про твої права

Податок на прибуток підприємств в Україні: ставки, термін сплати, платники

Податок на прибуток і податок на виведений капітал в Україні: розмір ставки, порядок нарахування, розрахунку та сплати, заповнення декларації з податку на прибуток підприємств і організацій, платники на загальних підставах

Путівник за статтею

  1. Платники податку на прибуток
  2. Об'єкт оподаткування
  3. Ставки податку
  4. Порядок обчислення і сплати податку на прибуток
  5. Звільнення від оподаткування
  6. Податок на виведений капітал
  7. Платники податку на виведений капітал
  8. Об'єкти оподаткування податком на виведений капітал
  9. Ставки податку на виведений капітал
  10. Порядок нарахування податку
  11. Особливості розрахунку податку на прибуток в Білорусі
  12. Зразок податкової декларації з податку на прибуток
Відео путівник
Прибутковий податок (ПДФО) в Україні

Прибутковий податок (ПДФО) в Україні

Платники податку на прибуток

Платниками податку - резидентами є:

  1. суб’єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
  2. Суб’єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України.
  3. Суб’єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії.
  4. Управитель фонду операцій з нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" щодо операцій і результатів діяльності із довірчого управління, що здійснюється таким управителем через фонд;
  5. фізичні особи - підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України.

Платниками податку - нерезидентами є:

  1. юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
  2. нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок.

Постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації.

Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

  • утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
  • установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.;
  • установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;
  • внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації.

Об'єкт оподаткування

Об'єктом оподаткування є:

  • прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності , на різниці, що виникають відповідно до положень Податкового Кодексу.
  • дохід за договорами страхування, визначений відповідно до підпункту 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 ПКУ;
  • дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 ПКУ, з джерелом походження з України;
  • дохід суб'єктів, які здійснюють випуск і проведення лотерей, який підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 ПКУ;
  • дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням ігрових автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцеві, який підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 ПКУ.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Ставки податку

Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Під час провадження страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно із основною ставкою податку на прибуток ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у підпункті 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 Податкового Кодексу;

0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії.

Порядок обчислення і сплати податку на прибуток

Податок нараховується платником самостійно.

Податковий (звітний) період для податку на прибуток підприємств календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем ​​податкового (звітного) періоду, крім:

  • виробників сільськогосподарської продукції, які можуть вибрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, відносяться підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу;
  • в разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період починається з дати, на яку припадає початок такого обліку та закінчується останнім календарним днем ​​такого податкового (звітного) періоду;
  • якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податків:

а) платників податків, зареєстрованих протягом звітного (податкового) року, які платять податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податків, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показаннями Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період, що не перевищує 20 млн.гривень.При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показами Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Нерезидент щорічно може отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

  • календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ​​звітного (податкового) кварталу;
  • календарному році - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ​​звітного (податкового) року.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем ​​строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем ​​відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

Форму декларації з податку на прибуток підприємств можна знайти на сайті Державної фіскальної служби за посиланням: http://sfs.gov.ua/elektronni-formi-dokumentiv/podatok-na-pributok-pidpriemstv/podatkova-deklaratsiya-z-podatku-na-pri/

Звільнення від оподаткування

Звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу (поставки) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації) , поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до Податкового Кодексу.

Підприємства та організації, на які поширюється дія цього пункту, реєструються у відповідному контролюючому органі в порядку, передбаченому для платників цього податку.

Податок на виведений капітал

4 липня 2019 року в парламенті був зареєстрований президентський законопроект №8557 "Про внесення Змін до Податкового Кодексу України щодо податку на виведений капітал".Якщо закон буде прийнятий, в Україні податок на прибуток може бути замінений податком на виведений капітал.

Законопроект передбачає заміну податку на прибуток підприємств податком на виведений капітал.При цьому на 3 роки (до 31 грудня 2021) дозволяється застосування податку на прибуток підприємств банками за їх рішенням.

Платники податку на виведений капітал

Платниками податків - резидентами являються суб'єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім: 1) неприбуткових підприємств, установ, організацій;2) платників єдиного податку (за винятком випадків здійснення операцій, які є об'єктом оподаткування, з нерезидентами - неплатниками податку на виведений капітал).

