під час здійснення страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно з базовою ставкою податку на прибуток, ставки податку на дохід встановлюються в таких розмірах:

  • 3 відсотки за договорами страхування від об'єкта оподаткування, який розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування;
  • 0 відсотків за договорами довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії.

Ставки 0, 4, 6, 12, 15 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених пунктом 141.4 статті 141 ПКУ.

Під час здійснення букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино) одночасно з базовою ставкою податку на прибуток, ставка податку на дохід встановлюється в розмірі:

  • 10 відсотків від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням ігрових автоматів;
  • 18 відсотків від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням ігрових автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцеві.

При здійсненні діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід у розмірі 30 відсотків.

Порядок обчислення і сплати податку на прибуток

Податок нараховується платником самостійно.

Податковий (звітний) період для податку на прибуток підприємств календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем ​​податкового (звітного) періоду, крім:

  • виробників сільськогосподарської продукції, які можуть вибрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, відносяться підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу;
  • в разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період починається з дати, на яку припадає початок такого обліку та закінчується останнім календарним днем ​​такого податкового (звітного) періоду;
  • якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податків:

а) платників податків, зареєстрованих протягом звітного (податкового) року, які платять податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податків, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показаннями Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період, що не перевищує 20 млн.гривень.При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показами Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Нерезидент щорічно може отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

  • календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ​​звітного (податкового) кварталу;
  • календарному році - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ​​звітного (податкового) року.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем ​​строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем ​​відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

Форму декларації з податку на прибуток підприємств можна знайти на сайті Державної фіскальної служби за посиланням: http://sfs.gov.ua/elektronni-formi-dokumentiv/podatok-na-pributok-pidpriemstv/podatkova-deklaratsiya-z-podatku-na-pri/

Звільнення від оподаткування

Звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу (поставки) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації) , поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до Податкового Кодексу.

Підприємства та організації, на які поширюється дія цього пункту, реєструються у відповідному контролюючому органі в порядку, передбаченому для платників цього податку.

Податок на виведений капітал

4 липня 2019 року в парламенті був зареєстрований президентський законопроект №8557 "Про внесення Змін до Податкового Кодексу України щодо податку на виведений капітал".Якщо закон буде прийнятий, в Україні податок на прибуток може бути замінений податком на виведений капітал.

Законопроект передбачає заміну податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал.При цьому на 3 роки (до 31 грудня 2021) дозволяється застосування податку на прибуток підприємств банками за їх рішенням.

Платники податку на виведений капітал

Платниками податків - резидентами являються суб'єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім: 1) неприбуткових підприємств, установ, організацій;2) платників єдиного податку (за винятком випадків здійснення операцій, які є об'єктом оподаткування, з нерезидентами - неплатниками податку на виведений капітал).

Платник податків - нерезидент до початку здійснення операцій в рамках діяльності, передбаченої пунктом 141.2 статті 141 Податкового Кодексу (постійне представництво - до початку життя без господарської діяльності), стає на облік в контролюючому органі.До таких видів діяльності належать:

  • здача в оренду (лізинг) майна, розташованого на території України;
  • продаж нерухомого майна, розташованого на території України;
  • здійснення діяльності, при якій створюється будівельний майданчик, будівельний,  складальний або монтажний об'єкт, або пов'язана з ними наглядова діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців (якщо відповідно до договору початковий термін не перевищував шість місяців, але фактично або після внесення змін до договору став перевищувати шість місяців, то до бази оподаткування включаються і суми, отримані нерезидентом протягом перших шести місяців);
  • надання брокерських, комісійних або агентських послуг на користь резидентів, за винятком здійснення операцій з купівлі (продажу) товарів (робіт, послуг) за межами України у нерезидентів (нерезидентам);
  • здійснення операцій з продажу або іншого відчуження резиденту або нерезиденту, якщо продаж здійснюється на території України, цінних паперів, деривативів або корпоративних прав, емітованих (випущених) юридичною особою, створеною відповідно до законодавства України;  
  • отримання майна (в тому числі цілісних майнових комплексів) від резидентів в рамках спільної діяльності або переданих в довірче управління;
  • укладання угоди про розподіл продукції.

Реєстр платників податку на виведений капітал ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.Дані Реєстру платників податку щодня публікуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, на власному офіційному сайті.

