Загальна та спрощена система оподаткування в Україні

Групи, види і форми оподаткування підприємств, організацій. Оптимізація і принципи оподаткування. Як вибрати загальну або спрощену систему оподаткування бізнесу. Зміни до Податкового Кодексу України згідно податкової реформи.

  1. Системи оподаткування в Україні
  2. Спрощена або загальна система оподаткування суб'єктів малого підприємництва: оцінюємо переваги і недоліки
  3. Перехід на спрощену систему оподаткування
  4. Податкове законодавство.Податковий кодекс
  5. Вартість юридичних послуг в сфері оподаткування бізнесу
  6. Які податки платить юридична особа в Україні:
    1. ПДВ
    2. Податок на прибуток
    3. Акцизний податок
    4. Єдиний податок
    5. ЄСВ
    6. Податок на репатріацію
    7. Рентна плата

Відео путівник

Простоправо ТВ розповідає на якій системі оподаткування зупинити свій вибір підприємцям-початківцям.

Підписуйтесь на наш канал на Youtube, щоб не пропустити нове корисне відео про права громадян та бізнесу в Україні.


Системи оподаткування в Україні

Система оподаткування - сукупність податків, зборів, інших обов'язкових платежів до бюджетів і внесків до державних цільових фондів, що стягуються в установленому Податковим кодексом порядку.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори.

До загальнодержавних належать:

  • податок на прибуток підприємств;
  • податок на прибуток фізичних осіб;
  • податок на додану вартість;
  • акцизний податок;
  • екологічний податок;
  • рентна плата;
  • мито.

До місцевих податків відносяться:

  • податок на майно;
  • єдиний податок.

До місцевих зборів належать:

  • збір за місця для паркування транспортних засобів;
  • туристичний збір.

В Україні поряд із загальною системою оподаткування, діє спрощена система оподаткування, обліку та звітності.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених Податковим Кодексом, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа або фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим Податковим Кодексом, і реєструється платником єдиного податку.

Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

  1. податок на прибуток підприємств;
  2. податок на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), отриманих в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) і обкладених єдиним податком;
  3. податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт і послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 ПКУ ( 3% + ПДВ), а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;
  4. податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, які не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для здійснення господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
  5. рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Спрощена або загальна система оподаткування суб'єктів малого підприємництва: оцінюємо переваги і недоліки

Фізична особа - підприємець, спрощена система оподаткування

Перевагою є простота обліку. Вимоги до спрощенців встановлені ПКУ.

Ставки фіксованого податку невисокі. Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - в межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку - в межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється в розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Підприємець - спрощенець не звільняється від сплати єдиного соціального внеску, передбаченого Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в розмірі не нижче мінімального (22% від мінімальної заробітної плати).

Фізична особа - підприємець, загальна система оподаткування

Підприємець – не спрощенець є платником прибуткового податку за ставкою, визначеною в пункті 167.1 статті 167 Податкового Кодексу України (18%).

Безумовним плюсом є те, що податком обкладається чистий дохід, за вирахуванням документально підтверджених витрат від підприємницької діяльності фізичної особи. Слід відзначити, що до таких витрат належать тільки ті, які безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємця. Перелік таких витрат встановлений п.177.4 ст.177 ПКУ .

Не включаються до складу витрат підприємця:

  • витрати, не пов'язані із здійсненням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;
  • витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів і витрати на придбання нематеріальних активів, що підлягають амортизації;
  • витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення;
  • документально не підтверджені витрати.

Ставки ЄСВ для підприємця - неспрощенця такі ж, як і для єдинника.Однак базою для нарахування ЄСВ в даному випадку буде чистий, оподатковуваний податком дохід.При цьому, мінімальний розмір відрахувань встановлений на тому ж рівні, що і для єдинників.

Найбільш негативним моментом для цієї системи оподаткування є необхідність оплачувати прибутковий податок авансом щокварталу.

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно відповідно до фактичних даних, зазначених у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу і сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня).Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується і не сплачується.Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від'ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

До мінусів можна віднести також необхідність використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення затверджені Наказом Міністерства доходів і зборів.

ФОП на загальній системі оподаткування подають річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем ​​звітного року.

Юридична особа, спрощена система оподаткування

Компанія з обсягом річної виручки до 5 млн. гривень може обрати один з двох варіантів єдиного податку:

  • 3% від виручки + ПДВ;
  • 5% від виручки.

Юридичні особи - єдиноподатники також не звільняються від сплати єдиного соціального внеску.Розмір ЄСВ складе 22% від фонду оплати праці.

Основний мінус цього варіанта оподаткування очевидний: базою оподаткування є весь обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), не зменшений на вартість витрат виробництва.Тому такий спосіб оподаткування, при всій своїй простоті, може бути вигідний лише для дуже обмеженого кола представників малого бізнесу.

Юридична особа, загальна система оподаткування

Якщо суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обрала загальну систему оподаткування, то крім податку на прибуток він може бути також платником таких податків, як ПДВ, земельний податок, акцизний податок, екологічний податок, рентна плата.

Базова ставка податку на прибуток становить 18%.

Оподаткуванню підлягає чистий прибуток, зменшений на суму витрат, проте деякі з видів витрат не враховуються при визначенні розміру оподатковуваного прибутку або враховуються лише частково.

Що стосується єдиного соціального внеску, то він складе 22% фонду оплати праці.

Таким чином, жоден з описаних способів оподаткування не має однозначної переваги над іншими.Економічно найвигіднішим залишається фіксований податок, що сплачується фізичною особою - підприємцем.Однак в цьому випадку є обмеження по видам діяльності, річному обсягу виручки і кількості найманих працівників.

Перехід на спрощену систему оподаткування

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, одним із таких способів:

  1. особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
  2. надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
  3. засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
  4. державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця.Електронна копія заяви, виготовлена ​​шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями заяви про державну реєстрацію на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб'єкти господарювання, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплати податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року

Податкове законодавство.Податковий кодекс

Податкове законодавство України складається з Конституції України;Податкового Кодексу;Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи в частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України;чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування;нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання Податкового Кодексу та законів з питань митної справи;рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків і зборів, прийнятих за правилами, встановленими Податковим Кодексом.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, які передбачені Податковим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Податковий кодекс України є основним кодифікованим актом в сфері оподаткування та регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Загальнодержавні, місцеві податки і збори, справляння яких не передбачено Податковим Кодексом, сплаті не підлягають.

Основні засади податкового законодавства України

  • загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені законодавством податки і збори, платником яких вона є згідно з положеннями Податкового Кодексу;
  • рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;
  • невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;
  • презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
  • фіскальна достатність - встановлення податків і зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;
  • соціальна справедливість - встановлення податків і зборів відповідно до платоспроможності платників податків;
  • економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;
  • нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;
  • стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.Податки і збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;
  • рівномірність і зручність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;
  • єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.
Вартість юридичних послуг в сфері оподаткування бізнесу
Послуга
Кількість пропозицій
Середня ціна, грн

21

кількість пропозицій

401,90

середня ціна, грн

10

кількість пропозицій

1 725,00

середня ціна, грн

8

кількість пропозицій

793,75

середня ціна, грн

5

кількість пропозицій

800,00

середня ціна, грн

4

кількість пропозицій

6 100,00

середня ціна, грн

1

кількість пропозицій

500,00

середня ціна, грн



Советы юристов для граждан и бизнеса на ваш e-mail!




Пошук юристів і держорганізацій по великих містах