Платник податків - нерезидент до початку здійснення операцій в рамках діяльності, передбаченої пунктом 141.2 статті 141 Податкового Кодексу (постійне представництво - до початку життя без господарської діяльності), стає на облік в контролюючому органі.До таких видів діяльності належать:

  • здача в оренду (лізинг) майна, розташованого на території України;
  • продаж нерухомого майна, розташованого на території України;
  • здійснення діяльності, при якій створюється будівельний майданчик, будівельний,  складальний або монтажний об'єкт, або пов'язана з ними наглядова діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців (якщо відповідно до договору початковий термін не перевищував шість місяців, але фактично або після внесення змін до договору став перевищувати шість місяців, то до бази оподаткування включаються і суми, отримані нерезидентом протягом перших шести місяців);
  • надання брокерських, комісійних або агентських послуг на користь резидентів, за винятком здійснення операцій з купівлі (продажу) товарів (робіт, послуг) за межами України у нерезидентів (нерезидентам);
  • здійснення операцій з продажу або іншого відчуження резиденту або нерезиденту, якщо продаж здійснюється на території України, цінних паперів, деривативів або корпоративних прав, емітованих (випущених) юридичною особою, створеною відповідно до законодавства України;  
  • отримання майна (в тому числі цілісних майнових комплексів) від резидентів в рамках спільної діяльності або переданих в довірче управління;
  • укладання угоди про розподіл продукції.

Реєстр платників податку на виведений капітал ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.Дані Реєстру платників податку щодня публікуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, на власному офіційному сайті.

Об'єкти оподаткування податком на виведений капітал

Об'єктом оподаткування являються операції з виведення капіталу:

  • а) виплата дивідендів неплатнику податку в сумі, визначеній за правилами, встановленими статтею 136 ПКУ;
  • б) виплата в грошовій формі або в іншій, ніж грошова формі внесків власнику корпоративних прав - неплатнику податку або особі - неплатнику податку, що надає майно в довірче управління або спільну діяльність, в сумі, яка визначається за правилами, встановленими статтею 136 ПКУ;
  • в) виплата в грошовій формі або в іншій, ніж грошова формі, яка здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з направленням (за вирахуванням) частини чистого прибутку такого підприємства в порядку і строки, встановлені Кабінетом Міністрів України або органами місцевого самоврядування, в сумі, визначеній за правилами, встановленими статтею 136 ПКУ.

База оподаткування операцій з виведення капіталу визначається як сума дивідендів, що виплачуються на користь неплатника податку в грошовій формі або в іншій, ніж грошова формі, за винятком:

  • а) дивідендів, нарахованих на користь засновника / власника юридичної особи - емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх засновників (власників) у статутному капіталі емітента і в результаті якого збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів;
  • б) платежу підприємств і організацій, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю та є їх повною власністю, на користь свого засновника, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного (податкового) періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Також об'єктом оподаткування є операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу: 1) виплата відсотків; 2) виплата коштів, що перераховуються нерезидентам у межах договорів страхування, укладених зі страховиками - нерезидентами, і в рамках договорів перестрахування; 3) виплата фінансової допомоги неплатнику податку; 4) передача майна неплатнику податку без пред'явлення вимог про компенсацію його вартості; 5) виплата роялті неплатнику податку і т.д.

Ставки податку на виведений капітал

Пропонується застосовувати наступні ставки податку на виведений капітал:

  • 15% - до операцій з виведення капіталу;
  • 20% - до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, які оподатковуються за ставкою 5%);
  • 5% - до коштів, сплачених на виконання боргових зобов'язань пов'язаним особам - нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов'язань перед усіма пов'язаними особами - нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш, ніж в 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що здійснюють виключно лізингову діяльність, - більш, ніж в 10 разів) або реєстрації нерезидента в державі, яке є низькоподатковою юрисдикцією, буде застосовуватися ставка 20%).

Порядок нарахування податку

Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Обов'язок із нарахування та сплати податку виникає у платника податків у разі здійснення операції, яка є об'єктом оподаткування цим податком, незалежно від того, на яких підставах (право власності, довірче управління, спільна діяльність, реалізація заставленого майна, управління фондом, виконання доручення тощо) платник податків розпоряджається коштами або товарами (роботами, послугами), які використовуються в таких операціях.

Оподаткування операції, передбаченої одночасно двома і більше пунктами ПКУ, здійснюється один раз за максимальною базою і ставкою оподаткування.

Податковим (звітним) періодом є календарний квартал, а у випадках, передбачених ПКУ, календарний рік з відображенням даних у декларації за податковий (звітний) квартал.

Для діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку в розмірі 30% від доходів. Правда, таке збільшення ставки буде поступовим:

  • з 1 січня 2017 по 31 грудня 2017 включно - 18 відсотків;
  • з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 включно - 24 відсотки;
  • з 1 січня 2019 по 31 грудня 2019 включно - 26 відсотків;
  • з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 включно - 28 відсотків;
  • з 1 січня 2021 року - 30%.

Фінансовий результат для платників податку на прибуток тепер також збільшується:

на суму залишкової вартості готельного об'єкту невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або між народних стандартів фінансової звітності, в разі ліквідації або продажу такого об'єкта;

на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Роялті, що не являються контрольованими операціями, але які відповідають правилу «витягнутої руки», можуть відноситься на витрати без обмежень.

Читайте також:

Усі статті розділу

Пошук юридичних послуг в сфері захисту інтелектуальної власності

Потрібна юридична допомога?