Об'єкти оподаткування податком на виведений капітал

Об'єктом оподаткування являються операції з виведення капіталу:

  • а) виплата дивідендів неплатнику податку в сумі, визначеній за правилами, встановленими статтею 136 ПКУ;
  • б) виплата в грошовій формі або в іншій, ніж грошова формі внесків власнику корпоративних прав - неплатнику податку або особі - неплатнику податку, що надає майно в довірче управління або спільну діяльність, в сумі, яка визначається за правилами, встановленими статтею 136 ПКУ;
  • в) виплата в грошовій формі або в іншій, ніж грошова формі, яка здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з направленням (за вирахуванням) частини чистого прибутку такого підприємства в порядку і строки, встановлені Кабінетом Міністрів України або органами місцевого самоврядування, в сумі, визначеній за правилами, встановленими статтею 136 ПКУ.

База оподаткування операцій з виведення капіталу визначається як сума дивідендів, що виплачуються на користь неплатника податку в грошовій формі або в іншій, ніж грошова формі, за винятком:

  • а) дивідендів, нарахованих на користь засновника / власника юридичної особи - емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх засновників (власників) у статутному капіталі емітента і в результаті якого збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів;
  • б) платежу підприємств і організацій, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю та є їх повною власністю, на користь свого засновника, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного (податкового) періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Також об'єктом оподаткування є операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу: 1) виплата відсотків; 2) виплата коштів, що перераховуються нерезидентам у межах договорів страхування, укладених зі страховиками - нерезидентами, і в рамках договорів перестрахування; 3) виплата фінансової допомоги неплатнику податку; 4) передача майна неплатнику податку без пред'явлення вимог про компенсацію його вартості; 5) виплата роялті неплатнику податку і т.д.

Ставки податку на виведений капітал

Пропонується застосовувати наступні ставки податку на виведений капітал:

  • 15% - до операцій з виведення капіталу;
  • 20% - до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, які оподатковуються за ставкою 5%);
  • 5% - до коштів, сплачених на виконання боргових зобов'язань пов'язаним особам - нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов'язань перед усіма пов'язаними особами - нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш, ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що здійснюють виключно лізингову діяльність, - більш, ніж в 10 разів) або реєстрації нерезидента в державі, яке є низькоподатковою юрисдикцією, буде застосовуватися ставка 20%).

Порядок нарахування податку

Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Обов'язок із нарахування та сплати податку виникає у платника податків у разі здійснення операції, яка є об'єктом оподаткування цим податком, незалежно від того, на яких підставах (право власності, довірче управління, спільна діяльність, реалізація заставленого майна, управління фондом, виконання доручення тощо) платник податків розпоряджається коштами або товарами (роботами, послугами), які використовуються в таких операціях.

Оподаткування операції, передбаченої одночасно двома і більше пунктами ПКУ, здійснюється один раз за максимальною базою і ставкою оподаткування.

Податковим (звітним) періодом є календарний квартал, а у випадках, передбачених ПКУ, календарний рік з відображенням даних у декларації за податковий (звітний) квартал.

Для діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку в розмірі 30% від доходів. Правда, таке збільшення ставки буде поступовим:

  • з 1 січня 2017 по 31 грудня 2017 включно - 18 відсотків;
  • з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 включно - 24 відсотки;
  • з 1 січня 2019 по 31 грудня 2019 включно - 26 відсотків;
  • з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 включно - 28 відсотків;
  • з 1 січня 2021 року - 30%.

Фінансовий результат для платників податку на прибуток тепер також збільшується:

на суму залишкової вартості готельного об'єкту невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або між народних стандартів фінансової звітності, в разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Роялті, що не являються контрольованими операціями, але які відповідають правилу «витягнутої руки», можуть відноситься на витрати без обмежень.

 

Горячие предложения

Кредиты на карту

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка - от 0.01%

Срок - до 180 дней

Сумма - до 20 000 грн.

Документы - паспорт и код

КАК СТАТЬ УСПЕШНЫМ И ВЫСОКООПЛАЧИВАЕМЫМ ЮРИСТОМ?

ПЕРВАЯ В УКРАИНЕ ПРИКЛАДНАЯ КНИГА О СЕКРЕТАХ ПРОФЕССИОНАЛОВ, РЕАЛИЯХ ТРУДА И ЧАСТНОЙ ПРАКТИКИ В СФЕРЕ ПРАВА





Корисні статті з даної тематики

Советы юристов для граждан и бизнеса на ваш e-mail!




© 2006—2019

ООО «Простобанк Консалтинг»

Код ЄДРПОУ: 35454764

Адрес: 02100, г. Киев, ул. Георгия Тороповского, 2, оф. 19

Телефон: +38 063 075 70 92

Email: info@prostobank.com