Єдиний податок в Україні: групи, порядок нарахування і сплати

Єдиний податок в Україні для ПП і юридичних осіб: ставка і сума, терміни і реквізити для оплати, свідоцтво платника, що таке 1, 2, 3, 4 групи єдиного податку, реєстр платників, податкова декларація

Короткий зміст і посилання по темі

  1. Перша група платників єдиного податку
  2. Друга група платників єдиного податку
  3. Третя група платників єдиного податку
  4. Платники єдиного податку четвертої групи
  5. Реєстр платників єдиного податку
  6. Реквізити для сплати єдиного податку
  7. Податкова декларація платника єдиного податку
  8. Реєстрація платників єдиного податку.  Cвідоцтво
  9. Штраф за несплату єдиного податку
  10. Відпустка для підприємця-єдинника: як не платити податок?

Спрощена система оподаткування, як правило, є найкращим вибором для малого і середнього бізнесу.Привертають підприємців не тільки невисокі ставки податку, але і відносна простота ведення обліку та звітності.Однак при виборі спрощеної форми оподаткування є багато нюансів, на які варто було б звернути увагу, як бізнесменам-початківцям, так і тим, хто хоче перейти на спрощену форму оподаткування із загальної системи оподаткування та звітності.Детальніше розповість Prostopravo

Вибрати спрощену форму оподаткування (єдиний податок) може юридична особа або фізична особа-підприємець за умови відповідності певним вимогам, встановленим Податковим Кодексом України.Існує 4 групи платників єдиного податку.Вибір однієї з груп залежить від організаційно-правової форми, обсягів доходу, використання праці найманих осіб, видів діяльності та інших факторів.Зупинимося на кожній з груп спрощеної системи оподаткування докладніше.

Перша група платників єдиного податку

До першої групи належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках або діяльність з надання побутових послуг населенню, і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривен.

Перелік побутових послуг населенню, які можуть надаватися платниками єдиного податку цієї групи, встановлений п.297.1 ст.297 ПКУ .

Доходом платника податків в даному випадку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі.

При цьому в дохід не включаються отримані фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Cтавка єдиного податку для платників першої групи встановлюється у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, тоді як другої групи - у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати. Конкретний розмір ставки визначають органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські ради, ради об'єднаних територіальних громад).ПКУ встановлено лише максимальний розмір ставки.Для спрощенців першої групи він становить 10% від прожиткового мінімуму, для другої групи - 20% мінімальної заробітної плати.

Платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, з наступного календарного кварталу за їх заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.До суми перевищення застосовується ставка єдиного податку в розмірі 15 відсотків.Заява про перехід подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої групи є календарний рік.Податок сплачується авансом, до 20 числа поточного місяця.

Платники єдиного податку першої і другої групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Реєстратори розрахункових операцій (РРО) платниками єдиного податку першої групи не застосовуються.

Друга група платників єдиного податку

До другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку або населенню, виробництво або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:

  • не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
  • обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

До другої групи не можуть відноситися фізичні особи - підприємці, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009: 2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, а також працівники, покликані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Крім того, не можуть бути платниками єдиного податку підприємці, зазначені в п.291.5 ст. 291 ПКУ.

Фіксована ставка єдиного податку для платників податків другої групи встановлюється органами місцевого самоврядування в межах до 20% від мінімальної заробітної плати, діючої на 1 січня звітного року.

Ставка єдиного податку встановлюється в розмірі 15 відсотків:

  1. до суми перевищення обсягу доходу;
  2. до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку;
  3. до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж передбачено ПКУ;
  4. до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
  5. до доходу, отриманого від провадження діяльності, не передбаченої для відповідної групи платника єдиного податку.

Платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків.Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Податковим (звітним) періодом для другої групи єдиного податку є календарний рік.Податок сплачується авансом до 20 числа поточного місяця.Також як і платники податків першої групи, платники другої групи єдиного податку можуть не оплачувати єдиний податок в період тимчасової непрацездатності та відпустки.

РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої групи, якщо обсяг їх річного доходу не перевищує 1 млн. грн.В іншому випадку застосування реєстраторів розрахункових операцій обов'язково.Застосування реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за перевищенням, і триває в наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.

Застосування РРО є обов'язковим також для підприємців, що реалізують технічно складну побутову техніку, що підлягає гарантійному ремонту. Перелік техніки затверджений Постановою Кабінету Міністрів.

Третя група платників єдиного податку

До третьої групи належать фізичні особи - підприємці, які не використовують або використовують працю найманих осіб (кількість не обмежена) і юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Доходом платника єдиного податку є:

  1. для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій або безготівковій) матеріальній або нематеріальній формі.При цьому в дохід не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
  2. для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі.

При продажу основних засобів юридичними особами - платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється в розмірі:

  1. 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість;
  2. 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі:

  1. до суми перевищення обсягу доходу;
  2. до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків;
  3. до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Податковим (звітним) періодом для платників податків третьої групи є календарний квартал.Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Не використовують РРО платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.У разі перевищення в календарному році обсягу доходу більше 1000000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим.

Зобов'язані використовувати РРО платники єдиного податку, які займаються реалізацією технічно складної побутової техніки, що підлягає гарантійному ремонту.

Платники єдиного податку четвертої групи

До четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

  • суб'єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, і продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
  • суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, а також крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та / або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотківдоходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб'єкта господарювання);
  • суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та / або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому в користування, в тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року.

Розмір ставки єдиного податку для платника єдиного податку четвертої групи залежить від категорії земель, їх розміщення і визначено п.293.9 ст. 293 ПКУ .

Податковим (звітним) періодом є календарний рік.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію.

Сплачується податок щокварталу протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем ​​податкового (звітного) кварталу, в таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків;в II кварталі - 10 відсотків;в III кварталі - 50 відсотків;в IV кварталі - 30 відсотків.

Реєстр платників єдиного податку

Реєстр платників єдиного податку доступний за адресою: https://cabinet.sfs.gov.ua/registers/edpod

Інформація з Реєстру платників єдиного податку є відкритою, загальнодоступною, реєстром можна користуватися в режимі реального часу.У Реєстрі легко можна знайти дані про своє підприємство або контрагента.Пошук можливий по податковим номером або назвою (для юридичних осіб);по серії, номеру паспорта або прізвища, імені, по батькові (для ФОП).

Реквізити для сплати єдиного податку

Єдиний податок належить до місцевих податків і зараховується до місцевих бюджетів. Актуальні реквізити рахунків для перерахування єдиного податку можна знайти на сайті Державної фіскальної служби за посиланням: http://sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Податкова декларація платника єдиного податку

Декларації платників єдиного податку можна знайти в Кабінеті платника податків на сайті Державної фіскальної служби за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/form

Реєстрація платників єдиного податку.  Cвідоцтво

Реєстрація суб'єкта господарювання платником єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру, без видачі свідоцтва.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може отримати виписку з реєстру.При цьому, термін надання виписки не повинен перевищувати одного робочого днів з дня надходження запиту.

Подати заяву про реєстрацію платником єдиного податку можна безпосередньо державному реєстратору при реєстрації підприємницької діяльності.

У разі відмови в реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви письмову мотивовану відмову, який може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову в реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб'єкта вимогам, встановленим статтею 291 ПКУ;

2) наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) недотримання суб'єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу.

Штраф за несплату єдиного податку

Неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової декларації, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (ст.120 ПКУ).

Несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку першої або другої групи авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до Податковим Кодексом (ст. 122 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання (ст. 123 ПКУ).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем ​​строку сплати суми грошового зобов'язання, - в розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем ​​строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (ст. 126 ПКУ).

Платники єдиного податку звільнені від сплати таких податків:

  • податку на прибуток;
  • прибуткового податку в частині доходів, отриманих в результаті господарської діяльності фізичної особи;
  • ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт, послуг, місце постачання яких розміщено на митній території України, крім платників податків обрали ставку єдиного податку 3%;
  • земельного податку, крім земельного податку за ділянки, які не використовуються для здійснення підприємницької діяльності;
  • збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;
  • збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Як бачимо, платник єдиного податку не звільняється від сплати єдиного соціального внеску.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки, збори і мита оплачуються платником єдиного податку на загальних підставах.

Відпустка для підприємця-єдинника: як не платити податок?

Літо, як відомо, пора відпусток. І індивідуальним підприємцям теж хочеться трохи відпочити, але при цьому не платити податки за той період, коли діяльність фактично не ведеться. Податковий Кодекс надає таку можливість, але не для всіх і на певний термін. Як фізичній особі - підприємцю не платити єдиний податок під час відпустки? - розповість Prostopravo

Згідно п.п.295.5 ст. 295 Податкового Кодексу України (ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки.

Таким чином, право не платити єдиний податок за час відпустки надається за таких умов:

  • Платник єдиного податку відноситься до 1 або 2 групи спрощенців (справедливості заради треба сказати, що платники єдиного податку 3 групи - фізичні особи сплачують єдиний податок не у фіксованій сумі, а в процентах від доходу, так що за період відпустки і при відсутності доходів їх діяльність також не буде обкладатися єдиним податком);
  • Фізична особа-платник єдиного податку не використовує працю найманих осіб;
  • Період відпустки - повний календарний місяць (28, 29, 30 або 31 день, в залежності від того, скільки днів у місяці).

Згідно з п.п. 298.3.2. ст. 298 ПКУ інформація про період щорічної відпустки подається до контролюючого органу за заявою у довільній формі. Тобто ніякої затвердженої форми такої заяви не існує. Однак очевидно, що в ньому повинні бути вказані: найменування контролюючого органу, до якого подається заява, його адреса, ПІБ підприємця- платника податків, його адреса, засіб зв'язку (номер телефону), номер облікової картки платника податків. Також в заяві слід вказати групу платника єдиного податку, період відпустки (з першого числа місяця по останній), а також той факт, що єдинник не має найманих працівників.

Терміни подачі такої заяви ПКУ також не визначені. Але оскільки єдиний податок платниками 1 та 2 групи оплачується авансом до 20 числа поточного місяця, заяву про звільнення від сплати податку на період відпустки краще подати до початку місяця, в якому підприємець збирається відпочивати.

П.п. 295.1 ст. 295 ПКУ надано платникам єдиного податку право здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більше ніж до кінця поточного звітного року. Якщо, наприклад, платник єдиного податку сплатив податок до кінця року, а потім вирішив до закінчення цього року піти на місяць у відпустку, йому слід відповідно до п.п. 295.6 ст. 295 ПКУ подати заяву про зарахування сплачених сум в рахунок майбутніх платежів.

Важливо пам'ятати, що підприємцям не слід показувати діяльність в період відпустки: підписувати цими датами договори, акти виконаних робіт або наданих послуг, приймати оплату за товари, роботи або послуги, якщо це не оплата за раніше реалізовані товари (роботи або послуги).

Відповідно до п.4 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи-підприємці, в тому числі і ті, які обрали спрощену систему оподаткування та звітності, є платниками єдиного соціального внеску (ЄСВ). Розмір ЄСВ не може бути менше 22% від мінімальної заробітної плати. Ніяких винятків з цього правила, в тому числі в разі перебування платника податків у відпустці не передбачено. Тому навіть за період відпустки фізична особа-підприємець, яка обрала спрощену систему оподаткування, незалежно від групи єдиного податку, повинна сплачувати єдиний соціальний внесок.

 



Советы юристов для граждан и бизнеса на ваш e-mail!




Корисні статті з даної тематики